Рішення

від 14.10.2024 по справі 926/1601/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14 жовтня 2024 року Справа № 926/1601/24

За позовом Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації)

до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (відповідач 1)

Петровецької сільської ради (відповідач 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Філія Берегометське лісомисливське господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування їх державної реєстрації

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від прокуратури Кацап-Бацала Ю.М.

від позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

від відповідача 1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

від відповідача 2 ОСОБА_5 , ОСОБА_6

від третьої особи не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації), звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області та Петровецької сільської ради, в якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в області 26 вересня 2020 року №6512/0/14-18-СГ в частині передачі територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9);

- скасувати вчинену 30 листопада 2013 року у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 13,3252 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0190, які розташовані в межах території Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень;

- стягнути з відповідачів на користь Чернівецької обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 9084,00 грн за подачу позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2024 року, справу №926/1601/24 передано судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року позовну заяву першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 14 червня 2024 року вх. №1601 - залишено без руху. Постановлено, що для усунення вищезазначених недоліків першому заступнику керівника Чернівецької обласної прокуратури слід надати суду: - докази доплати (в оригіналі) судового збору в розмірі 3028,00 грн на рахунок для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області; - уточнити позовну вимогу щодо визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в області 26 вересня 2020 року №6512/0/14-18-СГ в частині передачі територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7 ) та площею 26,9617 га ( кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9) або ж надати суду копію спірного наказу Головного управління Держгеокадастру в області 26 вересня 2020 року №6512/0/14-18-СГ, як доказ на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

25 червня 2024 року перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №1702).

Так, прокурор подав до суду докази доплати судового збору в сумі 3028,00 грн та позовну заяву у новій редакції з уточненими позовними вимогами, а саме:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року №24-26-ОТГ в частині передачі територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9);

- скасувати вчинену 30 листопада 2013 року у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 13,3252 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0190, які розташовані в межах території Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень;

- стягнути з відповідачів на користь Чернівецької обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 9084,00 грн за подачу позову.

Поданий позов обґрунтовується порушенням вимог законодавства при формуванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення за рахунок земель державного лісового фонду та їх передача у комунальну власність.

Так, наказом Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області №181-од від 06 грудня 2013 року (правонаступником якого є відповідач у справі - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області загальною площею 145,8473 га.

Далі прокурор зазначає, що на підставі технічної документації сформовано та зареєстровано 30 листопада 2013 року у Державному земельному кадастрі, у тому числі дві земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190), які частково перетинаються (накладаються) на землі лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні лісогосподарського підприємства.

У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року №24-26-ОТГ передано територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9).

Відповідно до інформації філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» від 14 лютого 2024 року № 166/25.16.11-2024, земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191 та 7324582500:01:002:0190 накладаються на землі лісового фонду філії в кварталі №6 Красноїльського лісництва, а саме виділ №49 площею 5,2 га та виділ №29 орієнтовною площею 11 га. Жодної відмови, згоди на вилучення або відведення вказаної земельної ділянки у комунальну власність державне підприємство не надавало.

Спірні земельні ділянки, будучи землею лісогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту та надана у постійне користування філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», не можуть належати до комунальної власності, тому порушення прав держави щодо цих ділянок не пов`язані із позбавленням володіння та підлягають захисту шляхом заявлення вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (негаторний позов).

Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду розташована за межами населеного пункту, то її власником (розпорядником) на цей час є Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація.

З огляду на те, що вказані у позові дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, а Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація не здійснювала заходів щодо поновлення прав на спірні земельні ділянки, то означене стало причиною для звернення з відповідним позовом до суду органом прокуратури.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 липня 2024 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Філію Берегометське лісомисливське господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

03 липня 2024 року представник Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області через підсистему Електронний суд подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. №1763), у зв`язку із системними відключеннями електроенергії та неможливістю вчасно сформувати та подати до суду відзив на позовну заяву.

10 липня 2024 року представник Петровецької сільської ради направив на електронну адресу суду заяву (вх. №1996), у якій повідомляє суд про наявність зареєстрованого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку судом залишено без розгляду, у зв`язку із відсутністю електронного цифрового підпису особи, яка його підписала.

11 липня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду письмові пояснення (вх. №2021) у яких позивач підтримує поданий прокурором позов та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, позивач зазначає, що спірні ділянки на час їх інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також при передачі у комунальну власність частково належать до земель державного лісового фонду та які не вилучались з постійного користування ДП «СЛАП Сторожинецький держспецлісгосп» (наразі правонаступник філія «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України») та те, що накази Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року № 181-од та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року № 24-26-ОТГ прийняті з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Позивач зауважив, що жодної відмови, згоди на вилучення або відведення земельних ділянок у комунальну власність державне підприємство не надавало, а Чернівецькою обласною державною адміністрацією (обласною військовою адміністрацією) рішення про вилучення або припинення права постійного користування земельними ділянками, що перебувають у користуванні філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» та зміну їх цільового призначення не приймалося.

Незаконне вилучення спірних земельних ділянок призвело до змін їх правового статусу, а саме державна власність змінена на комунальну, а розпорядник з держави на територіальну громаду. А також, змінено цільове призначення земельних ділянок з земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення. За таких обставин, позивач вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

15 липня 2024 року представник Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №2052) в якому відповідач позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області зазначило, що здійснена інвентаризація спірних земельних ділянок була проведена у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №513, якою було встановлено, що спірні земельні ділянки в цілому належать до земель сільськогосподарського призначення.

Окрім того, прийнятий на виконання своїх повноважень наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року № 24-26-ОТГ є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію шляхом виконання, адже результатом їх виконанням стало виникнення речового права на землю територіальної громади і його скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок.

Також, відповідач-1 зазначає, що згідно технічного звіту по коректуванню планового матеріалу колгоспу ім. Котовського с. Верхніпетрівці, Чернівецького району, Чернівецької області на спірних земельних ділянках розміщені вигін (пасовище) з чагарниками, тобто відсутнє на них розміщення лісових ділянок.

При цьому, належним доказом того, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.

Окрім цього, відповідач-1 вважає, що позовна вимога щодо скасування вчиненої державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо таких земельних ділянок є похідною позовною вимогою, яка не підлягає задоволенню, оскільки не підлягають задоволенню основні позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року відкладено підготовче засідання на 29 липня 2024 року.

22 липня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2126).

Так, позивач вважає, що вилучення спірної земельної ділянки лісового фонду державної власності, яка перебуває у постійному користуванні філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», зміна категорії земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення та передача земельної ділянки у комунальну власність відбулись з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема за відсутності згоди її власника та постійного землекористувача і з недотриманням встановленої законодавством процедури. Оскільки ліси є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання, незаконне набуття спірної земельної ділянки у комунальну власність та безпідставна зміна її категорії на землі сільськогосподарського призначення порушує права держави як власника земель лісового фонду, у тому числі використовувати та розпоряджатися своєю власністю за цільовим призначенням, забезпечувати її охорону та належне обслуговування.

Також, позивач зазначає, що надана ВО «Укрдержліспроект» інформація з доданим фрагментом накладки на ортофотоплан межі кв. 6 Красноїльського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (колишнє ДП «СЛАП Сторожинецький держспецлісгосп») є допустимим та належним доказом того, що створені спірні земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду.

На даний час спірна земельна ділянка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрована на праві комунальної власності за Петровецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, як наслідок, держава в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) позбавлена можливості розпоряджатись спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення. Таким чином, прийнятий наказ Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року № 181-од, наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року № 24-26-ОТГ та здійснена державна реєстрація земельних ділянок за Петровецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області суперечить нормам законодавства та порушує інтереси держави.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року постановлено: продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 03 вересня 2024 року.

27 серпня 2024 року прокурор через підсистему Електронний суд подала до суду відповідь на відзив (вх. №2557).

Прокурор не погоджується із викладеними твердженнями відповідача-1 у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо того, що на спірних земельних ділянках розміщені пасовища, а тому вони не є землями лісового фонду і вони законно зареєстровані, як землі сільськогосподарського призначення. Зазначене не ґрунтується на вимогах чинного законодавства (статті 55 Земельного кодексу України, статті 5,17 Лісового кодексу України) та матеріалах справи.

Також, прокурор стверджує, що відповідно до інформації філії «Берегометське лісомисливське господарство» та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (ВО «Укрдержліспроект») спірні земельні ділянки відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2011 року перебували в постійному користуванні ДП «СЛАП «Сторожинецький держспецлісгосп» правонаступником якого, на даний час, є філія «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», а тому Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області при проведенні інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, в порушення вимог чинного законодавства не дослідило всі вихідні дані щодо спірних земельних ділянок і затвердило наказом № 181-од від 06 грудня 2013 року технічну документацію на підставі якої у Державному земельному кадастру безпідставно були зареєстровані спірні земельні ділянки за кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191 та 7324582500:01:002:0190 як землі сільськогосподарського призначення. Тобто, фактично на підставі наказу Головного управління Держкомзему № 181-од від 06 грудня 2023 року відбулось вилучення спірних земельних ділянок із земель державного лісового фонду, що суперечить вимогам статтям 116,141,149 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року постановлено: у задоволенні клопотання Петровецької сільської ради про відкладення розгляду справи (вх. №2166 від 26 серпня 2024 року) відмовити; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 16 вересня 2024 року.

13 вересня 2024 року Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області подало до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2754).

Так, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області зазначає, що інформація філії «Берегометське лісомисливське господарство» та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (ВО «Укрдержліспроект») про те, що спірні земельні ділянки відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2011 року перебували в постійному користуванні ДП «СЛАП «Сторожинецький держспецлісгосп» правонаступником якого, на даний час, є філія «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» не є належними докази у відповідності до пункту 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, а достатніми доказами можуть бути лише планово-картографічні матеріали лісовпорядкування датованими до 01 січня 2002 року.

Окрім того, у Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок та постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733 відсутнє поняття базового лісовпорядкування, а тому спірні земельні ділянки не могли відповідати матеріалам базового лісовпорядкування 2011 року.

У судовому засіданні 16 вересня 2024 року судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 30 вересня 2024 року.

У судовому засіданні 30 вересня 2024 року судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 14 жовтня 2024 року.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 14 жовтня 2024 року позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні 14 жовтня 2024 року заперечили проти задоволення позовних вимог повністю.

Філія Берегометське лісомисливське господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України явку належного представника у судове засідання 14 жовтня 2024 року не забезпечила, письмових пояснень по суті спору до суду не надходили.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Підставою позову прокуратурою зазначено порушення вимог законодавства при формуванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення за рахунок земель державного лісового фонду та їх передачі у комунальну власність.

02 серпня 2013 року наказом Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області №26-од надано дозвіл на складання технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вижницького, Герцаївського, Глибоцького, Заставнівського, Кельменецького, Кіцманського, Новоселицького, Путильського, Сокирянського, Сторожинецького, Хотинського районів.

27 листопада 2013 року Державним агентством земельних ресурсів України ДП «Чернівецький геоінфоцентр» видано Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

29 листопада 2013 року відділом Держземагенства у Сторожинецькому районі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області надано Висновок про погодження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

Також, 29 листопада 2013 року відділом Держземагенства у Сторожинецькому районі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області видано довідку з державної статистичної звітності (форма 6-зем.) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №479, в якій серед іншого зазначено, що площа земельної ділянки становить 145,8473 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, за державною звітністю (форма 6-зем.): пасовища, земельна ділянка перебуває (форма 2-зем.): державна та відсутні документи, що посвідчують право власності (користування) право установчі документи.

30 листопада 2013 року затверджено начальником відділу Держземагенства у Сторожинецькому районі перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:001:0112, загальною площею 8,1935 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:001:0113, загальною площею 7,1825 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190, загальною площею 26,9617 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191, загальною площею 13,3252 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:003:0184, загальною площею 41,8010 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:002:0111, загальною площею 21,9845 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0186, загальною площею 13,0179 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0187, загальною площею 4,9961 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0188, загальною площею 5,6678 га (пасовища);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0189, загальною площею 2,7171 га (пасовища);

30 листопада 2013 року земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191 зареєстровано у Державному земельному кадастрі.

06 грудня 2013 року наказом Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області №181-од затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області і загальною площею 145,8473 га. Наказано відділу Держземагенства у Сторожинецькому районі внести зміни в земельно-кадастрові відомості (при потребі).

Чернівецька обласна прокуратура та Чернівецька обласна державна адміністрація (Чернівецька обласна військова адміністрація) у своїх заявах стверджують, що саме затверджений наказ Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області №181-од від 06 грудня 2013 року став підставою для реєстрації у Державному земельному кадастрі 30 листопада 2013 року 10-ти земельних ділянок серед яких є дві спірні земельні ділянки. При цьому, означене не збігається із викладеною хорологією вчинених дій.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7301576802016 від 27 липня 2016 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 розташована: у Чернівецькій області, Сторожинецький район, Верхньопетровецька сільська рада; цільове призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; дата державної реєстрації земельної ділянки: 30 листопада 2013 року.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7301569932016 від 18 липня 2016 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 розташована: у Чернівецькій області, Сторожинецький район, Верхньопетровецька сільська рада; цільове призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; дата державної реєстрації земельної ділянки: 30 листопада 2013 року.

10 грудня 2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області №24-26-ОТГ передано Петровецькій сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 206,0737 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, згідно з актом приймання-передачі.

Згідно Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10 грудня 2020 року, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області передало із державної власності, а Петровецька сільська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком.

Згідно означеного вище додатку, Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області прийняла у комунальну власність спірні земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9).

Як вбачається із Розділу 3 Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 від 04 лютого 2021 року №006, Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області є власником вказаної земельної ділянки, форма власності: комунальна, частка у спільній власності :1/1, а за Сторожинецькою міською радою Чернівецького району Чернівецької області здійснено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно 01 лютого 2021 року.

Також, як вбачається із Розділу 3 Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 від 04 лютого 2021 року №006, Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області є власником вказаної земельної ділянки, форма власності: комунальна, частка у спільній власності :1/1, а за Сторожинецькою міською радою Чернівецького району Чернівецької області здійснено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно 01 лютого 2021 року.

Згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №377338387 та №377337664 від 06 травня 2024 року, на земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191 зареєстровано право власності 01 лютого 2021 року за Петровецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» серія та номер №24-26-ОТГ від 10 грудня 2020 року, акту приймання-передачі земельних ділянок б/н від 10 грудня 2020 року.

20 вересня 2023 року заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області лист вих. №15-3836ВИХ-23, в якому вказав, що в ході моніторингу Публічної кадастрової карти України виявлено накладення земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, переданих Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області у комунальну власність Петровецькій сільській раді Чернівецького району Чернівецької області, з огляду на що просив надати інформацію та належним чином завірені документи, які підтверджують категорію та цільове призначення спірних земельних ділянок, як на час проведення інвентаризації так і на час їх реєстрації, а також підстави зміни їх цільового призначення.

27 жовтня 2023 року начальник Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь вих. №19145-23, в якому повідомив, що земельні ділянки сформовані згідно Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, розробник - ДП «Чернівецький Геоінфоцентр» від 27 листопада 2013 року. Згідно Робочого інвентаризаційного плану Верхньопетровецької сільської ради проінвентаризовані ділянки сільськогосподарського призначення, угіддя - пасовища, із вкрапленою чагарниковою рослинністю. Розроблена документація із землеустрою стала підставою для реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, та присвоєння їм кадастрових номерів. Оскільки Земельний кодекс України набрав чинності 01 січня 2002 року, то планово-картографічні матеріали (планшети матеріалів лісовпорядкування), графічні матеріали лісників мають бути станом на 2002 рік.

06 жовтня 2023 року заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" лист вих. №15-4097ВИХ-23, в якому просив повідомити чи спростувати факт перетину земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 13,3252 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 із земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України".

24 жовтня 2023 року директор філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь, в якому повідомив, що підтвердити або спростувати факт накладання земельних ділянок комунальної власності на землі лісогосподарського призначенні які перебувають у постійному користування можна буде після встановлення (відновлення) меж земельних ділянок лісогосподарського призначення, в натурі (на місцевості) та реєстрації речових прав на земельні ділянки в Державному реєстрі на нерухоме майно (Витяг).

22 листопада 2023 року заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив Виробничому об`єднанню «Укрдержліспроект» лист вих. №15-4742ВИХ-23, в якому вказав, що після співставлення земельних ділянок, відображених у Публічній кадастровій карті України, з картографічними матеріалами геоінформаційного порталу "Ліси України" виявлено перетинання меж земельних ділянок комунальної власності із межами земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" у зв?язку з чим, просив надати інформацію, чи перетинаються (накладаються), відповідно до матеріалів лісовпорядкування, межі земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 13,3252 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 із земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України".

22 грудня 2023 року генеральний директор Виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь вих. №23101-23, в якому повідомляється, що є фрагмент накладки на ортофотоплан кв. 6 Красноїльського лісництва ДП «СЛАП «Сторожинецький держпецлісгосп» з межами його таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2011 року та межами земельних ділянок згідно з наданими координатами поворотних точок. Згідно наказу Держлісагенства України від 27 вересня 2021 року №553 Державне підприємство «СЛАП «Сторожинецький держспецлісгосп» шляхом реорганізації приєднано до Державного підприємства «Берегометське лісомисливське господарство», а в подальшому до філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» у постійне користування для ведення лісового господарства.

29 січня 2024 року перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" лист вих. №15-425ВИХ24, в якому просив надати відповідь: чи надавалася лісогосподарським підприємством згода на вилучення частини земельної ділянки кв. 6 Красноїльського лісництва ДП "СЛАП "Сторожинецький держспецлісгосп" (її площа та дата такої згоди); - чи продовжує використовувати підприємство земельну ділянку, яка, на даний час перебуває у комунальній власності Петровецької сільської ради, як землі сільськогосподарського призначення;? яка площа землі лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні філії за матеріалами лісовпорядкування 2011 року накладається на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 13,3252 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 (їх площа та квартали).

14 лютого 2024 року директор філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь, в якому вказав, що відповідальними працівниками ДП "СЛАП Сторожинецький держепецлісгосп" згода на вилучення земельних ділянок в кварталі №6 видділа №29 та №49 Красноїльського лісницва не надавалась; земельні ділянки лісогосподарського призначення в кварталі №6 видділа №29 та №49 Красноїльського лісницва, які знаходяться в адміністративних межах Петровецької ОТГ, на даний час використовуються філією "Берегометське ЛМГ" відповідно до їх цільового призначення (землі лісового фонду); відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2011 року та фрагменту накладки на ортофотоплан кв. №6 Красноїльського лісництва філії "Берегометське ЛМГ" ДП "Ліси України", а також межами земельних ділянок (згідно наданих координат поворотних точок станом на 01 січня 2012 року), земельні ділянки за кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191 площею 13,3252 га та 7324582500:01:002:0190 площею 26,9617 га накладаються на землі лісового фонду філії в кварталі №6 Красноїльського лісницва, а саме: видділ №49 площа 5,2 га та видділ №29 орієнтовною площею 11 га.

29 січня 2024 року перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив Чернівецькій обласній державній адміністрації (Чернівецька обласна військова адміністрація) лист вих. №15-426ВИХ-24, з проханням надати відповідь чи вилучались частини земельної ділянки кв. 6 Красноїльського лісництва ДП "СЛАП "Сторожинецький держспецлісгосп" та чи вживались заходи щодо усунення наявних порушень.

14 лютого 2024 року голова Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь вих. №01.46/23-772, в якому вказав, що згідно з інформацією отриманою із інформаційного сайту Державного земельного кадастру (https://nsdi.gov.ua), відомості про формування суміжних земельних ділянок лісогосподарського призначення, які б перетиналися (накладалися) із земельними ділянками за кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191, 7324582500:01:002:0190, відсутні, а обласною державною адміністрацією розпорядчих документів щодо вилучення та передачі земельних ділянок лісового фонду, які межують із земельними ділянками за кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191, 7324582500:01:002:0190 не приймалось.

14 березня 2023 року перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив Чернівецькій обласній державній адміністрації (Чернівецька обласна військова адміністрація) лист вих. №15-1031ВИХ-24, в якому повідомив, що як розпорядники земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності адміністрація має право на звернення до суду за захистом порушеного права.

02 квітня 2024 року голова Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь вих. №01.35/23-2017, в якому зазначив, що враховуючи те, що органом прокуратури вжито заходи щодо зібрання необхідних документів, які свідчать про неправомірність прийнятого рішення щодо реєстрації права на земельні ділянки за кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191 та 7324582500:01:002:0190, то адміністрація не заперечує щодо представництва Чернівецькою обласною прокуратурою інтересів держави в суді.

25 квітня 2024 року перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив Чернівецькій обласній державній адміністрації (Чернівецька обласна військова адміністрація) лист вих. №15-1770ВИХ-24, в якому повідомив про намір звернутись до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави.

08 травня 2024 року перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури направив Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області лист вих. №15-1938ВИХ-24, в якому просив надати належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191.

21 травня 2024 року начальник Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області направив Чернівецькій обласній прокуратурі лист-відповідь вих. №10516-24, в якому повідомив, що витребувані документи будуть надані на виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до статті 159 Кримінально-процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що частина вимог прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) про скасування наказів заявлені до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У частині 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 вказано, що у разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18).

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 зверталась увага на те, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах і такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області та наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, де відповідачем визначено Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області свідчить про те, що у цих частинах позовних вимог позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області).

Зазначене не відповідає частині 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17.

Разом з тим, позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

Означений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, а також подібні у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 та від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18.

При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 серпня 2023 року у справі №915/86/23 вказано наступне:«…Звертаючись із позовом в інтересах держави, зокрема в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), прокурор також не зважив на те, а суди не надали оцінку тому, що позов пред`явлений до Держгеокадастру як до відповідача за вимогами про визнання недійсними наказів. Отже, у частині вимог прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) про скасування наказів, звернених до Держгеокадастру, цей позов є позовом держави до неї самої. За таких підстав, у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити з огляду на те, що такі позовні вимоги є спрямованими державою до себе самої…».

Означеного висновку також дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18 квітня 2024 року у справі №914/2503/22.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що однією з позовних вимог прокурора у поданому позові є визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од.

Однак, у матеріалах справи відсутній заявлений у прохальній частині позовної заяви та продубльований у заяві про усунення недоліків позовної заяви наказ Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од на який постійно посилається як прокурор так і позивач.

Натомість, у матеріалах справи міститься наказ Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од.

З огляду на викладене вище в сукупності, враховуючи те, що позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору, то у задоволені позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од та Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року №24-26-ОТГ слід відмовити з тих підстав, що такі позовні вимоги є спрямованими державою до себе самої.

Щодо позовної вимоги про скасування вчиненої 30 листопада 2013 року у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц та постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).

Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями частини 7 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно з підпунктом 3 абзацу 1 пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 509 застосовується з 01 жовтня 2017 року, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Абзацом 6 пункту 114 Порядку передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Зі змісту наведеного убачається, що у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки її державна реєстрація скасовується, а відомості про таку земельну ділянку набувають статусу архівних та відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №915/86/23 зазначив, що скасування державної реєстрації і набуття спірною земельною ділянкою статусу архівної є неефективним способом захисту, оскільки задоволення таких позовних вимог не призведе до поновлення порушених прав позивача без його звернення до суду з іншим позовом.

Належним способом захисту прав позивача може бути звернення до суду з вимогами про витребування землі із чужого незаконного володіння, за умови доведеності, що позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, у разі, якщо буде доведено, що позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Хоча органом прокуратури і заявлено у вступній частині позовної заяви, що предметом позову є усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування їх державної реєстрації, проте, у прохальній частині відсутні будь які вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а викладено лише щодо скасування вчиненої реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень.

Задоволення позовних вимог про скасування запису в поземельній книзі та про визнання незаконними та протиправними дій Держгеокадастру не може привести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності).

Аналогічний за змістом висновок викладений Верховним Судом у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №915/86/23 та від 26 квітня 2023 року у справі №727/2415/22.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно із статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи те, що обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови, а звернення Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області з урахуванням практики вищих інстанцій розцінюється як позов який заявлений державою до неї самої, то суд дійшов висновку у задоволені позову відмовити повністю.

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір залишити за Чернівецькою обласною прокуратурою.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області та Петровецької сільської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Філія Берегометське лісомисливське господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про: визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06 грудня 2013 року №181-од в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191; визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області від 10 грудня 2020 року №24-26-ОТГ в частині передачі територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9); скасування вчиненої 30 листопада 2013 року у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 13,3252 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га за кадастровим номером 7324582500:01:002:0190, які розташовані в межах території Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень - відмовити повністю.

У судовому засіданні 14 жовтня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 18 жовтня 2024 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Олександр ТИНОК