Рішення

від 08.10.2024 по справі 911/3471/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р.Справа № 911/3471/23 (911/194/24)

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Оксенюк А.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства "Банк Альянс"

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - арбітражний керуючий, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» Комлик Ілля Сергійович

про визнання правочину недійсним

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт"

Представники сторін: від позивача Білан О.С.; відповідача 1 Щербак С.В.; відповідача 2 Каравасілі Х.М.; третьої особи Комлик І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт".

В межах справи про банкрутство ТОВ "Агро Істейт" Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось із позовною заявою до ТОВ "Агро Істейт" про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Агро Істейт" та ТОВ "Аграрні Системні Технології" уклали Договір поставки №12/06/2023 від 12.06.2023 року, який є фраудаторним, оскільки: укладений між заінтересованими особами; з перевищенням повноважень представника; на шкоду іншим кредиторам; у день укладання договору сума вимог кредиторів до ТОВ "Агро Істейт" перевищувала вартість його майна; в період 3 років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; у справі відсутні докази на підтвердження реальності господарської операції; без обґрунтування ділової мети, доцільності та економічного ефекту з боку ТОВ «Аграрні Системні Технології»; з порушенням загальних засад справедливості, добросовісності та використовуючи зловживання правом.

Відповідачі та третя особа заперечують проти задоволення позовних вимог виходячи з того, що саме по собі укладення договору в підозрілий період не має наслідком визнання його недійсним; договір укладено не між заінтересованими особами; договір укладено за наявності повноважень у директора; договір було спрямовано на реальне настання наслідків, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку; договір був спрямований не на відчуження майна, а навпаки на одержання майна; позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Ухвалою суду від 01.02.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) представників сторін та залучено до участі у справі третю особу розпорядника майна ТОВ "Агро Істейт".

Ухвалою суду від 12.09.2024 у справі №911/3471/23 було призначено нового розпорядника майна ТОВ «Агро Істейт» - арбітражного керуючого Комлика І.С.

04.10.2024 судом у справі №911/3471/23 було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Протягом розгляду цієї справи судом постановлено низку ухвал, а саме: 15.03.2024 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення співвідповідача; 05.04.2024 про розгляд спору з урахуванням змінених (доповнених) підстав позову та витребування доказів; 30.05.2024 про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті; 17.09.2024 про повернення до підготовчого провадження та призначення підготовчого засідання; 27.09.2024 про прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову та подальший розгляд справи з урахуванням змінених (доповнених) підстав позову; 04.09.2024 про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

У засіданнях Судом за клопотаннями сторін та повітряними тривогами неодноразово оголошувались перерви, а саме до 15.03.2024, 05.04.2024, 18.04.2024, 24.04.2024, 02.05.2024, 15.05.2024, 30.05.2024, 12.07.2024, 31.07.2024, 09.08.2024, 12.08.2024, 04.09.2024, 10.09.2024, 17.09.2024, 27.09.2024, 04.10.2024 та до 08.10.2024.

У судове засідання 08.10.2024 прибули представники учасників справи.

Позивач підтримав позовні вимоги, проти яких заперечили інші учасники справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши докази, Суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2023 між ТОВ «Аграрні Системні Технології» (продавець) та ТОВ «Агро Істейт» (покупець) було укладено Договір поставки №12/06/2023, пунктом 1.1. якого передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити обладнання, комплектуючі, запасні частини, будівельні і витратні матеріали (надалі-Товар) в асортименті, кількості та за ціною, що визначається в Специфікаціях (Додатках) до даного Договору, які підписуються Сторонами на кожну окрему партію Товару і є невід`ємною частиною цього Договору (т. 1 а.с. 128).

Пунктом 3.1. Договору поставки передбачено, що ціна та загальна вартість Товару, що передається покупцю по вказаному Договору, вказується у Специфікаціях.

Оплата товару здійснюється покупцем у гривнях шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок продавця у строки, визначені відповідною специфікацією (п.3.2 Договору).

За змістом п. 4.2. Договору, поставка товару здійснюється за видатковими накладними. Датою поставки товару є дата підписаної сторонами видаткової накладної.

Відповідно до Специфікації №12-06/23 від 12.06.2023, предметом поставки є товар-Конструкція біокліматична з поворотним алюмінієвими ламелями з електроприводом М-OCEAN LINE (т. 1 а.с. 129).

Загальна вартість партії Товару з ПДВ на момент підписання Специфікації становить 2208000,00 грн., в т.ч ПДВ 20% - 368000,00 грн (п.2 Специфікації №12-06/23 від 12.06.2023).

Згідно з п. 3 Специфікації №12-06/23 від 12.06.2023, порядок оплати: покупець здійснює оплату у розмірі 100% від загальної вартості партії Товару, що вказана у п.2 Специфікації, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання покупцем Товару та підписання Сторонами видаткової накладної.

Строк поставки Товару: протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Специфікації.

ТОВ «Аграрні Системні Технології» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, поставивши товар на загальну суму 2208000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №00000464 від 12.06.2023 (т. 1 а.с. 129).

ТОВ «Агро Істейт» свого обов`язку щодо оплати поставленого товару у встановлений договором строк не виконало. Вказаний факт визнано представником Боржника у судових засіданнях.

10.11.2023 року Боржником була здійснена часткова оплата за поставлений товар у сумі 348000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №202 (т. 1 а.с. 130).

До спірних правовідносин мають бути застосовані такі положення чинного законодавства.

За змістом ч.1 ст. 7 КУзПБ Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Диспозицією абз. 11 ч.1 ст. 1 КУзПБ унормовано, що кредитором, зокрема, є юридична особа за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до частини 1 статті 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Виходячи з наведених положень чинного законодавства України та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи в контексті спірних правовідносин та підстав позовних вимог, Суд зазначає наступне.

Позивач вважає, що Договір було укладено в підозрілий період.

Відповідачі заперечують проти доводів позивача, оскільки законодавство не містить визначення терміну «підозрілий період», а саме по собі укладення Договору за 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство не дає підстави вважати його недійсним чи фраудаторним.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора.

Суд зазначає, що строк, передбачений у статті 42 КУзПБ (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий «підозрілий період», у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника.

Так, Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2023 було відкрито провадження у справі № 911/3471/23 про банкрутство ТОВ «Агро Істейт»

Відтак, Суд погоджується з доводами позивача та виснує, що ТОВ «Агро Істейт» та ТОВ «Аграрні системні технології» уклали спірний договір майже за 6 місяців до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро Істейт», тобто в підозрілий період.

Проте чинне законодавство не пов`язує недійсніть правочину, вчиненого боржником, з самим лише фактом укладення такого правочину в підозрілий період; натомість встановлює, що недійсними можуть бути визнані правочини на підставах, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 42 КУзПБ, і за умови, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.

Позивач стверджує, що Договір було укладено між заінтересованими особами.

Відповідач зауважує, що саме по собі укладення Договору із заінтересованою особою не є порушенням законодавства, що зумовлює недійсність правочину.

За приписами ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОПГО станом на 12.06.2023 щодо ТОВ «Агро Істейт» засновником (учасником) є ТОВ «Акріс-Інвест»; кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_1 ; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 90 (т. 1 а.с. 60-67).

Згідно витягу з ЄДРЮОФОПГО станом на 12.06.2023 щодо ТОВ «Аграрні системні технології» засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу ОСОБА_1 : 24; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу ОСОБА_2 : 76 (т. 1 а.с. 68-79).

Згідно витягу з ЄДРЮОФОПГО станом на 16.11.2023 щодо ТОВ «Агро Істейт» засновником (учасником) є та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 ; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100 (т. 1 а.с. 80-88).

З наведеного вбачається, що Договір поставки №12/06/2023 від 12.06.2023 було укладено між особами, щодо яких наявні обгрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Проте, сама по собі наявність підстав вважати осіб, які уклали спірний правочин, заінтересованими, автоматично, виходячи з системного тлумачення ст. 1 та ст. 42 КУзПБ, не свідчить про недійсність укладеного між ними правочину.

Позивач у клопотанні про зміну (доповнення) підстав позову від 05.04.2024 зазначає, що вартість предмета Договору становить 2208000,00 з ПДВ, тобто перевищує 50 відсотків вартості чистих активів ТОВ "Агро Істейт" та ТОВ "Аграрні системні технології" відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності. Таким чином, виснує заявник, укладення спірного договору поставки повинно було бути здійснено за згодою, відповідно, загальних зборів учасників ТОВ "Агро Істейт" та ТОВ "Аграрні системні технології".

Із оспорюваного Договору слідує, що останній підписано директором ТОВ «Агро Істейт» Щербак І.О., який діє на підставі статуту.

Згідно п. 7.22 - 7.22.1.4 Статуту ТОВ «Агро Істейт», який затверджено протоколом загальних зборів №14-12-2018 від 14.12.2018, Директор Товариства зобов`язаний отримати попередню згоду Загальних зборів Учасників на:

- вчинення правочинів (укладення, зміну, розірвання договорів або інших угод), втрату коштів відчуження майна, сума (вартість) якого (-их, -ї) перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень;

- укладення, зміну, розірвання незалежно від суми, кредитних договорів, договорів позики; позички, поруки, гарантії. застави. іпотеки, а також інших договорів, згідно з якими Товариство бере на себе виконання зобов`язання за третіх осіб та договорів про відступлення права вимога Товариства до боржника за договором третій за договором третій особі;

- вчинення правочинів (укладення, зміну, розірвання договорів або інших угод), незалежно під сухі, предметом яких виступає будь-яке нерухоме майно, включаючи правочини спрямовані на передачу чи отримання права корнету пашім (оренди) нерухомим майном;

- вчинення правочинів (укладення, зміну, розірвання договорів або інших угод), незалежно від суми, предметом яких виступають належні Товариству цінні папери (акції, інвестиційні сертифіката та ін.) та/чи корпоративні права в будь-яких юридичних особах (т. 2 а.с.90).

Згідно п. 7.14 Статуту ТОВ «Агро Істейт» рішення Загальних зборів Учасників оформлюється у вигляді протоколу. Протокол підписується Головою і Секретарем Зборів або всіма Учасниками (їх представниками), присутніми на Загальних зборах Учасників. Якщо протокол викладено більш, ніж на одному аркуші, всі сторінки протоколу нумеруються і або кожна сторінка протоколу підписується Головою та Секретарем Зборів, або всі сторінки протоколу прошиваються і скріплюються підписами Голови і Секретаря Зборів або Учасників (їх представників), які присутні па Загальних зборах Учасників. У разі, коли Учасником є юридична особа, підпис представника Учасника засвідчується печаткою Учасника (т. 2 а.с.89).

З аналізу наведених положень статуту слідує, що для вчинення директором ТОВ «Агро Істейт» від імені останнього правочину з ціною понад 100000,00 грн. необхідною умовою є отримання попередньої письмової згоди загальних зборів учасників товариства на вчинення такого правочину, яка (згода) оформляється письмовим рішенням учасників.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю", законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з п. 3 пар. І Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал;

Таким чином, вартість чистих активів в балансі компанії є показником, який визначається як різниця між сукупною вартістю всіх її активів та сумою всіх зобов`язань, яка розраховується наступним чином: значення рядка 1300 балансу (рядок 1595 + рядок 1695 + рядок 1700).

Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2023 (т.2 а.с.93) чисті активи ТОВ «Агро Істейт» складають на початок звітного періоду складають: -25586,60 тис. грн., тобто мають негативне значення.

Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2023 (т.2 а.с.93) чисті активи ТОВ «Агро Істейт» складають на кінець звітного періоду складають: -27114,10 тис. грн., тобто мають негативне значення.

За містом Рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» №02/01/2023 від 02.01.2023 єдиними учасником ТОВ «Акріс-Інвест» прийнято рішення надати директору Товариства, ОСОБА_4 , або іншій належним чином уповноваженій особі, повноваження на вчинення в 2023-му календарному році, від імені Товариства будь-яких правочинів, вартість майна, робіт або послуг, за якими перевищує 50% (п`ятдесят відсотків) вартості чистих активів Товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, без попереднього погодження Загальними Зборами Учасників Товариства/учасником Товариства, крім правочинів, вчинення яких згідно Статуту Товариства належить до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства/ Рішення учасника (т.2 а.с.96).

Таким чином, учасником ТОВ «Агро Істейт» було надано згоду на укладення директором Договору поставки від 12.06.2023 №12/06/2023, а відтак, суд відхиляє доводи позивача у цій частині.

Банк зауважує, що матеріали справи про банкрутство не містять доказів права власності ТОВ «Аграрні системні технології» на товар, а також доказів транспортування товарів, податкового обліку та інших доказів які б підтвердили реальність господарської операції.

У заяві про зміну підстав позову від 24.09.2024 позивач зазначає, договір укладено без обґрунтування ділової мети, доцільності та економічного ефекту з боку ТОВ «Аграрні Системні Технології» та з порушенням загальних засад справедливості, добросовісності та використовуючи зловживання правом.

На думку позивача, ТОВ «Агро Істейт» конструкцію було придбано 12.06.2003 року до встановлення на неї системи скління, ТОВ «Аграрні Системні Технології» отримував систему скління від ТОВ Манеж-Декор вже після відчуження конструкції в адресу ТОВ «Агро Істейт». Окрім цього, порівнюючи вартість придбаної конструкції (без системи скління та вартості монтажу) ТОВ «Аграрні Системні Технології» - 1658864,34 грн. та вартість придбаної конструкції ТОВ «Агро Істейт» (без системи скління та вартості монтажу) - 2208000,00 грн., тобто ТОВ «Аграрні Системні Технології» було придбано та змонтовано систему скління до вже відчуженої біокліматичної конструкції, а ТОВ «Агро Істейт» було придбано бувшу в використанні конструкцію не в повній комплектації, без послуг монтажу на 549135,66 гривень дорожче, ніж її продавав безпосередній виробник. ТОВ «Агро Істейт» не доведено а ні мети купівлі високовартісної конструкції в межах господарської діяльності, ще і бувшої у використанні за ціною дорожче за нової, а ні її використання, а ні місця її встановлення.

Відповідачі заперечують проти доводів банку, виходячи з того що в матеріалах справи наявні належні докази здійснення поставки товару за спірним договором.

В контексті наведених аргументів позивача та заперечень відповідачів, пояснень третьої особи, Судом встановлено такі обставини.

18.01.2023 між ТОВ «Манеж-Декор» (продавець) та ТОВ "Аграрні системні технології" (покупець) укладено Договір поставки та виконання робіт №180123-МД, відповідно до п .1.1. якого постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність Товар, виконати монтажні роботи чи інші роботи, а Покупець зобов`язується прийняти Товар, монтажні роботи й оплатити їх на умовах даного Договору (т.2 а.с.201).

Відповідно до Додатку 31 до Договору №180123-МД Специфікації №1 від 18.01.2023, конструкція біокліматична з поворотним алюмінієвими ламелями з електроприводом М-OCEAN LINE коштує 1382386,95 грн без ПДВ, система скління SLIDER - 291760,20 грн без ПДВ, монтаж конструкції біокліматичної 137500,00 грн без ПДВ, монтаж системи скління 79666,67 грн без ПДВ. Всього разом 2269262,76 грн з ПДВ (т.2 а.с.206).

ТОВ «Манеж-Декор» передало, а ТОВ "Аграрні системні технології" отримало Конструкцію біокліматичну з поворотним алюмінієвими ламелями з електроприводом М-OCEAN LINE вартістю 1660058,06 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №71 від 01.05.2023 (т.2 а.с.196).

ТОВ «Манеж-Декор» виконало, а ТОВ "Аграрні системні технології" прийняло роботи щодо монтажу конструкції біокліматичної вартістю 165000,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №72 від 01.05.2023 (т.2 а.с.199).

ТОВ «Манеж-Декор» передало, а ТОВ "Аграрні системні технології" отримало систему скління SLIDER вартістю 342552,24 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №99 від 31.05.2023 (т.1 а.с.200).

ТОВ «Манеж-Декор» передало, а ТОВ "Аграрні системні технології" отримало систему скління SLIDER вартістю 320761,35 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №176 від 25.08.2023 (т.1 а.с.198).

ТОВ «Манеж-Декор» виконало, а ТОВ "Аграрні системні технології" прийняло роботи щодо монтажу системи скління вартістю 73800,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №177 від 25.08.2023 (т.1 а.с.197).

Таким чином, загальна вартість товарів та робіт за договором укладеним між ТОВ «Манеж-Декор» та ТОВ "Аграрні системні технології" склала 2562171,65 грн.

У подальшому, 12.06.2023 між ТОВ «Аграрні Системні Технології» (продавець) та ТОВ «Агро Істейт» (покупець) було укладено Договір поставки №12/06/2023.

Відповідно до Специфікації №12-06/23 від 12.06.2023, предметом поставки був товар-Конструкція біокліматична з поворотним алюмінієвими ламелями з електроприводом М-OCEAN LINE.

Загальна вартість партії Товару з ПДВ на момент підписання Специфікації становить 2208000,00 грн., в т.ч ПДВ 20% - 368000,00 грн. (п.2 Специфікації №12-06/23 від 12.06.2023).

Згідно з п. 3 Специфікації №12-06/23 від 12.06.2023, порядок оплати: покупець здійснює оплату у розмірі 100% від загальної вартості партії Товару, що вказана у п.2 Специфікації, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання покупцем Товару та підписання Сторонами видаткової накладної.

Строк поставки Товару: протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Специфікації.

ТОВ «Аграрні Системні Технології» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, поставивши товар на загальну суму 2208000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №00000464 від 12.06.2023 (т.1 а.с.129).

10.11.2023 року Боржником була здійснена часткова оплата за поставлений товар у сумі 348000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №202 (т.1 а.с.130).

Крім того, як встановлено судом, продавцем було відображено дану господарську операцію в податковому обліку підприємства.

Так, відповідно до податкової накладної від 12.06.2023 №7 ТОВ «Аграрні системні технології» (продавцем) відображено операцію постачання товару ТОВ «Агро Істейт» (покупцю) на суму 2 208 000,00 грн. (т.1 а.с.120).

Згідно з Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну №7 від 12.06.2023 (т.1 а.с.121).

В інвентаризаційних описах майна банкрута станом на 16.01.2024 та 30.09.2024 відображено наявність Конструкції біокліматичної з поворотним алюмінієвими ламелями з електроприводом М-OCEAN LINE під №134; номенклатурний №00000115987.

Так, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Відповідно до п.201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо доводів позивача про невикористання установки в господарській діяльності підприємства та її фізичній відсутності представники відповідачів зазначили, що така конструкція була змонтована та використовувалася за призначенням, а потім була передана в оренду ТОВ "Коростень Агро", що підтверджується Договором оренди обладнання №01-02/10/23 від 02.10.2023 та актом приймання-передачі обладнання від 02.10.2023 до цього Договору.

Арбітражний керуючий зазначив, що наявність установки відображена в інвентаризаційному описі.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання товарів чи послуг і подальшою господарською діяльністю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 927/986/17.

Наведені вище докази за висновком суду свідчать про реальність здійснення господарської операції за спірним правочином, адже підтверджуються фактичною наявністю у сторін первинних документів бухгалтерського обліку, договорів, актів, видаткових накладних, податковою накладною, інвентаризаційним описом розпорядника майна, а також поясненнями сторін щодо її використання.

Відтак, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються доводи позивача про нереальність господарської операції.

Суд також вважає недоведеними позивачем обставини укладення спірного договору без обґрунтування ділової мети, доцільності та економічного ефекту з боку ТОВ «Аграрні Системні Технології». Так, враховуючи принципи свободи договору та свободи підприємницької діяльності, Суд вважає, що позивачем, який по суті протиставляє свої твердження вказаним засадничим положенням чинного законодавства, мають бути надані належні та допустимі докази в підтвердження цих обставин, і такі докази повинні бути більш вірогідними, ніж докази, надані на спростування таких тверджень. За висновком Суду, таких доказів позивачем надано не було.

Натомість відповідачами надані докази на підтвердження реальності вказаної господарської операції, розпорядником майна під час інвентаризації встановлено наявність Конструкції біокліматичної з поворотним алюмінієвими ламелями з електроприводом М-OCEAN LINE під №134 згідно даних бухгалтерського обліку боржника та встановлено факт передачі в орендне користування третій особі.

Позивач вказує, що спірний правочин укладений з порушенням загальних засад справедливості, добросовісності та використовуючи зловживання правом. На думку позивача, відповідачі, будучи обізнаними про наявність розгляду судових справ та винесених рішень щодо звернення стягнення на майно, яке виступало забезпеченням за кредитними договорами ТОВ Дейвест, укладають оспорюваний договір, порушуючи принципи добросовісності та справедливості, а також використовуючи зловживання правом, з метою, яка є неправомірною та недобросовісною. ТОВ «Агро Істейт» порушує строки розрахунку за договором, маючи при цьому вже прострочену заборгованість за договором відступлення права вимоги перед ТОВ «Аграрні Системні Технології». На думку Позивача, такими діями відповідачі формують кредиторську заборгованість з метою перешкоджання Позивачу в реалізації свого права як заставодержателя майна, шляхом формування підконтрольного комітету кредиторів в майбутньому банкрутстві ТОВ «Агро Істейт».

Позивач вказує, що подання ТОВ «Аграрні Системні Технології» заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство пов`язане виключно з бажанням уникнути звернення стягнення на предмет застави та погашення вимог за кредитним договором.

Відповідачі заперечують проти цих доводів позивача та вказують, що ТОВ «Агро Істейт» не є боржником АТ «Банк Альянс» за грошовими зобов`язаннями, а є боржником за майновими зобов`язаннями за договорами застави. ТОВ «Агро Істейт» визнає, що неповний розрахунок привів до виникнення кредиторської заборгованості, проте, немає жодних підстав вважати фіктивним договір, якщо одна із сторін через якісь обставини не виконала зобов`язання належним чином.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 42КУзПБ, господарський суд може визнати недійсним правочин з таких підстав: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12692/22, позов задоволено повністю та в рахунок часткового погашення перед АТ «Банк Альянс» заборгованості ТОВ «Дейвест» за договором № 21-214/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 04.10.2021 в сумі 3911501,37 доларів США звернув стягнення на предмет застави за договором застави обладнання № 21-001-83/О від 04.10.2021, вартістю 27632000,00 грн, що є власністю ТОВ «Агро Істейт», шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предмета застави, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/12707/22 позов задоволено повністю та в рахунок часткового погашення перед АТ «Банк Альянс» заборгованості ТОВ «Дейвест» за Договором №21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 05.11.2021 в сумі 2271876,72 доларів США звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави обладнання №21-001-94/О від 05.11.2021, що є власністю ТОВ "Агро Істейт", шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предмета застави, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України та стягнуто судовий збір у розмірі 190 920,00 грн.

Ініціюючим кредитором у цій справі є «Аграрні системні технології», сума грошових вимог якого складає 1879457,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2024, зокрема, визнано кредиторські вимоги АТ "Банк Альянс" до ТОВ "Агро Істейт" у сумі 226409300,95 грн боргу та включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство витрати на оплату судового збору АТ "Банк Альянс" у розмірі 5368,00 грн, яка підтверджена рішеннями Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12692/22 та від 29.08.2023 у справі №910/12707/22.

Вищевказаним підтверджується, що станом на дату укладення Договору у ТОВ "Агро Істейт" була наявна заборгованість перед банком.

Згідно висновків суду, відповідачами спростовано твердження позивача про нереальність господарської операції; згідно висновків проведеної розпорядниками майна інвентаризації, конструкція, яка була об`єктом спірного правочину, обліковується на балансі товариства.

Суд зазначає, що будь-які зобов`язання, які бере на себе боржник у своїй господарській діяльності, гіпотетично здатні трансформуватися у кредиторські вимоги у процедурі банкрутства. Втім, враховуючи наведене щодо реальності господарської операції та обставини реалізації банком своїх прав як заставодержателя, доводи позивача про те, що відповідачі мали на меті саме формування кредиторської заборгованості з метою перешкоджання АТ «Банк Альянс» в реалізації свого права як заставодержателя майна, шляхом формування підконтрольного комітету кредиторів в майбутньому банкрутстві ТОВ «Агро Істейт» є неспроможними.

Здійснюючи оцінку доводів позивача в аспекті такої підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним як взяття боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено Судом, вартість чистих активів ТОВ «Агро Істейт» складають на кінець звітного - 27114,10 тис. грн.

Відтак, відображених у балансі станом на 31.03.2023 активів боржника в розмірі 33648,30 тис. грн. явно не вистачило б на задоволення вимог кредиторів в загальному розмірі 60762,40 тис. грн. та підприємство не могло самостійно погасити в повному обсязі кредиторську заборгованість за рахунок своїх активів.

Разом з тим, суд зазначає, що укладення Договору поставки, не стало вирішальним чинником неплатоспроможності боржника, враховуючи наявність кредиторської заборгованості тільки перед банком у розмірі, що перевищує 226 мільйони гривень.

Як встановлено вище судом, ТОВ «Агро Істейт» придбало конструкцію у ТОВ «Аграрні Системні Технології», відобразило господарську операцію купівлі-продажу в податковій звітності та поставило конструкцію на бухгалтерський облік, а відтак, набуло право власності. Вказане, на думку суду, також свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між взятими за оспорюваним правочином зобов`язаннями та фактом неплатоспроможності боржника.

Слід зауважити, що добросовісність та розумність як принципи цивільного обороту (стаття 3 ЦК України) мають лежати в основі дій/бездіяльності всіх учасників обороту. При цьому діяльність у підприємницькій сфері має бути, за загальним правилом, спрямована на отримання правомірного прибутку учасниками господарських відносин. Усі учасники господарських відносин повинні ухилятися від здійснення дій, що очевидно спрямовані на іншу мету, зокрема, виведення активів вже неплатоспроможного учасника господарського обороту. Таке виведення активів може здійснюватися шляхом безпосереднього очевидно нееквівалентного продажу/обміну майна особи, при якому здійснюється несправедливе зменшення майна особи як основи господарювання, так і шляхом набуття обов`язків шляхом укладення договору поруки за боргами третіх осіб, які є формально самостійними учасниками господарського обороту.

Подібні підходи застосовані у Постанові Верховного суду від 16.02.2023 у справі №910/14918/20 (910/17720/21).

Проте у цій справі позивачем не доведено, що правочин цілеспрямовано вчинено на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості та що боржник усвідомлював та сприяв появі боргу в результаті укладення правочину.

В той час як відповідачами доведено реальність господарської операції.

Крім цього, відсутні докази того, що ТОВ «Агро Істейт»:

- виконало майнові зобов`язання раніше встановленого строку (абз. 2 ч.1 ст. 42 КУзПБ);

- здійснило відчуження або придбало майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів (абз. 4 ч.1 ст. 42 КУзПБ);

- оплатило іншій особі або прийняло майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна (абз. 5 ч.1 ст. 42 КУзПБ);

- безоплатно здійснило відчуження майна, взяло на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовилося від власних майнових вимог (абз. 2 ч.2 ст. 42 КУзПБ);

- уклало договір дарування (абз. 4 ч.2 ст. 42 КУзПБ).

Поруч з цим, АТ «Банк Альянс» є забезпеченим кредитором з вимогами у розмірі 226409300,95 грн.

Суд зазначає, що забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника (ст. 1 КУзПБ).

Забезпечені кредитори у справі про банкрутство одночасно мають привілейоване становище стосовно конкурсних кредиторів, але також і мають певні обмеження, якщо порівнювати з останніми.

До привілеїв забезпеченого кредитора відноситься впевненість в тому, що їхні вимоги повністю, або частково будуть погашені, тому що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення (ч. 6 ст. 64 КУзПБ).

Суд в свою чергу, зазначає, що відповідно до статті 48 КУзПБ забезпечені кредитори мають право дорадчого голосу на зборах або комітеті кредиторів тому більший чи менший розмір вимог інших кредиторів вимоги яких є незабезпеченими жодним чином не впливають на права Позивача як забезпеченого кредитора.

Відповідно до вимог статей 48, 52, 64 КУзПБ, позиція інших кредиторів жодним чином не впливає на порядок розпорядження майном боржника яке є предметом забезпечення вимог забезпечених кредиторів. Забезпечені кредитори мають абсолютний пріоритет для задоволення своїх забезпечених вимог за рахунок майна, що є предметом забезпечення.

У відповідності до ч. 6 ст. 64 КУзПБ (черговість задоволення вимог кредиторів), погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.

Відповідачі стверджують, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, адже заявлено тільки вимогу про визнання договору недійсним, тоді-як така вимога має поєднуватись з вимогою стягнення коштів на користь товариства або витребування майна з володіння відповідача.

Так, позивач у позовній заяві виключно просить суд визнати недійсним Договір поставки №12/06/2023 від 12.06.2023 року.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Суд зауважує, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом.

Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. І навіть більше - ефективність такого способу захисту як визнання правочину недійсним у процедурі банкрутства може не вичерпуватися двосторонньою реституцією, оскільки здатна спричинити і інші, передбачені законом, наслідки для процедури банкрутства (зміна кількості голосів тощо).

Відтак, враховуючи все вищевикладене, Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 КУзПБ за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.10.2024 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк