Ухвала

від 17.10.2024 по справі 925/702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"17" жовтня 2024 р. м. Черкаси Справа № 925/702/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Лепенець К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" - адвоката Мовчанюка М. М. про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства "Дон Івко і С",

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт",

про стягнення 940 212 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Бабіч Т.Г., адвокат, ордер від 31.05.2024 серія СА № 1087509 (в режимі відеоконференцзв`язку),

від відповідача - Мовчанюк М.М., адвокат, довіреність від 09.07.2024 (в режимі відеоконференцзв`язку).

УСТАНОВИВ:

03.06.2024 за допомогою системи "Електронний суд" до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Дон Івко і С" (далі - ПП "Дон Івко і С") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" (далі - ТОВ "Шпола-Продукт") 940 212 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором про надання послуг № 01/04 від 12.04.2022 в частині неповернення зерна пшениці, переданого йому на зберігання, чим порушив вимоги ст. 949 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 24.06.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/702/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18.07.2024 о 12:00. Встановив відповідачу строк до 12.07.2024 включно для надання суду відповідей на письмове опитування позивача в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у формі заяви свідка (ст. 88 ГПК України). Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

11.07.2024 відповідач подав заяву, в якій на виконання ухвали суду від 24.06.2024 надав відповіді на питання позивача.

15.07.2024 відповідач подав клопотання про витребування доказів. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що первинні документи, в тому числі, документи бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, що підтверджують передачу пшениці на зберігання від позивача до відповідача, у розпорядженні ТОВ "Шпола-Продукт" відсутні повністю. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач (в особі представника) через підсистему Електронний суд ЄСІТС надав суду копії документів: 1. договір про надання послуг № 01/04 від 12.04.2022; 2. акт приймання-передачі від 13.04.2022; 3. ТТН № 20220412/1 від 12.04.2022; 4. ТТН № 20220412/2 від 12.04.2022; 5. ТТН № 20220412/3 від 12.04.2022; 6. ТТН №20220412/4 від 12.04.2022; 7. ТТН №20220412/7 від 12.04.2022; 8. ТТН №20220412/8 від 12.04.2022. У той же час, відповідач зазначає, що він зі свого боку зазначені документи не підписував та пшеницю на зберігання не отримував.

17.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 18.07.2024 господарський суд продовжив ТОВ "Шпола-Продукт" строк для подання відзиву до дати його фактичного подання 17.07.2024. Клопотання ТОВ "Шпола-Продукт" про витребування доказів задовольнив та зобов`язав ПП "Дон Івко і С" до 15.08.2024 (до підготовчого судового засідання) надати оригінали таких документів: договір про надання послуг № 01/04 від 12.04.2022; акт приймання-передачі від 13.04.2022; ТТН № 20220412/1 від 12.04.2022; ТТН № 20220412/2 від 12.04.2022; ТТН № 20220412/3 від 12.04.2022; ТТН №20220412/4 від 12.04.2022; ТТН №20220412/7 від 12.04.2022; ТТН №20220412/8 від 12.04.2022; усі свідоцтва про право власності на транспортні засоби, що нібито перевозили пшеницю на склад відповідача, копії яких було надано через підсистему Електронний суд ЄСІТС. Підготовче засідання у справі № 925/702/24 призначив на 15.08.2024 о 12:00.

22.07.2024 позивач подав відповідь на відзив.

26.07.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

12.08.2024 відповідач подав клопотання з вимогою поновити строк подання доказів та долучити додані до клопотання докази до матеріалів справи.

13.08.2024 позивач подав заяву про виклик свідків.

13.08.2024 на виконання ухвали суду від 18.07.2024 позивач повідомив, що оригінали Договору зберігання та акту приймання-передачі будуть надані суду до 15.08.2024, а щодо надання оригіналів свідоцтв про право власності на транспортні засоби, копії яких долучені до позовної заяви, позивач повідомив, що як не власник таких транспортних засобів, об`єктивно не може надати суду оригінали реєстраційних документів.

14.08.2024 на виконання ухвали суду від 18.07.2024 позивач надав оригінали витребуваних документів.

14.08.2024 відповідач подав заперечення на заяву "про виконання ухвали суду" та заперечення на заяву про виклик свідка.

15.08.2024 ухвалами занесеними до протоколу судового засідання господарський суд:

- встановив додатковий строк для подання доказів відповідачем до 12.08.2024;

- на підставі ст. 88-89 ГПК України відмовив в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- на підставі ст. 89 ГПК України відмовив в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- на підставі ч. 7 ст. 80 ГПК України встановив додатковий строк для подання позивачем доказів, долучених до заяви про виконання ухвали суду;

- на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 29.08.2024 о 14:00.

28.08.2024 відповідач подав клопотання з вимогами: 1. визнати письмові докази, подані в електронній формі позивачем (докази телефонних розмов на електронному носієві) у справі № 925/702/24 недопустимими; 2. визнати письмові докази, подані в електронній формі позивачем (усі свідоцтва про право власності на транспортні засоби, що надані позивачем) у справі № 925/702/24 недопустимими.

28.08.2024 позивач подав заяву про забезпечення позову.

29.08.2024 відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що 15.08.2024 позивач надав суду оригінали наступних документів: договір про надання послуг № 01/04 від 12.04.2022; акт приймання-передачі від 13.04.2022; ТТН № 20220412/1 від 12.04.2022; ТТН № 20220412/2 від 12.04.2022; ТТН № 20220412/3 від 12.04.2022; ТТН №20220412/4 від 12.04.2022; ТТН №20220412/7 від 12.04.2022; ТТН №20220412/8 від 12.04.2022, надалі разом спірні документи. Як зазначав у своєму відзиві на позов відповідач, будь-які первинні бухгалтерські документи щодо прийняття ТОВ "Шпола-Продукт" 149,24 т пшениці відсутні. Будь-які податкові наслідки нібито здійснення господарської операції відсутні. На бухгалтерському обліку ТОВ "Шпола-Продукт" таке майно не значиться. Відповідач повідомляє, що ніколи не надавав послуг зберігання і не є зерновим складом, в нього відсутні КВЕД для надання послуг зберігання і т.д. Відповідач зазначає, що оглянувши фотокопії спірних документів, провівши опитування працівників, які працювали на підприємстві, він вважає, що в дати 12.04.2022-13.04.2022 такі документи не підписувались, а такий товар не приймався підприємством на зберігання. Відповідач має підозри, що вищезазначені документи є підробленими, вірогідно, вони виготовлені значно пізніше, можливо в 2024 році, перед поданням позову в цій справі. Відповідач вважає, що у цій справі існує необхідність для з`ясування дійсних обставин справи через призначення у справі судової експертизи, яка поряд з іншими доказами надасть суду можливість повно, всебічно та об`єктивно перевірити всі обставини справи, на які посилаються учасники та вирішити визначені ст. 237 ГПК України питання, що є необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання 29.08.2024 господарський суд залишив першу частину клопотання відповідача про визнання доказів недопустимими без розгляду, щодо другої частини клопотання - суд відклав її розгляд.

У судовому засіданні 29.08.2024 представниця позивача оголосила клопотання про оголошення перерви для надання позиції або заперечень щодо клопотання відповідача про призначення експертизи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 29.08.2024 господарський суд задовольнив усне клопотання представниці позивача та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 02.09.2024 об 11:00.

29.08.2024 відповідач подав заперечення на заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 30.08.2024 господарський суд у задоволенні заяви ПП "Дон Івко і С" про забезпечення позову відмовив.

02.09.2024 позивач подав заперечення на клопотання (заяву), в яких зазначає, зокрема, що відповідач слушно зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Позивач вважає, що обґрунтованим та законним буде призначення експертизи після дослідження інших доказів у справі та лише у випадку встановлення їх взаємної суперечливості. Позивач не має зауважень до експертної установи, запропонованої відповідачем, але вважає, що за даних обставин, у випадку задоволення клопотання відповідача, експертизу слід призначити державній установі, якою може бути Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

02.09.2024 відповідач подав доповнення до клопотання про призначення судової експертизи. В доповнення до клопотання відповідач, зокрема, зазначив, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення збитків, що нібито виникли у позивача у зв`язку з передачею відповідачу для складського зберігання зерна пшениці. Документи, що підтверджують передачу на зберігання: договір про надання послуг № 01/04 від 12.04.2022, акт приймання передачі від 13.04.2022, ТТН № 20220412/1 від 12.04.2022, ТТН № 20220412/2 від 12.04.2022, ТТН № 20220412/3 від 12.04.2022, ТТН №20220412/4 від 12.04.2022, ТТН №20220412/7 від 12.04.2022, ТТН №20220412/8 від 12.04.2022. На думку відповідача, зазначені документи вірогідніше всього підписані не у вказаний на них час, а могли бути підписані в інші роки (можливо навіть перед поданням позову) та, відповідно, підписані особою, яка не була на момент підписання вже керівником відповідача ( ОСОБА_3 ) Отже, для позивача необхідним є доведення належними, допустимими, достатніми та вірогідними доказами, обставини передачі відповідачу в складське зберігання зерна саме 12.04.2022.

Ухвалою від 02.09.2024 господарський суд клопотання ТОВ "Шпола-Продукт" про призначення експертизи задовольнив та призначив у справі № 925/702/24 судову експертизу, проведення якої доручив судовим експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

05.09.2024 від ПП "Дон Івко і С" надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, у якому містяться вимоги: поновити провадження у справі № 925/702/24 на стадії підготовчого провадження; залишити без розгляду позов ПП "Дон Івко І С" до ТОВ "Шпола-Продукт" про стягнення 940 212 грн; після набрання законної сили ухвалою суду про залишення позову без розгляду повернути позивачу оригінали письмових доказів: договір про надання послуг № 01/04 від 12.04.2022; акт приймання-передачі від 13.04.2022; ТТН № 20220412/1 від 12.04.2022; ТТН № 20220412/2 від 12.04.2022; ТТН № 20220412/3 від 12.04.2022; ТТН №20220412/4 від 12.04.2022; ТТН №20220412/7 від 12.04.2022; ТТН №20220412/8 від 12.04.2022.

Ухвалою від 06.09.2024 господарський суд поновив провадження у справі № 925/702/24, клопотання Приватного підприємства "Дон Івко і С" про залишення заяви без розгляду задовольнив. Ухвалив припинити проведення експертизи, призначеної ухвалою від 02.09.2024 у справі № 925/702/24. Позов Приватного підприємства "Дон Івко і С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" про стягнення 940 212 грн залишив без розгляду.

09.09.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" - адвоката Мовчанюка М. М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з вимогами долучити в якості доказів до матеріалів справи копії документів, наведених в додатку до даної заяви та стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу. У вказаній заяві відповідач зазначає, що вважає факт звернення позивача до суду з позовною заявою передчасним та необґрунтованим, у зв`язку з чим відповідач має повне право на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою від 10.09.2024 господарський суд призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" на 23.09.2024 о 12:00. Запропонував Приватному підприємству "Дон Івко і С" надати письмові пояснення стосовно поданої заяви.

23.09.2024 від представниці позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких остання просить в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягненні витрат на професійну правничу допомогу з позивача відмовити, залишивши такі витрати за відповідачем.

Зокрема, позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі № 925/702/24 та під час проведення підготовчого судового засідання позивач належним чином та добросовісно здійснював свої процесуальні права і обов`язки. Доказом цього є відсутність процесуальних судових рішень, які б встановлювали протилежне. Вважає, що доводи відповідача не доведені належними і допустимими доказами, у діях позивача необґрунтованість не була встановлена, закриття провадження у справі не відбулося внаслідок порушень з боку позивача або зловживання процесуальними правами.

Також у запереченнях позивач покликається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20, відповідно до якої, Верховний Суд прямо пов`язав вчинення або невчинення позивачем процесуальних дій передбачених законом з наслідками залишення позову без розгляду за ініціативою суду. Відповідач зазначає, що у справі № 925/702/24 позов залишено без розгляду за заявою позивача, про що вказано і в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 06.09.2024. Отже, на думку позивача, судом не було встановлено необґрунтованих дій позивача у цій справі.

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд призначив на 17.10.2024 о 13:45 у зв`язку з перебуванням судді Зарічанської З.В. на лікарняному в період з 23.09.2024 - 27.09.2024.

Ухвалою від 04.10.2024 суд змінив час судового засідання - 17.10.2024 о 8:30.

У судовому засіданні 17.10.2024 представник відповідача просив подану заяву задовольнити, представниця позивача заперечувала проти задоволення такої заяви.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. (ч. 5 ст. 130 ГПК України)

За приписами вказаної норми відповідач повинен обґрунтувати наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду. При цьому стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Суд зазначає, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 року у справі № 924/804/20.

Залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду спричинив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак, в подальшому фактична необхідність цього була нівельована, знову ж таки, за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду, на що, за будь-яких обставин, відповідач не міг вплинути.

Враховуючи, що понесені в межах цієї справи витрати сторін могли б бути розподілені між сторонами за наслідками розгляду справи, однак, така можливість залежить виключно від волі позивача (чого не відбулось), а тому є неприпустимим обмеженням можливості отримання відповідачем законного відшкодування понесених витрат волею іншої особи, за рахунок якої і підлягає компенсація таких витрат.

Суд встановив, що необґрунтованість дій позивача виражається у непослідовності дій останнього, а саме, звернення з позовом до суду, а в подальшому, після призначення судом за клопотанням відповідача судової експертизи оригіналів документів, які надані позивачем, подання заяви про залишення вказаного позову без розгляду, що, по суті, є досить суперечливими діями.

Таким чином, поведінка позивача розцінюється судом, як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, в результаті чого відповідач наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 2 ст. 126 ГПК України)

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 ГПК України)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 126 ГПК України)

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідач надав копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.07.2024, копію акту приймання передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги) від 09.09.2024 на суму 100 000 грн.

Надані відповідачем документи свідчать про такі обставини.

09.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" та адвокат Мовчанюк Максим Миколайович уклали договір про надання правової (правничої) допомоги. (далі - Договір)

Відповідно до пп. 2.1.1., 2.1.2. Договору адвокат приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: на підставі довіреності (цього Договору або ордера) здійснити представництво інтересів клієнта в Господарському суді Черкаської області по справі №925/702/24 за позовом ПП "Дон Івко І С" до ТОВ "Шпола-Продукт" про стягнення збитків; на підставі довіреності (цього Договору або ордера) та доручення клієнта скласти, підписувати, подавати та отримувати від імені та в інтересах Клієнта будь-які документи та інформацію у зв`язку з представництвом інтересів Клієнта.

Клієнт приймає на себе зобов`язання сплатити гонорар та відшкодувати адвокату витрати, понесені ним у зв`язку із наданням правової (правничої) допомоги на підставі цього Договору. (п. 3.1.3. Договору)

За надання правової допомоги за цим Договором клієнт сплачує адвокату фіксований розмір гонорару в розмірі 100 000 грн. (п.4.1. Договору)

Витрати адвоката, пов`язані із наданням правової допомоги за цим Договором відшкодовуються клієнтом в повному обсязі на підставі документів, що підтверджують сум витрат. (п. 4.2. Договору)

Гонорар за надання правової допомоги визначеної в цьому Договорі, сплачується клієнтом протягом 10-ти робочих днів з дня підписання акту приймання передачі наданих послуг. (п. 4.3. Договору)

Факт наданих послуг за цим Договором підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. (п. 4.7. Договору)

Цей Договір укладений по 31.12.2024 р. та набирає чинності з моменту його підписання. (п. 7.1. Договору)

Під час надання правової (правничої) допомоги за цим Договором адвокат користується всіма правами сторони у відповідній справі, передбачені законодавством України без будь-яких їх обмежень зі сторони клієнта, якщо інше не передбачено у довіреності клієнта. (п. 9.2. Договору)

09.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальність "Шпола-Продукт" та адвокат Мовчанюк Максим Миколайович склали акт приймання-передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги) про те, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 09.07.2024 адвокатом клієнту надані в повному обсязі наступні юридичні послуги (правова допомога): ознайомлення з матеріалами справи №925/702/24, вироблення стратегії і правової позиції; підготовка усіх процесуальних документів (в т.ч. заяв по суті справи) по справі у суді першої інстанції (Господарському суді Черкаської області) у справі 925/702/24; участь в судових засіданнях у справі № 925/702/24 в інтересах і на боці клієнта. Загальна вартість становить 100 000 грн. В пункті 3 даного Акту зазначено, що сторони одна до одної претензій не мають.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання відповідачу професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

При цьому, суд враховує, що згідно з ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як уже встановлено судом, позивач заперечив проти заявлених відповідачем судових витрат, зазначивши, що доводи відповідача не доведені належними і допустимими доказами, у діях позивача необґрунтованість не була встановлена, закриття провадження у справі не відбулося внаслідок порушень з боку позивача або зловживання процесуальними правами та просив в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягненні витрат на професійну правничу допомогу з позивача відмовити, залишивши такі витрати за відповідачем.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини 5 статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 14.05.2024 у справі № 916/3278/21).

Твердження позивача, що необґрунтовані дії позивача це лише неявка повноважного представника позивача у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки з посиланням на п. 15.5 постанови Верховного Суду від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20 є викривленим розумінням логіки досліджуваної постанови.

Так у п. 15.5. такої постанови міститься таке:

"15.5. Однак, як було зазначено вище, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку про необхідність відступлення від такої позиції Верховного Суду, наведеній у зазначеній постанові від 09.07.2019 у справі №922/592/17.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком колегії суддів, викладеним в ухвалі про передачу даної справи на розгляд об`єднаної палати, стосовно такого. Неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні частини п`ятої статті 130 ГПК України.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій."

Отже Верховний Суд дійшов висновку, що така неявка позивача може кваліфікуватися як необґрунтовані дії позивача в розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, проте Верховний Суд не зазначає у досліджуваній постанові, що це єдина дія позивача, яка може вважатися необґрунтованою.

То ж висновки позивача із постанови від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20 є помилковими.

Визначаючи чи є дії позивача необґрунтованими суд встановив, що ПП "Дон Івко і С" звернувся із позовом, проте відповідач, стверджуючи про відсутність на підприємстві договору, копію якого подано позивачем, заявив клопотання про витребування оригіналу такого договору. Після подання такого оригіналу ТОВ "Шпола-Продукт" заявило клопотання про проведення судової експертизи, проти задоволення якого позивач заперечував. Суд задовольнив клопотання відповідача та призначив експертизу, водночас суд врахував думку позивача та направив матеріали для проведення експертизи до експертної установи, про яку заявив позивач. Через три дні після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали про призначення експертизи ПП "Дон Івко і С" подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що у позивача, який заявив позов, після призначення судом експертизи, зник намір вирішувати спір по суті, який ним ініційовано. Своїми діями позивач змусив відповідача нести витрати на правничу допомогу, які останній самостійно не планував витрачати, укладати договір з адвокатом, яким було проведено роботу по представництву клієнта, в тому числі написання заяв по суті, клопотань, зокрема і клопотання про призначення експертизи, після призначення якої позивач заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Вказані дії суд розцінює як необґрунтовані дії позивача у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, що є достатньою підставою для компенсації витрат на правову допомогу відповідача за рахунок позивача.

Щодо обґрунтованості розміру заявлених витрат суд враховує таке.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

У частині 5 ст. 130 ГПК України передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Проте приписи даної норми не містять обов`язку суду компенсувати всі витрати відповідача за рахунок позивача.

З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 100 000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, компенсація витрат у повному обсязі за рахунок позивача становитиме надмірний тягар для останнього.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення витрат відповідача на правову допомогу на позивача в розмірі 50 000 грн, в іншій частині такі витрати залишаються за відповідачем.

Заява відповідача підлягає частковому задоволенню, суд присуджує в якості компенсації витрат на правову допомогу за рахунок позивача суму в розмірі 50 000 грн.

Керуючись ст. 126, 129, 130, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Дон Івко і С" (ідентифікаційний код 33244939, вулиця Дружби, будинок 8, квартира 2, село Бахмутське, Бахмутський р-н, Донецька обл., 84546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" (ідентифікаційний код 43687274, вулиця Івана Піддубного, будинок 10, м. Шпола, Шполянський р-н, Черкаська обл., 20602) 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати.

В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня оголошення до Північного апеляційного господарського суду.

Копії ухвали надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено та підписано 17.10.2024.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА