Рішення

від 16.10.2024 по справі 914/1698/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024 Справа № 914/1698/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Тимцан Я.А.

розглянувши матеріали заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі

№ 914/1698/24

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача - 1: Повне товариство Ломбард Копійка ТзОВ УКР.Концепт- КАР і ПП ІД, м. Львів

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю УКР.Концепт- КАР, м. Львів

до відповідача 3: Приватне підприємство ІД, м. Львів

про: припинення повноважень директора

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард Копійка» ТзОВ «УКР.Концепт- КАР» і ПП «ІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.Концепт- КАР» та Приватного підприємства «ІД» про припинення повноважень директора.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2024 позовні вимоги задоволено. Вирішено визнати припиненими повноваження директора Повного товариства Ломбард Копійка ТзОВ УКР. Концепт - КАР і ПП ІД - ОСОБА_1 з моменту набранням рішення суду законної сили, внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про такого керівника та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.Концепт- КАР» на користь ОСОБА_1 3028,00 грн. судового збору.

03.10.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу (Вх. №3689/24) у розмірі 15 000, 00 грн.

Ухвалою від 07.10.2024 суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 16.10.2024 з явкою сторін на власний розсуд.

В судове засідання 16.10.2024 представник позивача не з`явився, подав на адресу суду клопотання за вх. № 24555/24, в якому просить здійснювати розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу за відсутності позивача, а також зазначає, що заявлене клопотання про розподіл витрат на правову допомогу підтримує повністю та просить суд їх стягнути з винної сторони. Представники відповідача 1, 2, 3 в судове засідання 16.10.2024 не з`явилися, причин не явки не вказали, заперечень на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу на надали.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: копію Договору про надання правової допомоги від 11.04.2024, Акт приймання-передачі наданих послуг від 03.10.2024 на суму 15 000,00 грн.; платіжна інструкція № 604057285 від 27.06.2024 на суму 5 000,00 грн; платіжна інструкція № 645600803 від 01.10.2024 на суму 5 000,00 грн; платіжна інструкція № 646331184 від 03.10.2024 на суму 5 000,00 грн; ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1306929, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000103 від 14.07.2017.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява позивача про розподіл судових витрат, надіслана до суду 03.10.2024, як вбачається з відмітки Електронного суду та зареєстрована судом 03.10.2024.

Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява позивача подана до закінчення судових дебатів.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 представляв адвокат Федейко А.Ю., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 11.04.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1306929.

Повноваження Федейка А.Ю., як адвоката, підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000103 від 14.07.2017.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, позивачем у справі - Говдою І. Ю. укладено Договір про надання правової допомоги від 11.04.2024 року з Адвокатським об`єднанням «Говда, Федейко та партнери» (за договором виконавець).

Пунктом 2.1 Договору про надання правової допомоги від 11.04.2024 передбачено, що згідно з цим Договором Виконавець надає Замовнику таку правову (правничу) допомогу, а саме: надавати усні та письмові консультації, супроводжувати процедуру позасудового оформлення документів, пов`язаних з припиненням повноважень Замовника, як керівника Повного товариства Ломбард Копійка ТзОВ УКР.КОНЦЕПТ-КАР і ПП ІД, підготувати позов від імені Замовника до Господарського суду Львівської області про припинення повноважень керівника Повного товариства Ломбард Копійка ТзОВ УКР.КОНЦЕПТ-КАР і ПП ІД, представляти інтереси Замовника в судових органах України першої, апеляційної та касаційної інстанції, органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців, з питань участі Замовника як сторони судового/виконавчого провадження з усіма необхідними для того повноваженнями, передбаченими ст. ст. 42,46, ГПК України, в т.ч. готувати та подавати позовні заяви, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, уточнення, заяви, скарги, клопотання, збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог, змінювати підстави та предмет позову, відмовлятися від позову (всіх або частини позовних вимог) тощо; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, тощо; брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду, отримувати копії рішень, ухвал, постанов тощо, користуватися іншими процесуальними правами, без будь - яких обмежень, встановленими законом, вчиняти інші дії, пов`язані з представництвом інтересів Замовника.

Відповідно п. 2.3 Договору про надання правової допомоги від 11.04.2024 для надання правової допомоги Замовнику, Виконавець призначає адвоката Федейка Андрія Юрійовича.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що ціна цього Договору встановлюється за домовленістю Сторін та становить 15 000,00 грн., а остаточний розмір та обсяг наданих послуг визначається в акті приймання - передачі наданих послуг, який повинен бути укладений не пізніше 3 робочих днів з моменту завершення надання послуг чи в інший строк за згодою Сторін. Замовник зобов`язаний сплатити вартість правової допомоги в наступному порядку: 5 000,00 грн. - до підписання проекту позовної заяви, 5000,00 грн. - протягом 2 (двох) місяців, з моменту відкриття судом першої інстанції провадження у справі та 5000,00 грн. - протягом 2 (двох) робочих днів з моменту задоволення судом першої інстанції позовних вимог повністю або частково в користь Замовника (гонорар успіху).

Як свідчать матеріали справи, виконавцем клієнту були надані юридичні послуги, що підтверджується відповідною копією акту приймання-передачі наданих послуг від 03.10.2024 на суму 15 000,00 грн. Зокрема, згідно вказаного акту Виконавець надав, а Замовник (позивач) прийняв наступну правову допомогу: надання усних консультацій щодо збору документів, необхідних для підготовки позовної заяви, тривалістю 2 год, вартість надання послуги за годину 500,00 грн., загальна вартість послуги 1000,00 грн.; підготовка проектів документів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора (заява від 15.04.2024, супровідний лист від 22.04.2024, реєстр присутніх на зборах від 06.05.2024, повторне письмове повідомлення про скликання позачергових загальних зборів від 06.05.2024 та від 30.05.2024, проект протоколу № 74 від 06.05.2024) тривалістю 4 год., вартість надання послуги за годину 500,00 грн., загальна вартість послуги 2 000,00 грн.; підготовка позовної заяви до Господарського суду Львівської області про припинення повноважень директора, надіслання позову з додатками до суду тривалістю 5 год., вартість надання послуги за годину 1 000,00 грн., загальна вартість послуги 5 000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях (03.09.2024, 24.09.2024, 02.10.2024) тривалістю 2 год., вартість надання послуги за годину 1 000,00 грн., загальна вартість послуги 2 000,00 грн.; гонорар успіху у зв`язку із задоволенням судом позовних вимог (п. 3.2 Договору) у розмірі 5 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг склала 15 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі-Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому слід зазначити, що жодних клопотань про зменшення судових витрат від Повного товариства «Ломбард Копійка» ТзОВ «УКР.Концепт- КАР» і ПП «ІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.Концепт- КАР», Приватного підприємства «ІД», на адресу суду не надходило.

Проте, на переконання суду, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Разом з тим, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 та від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Федейка А.Ю. судом враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.

У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.

Суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 914/1698/24 не має публічного інтересу, розглядалася за правилами загального позовного провадження, однак по своїй суті не є складною. У позовній заяві позивач просив суд припинити його повноваження як директора ПТ Ломбард Копійка ТзОВ УКР.Концепт- КАР і ПП ІД з моменту набранням рішення суду законної сили та внести запис до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про такого керівника.

Крім того, суд оцінює наданий акт приймання передачі наданмх послуг від 03.10.2024, з якого вбачається, що на підготовку позовної заяви витрачено 5 год, однак на переконання суду заява на 5 аркушах не є складною, а досвід адвоката дозволяє зробити висновок, що кількість годин необхідних на складання вказаної заяви є завищеною.

Підготовка проектів документів щодо звільнення ОСОБА_1 не потребувала часу зазначеного в акті , документи які є в справі не вимагали ні значного часу ні великого досвіду.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявний в матеріалах справи акт наданих робіт про який зазначалось вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача - 2, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу на відповідача-2.

На переконання суду, правову допомогу слід обмежити , а розумним розміром витрат на послуги адвоката, який слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача-2 в цьому випадку є сума 9 000,00 грн. Таким чином, інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими та становитимуть значний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідачів, не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

Заявлена позивачем вимога, відповідно до ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 9 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви - належить відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 221, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про стягнення витрат на правову допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.Концепт- КАР» (79071, м. Львів, вул. Щиренька, 36, код ЄДРПОУ 36739208) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.10.2024.

Суддя Запотічняк О.Д.