Ухвала

від 17.10.2024 по справі 911/2224/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" жовтня 2024 р. Справа № 911/2224/24

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву б/н від 09.10.2024 р. про забезпечення позову та додані до неї матеріали

у справі № 911/2224/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Біла Церква

до:

1) Малого підприємства АК Рось, с. Шкарівка, Білоцерківський район, Київська область

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс, м. Біла Церква

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та скасування реєстраційної дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2224/24 за позовом ОСОБА_1 до МП АК Рось, ТОВ Агрокомплекс про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційної дії, що розглядається за правилами загального позовного провадження і судове засідання якої призначено на 23.10.2024 р.

09.10.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 09.10.2024 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом: 1) заборони відповідачу-2 - ТОВ Агрокомплекс вчиняти дії щодо відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, або іншому речовому праві, та вчиняти дії щодо відчуження права оренди нерухомого майна, включаючи укладення договорів суборенди, переуступки, міни, або здійснювати таке відчуження в будь-який інший спосіб до вирішення даного спору по суті; 2) заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації виникнення, зміни, переходу, припинення права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельних ділянок, що розташовані на території Білоцерківської міської територіальної громади (колишня Терезинська селищна рада) Білоцерківського району Київської області та перебувають в оренді ТОВ Агрокомплекс та кадастрові номери яких вказані у прохальній частині заяви.

Свою заяву про забезпечення позову позивач (заявник) обґрунтовує тим, що йому 07.10.2024 р. від працівників ТОВ Агрокомплекс стало відомо, що за вказівкою нинішнього директора ТОВ Агрокомплекс ОСОБА_2 з метою виведення активів з балансу товариства, здійснюється організація та підготовка документації для продажу прав оренди сільськогосподарських земель третім особам, які на даний час належать ТОВ Агрокомплекс на праві оренди та використовуються товариством для ведення власної господарської діяльності, що в свою чергу нанесе матеріальних збитків самому відповідачу - ТОВ Агрокомплекс та його учасникам.

10.10.2024 р. через систему Електронний суд до суду від відповідача-2 надійшли заперечення б/н від 10.10.2024 р. на заяву про забезпечення позову, що долучено судом до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги позивача (заявника), викладені у його заяві про забезпечення позову, є необґрунтованими та визнаються такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 виснувала про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 р. у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 р. у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 р. у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 р. у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 р. у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 р. у справі № 911/3208/21, від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (зокрема, постанови Верховного Суду від 28.01.2022 р. у справі № 910/13458/21, від 16.11.2023 р. у справі № 921/333/23).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.04.2023 р. у справі № 910/15043/21 (910/10070/22)).

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем (заявником) у своїй заяві у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 136 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність саме станом на момент розгляду заяви обставин, передбачених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення позову, а саме яким чином невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Окрім цього, суд звертає увагу на тому, що предметом позову і спору у даній справі є вимоги позивача до відповідачів про 1) визнання недійсним рішення загальних зборів власників МП АК Рось від 11.03.2024 р., оформлене протоколом № 1/2024; 2) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Агрокомплекс від 18.03.2024 р., оформлене протоколом № 1; 3) скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію № 1003531070044004371 від 19.03.2024 р., на підставі якої була здійснена державна реєстрація виключення в. о. керівника ТОВ Агрокомплекс - Нікіфоренко І. А. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як керівника та особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, а тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-2 вчиняти дії щодо відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, або іншому речовому праві, та вчиняти дії щодо відчуження права оренди нерухомого майна, включаючи укладення договорів суборенди, переуступки, міни, або здійснювати таке відчуження в будь-який інший спосіб до вирішення даного спору по суті, а також заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації виникнення, зміни, переходу, припинення права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельних ділянок, що розташовані на території Білоцерківської міської територіальної громади (колишня Терезинська селищна рада) Білоцерківського району Київської області та перебувають в оренді ТОВ Агрокомплекс, виходить за межі предмету позову і спору у даній справі та не пов`язані з ним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та у зв`язку із тим, що за вищевказаних обставин позивач (заявник) не зазначив достатніх обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про забезпечення позову на даній стадії розгляду справи без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 136-140, 233-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви б/н від 09.10.2024 р. (вх. № 7914/24 від 09.10.2024 р.) позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца