Рішення

від 16.10.2024 по справі 911/575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/575/24

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Корж О.І.

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Макарівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕксімКомпані (EXIMCOMPANY OU)

до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Макарівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2024 року в справі №911/575/24 ухвалене рішення, відповідно до якого позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 761,73 доларів США боргу, 29,74 доларів США трьох процентів річних та 1 580,79 грн. судового збору.

У судовому засіданні 07 серпня 2024 року, до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявила клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

12 серпня 2024 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року розгляд заяви призначений на 16 жовтня 2024 року.

Представники сторін у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду заяви представники сторін були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так, розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цій справі представник відповідача подала копії: договору №3001 про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги від 30.01.2024 року; акту №3 приймання-передачі юридичних послуг від 01.04.2024 року; платіжної інструкції №20630 від 24.04.2024 року, на суму 20 050,00 грн.

Судом встановлено, що 30 січня 2024 року між позивачем та адвокатським об`єднанням "Кока Енд Партнерс" (далі бюро) був укладений договір №3001 про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги) (далі договір), відповідно до умов якого, бюро зобов`язане надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов`язаний сплатити винагороду та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені цим договором.

Пунктом 2.2. договору, зокрема, встановлені обов`язки бюро, відповідно до узгоджених сторонами доручень:

2.2.2. Представляти інтереси відповідача у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законодавством позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, стягувану або боржнику. Захищати інтереси відповідача у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення;

2.2.3. Використовувати всі можливі та/або доступні засоби і методи захисту прав та інтересів відповідача, передбачені ЦК України, ГК України, ПК України, ГПК України, ЦПК України, КАС України, КПК України, іншими законами України. Виробляти тактику і лінію захисту інтересів відповідача;

2.2.4. Здійснювати пошук та закріплення обставин, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручень відповідача в рамках договору, забезпечувати оформлення та подання доказів у відповідності з критеріями їх належності, допустимості, достатності;

2.2.5. Підписувати і подавати від імені відповідача заяви, додатки, пояснення, клопотання, відзиви, заперечення, довідки, документи у відповідні установи, засвідчувати своїм підписом вірність копій документів, одержувати необхідні довідки і документи; За згодою керівника підписувати позовні заяви, відзиви, апеляційні скарги, касаційні скарги, відповіді на відзив, подавати їх через підсистему «Електронний суд» використовуючи зареєстрований електронний кабінет адвоката в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до п. 5.1. договору, приймання-передача наданих послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - акт), що формується бюро в міру необхідності до 25 числа місяця, в якому надавались послуги, та вручається безпосередньо відповідачу (уповноваженій особі замовника) або направляється засобами поштового чи комунікаційного зв`язку (факсом, електронною поштою тощо).

Пунктом 6.4. договору встановлено, що оплата послуг здійснюється згідно з вартістю послуг, визначеною сторонами в кошторисі, та акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з акту №3 приймання-передачі юридичних послуг від 01.04.2024 року (далі акт), копія якого долучена до матеріалів справи, бюро надало відповідачу, зокрема, наступні послуги: підготовка і подання відзиву у справі №911/575/24 (7 000,00 грн.); підготовка та відправка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 10.04.2024 року у справі №911/575/24 (500,00 грн.).

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 року в справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року в справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 року в справі №922/928/18, від 30.07.2019 року в справі №911/739/15 та від 01.08.2019 року в справі №915/237/18).

Судом встановлено, що ціни за підготовку і подання відзиву та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції є завищеними, у порівнянні з середніми ринковими цінами на такі послуги. Крім цього, виходячи з предмету спору, ціни позову та обставин цієї справи, вона не була складною, тому стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги в цій справі задоволені частково, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 4, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ч. 2 ст. 80, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 126, ч. 9 ст. 129, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково заяву державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Макарівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування судових витрат.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕксімКомпані (EXIMCOMPANY OU) (Estonia pst 5-309B, Kesklinna linnaosa, Harju maakond, Tallinn,10143, ідентифікаційний код №14598509) на користь державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9-А, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Макарівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (08001, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Макарів, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 17/1, ідентифікаційний код 45125514) 3 140,00 грн. (три тисячі сто сорок грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в іншій частині заяви.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 18.10.2024 року.

Суддя С. Грабець