Ухвала

від 17.10.2024 по справі 916/4615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4615/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте (вх. 2-1614/24 від 16.10.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/4615/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте до Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради про визнання укладеним договору на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів у редакції, запропонованій позивачем, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бона Менте звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради, в якому просить визнати укладеним договір на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів у редакції, запропонованій позивачем. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі отриманих дозволів Товариство з обмеженою відповідальністю Бона Менте розмістило спеціальні конструкції по адресам, які визначені в дозволах. Також позивач зазначає, що листом № 53 від 23.09.2024 року останній звернувся до Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради з проханням укласти договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів з метою внесення відповідної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів, проте листом № 01-28/713 від 01.10.2024 року Установою було відмовлено в укладанні договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, що є прямою перешкодою у здійсненні господарської діяльності та суперечить рішенням органу місцевого самоврядування, яким надано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами.

Разом з позовною заявою 16.10.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Бона Менте було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

1) заборони до набрання законної сили рішенням суду Виконавчому комітету Одеської міської ради, Управлінню реклами Одеської міської ради, Комунальній установі Одесреклама Одеської міської ради, та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Одеської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Одеської міської ради, вчиняти будь-які дії, скеровані на видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами (прийняття розпорядчих актів про встановлення пріоритету, здійснення погодження) відносно місць розташування рекламних конструкцій ТОВ Бона Менте, а саме:

1. Дозвіл № 4018-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 153 від 28.05.2015 року - адреса розміщення: проспект Академіка Глушка Золотий Дюк строк дії до 25.09.2024 року;

2. Дозвіл 4017-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 153 від 28.05.2015 року - адреса розміщення: проспект Академіка Глушка, 29А / проспект Небесної сотні строк дії до 09.10.2024 року;

3. Дозвіл 1851-С/К/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: вул. Академіка Вільямса, 46/1 строк дії до 03.10.2024 року;

4. Дозвіл 1877-С/К/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: вул. Академіка Вільямса, 68-Г строк дії до 03.10.2024 року;

5. Дозвіл 2403-В1/С/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: вул. Південна дорога, 65 / вул. Кишинівська строк дії до 03.02.2028 року;

6. Дозвіл 699-В2/К/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 622 від 27.10.2011 року - адреса розміщення: вул. Академічна (напроти ТЦ Сади перемоги) строк дії до 01.02.2028 року;

7. Дозвіл 4036-С/П/Ск, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 15 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_1 (згідно схеми № 10) строк дії до 08.10.2024 року;

8. Дозвіл 4383-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 395 від 26.11.2015 року - адреса розміщення: вул. Армійська, буд. 1 (напроти) / Фонтанська дорога строк дії до 01.10.2024 року;

9. Дозвіл 2084-С/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: вул. Артилерійська, 11 (напроти) строк дії до 03.10.2024 року;

10. Дозвіл 1872-С/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: вул. Архітекторська, 20/22 строк дії до 08.10.2024 року;

11. Дозвіл 2095-В1/П/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_2 строк дії до 03.10.2024 року;

12. Дозвіл 2097-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_3 строк дії до 09.10.2024 року;

13. Дозвіл 2096-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_4 строк дії до 09.10.2024 року;

14. Дозвіл 2546-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_5 строк дії до 08.10.2024 року;

15. Дозвіл 2308-В1/П/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: вул. Балківська/Дюковский сад (напроти дома № 73) строк дії до 11.10.2024 року;

16. Дозвіл 959-В1/П/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: вул. Водопровідна, 1 строк дії до 08.10.2024 року;

17. Дозвіл 913-В1/П/ск, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: вул. Водопровідна, 16 строк дії до 11.10.2024 року;

18. Дозвіл 912-В1/М/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: вул. Водопровідна, 16 (напроти) строк дії до 11.10.2024 року;

19. Дозвіл 1162-В1/П/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: вул. Водопровідна/ 3-й Водопровідний строк дії до 08.10.2024 року;

20. Дозвіл 1256-В1/П/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 229 від 21.06.2012 року - адреса розміщення: вул. Водопровідна/ Старосінна площа строк дії до 03.10.2024 року;

21. Дозвіл 1849-С/С/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_6 строк дії до 03.10.2024 року;

22. Дозвіл 179-С/П/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 503 від 14.07.2011 року - адреса розміщення: АДРЕСА_7 (на 20 метрів вліво) строк дії до 01.10.2024 року;

23. Дозвіл 4050-В1/П/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_8 (напроти) строк дії до 01.10.2024 року;

24. Дозвіл 4049-С/С/Ск, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_9 (напроти) строк дії до 08.10.2024 року;

25. Дозвіл 2402-В1/С/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_10 строк дії до 03.10.2024 року;

26. Дозвіл 3056-В1-С-Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 180 від 25.04.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_11 (схема № 3) строк дії до 09.10.2024 року;

27. Дозвіл 3484-В1/С/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 379 від 26.09.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_12 по схемі № 19 строк дії до 11.10.2024 року;

28. Дозвіл 3541-В1/С/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 379 від 26.09.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_13 по схемі № 2 строк дії до 11.10.2024 року;

29. Дозвіл 3057-В1-С-Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 180 від 25.04.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_14 по схемі № 25 строк дії до 03.10.2024 року;

30. Дозвіл 1835-С/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_15 строк дії до 08.10.2024 року;

31. Дозвіл 1850-С/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_16 строк дії до 08.10.2024 року;

32. Дозвіл 3438-В1/К/С-п, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 379 від 26.09.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_17 строк дії до 03.02.2028 року;

33. Дозвіл 4035-В1/М/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_18 (25 Чапаєвської Дивізії, 9) строк дії до 08.10.2024 року;

34. Дозвіл 698-В2/М/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 622 від 27.10.2011 року - адреса розміщення: АДРЕСА_19 строк дії до 11.10.2024 року;

35. Дозвіл 2804-Пр, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 35 від 23.10.2002 року - адреса розміщення: АДРЕСА_20 строк дії до 01.10.2024 року;

36. Дозвіл 4076-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_21 строк дії до 11.10.2024 року;

37. Дозвіл 3540-В1/М/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 379 від 26.09.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_22 по схемі № 10 строк дії до 11.10.2024 року;

38. Дозвіл 3058-В1-М-С2, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 180 від 25.04.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_23 по схемі № 4 строк дії до 09.10.2024 року;

39. Дозвіл 3075-В1/К/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 294 від 04.07.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_21 по схемі № 16 строк дії до 25.09.2024 року;

40. Дозвіл 3224-В1/К/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 294 від 04.07.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_24 по схемі № 2 строк дії до 09.10.2024 року;

41. Дозвіл 1899-В1/М/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_25 (напроти) строк дії до 01.02.2028 року;

42. Дозвіл 1852-В1/М/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР - адреса розміщення: АДРЕСА_26 строк дії до 09.10.2024 року;

43. Дозвіл 1874-В2/М/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_27 (напроти) строк дії до 01.10.2024 року;

44. Дозвіл 914-В1/М/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_28 строк дії до 11.10.2024 року;

45. Дозвіл 1096-В1/М/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_29 строк дії до 08.10.2024 року;

46. Дозвіл 1156-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_30 строк дії до 03.10.2024 року;

47. Дозвіл 1421-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 229 від 21.06.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_31 строк дії до 01.10.2024 року;

48. Дозвіл 1161-В1/К/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_32 (напроти) строк дії до 03.10.2024 року;

49. Дозвіл 1095-В1/К/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: 3 ст. Люстдорфської дороги, 27/53 строк дії до 11.10.2024 року;

50. Дозвіл 961-В1/К/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: 5 ст. Люстдорфської дороги / вул. Китобійна, 110 строк дії до 11.10.2024 року;

51. Дозвіл 962-В1/К/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: 5 ст. Люстдорфської дороги / вул. Китобійна, 110 (навпроти) строк дії до 11.10.2024 року;

52. Дозвіл 1158-В1/к/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_33 строк дії до 01.10.2024 року;

53. Дозвіл 963-В1/М/с-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_34 строк дії до 11.10.2024 року;

54. Дозвіл 697-В2/М/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 622 від 27.10.2011 року - адреса розміщення: АДРЕСА_35 строк дії до 03.10.2024 року;

55. Дозвіл 5944-А2/П/Скр, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 290 від 27.07.2017 року - адреса розміщення: АДРЕСА_36 (напроти) (конструкція ліва) строк дії до 11.10.2024 року;

56. Дозвіл 5945-А2/П/СКР, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 290 від 27.07.2017 року - адреса розміщення: АДРЕСА_36 (напроти) (конструкція права) строк дії до 11.10.2024 року;

57. Дозвіл 2088-В2/М/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_37 (напроти) строк дії до 03.10.2024 року;

58. Дозвіл 2404-В1/С/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_38 строк дії до 03.10.2024 року;

59. Дозвіл 2405-В1/С/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_39 строк дії до 03.10.2024 року;

60. Дозвіл 2309-В1/С/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_40 (напроти) строк дії до 09.10.2024 року;

61. Дозвіл 2328-В1/С/Ск, виданий на підставі Рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: вул. Миколаївська дорога/Південна дорога (піонерський табір Молода гвардія) строк дії до 03.10.2024 року;

62. Дозвіл 3439-В1/М/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 379 від 26.09.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_41 ) по схемі № 7 строк дії до 11.10.2024 року;

63. Дозвіл 1159-В1/М/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_42 строк дії до 03.10.2024 року;

64. Дозвіл 1243-В1/М/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_43 строк дії до 03.10.2024 року;

65. Дозвіл 1104-В1/М/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_44 строк дії до 03.10.2024 року;

66. Дозвіл 4019-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 153 від 28.05.2015 року - адреса розміщення: площа Незалежності, 1а (кафе Макдональдс) строк дії до 25.09.2024року;

67. Дозвіл 883-В1/М/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: площа Незалежності / вул. Ріхтера (Щорса) строк дії до 11.10.2024 року;

68. Дозвіл 2329-В1/К/Ск, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: проспект Небесної сотні (М. Жукова) / Інглезі (25 Чап. дівізії) ( трикутник) строк дії до 03.10.2024 року;

69. Дозвіл 2150-В1/К/Ск/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: проспект Небесної сотні (М. Жукова)/ Інглезі (25 Чап.дивизии) ( трикутник) строк дії до 03.02.2028 року;

70. Дозвіл 2539-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: проспект Небесної сотні (М. Жукова), 3-А строк дії до 03.10.2024 року;

71. Дозвіл 2149-В1/К/Ск, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: проспект Небесної сотні (М. Жукова), 47 (на роздільній смузі) строк дії до 03.02.2028 року;

72. Дозвіл 2151-В1/К/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: проспект Небесної сотні (М.Жукова) (напроти буд. 91, на роздільній смузі) строк дії до 11.10.2024 року;

73. Дозвіл 2538-В1/К/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: проспект Небесної сотні (М. Жукова), 91 (біля автостоянки № 3) строк дії до 08.10.2024 року;

74. Дозвіл 3077-В1/М/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 294 від 04.07.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_45 по схемі № 9 строк дії до 25.09.2024 року;

75. Дозвіл 3226-В1/С/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 294 від 04.07.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_46 по схемі №5 строк дії до 09.10.2024 року;

76. Дозвіл 3225-В1/С/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 294 від 04.07.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_47 строк дії до 09.10.2024 року;

77. Дозвіл 2087-С/П/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_48 (напроти) строк дії до 03.10.2024року;

78. Дозвіл 2086-С/П/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_11 строк дії до 03.10.2024 року;

79. Дозвіл 2547-В1/С/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_49 (напроти) строк дії до 03.10.2024 року;

80. Дозвіл 4051-А2/П/Скп, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_50 строк дії до 01.10.2024 року;

81. Дозвіл 1160-В1/М/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 53 від 16.02.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_51 (на роздільній смузі, права сторона) строк дії до 03.10.2024 року;

82. Дозвіл 1873-В1/М/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_52 (на роздільній смузі, ліва сторона) строк дії до 03.10.2024 року;

83. Дозвіл 2307-В1/М/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 436 від 13.12.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_53 строк дії до 11.10.2024 року;

84. Дозвіл 1257-В1/М/с-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 229 від 21.06.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_53 строк дії до 11.10.2024 року;

85. Дозвіл 4155-А2/П/Скр, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 240 від 30.07.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_6 /провулок Привокзальний строк дії до 01.10.2024 року;

86. Дозвіл 4860-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 233 від 28.07.2016 року - адреса розміщення: АДРЕСА_54 (згідно схеми №14) строк дії до 08.10.2024 року;

87. Дозвіл 4438-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 395 від 26.11.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_55 строк дії до 11.10.2024 року;

88. Дозвіл 1840-В1/П/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: вул. Середньофонтанська (зупинка) строк дії до 01.02.2028 року;

89. Дозвіл 1878-В1//П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: вул. Середньофонтанська/Виставковий центр (напроти) строк дії до 01.02.2028 року;

90. Дозвіл 1900-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_56 (напроти) строк дії до 03.02.2028 року;

91. Дозвіл 4048-В1/П/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: площа Старосінна, 3/пер. Волжський (колишня Старосінна - пров. Вознесенський, 2 (напроти) стоїть на старому місці строк дії до 08.10.2024 року;

92. Дозвіл 4034-В1/П/Сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 215 від 25.06.2015 року - адреса розміщення: площа Старосінна, 33 (лівіше) строк дії до 09.10.2024 року;

93. Дозвіл 1854-В1/М/С-к, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 325 від 26.07.2012 року - адреса розміщення: АДРЕСА_57 строк дії до 01.02.2028 року;

94. Дозвіл 181-В1/П/С-щ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 503 від 14.07.2011 року - адреса розміщення: АДРЕСА_58 (згідно схеми № 21) строк дії до 01.10.2024 року;

95. Дозвіл 689-В1/К/Ск, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 622 від 27.10.2011 року - адреса розміщення АДРЕСА_59 (згідно схеми № 6) строк дії до 09.10.2024 року;

96. Дозвіл 3076-В1/С/сщ, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 294 від 04.07.2013 року - адреса розміщення: АДРЕСА_60 (навпроти стадіону) по схемі № 1 строк дії до 09.10.2024 року;

97. Дозвіл 4293-В1/П/Скр, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 278 від 27.08.2015 року - адреса розміщення: АДРЕСА_61 строк дії до 03.10.2024 року;

98. Дозвіл 2094-С/К/С-л, виданий на підставі рішення Виконкому ОМР № 371 від 29.08.2012 року - адреса розміщення: вул. Чубаївська, 1/7 (навпроти) строк дії до 03.10.2024 року.

2) заборони до набрання законної сили рішення суду Виконавчому комітету Одеської міської ради, Управлінню реклами Одеської міської ради, Комунальній установі Одесреклама Одеської міської ради, та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Одеської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Одеської міської ради, та/або іншим суб`єктам господарювання будь якої форми власності, вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) та/або частин рекламних засобів (рекламних конструкцій) (бетонних блоків/фундаментів), в тому числі шляхом здійснення підготовки та прийняття відповідних розпорядчих актів (рішень, розпоряджень, наказів, приписів, направлення) та їх виконання, ТОВ Бона Менте, а саме згідно дозволів, вказаних вище;

3) заборони до набрання законної сили рішення суду Виконавчому комітету Одеської міської ради, Управлінню реклами Одеської міської ради, Комунальній установі Одесреклама Одеської міської ради, та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Одеської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Одеської міської ради вчиняти будь-які дії, спрямовані на анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, в тому числі шляхом здійснення підготовки та прийняття відповідних розпорядчих актів (рішень, розпоряджень, наказів) та їх виконання, які видані ТОВ Бона Менте, а саме дозволів, вказаних вище.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що на виконання умов Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, Товариство з обмеженою відповідальністю Бона Менте отримало дозволи на розміщення зовнішньої реклами, на підставі яких розмістило спеціальні конструкції по адресам, які визначені в дозволах. В подальшому ж, як вказує заявник, листом № 53 від 23.09.2024 р. товариство звернулося до Комунальної установи Одесреклама з проханням укласти договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів з метою внесення відповідної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів, проте листом № 01-28/713 від 01.10.2024 року отримало відмову в укладанні такого договору. Таким чином заявник зазначає, що з огляду на те, що комунальна установа відмовилась укласти договір на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів Товариство з обмеженою відповідальністю Бона Менте звертається до господарського суду з позовом у даній справі про визнання укладеним між ними договору на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів у запропонованій позивачем в позовній заяві редакції.

Разом з тим заявник зазначає, що, враховуючи, що з матеріалів справи не вбачається прийняття уповноваженим органом - Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про скасування чи анулювання дозволів відповідача на розміщення зовнішньої реклами з передбачених чинним законодавством підстав, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані розповсюджувачу реклами ТОВ Бона Менте, до закінчення строку їх дії не анульовані та не скасовані. При цьому, посилаючись на Закон України від 17 липня 2024 року № 3869-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні, заявник вказує, що строк дії наявних у позивача дозволів, які є підставою для розміщення засобів зовнішньої реклами і укладання договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, станом на день звернення до суду з даним позовом не закінчили свою дію, оскільки документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування).

Як вказує заявник, всупереч нормам, які передбачені Законом України Про рекламу, Типовими правилами, комунальна установа відмовила ТОВ Бона Менте в укладанні договору на право тимчасового користування місцями розміщення рекламних засобів, хоча зазначений договір передбачає лише порядок здійснення плати та вартість плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів. Окрім цього заявник зауважує, що установа, всупереч розділу 13 (Підстави та порядок демонтажу рекламних засобів) Правил, в листі, в якому було повідомлено про відмову в укладанні договору, зазначила, що ТОВ Бона Менте зобов`язаний в 3-денний термін демонтувати рекламні засоби. Таким чином, за ствердженнями заявника, існує реальна небезпека, що Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради буде проводити демонтаж рекламних конструкцій ТОВ Бона Менте без наявних на те підстав, а Виконавчим комітетом Одеської міської ради може бути прийнято рішення про анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Із посиланнями на ст. 136 ГПК України заявник зауважує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що може призвести до порушення прав позивача як суб`єкта господарювання (ведення підприємницької діяльності з розповсюдження реклами), оскільки відповідач у будь-який час може демонтувати рекламні конструкції позивача, що розміщені у відповідності до отриманих дозволів. Між тим заявник додає, що в разі демонтажу рекламних конструкцій при подальшому задоволенні судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, оскільки потребуватиме відновлення цілісності конструкцій демонтованих, перевезення та транспортування з місця зберігання, повторного монтажу та оплати вказаних витрат, відшкодування збитків за час простою (за час, коли рекламні конструкції не будуть функціонувати), а у разі встановлення на відповідних місцях рекламних конструкцій третіх осіб, відновлення порушених прав та інтересів позивача може стати взагалі неможливим.

Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до незаконного демонтажу рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Бона Менте, розміщені у відповідності отриманих дозволів та анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, що в подальшому може впливати на строки процесуального розгляду справи, спричинити труднощі під час виконання рішення по справі, а також задля належного захисту законних прав та інтересів позивача, останній вважає за необхідне просити суд вжити заходи забезпечення даного позову.

17.10.2024 року від представника Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради Джиги В.І. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (вх. № 37837/24 від 17.10.2024), відповідно до яких комунальна установа зазначає, що ТОВ Бона Менте не зазначено належних підстав для забезпечення позову, не підтверджено належними доказами права на звернення до суду за даними вимогами, обставини, зазначені в заяві, не підтверджені належними доказами, з огляду на що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, установа наголошує, що ТОВ Бона Менте має значну заборгованість протягом тривалого часу перед бюджетом м. Одеси, при цьому 11.10.2024 рогу Господарський суд Одеської області по справі № 916/1529/24 задовольнив позовні вимоги Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте про стягнення заборгованості за договором № 301-рд від 01.07.2013 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів та стягнув 1927150,71 грн. основного боргу, 77802,63 грн. пені (рішення не набрало законної сили). Як зазначає установа, договір № 301-рд від 01.07.2013 був укладений терміном до 01.10.2024 року, заяв про продовження строку дії договору ТОВ Бона Менте не подавало у відповідності до п. 8.4 договору, водночас в порушення умов договору останнім не були сплачені своєчасно та у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого 20.09.2024 договір № 301-рд від 01.07.2013 у відповідності з п. 8.5.4 розірвано установою у односторонньому порядку у зв`язку з несплатою користувачем плати за договором протягом двох або більше місяців поспіль. Наразі установа зауважує, що у ТОВ Бона Менте існує заборгованість за договором № 301-рд від 01.07.2013 перед бюджетом міста у сумі 2997954,97 грн. Крім того, комунальна установа додає, що завжди напротязі 11 років вживала заходів та створювала умови в межах своїх повноважень для виконання ТОВ Бона Менте умов договору, проте останнє за весь період воєнного стану не вживало заходів для своєчасного погашення та реструктуризації заборгованості, зменшення кількості рекламних площин, та не надало доказів, які зумовили неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором. За ствердженнями установи, після численних письмових попереджень, направлення претензій, судових процесів у зв`язку із несплатою ТОВ Бона Менте плати за договором, останній було розірвано установою в односторонньому порядку, про що відповідача було повідомлено листом, який він отримав.

Також комунальна установа зауважує, що заявником не надано до суду доказів, що рекламні конструкції, зазначені у заяві, належать на праві власності ТОВ Бона Менте, оскільки дозволи на розміщення рекламних засобів не є належними доказами, що підтверджують право власності останнього, відповідно товариство звертається до суду за захистом майнових прав, носієм яких не являється. На переконання установи, для підтвердження права звертатися із заявою про забезпечення позову стосовно заборони демонтажу рекламних конструкцій ТОВ Бона Менте повинно підтвердити належними доказами, що зазначені рекламні конструкції належать їй на праві власності, а не надані у користування, зокрема ТОВ Бомонд або іншими третіми особами.

Стосовно заборони до набрання законної сили рішення суду Виконавчому комітету Одеської міської ради, Управлінню реклами Одеської міської ради, Комунальній установі Одесреклама Одеської міської ради, та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Одеської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Одеської міської ради, вчиняти будь-які дії, скеровані на видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами (прийняття розпорядчих актів про встановлення пріоритету, здійснення погодження) відносно місць розташування рекламних конструкцій ТОВ Бона Менте, комунальна установа зазначає, що така вимога не може бути задоволена господарським судом, оскільки зазначені дії, про заборону яких просить ТОВ Бона Менте, не належать до повноважень КУ Одесреклама та не передбачені статутом та Правилами 434. При цьому установа додає, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходу забезпечення позову у відношенні до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління реклами Одеської міської ради, та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Одеської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Одеської міської ради, оскільки цих юридичних осіб не додано до складу учасників даної заяви.

Крім того комунальна установа вказує, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходу забезпечення позову у відношенні до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління реклами Одеської міської ради, та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Одеської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Одеської міської ради та не додано їх до складу учасників даної заяви. Також установа зазначає, що в заяві не зазначено, які дії по відношенню по демонтажу та прийняття перелічених рішень вчинятимуться цими особами, а також не доведено доказами наявність загрози здійснення демонтажу перелічених конструкцій КУ Одесреклама, заявник не надав жодних приписів або листів, якими його було проінформовано про те, що КУ Одесреклама буде здійснено демонтаж.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте про забезпечення позову та дослідивши матеріали позову, господарський суд зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі N 915/373/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Про обов`язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Так, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання укладеним договору на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів у редакції, запропонованій позивачем.

Отже, господарський суд враховує, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а відтак у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В свою чергу, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18 зазначив, що у разі звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 924/790/18, від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 25.02.2020 р. у справі № 924/789/18, від 12.03.2020 р. у справі № 916/3479/19, від 18.03.2020 р. у справі № 904/2641/19, від 24.06.2020 р. у справі № 902/1051/19, від 07.09.2020 р. у справі № 904/1766/20, від 09.09.2020 р. у справі № 906/1336/19, від 16.11.2020 р. у справі № 910/7596/20.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до істотного ускладнити чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Даний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 09.09.2019 р. у справі № 924/433/19.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 09.12.2020 р. у справі № 910/9400/20 та від 21.12.2020 р. у справі № 910/9627/20, неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Бона Менте заяви про вжиття заходів забезпечення позову, останнє вказує, що товариством на підставі Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності отримано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких станом на дату подання позову не закінчився, при цьому на підставі вказаних дозволів товариством розміщено спеціальні конструкції по адресам, які визначені в дозволах. Крім того, як вказує заявник, листом № 53 від 23.09.2024 р. товариство звернулося до Комунальної установи Одесреклама з проханням укласти договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів з метою внесення відповідної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів. Водночас, за ствердженнями заявника, всупереч нормам, які передбачені Законом України Про рекламу, Типовими правилами, комунальна установа листом № 01-28/713 від 01.10.2024 року відмовили ТОВ Бона Менте в укладанні договору на право тимчасового користування місцями розміщення рекламних засобів, а також зазначила, що ТОВ Бона Менте зобов`язаний в 3-денний термін демонтувати рекламні засоби.

Як встановлено господарським судом, 01 липня 2013 року між Комунальним підприємством Одесреклама Одеської міської ради (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Соколовський (код ЄДРПОУ 38722180, наразі ТОВ Бона Менте) було укладено договір № 301-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, відповідно до п. 2.1 якого підприємство надає користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п. 8.3 договору № 301-рд термін дії договору з 01.07.2013 р. по 15.02.2017 р., продовжено з 16.02.2017 р. по 15.02.2022 р., продовжено з 16.02.2022 р. по 01.10.2024 р.

Як вказує комунальна установа, 20.09.2024 року вказаний договір № 301-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.07.2013 року було розірвано останньою в односторонньому порядку відповідно до п. 8.5.4 договору з огляду на несплату користувачем плати за договором протягом двох або більше місяців поспіль.

Листом № 53 від 23.09.2024 р. ТОВ Бона Менте звернулося до КУ Одесреклама Одеської міської ради з проханням укласти договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів з метою внесення відповідної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів. У відповідь на вказаний лист товариства, комунальною установою листом № 01-28/713 від 01.10.2024 року відмовлено в укладанні такого договору.

Рішенням Господарський суд Одеської області від 11.10.2024 по справі № 916/1529/24 позовні вимоги Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте про стягнення заборгованості за договором № 301-рд від 01.07.2013 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів задоволено, стягнуто з товариства 1927150,71 грн. основного боргу, 77802,63 грн. пені.

Втім, заявник з відмовою в укладанні договору не погоджується та просить суд визнати укладеним договір на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів у редакції, запропонованій ним.

Заявник стверджує, що існує реальна небезпека того, що установа проводитиме демонтаж рекламних конструкцій ТОВ Бона Менте без наявних на те підстав, а виконавчим комітетом може бути прийнято рішення про анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, що позбавить заявника законного права на розміщення зовнішньої реклами на підставі відповідних дозволів.

Наразі суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем, пов`язані з використанням місць для розташування рекламних засобів, мають регулюватися на договірних засадах з урахуванням встановлених законодавством вимог щодо здійснення рекламної діяльності.

Також господарський суд зазначає, що однією з можливих підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть мати своїм наслідком неефективний захист або не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заявника про забезпечення позову та заперечення іншої сторони, з точки зору чи спроможний такий захід забезпечення забезпечити ефективний захист та/чи поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача в разі задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

Однак, у даному випадку з огляду на повідомлені заявником обставини та надані докази, здійснивши їх логічний та юридичний аналіз, суд вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, зокрема й з урахуванням того, що такі обмеження мають своїм наслідком обмеження прав відповідача щодо використання місць на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси.

Водночас, суд зазначає, що з норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини, що пов`язані із розміщенням та експлуатацією об`єктів зовнішньої реклами й інформації, вбачається, що підставою для розміщення зовнішньої реклами є наданий у встановленому порядку дозвіл та укладений між робочим органом та розповсюджувачем договір на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

При цьому, як вбачається з наданих до заяви доказів, строк дії 88-ми із 98-ми наявних у заявника дозволів, на які він посилається як на підставу для розміщення спірних засобів зовнішньої реклами, закінчили свою дію у 2024 році та робочим органом продовжені не були. Разом з тим, судом не приймаються до уваги посилання заявника на Закон України від 17 липня 2024 року № 3869-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні як на безумовну підставу для визнання таких дозволів чинними, оскільки правову оцінку даному вказаному закону та чинності перелічених в заяві дозволів загалом може бути надано лише під час вирішення спору по суті в сукупності із іншими відповідними доказами.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявником на підтвердження своїх тверджень не надано суду доказів вчинення відповідачем дій щодо демонтажу/можливого демонтажу рекламних засобів. Так, посилання заявника на лист комунальної установи № 01-28/713 від 01.10.2024 року, як на підставу існування реальної небезпеки того, що остання проводитиме демонтаж рекламних конструкцій ТОВ Бона Менте, господарським судом оцінюється критично, оскільки у вказаному листі установою не зазначено про таке, лише зобов`язано ТОВ Бона Менте в 3-денний термін демонтувати рекламні засоби. Відтак, заявником не надано жодних приписів або листів, якими його було проінформовано здійснення КУ Одесреклама ОМР демонтажу.

Крім того, господарський суд наголошує, що матеріалами поданої заяви не підтверджено вчинення Виконавчим комітетом Одеської міської ради дій з прийняття рішення про анулювання дозволів ТОВ Бона Менте на розміщення зовнішньої реклами. Жодних листів, звернень із вказаного приводу заявником до матеріалів поданої заяви не додано.

Таким чином, господарський суд зауважує, що заявником у порушення приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності певних обставин, що можуть мати своїм наслідком неефективний захист або не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, зокрема, що відповідач вчиняє будь-які дії щодо демонтажу рекламних засобів, які є предметом договору, а також вчинення Виконавчим комітетом Одеської міської ради дій з прийняття рішення про анулювання дозволів заявника, що в подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Викладені у заяві мотиви щодо можливої незаконної поведінки відповідача носять умовний, гіпотетичний характер та не спростовують факту розумного ставлення власника до належного йому майна, вчинення адекватних дій, спрямованих на його збереження.

Судом зазначається, що в заяві міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, від можливих недобросовісних дій відповідача, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.

Окрім того, суд вважає, що такі заходи забезпечення позову фактично зводяться до вирішення справи по суті та задоволення можливих заявлених позовних вимог, оскільки, не дивлячись на односторонню відмову відповідача від договору, а також визнання нового договору укладеним у запропонованій позивачем редакції, а також відсутність рішення по суті, яким би такі вимоги було задоволено, судом фактично буде вжито заходи забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки такі заходи надають позивачеві право безперешкодного користування місцями на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси задля розташування рекламних засобів та забезпечення власних потреб.

При цьому господарський суд зазначає, що місця для розташування рекламних засобів передаються заявникові в оренду на платній основі.

Таким чином, судом фактично буде надано позивачеві можливість безоплатного використання місць, які не належить заявникові та не взято до уваги наявність або відсутність збитків, які можуть бути завдані відповідачу, у зв`язку з таким безоплатним використанням заявником його майна. Більш того, заборгованість заявника перед бюджетом міста вже є досить значною та становить більше 2 млн. грн.

Також суд звертає увагу, що посилання заявника на те, що обов`язковість укладення договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів між рекламорозміщувачем (позивачем) та уповноваженим дозвільним органом (відповідачем) встановлена законом, потребує доведенню у загальному порядку під час розгляду справи. При цьому, як вже було зазначено судом, під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позовної заяви не досліджується судом та не надається оцінка доказам, поданим в обґрунтування позову, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 по справі № 910/1200/20.

Крім того, доводи заявника зводяться до суті порушення його прав, за захистом якого ним подано позов до суду, а не стосовно необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Водночас, як вбачається із заяви про забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Суд відхиляє також твердження заявника, що не вжиття заходів призведе до позбавлення його права на розміщення зовнішньої реклами, з огляду на те, що наявність/відсутність у нього такого права буде встановлено лише під час вирішення відповідного позову по суті.

Наразі суд зазначає, що твердження заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду є безпідставними, оскільки заявлена позовна вимога має немайновий характер та у разі ухвалення судового рішення про задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, а тому не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності заявником зв`язку між змістом порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

Натомість наведені у заяві про забезпечення позову доводи вказують про наявність необґрунтованих припущень та не можуть бути безумовною підставою для забезпечення позову. Тому суд не може розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність вжиття заходу забезпечення позову.

Матеріали поданої заяви свідчать, що, стверджуючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивачем не витримано покладений на нього статтями 73-74 ГПК України тягар доказування та не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто, не підтверджено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування визначеного заходу забезпечення позову.

Додатково суд зауважує, що заявником взагалі не викладена позиція стосовно необхідності вжиття заходу забезпечення позову по відношенню до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління реклами Одеської міської ради, а також не визначено їх в складі учасників, як за заявою про забезпечення позову, так і в позові.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Менте (вх. 2-1614/24 від 16.10.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/4615/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Мостепаненко Юлія Іванівна