Рішення

від 15.08.2024 по справі 911/2033/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2033/23

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз», м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин,

про стягнення 3723237,44 грн

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Мороз О.В. (довіреність № 2-с від 01.01.2024 р.);

від відповідача: Гаврись Я.Б. (довіреність № 101/22 від 01.07.2024 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» через систему «Електронний суд» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 7102434,64 грн, з яких 3379197,20 грн пені, 3243333,75 грн інфляційних втрат та 479903,69 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Публічним акціонерним товариством «Центренерго» не було виконано зобов`язання з оплати за двостороннім договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 купівлі-продажу електричної енергії, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим розмір основної заборгованості відповідача становив 18750348,00 грн, що було підтверджено рішенням господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22, яку відповідачем не було сплачено. Таким чином, у зв`язку невиконанням боржником грошового зобов`язання позивач просив суд стягнути з відповідача 2694511,88 грн інфляційних втрат за період з 03.03.2022 по 31.08.2022, 273393,00 грн 3 % річних за період з 03.03.2022 по 31.08.2022, 548821,87 грн інфляційних втрат за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 та 206510,69 грн 3 % річних за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та 3379197,20 грн пені за період з березня 2022 року по вересень 2022 року, посилаючись на пункт 4.2 договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 29.08.2023.

10.08.2023 через систему «Електронний суд» до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; у випадку задоволення позову застосувати приписи частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України та зменшити присуджену до стягнення суму коштів на 99 %. Посилаючись на підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» та висновки Верховного Суду щодо застосування даної норми, викладені у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22, відповідач вважає, що нарахування та стягнення пені у період воєнного стану є безпідставним. Відповідач вважає, що не повинен був повертати попередню оплату раніше 01.05.2022, отже нарахування інфляції та трьох відсотків з 03.03.2022 є неправомірним. Відповідач зазначає, що під час військового стану ПАТ «Центренерго» опинилось у ситуації, яка у розумінні статті 233 ГК України, відноситься до обставин, які вказують як на тяжкий матеріальний стан товариства, так і на особливо важливий статус товариства, тому занадто великі суми інфляційних нарахувань та 3 % річних, які можуть бути стягнуті за результатом розгляду даної справи, призведуть до наслідків у вигляді необхідності витрачання коштів не на відновлення критичної інфраструктури, забезпечення безперервного електроживлення України, виплату заробітних плат співробітникам, а на оплату вказаних санкцій, що вплине на життєдіяльність та обороноздатність України. Також, ПАТ «Центренерго» вважає, що рівень вини товариства у наявності боргу перед позивачем спричинений обставинами, які не залежали від відповідача, тому наявні всі підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних на 99 % у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову.

24.08.2023 через систему «Електронний суд» до господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18, відповідач зазначив, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу електричної енергії містить елементи кредиту, а тому до даних правовідносин мають застосовуватись положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а отже, на його думку, ПАТ «Центренерго» звільняться від відповідальності за статтею 625 ЦК України, а нарахована пеня має бути списана позивачем.

31.08.2023 через систему «Електронний суд» до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що оскільки строк, який становить 15 банківських днів з моменту одержання відповідачем від позивача вимог про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, сплинув 02.03.2023 р., то починаючи з 03.03.2022 року у відповідача виникла заборгованість з повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, що у свою чергу зумовлювало початок перебігу строку нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних за договором. Позивач акцентував увагу на тому, що постанова НКРЕКП № 332 має меншу юридичну силу перед ЦК України та ГК України і відповідно не може бути спеціальним законом, який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Позивач звертає увагу суду, що стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та 3 % річних від простроченої суми не є неустойкою, а ст. 625 ЦК не передбачає можливості зменшення судом її розміру.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2023 р. зупинено провадження у справі № 911/2033/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2024 р. поновлено провадження у справі № 911/2033/23; підготовче засідання призначено на 20.06.2024 р.

18.06.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» у задоволенні позовних вимог повністю.

20.06.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» 3723237,44 грн., з яких: 2694511,88 грн. інфляційні втрати за період з 03.03.2022 по 31.08.2022 року; 273393,00 грн. 3 % річних за період з 03.03.2022 по 31.08.2022 року; 548821,87 грн. інфляційних втрат за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 року; 206510,69 грн. 3 % річних за період з 14.02.2023 по 27.06.2023. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином, господарським судом Київської області розглядаються позовні вимоги про стягнення 3723237,44 грн., з яких: 2694511,88 грн. інфляційні втрати за період з 03.03.2022 по 31.08.2022 року; 273393,00 грн. 3 % річних за період з 03.03.2022 по 31.08.2022 року; 548821,87 грн. інфляційних втрат за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 року; 206510,69 грн. 3 % річних за період з 14.02.2023 по 27.06.2023.

У підготовчому засіданні 20.06.2024 р. судом оголошено перерву до 11.07.2024 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2024 р.

У судовому засіданні 30.07.2024 р. оголошувалась перерва до 15.08.2024 р.

Представник позивача у підготовчих засіданнях 29.08.2023 р., 12.09.2023 р. позовні вимоги підтримав, а у інших підготовчих засідання та судових засіданнях позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (покупець) було укладено двосторонній договір № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1 договору продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку № 1, згідно п.п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 499.

Продавець має право в односторонньому порядку на зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії покупцю у разі, якщо собівартість виробництва електричної енергії продавця є більшою ніж ціна (вартість) електричної енергії, визначеної в цьому договорі, з технічних причин, з інших причин чи обставин. За таких обставин обсяг(и) електричної енергії, який підлягає зменшенню та період(и) зменшення відпуску/відбору, визначається(ються) продавцем. Про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в певних обсягах та за певний період(и) продавець має право повідомити покупця не пізніше ніж за тридцять днів до дати такого зменшення відпуску/відбору електричної енергії.

У разі прийняття Регулятором змін (доповнень) в Правила ринку в частині змін, які стосуються чи впливають на діяльність продавця на ринках електричної енергії, продавець має право в односторонньому порядку, письмово опередивши покупця не менш ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, зменшити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до обсягів, визначених продавцем від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії, визначеного у Додатку № 1.

У разі отримання продавцем коштів за електричну енергію, відпуск/відбір якої зменшив продавець, останній зобов`язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії протягом п`ятнадцяти банківських днів з дати отримання від покупця вимоги в письмовій формі про повернення коштів в сумі вартості електричної енергії, зменшеної для відпуску/відбору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно п. 14.1.4 ст. 14, п. 213.1 ст. 213 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений п. 215.3.9 ст. 215 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 3.2. договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості 100 % всього обсягу електричної енергії, передбаченої цим договором (за вирахуванням суми гарантійного внеску), протягом 2-х банківських днів з дати укладення цього договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що період відпуску/відбору електричної енергії становить: з 01.03.2022 року до 30.04.2022 року включно.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором або укладення сторонами додаткової угоди про припинення (розірвання) цього договору (п. 8.1 договору).

Рішенням господарського суду Київської області від 31.08.2022 р. у справі № 911/862/22, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 18750348,00 грн боргу задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» 18750348,00 грн основної заборгованості та 281255,22 грн судового збору.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.08.2022 р. у справі № 911/862/22 встановлено наступне:

«На виконання умов договору № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021 р. позивачем 14.12.2021 р. було перераховано відповідачу грошові кошти (вартість електричної енергії та сума гарантійного внеску з ПДВ) у загальному розмірі 36920268,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 592 від 14.12.2021 р. на суму 2340800,00 грн, платіжним дорученням № 1254 від 14.12.2021 р. на суму 22875468,00 грн, листом відповідача № 24/4231 від 14.12.2021 р. про отримання суми гарантійного внеску (без ПДВ).

У січні 2022 року відповідач своїм листом № 24/240 від 25.01.2022 р. повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2400 МВт.г. за період з 01.03.2022 р. по 10.03.2022 р. (тобто за зазначений період відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).

У відповідь на лист відповідача № 24/240 від 25.01.2022 р. позивач звернувся до нього з вимогою № 538/02-02/22 від 09.02.2022 р. про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, у якій вимагав протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 6056640,00 грн на поточний рахунок позивача.

У лютому 2022 року відповідач своїм листом № 24/410 від 07.02.2022 р. повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2400 МВт.г. за період з 11.03.2022 р. по 20.03.2022 р. (тобто за зазначений період відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).

У відповідь на лист відповідача № 24/410 від 07.02.2022 р. позивач звернувся до нього з вимогою № 538/03-02/22 від 09.02.2022 р. про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, у якій вимагав протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 6056640,00 грн на поточний рахунок позивача.

У лютому 2022 року відповідач своїм листом № 24/596 від 17.02.2022 р. повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2630 МВт.г. за період з 21.03.2022 р. по 31.03.2022 р. (тобто за зазначений період відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).

У відповідь на лист відповідача № 24/596 від 17.02.2022 р. позивач звернувся до нього з вимогою № 546/03-02/22 від 22.02.2022 р. про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, у якій вимагав протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 6637068,00 грн на поточний рахунок позивача».

Матеріали справи, яка розглядається, не містять доказів направлення позивачем відповідачу вказаних вимог про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії. У рішенні господарського суду Київської області від 31.08.2022 р. у справі № 911/862/22 встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення суми передоплати, проте дат направлення вимог позивачем та дат отримання вимог відповідачем не встановлено.

Водночас, рішенням господарського суду Київської області від 31.08.2022 р. у справі № 911/862/22 встановлено, що у травні 2022 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 614/01-05/22 від 31.05.2022 р., у якій вимагав у строк до 05.06.2022 р. сплатити суму простроченої заборгованості (передплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії) за договором № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021 р. у загальному розмірі 18750348,00 грн. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується відповідними фіскальним чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист № 0101046535988 від 01.06.2022 р.

Як вже зазначалось, абз. 4 п. 2.1 договору встановлено, що відповідач зобов`язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії протягом п`ятнадцяти банківських днів з дати отримання від позивача вимоги в письмовій формі про повернення коштів.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відповідно до п. 2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.08.2022 р. у справі № 911/862/22 встановлено, що направлення вимоги № 614/01-05/22 від 31.05.2022 р. на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист № 0101046535988 від 01.06.2022 р.

Отже 01.06.2022 р. позивач з поштового відділення 01010 у м. Києві направив відповідачу вимогу № 614/01-05/22 від 31.05.2022 р. цінним листом з описом вкладення. Місцезнаходженням відповідача є: 08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49.

Таким чином, граничний строк пересилання цінного листа з описом вкладення у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) без урахування вихідних днів об`єкту поштового зв`язку складає 4 дні (Д+3+1).

За таких обставин, вимога позивача № 614/01-05/22 від 31.05.2022 р. мала надійти на адресу відповідача 06.06.2022 р. (05.06.2022 р. вихідний день).

Як вже зазначалось, згідно з п. 2.1 договору у разі отримання продавцем коштів за електричну енергію, відпуск/відбір якої зменшив продавець, останній зобов`язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії протягом п`ятнадцяти банківських днів з дати отримання від покупця вимоги в письмовій формі про повернення коштів в сумі вартості електричної енергії, зменшеної для відпуску/відбору.

Враховуючи вищевикладене, відповідач згідно з п. 2.1 договору зобов`язаний був повернути позивачу раніше отриману передоплату у сумі 18750348,00 грн у строк до 27.06.2022 р.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем 18750348,00 грн заборгованості за договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 р. позивачу.

Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення передоплати позивачу за договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 р. у сумі 18750348,00 грн з 28.06.2022 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 479903,69 грн 3 % річних та 3243333,75 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу електричної енергії містить елементи кредиту, а тому до даних правовідносин мають застосовуватись положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а отже, на його думку, ПАТ «Центренерго» звільняться від відповідальності за статтею 625 ЦК України, а нарахована пеня має бути списана позивачем.

Суд відхиляє твердження відповідача, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки такий пункт звільняє від відповідальності, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України, позичальників, яким було надано кредит, проте договір № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 р. не є кредитним договором у розумінні наведеного пункту Прикінцевих та перехідних положень кодексу.

Факт попередньої оплати за договором не є тотожним поняттям до надання кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Водночас, попередня оплата за статтею 693 Цивільного кодексу України трактується, як обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Сторони договору № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 р. наділені обов`язками та правами покупця й продавця і не є кредитодавцем (банком) чи позичальником грошових коштів, предмет договору не відповідає суті кредитного договору, з огляду на що відсутні підстави для застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до даних правовідносин.

Позивач просить стягнути з відповідача 273393,00 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18750348,00 грн за період з 03.03.2022 р. по 31.08.2022 р. та 206510,69 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18750348,00 грн за період з 14.02.2023 р. по 27.06.2023 р.

Обґрунтовуючи нарахування 3 % річних з 03.03.2022 р., позивач у відповіді на відзив посилається на те, що оскільки строк, який становить 15 банківських днів з моменту одержання відповідачем від позивача вимоги № 538/02-02/22 від 09.02.2022 р. про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії та вимоги № 538/03-02/22 від 09.02.2022 р. про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії сплинув 02.03.2023 р., починаючи з 03.03.2022 р. у відповідача виникла заборгованість з повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, що у свою чергу зумовлювало початок перебігу строку нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних за договором.

При цьому позивачем навіть не зазначено дат отримання вимог відповідачем та відповідно доказів, які підтверджують як направлення вимог позивачем, так і отримання їх відповідачем.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок 3 % річних є неправильним. Позивачем неправильно визначений початок періоду прострочки зобов`язання з повернення передоплати у сумі 18750348,00 грн, а також неправильно здійснений арифметичний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 14.02.2023 р. по 27.06.2023 р.

Як вже зазначалось, відповідач, згідно з п. 2.1 договору № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 р. є таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення позивачу передоплати у сумі 18750348,00 грн з 28.06.2022 р.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18750348,00 грн за період з 28.06.2022 р. по 31.08.2022 р. становить 100173,09 грн, за період з 14.02.2023 р. по 27.06.2023 р. становить 206510,68 грн, а всього 306683,77 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2694511,88 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18750348,00 грн за період з 03.03.2022 р. по 31.08.2022 р. та 548821,87 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18750348,00 грн за період з 14.02.2023 р. по 27.06.2023 р.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є неправильним.

Як вже зазначалось, позивачем неправильно визначений початок періоду прострочки зобов`язання з повернення передоплати, оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення позивачу передоплати у сумі 18750348,00 грн з 28.06.2022 р.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом відповідно до Методики розрахунку інфляційних втрат, зазначеній у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18750348,00 грн за період з липня 2022 р. по серпень 2022 р. становить 338950,04 грн, за період з лютого 2023 р. по червень 2023 р. становить 548821,87 грн, а всього 887771,91 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат на 99 %.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних витрат на 99 %, відповідач посилається на те, під час військового стану ПАТ «Центренерго» опинилось у ситуації, яка у розумінні статті 233 ГК України відноситься до обставин, які вказують як на тяжкий матеріальний стан товариства, так і на особливо важливий статус товариства, тому занадто великі суми інфляційних нарахувань та 3 % річних, які можуть бути стягнуті за результатом розгляду даної справи, призведуть до наслідків у вигляді необхідності витрачання коштів не на відновлення критичної інфраструктури, забезпечення безперервного електроживлення України, виплату заробітних плат співробітникам, а на оплату вказаних санкцій, що вплине на життєдіяльність та обороноздатність України.

Також, ПАТ «Центренерго» вважає, що рівень вини товариства у наявності боргу перед позивачем спричинений обставинами, які не залежали від відповідача, тому наявні всі підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних на 99 % у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову.

Як вже зазначалось, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

У справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.

В той же час, у цій справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України) 3 %.

Позиції щодо відсутності можливості зменшення відсотків річних нижче 3%, встановлених чинним законодавством, дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі 921/94/21.

Щодо зменшення інфляційних втрат суд зазначає, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню у сумі 306683,77 грн, а позовна вимога інфляційних втрат підлягає задоволенню у сумі 887771,91 грн.

Отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, будинок 3А, код 42601505) 306683,77 грн (триста шість тисяч шістсот вісімдесят три грн 77 коп.) 3 % річних, 887771,91 грн (вісімсот вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят одна грн 91 коп.) інфляційних втрат та 17916,84 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять грн 84 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.10.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева