Рішення

від 10.10.2024 по справі 910/4208/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2024Справа № 910/4208/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс»

доПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

треті особиНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерне товариство «Херсонобленерго», Державне підприємство «Гарантований покупець»

провизнання неправомірними корегування в системі та зобов`язання вчинити дії

за участі представників:

від позивача не з`явився;

від відповідача Прилєпов О.А. (уповноважений представник);

від третьої особи 1 не з`явився;

від третьої особи 2 не з`явився;

від третьої особи 3 Прохоров Ю.Г. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання неправомірними корегування в системі та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно здійснено корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 00:00 год. 01.04.2023 по 24:00 год. 31.05.2023 з визначенням даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год (обнулення), у зв`язку з чим, позивач просить суд визнати неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 31.05.2023 року, здійсненого Відповідачем з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год та зобов`язати відповідача, який виконує функції адміністратора комерційного обліку відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець».

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, зокрема, що жодних вимог стосовно форми надання ОСП інформації ОСР не визначено, а тому повідомлення АТ «Херсонобленерго», надане листом від 01.06.2023 №01-001280 є достатнім для вчинення певних заходів Адміністратором комерційного обліку щодо попередження використання невідповідних (невалідовних) даних, завантажених в систему управління ринком, які в подальшому використовуються для розрахунків між учасниками ринку, а положення законодавства не визначають повноважень оператора системи передачі самостійно здійснювати перевірку наявності/відсутності електричного зв`язку з генеруючими установками, приєднаними до систем розподілу відповідного оператора системи розподілу. Також відповідач вказав, що виробництво електричної енергії здійснюється на об`єкті, який розташовано на тимчасово окупованій РФ території Херсонської області. Враховуючи втрату контролю над мережами та обладнанням АТ «Херсонобленрерго» (ОСР), а також ту обставину, що мережі позивача були приєднані саме до мереж ОСР неможливо здійснювати передачу виробленої електричної енергії на неокуповану територію України без передачі такої енергії через мережі, що наразі підконтрольні РФ. З урахуванням роз`яснень Регулятора та листа АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280 АКО не сертифікував дані комерційного обліку по об`єктах виробників електричної енергії, які не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі за відповідні розрахункові періоди. Крім того, відповідач вказав, що враховуючи ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу. Також відповідач вказав, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений положеннями ЦК України та ГК України.

В судовому засіданні 21.05.2024 суд протокольно ухвалив залучити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерне товариство «Херсонобленерго» та Державне підприємство «Гарантований покупець» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа 1 (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), зокрема, вказала, що кожний суб`єкт господарювання повинен здійснювати свою діяльність у межах встановленого правого господарського порядку, з додержанням вимог чинного законодавства, а також вказала, що АКТ маю керуватися положенням, зокрема, п.п. 6 п.92. глави 92., п.9.9.4 глави 9.9., п.9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14. розділу ІХ ККОЕЕ.

Третя особа 3 (Державне підприємство «Гарантований покупець») заперечила проти задоволення позову з аналогічних підстав, що й відповідач. Крім того, третя особа 3 зазначила, що пред`явлений позов у цій справі має штучний характер та спрямований на ухилення позивача від виконання договірних зобов`язань перед ДП «Гарантований покупець», що є предметом судового розгляду у справі №910/19769/23

Третя особа 2 (Акціонерне товариство «Херсонобленерго») письмових пояснень по суті спору не надала.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи 1 заперечили проти задоволення позову, просили суд відмовити.

Позивач та треті особи 1, 2 уповноважених представників у судове засідання не направили.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» на НЕК «УКРЕНЕРГО», як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.20 ч.1 ст.33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з визначеннями, наведеними у ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор комерційного обліку електричної енергії це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Повноваження адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) визначені ч.2 ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» у відповідності до яких АКО, зокрема: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (п.4).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (ч.7 ст. 2 Закону України »Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Пунктом 2.1.7 ККОЕЕ визначено основні ролі, які виконуються учасниками при забезпеченні комерційного обліку електричної енергії, та пов`язані з ними процеси вказані в цьому пункті. Зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам.

Відповідно до пп. 5-9, 12 п. 2.2.2 ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.

Згідно з наведеними у пп. 6, 62, 63 п. 1.2.1 ККОЕЕ визначеннями: агрегація даних (агрегація) упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється АКО з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності; сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії. Порядок передачі АКО даних комерційного обліку учасникам ринку унормовано главою 9.14 розділу IX ККОЕЕ.

У п.п. 9.14.1, 9.14.3 ККОЕЕ передбачено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

У статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.9.9 ККОЕЕ перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку (пп.9.9.1.). ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу (пп.9.9.2.). ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО (пп.9.9.3.). Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені (пп.9.9.4.).

Виходячи із вище наведеного, упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує НЕК «УКРЕНЕРГО».

При цьому, ні Законом України «Про ринок електричної енергії», ні ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (НЕК «УКРЕНЕРГО») коригування даних комерційного обліку.

Як встановлено судом вище, листом АТ «Херсонобленерго» №01-001280 від 01.06.2023 надано перелік виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України, до якого включено ТОВ «Бі Енерджетікс» та зазначено, що об`єкти електроенергетики не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 год. 12.11.2022.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що по інформації, якою володіє АТ «Херсонобленерго», тимчасово окупована частина Херсонської області з 04.09.2022 була заживлена з території тимчасово окупованого АР Крим по ПЛ-330 кВ «Джанкойська-Каховська-330» та «Островська-Каховська-330».

Також, суд звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист Служби Безпеки України №5/7/2/3-16584 від 28.06.2023 в якому зазначено, що наявні дані свідчать про те, що на території Херсонської та Запорізької областей функціонують об`єкти ВДЕ, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та ймовірно, під`єднанні до електромереж енергосистеми АР Крим, про що повідомлялось листами АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280 та ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 №007-63/3069 на адресу ПрАТ «НЕК Укренерго», в той же час, представниками зазначених у листах об`єктів ВДЕ надавались дані комерційного обліку фактичного відпуску електричної енергії для подальших розрахунків з ними з боку ДП «Гарантований покупець».

Місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» є Херсонська обл., Скадовський (Каланчацький р-н), смт. Мирне, вул. Елеваторна; об`єкт електроенергетики фотогальванічна електростанція; встановлена потужність електрогенеруючого обладнання 2366,7 кВт.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004, вся територія Скадовського району (UA65080000000090947), в тому числі, на якій знаходиться об`єкт генерації є тимчасово окупованою з 24.02.2022

Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно із ч.9 ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець зобов`язаний продавати електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено «зелений» тариф та об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Відтак, гарантований покупець зобов`язаний не лише купувати всю відпущену електричну енергію в суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, але й продавати її, що є неможливим у зв`язку відсутністю її фізичного відпуску в ОЕС України.

Відповідно до пп.6 п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

При цьому у пункті 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

З огляду на зазначене, з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, що підтверджується протоколом № 48-п. В межах наради представників ОСП, ДП «Гарантований Покупець» та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.п.10.3.1., 10.3.3. ККОЕЕ якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

Отже, відповідно до положень ККОЕЕ передбачено, що сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення.

Наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 є чинними.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини та надані учасниками справи пояснення, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Також, способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб`єктів господарювання визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України переліки способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпними.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду

Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ТОВ «Бі Енерджетікс» про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 31.05.2023 року, здійсненого відповідачем з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год та зобов`язання відповідача, відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець», не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ТОВ ТОВ «Бі Енерджетікс» може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом.

Крім того, наразі між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» та Державним підприємством «Гарантований покупець» існує спір щодо стягнення з ТОВ «Бі Енерджетікс» передоплати за куплену електричну енергію в квітні, травні та червні 2023 року в загальному розмірі 3051203,65 грн, оскільки як зазначає ДП «Гарантований покупець» ТОВ «Бі Енерджетікс» не виробило та не поставило ДП «Гарантований покупець» електричну енергію за вказаний період (справа №910/19769/23).

Рішення у справі №910/19769/23 судом наразі не приймалось.

На переконання суду ініціювання позивачем позову у справі №910/4208/24 зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (01.04.2023 31.05.2023), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ТОВ «Бі Енерджетікс» у спірний період.

Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Підсумовуючи вище викладене, позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі.

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 197 ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.10.2024

СуддяЯ.В. Маринченко