Постанова

від 08.10.2024 по справі 916/1791/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1791/19(916/2003/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Коренчук Т. О.

відповідача - адвоката Волкової М. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"</a> арбітражного керуючого Новика Є. М.

на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду

від 28.03.2024

у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Поліщук Л.В., Таран С.В.

у справі № 916/1791/19(916/2003/21)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"</a> арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни

до Приватного акціонерного товариства "Укрпромтеплиця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "Вердикт Капітал"

про покладення субсидіарної відповідальності

в межах справи № 916/1791/19

за заявою Приватного підприємства "СПМК-17"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"</a>,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 по справі №916/1791/19 визнано Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"</a> банкрутом (далі - ТОВ "Консолідація") та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну.

2. 13.07.2021 арбітражний керуючий Колмикова Т.О. звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укрпромтеплиця" (далі - ПрАТ "Укрпромтеплиця"), в якому просила суд покласти субсидіарну відповідальність та стягнути 135 427 539,06 грн у зв`язку з доведенням до банкрутства.

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2022, клопотання (вх.№3- 44/22 від 25.01.2022) арбітражного керуючого Колмикової Т.О. про відсторонення від повноважень ліквідатора - задоволено; відсторонено арбітражного керуючого Колмикову Т.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Консолідація" у справі № 916/1791/19; призначено ліквідатором ТОВ "Консолідація" арбітражного керуючого Новика Є.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1812 від 22.06.2017 Міністерства юстиції України).

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 позов ліквідатора ТОВ "Консолідація" про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення задоволено; стягнуто з ПрАТ "Укрпромтеплиця" на користь ТОВ "Консолідація" 135 427 539,06 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

5. Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду ПрАТ "Укрпромтеплиця" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 апеляційну скаргу ПрАТ "Укрпромтеплиця" задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Консолідація" про покладення субсидіарної відповідальності на ПрАТ "Укрпромтеплиця" у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Рух касаційної скарги

7. 19.04.2024 ліквідатор ТОВ "Консолідація" арбітражний керуючий Новик Є. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 916/1791/19(916/2003/21).

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Консолідація" арбітражного керуючого Новика Є. М. у справі № 916/1791/19(916/2003/21) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Васьковського О. В., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024.

9. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 916/1791/19(916/2003/21) за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Консолідація" арбітражного керуючого Новика Є. М. на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 916/1791/19(916/2003/21); зупинено касаційне провадження у справі № 916/1791/19(916/2003/21) за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Консолідація" арбітражного керуючого Новика Є. М. до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1155/20 (906/1113/21) та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

10. Ухвалою від 20.08.2024 поновлено касаційне провадження у справі № 916/1791/19(916/2003/21) за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Консолідація" арбітражного керуючого Новика Є.М. на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024; призначено розгляд касаційної скарги на 24 вересня 2024 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

11. Ухвалою від 02.10.2024 задоволено заяву представника ПрАТ "Укрпромтеплиця" - адвоката Волкової М. Ю. про участь у судовому засіданні 08.10.2024 року о 14:15 год. у справі № 916/1791/19(916/2003/21) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12. Ухвалою від 24.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 916/1791/19(916/2003/21) за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Консолідація" арбітражного керуючого Новика Є. М. на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 до 14:15 08.10.2024.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

13. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатором ТОВ "Консолідація" арбітражним керуючим Новиком Є. М. подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції від 17.08.2023.

14. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

14.1. Скаржник зазначає постанови Верховного Суду, що не були враховані судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення, зокрема: від 06.02.2024 у справа №05-5-43/1913-49/272-2012; від 22.04.2021 року у справі № 915/1624/16; від 30.10.2019 у справі № 906/904/16; від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

14.2. Зі знищенням ПрАТ "Укрпромтеплиця" предмету іпотеки, було змінено порядок повернення кредитних коштів, тобто, скорочено у часі для ТОВ "Консолідація" строк повернення кредитних коштів, відсотків та інших обов`язкових платежів. Судом апеляційної інстанції не було належним чином проаналізовано сукупність правочинів, а саме, умов кредитного договору №88/06/11 від 02.06.2011, що призвело до неправильних висновків суду апеляційної інстанції про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ПрАТ "Укрпромтеплиця" та ТОВ "Консолідація".

14.3. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відсутності вини ПрАТ "Укрпромтеплиця" в доведенні до банкрутства ТОВ "Консолідація".

14.4. На підставі рішень та дій посадових осіб ПрАТ "Укрпромтеплиця" в частині знищення предмету іпотеки ТОВ "Консолідація" було позбавлено можливості погасити кредиторську заборгованість за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011, за рахунок звернення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим господарська діяльність боржника фактично припинилася у незаконний спосіб.

14.5. Арбітражний керуючий Новик Є.М. був призначений ліквідатором ТОВ "Консолідація" 26.01.2022, тобто вже після закриття підготовчого провадження у справі та був позбавлений можливості надання нових доказів в суді першої інстанції. Разом з тим, ліквідатор Новик Є.М. звертався до суду з заявою про залишення позову без розгляду у справі №916/1791/19 (916/2003/21), з метою формування нового пакету доказів та звернення з позовною заявою повторно. При цьому, Ухвалою суду від 14.06.2022 в задоволенні заяви арбітражного керуючого Новик Є.М. відмовлено. Отже, керуючись ст. 269 ГПК України, арбітражним керуючим Новиком Є.М. було подано докази до суду апеляційної інстанції. Зокрема, з аналізу Договору №168/ф від 21.07.2016, укладеного між ПрАТ "Укрпромтеплиця" та ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" вбачається, що саме конкретні, добровільні, усвідомлені, протиправні дії посадових осіб ПрАТ "Укрпромтеплиця" призвели до знищення предмету іпотеки.

14.6. За результатом проведеного аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ "Консолідація", який проведено в процедурі розпорядження майном станом на 17.12.2019 та підтверджено висновками наведеними у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ "Консолідація" від 12.07.2021 № 02-01/566 вбачається, що у діях посадових осіб ТОВ "Консолідація" та посадових осіб ПрАТ "Укрпромтеплиця" наявні ознаки дій спрямованих на доведення до банкрутства ТОВ "Консолідація".

15. У судовому засіданні (24.09.2024, 08.10.2024) представник скаржника підтримала касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. ПрАТ "Укрпромтеплиця" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

17. У судовому засіданні (24.09.2024, 08.10.2024) представник відповідача заперечувала проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора боржника (ТОВ "Консолідація") про покладення субсидіарної відповідальності на відповідача (ПрАТ "Укрпромтеплиця") у зв`язку з доведенням до банкрутства.

21. Загальні підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України).

22. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

23. Притягнення винних у доведенні до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб, пов`язаних з боржником, і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

24. Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.

25. Обов`язок виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладено саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень, визначених статтею 61 КУзПБ.

26. За змістом положень частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 96, 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.

27. Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - КУзПБ у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.

28. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

29. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

30. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

31. У застосуванні наведених положень про субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство Суд звертається до висновків, сформульованих Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), відповідно до яких, зокрема:

- субсидіарна відповідальність, що покладається у справі про банкрутство за правилами частини другої статті 61 КУзПБ, має деліктну правову природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;

- розмір субсидіарної відповідальності, що покладається у справі про банкрутство, визначається як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна боржника в процедурі ліквідації;

- право ліквідатора, кредитора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, у разі встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

32. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

33. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

34. Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

35. Щодо об`єкта правопорушення, то Суд зазначає, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

36. Кредитори боржника можуть мати похідний інтерес у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, в тому числі у стягненні неповернутих боржнику позик, кредитів, збитків, завданих боржнику третіми особами, тощо, якщо несплата цих коштів спричиняє несплату коштів боржником кредитору. Цей інтерес полягає у переведенні майна боржника у вигляді його прав вимоги у більш ліквідну форму - грошову. При цьому кредитори боржника не набувають власних прав вимоги до третіх осіб, винних боржнику; похідний інтерес кредиторів полягає у стягненні коштів на користь боржника - юридичної особи, а не на користь кредиторів, учасників (акціонерів) юридичної особи - боржника.

37. Зазначений похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути, зокрема у справі про банкрутство через інститут субсидіарної відповідальності. Так, ліквідатор (а згідно із змінами, внесеними Законом від 20.03.2023№ 2971-IX, також і кредитор) має право вчинити дії щодо переведення вимог банкрута у ліквідну (грошову) форму.

38. Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

39. Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

40. Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможністьі боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

41. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)).

42. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

43. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

44. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

45. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

46. У цій справі судами розглядається питання наявності правових підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності ПрАТ "Укрпромтеплиця" за доведення до банкрутства ТОВ "Консолідація".

47. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

47.1. 02.06.2011 між ПАТ "Фінбанк" (Первісний кредитор) та ТОВ "Консолідація" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 88/06/11, у відповідності до якого Кредитор, на умовах вищезазначеного Договору відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 9 000 000,00 грн., зі строком користування кредитними коштами до 01.06.2012, зі сплатою 24% річних у гривні. В подальшому між Первісним кредитором та Позичальником було укладено додаткові угоди, якими сторони змінювали розмір кредитної лінії, строки повернення та інші істотні умови Кредитного договору № 88/06/11.

47.2. 06.12.2012 між ПАТ "Фінбанк" (іпотекодержатель), ПрАТ "Укрпромтеплиця" (іпотекодавець), ТОВ "Ошер" (боржник 1), ТОВ "Одесбудінвест" (боржник 2) та ТОВ ТОВ "Консолідація" (боржник 3) укладено Іпотечний договір (далі - Іпотечний договір), посвідчений державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Гриценком О.В., зареєстрований в реєстрі за №8-3554, за умовами якого сторони погодили наступне:

- іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань боржників за кредитними договорами наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі загальною площею 6989,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Радченка Петра, буд. 27-29 , яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13.10.2008 у справі №2-2481/08. Предмет іпотеки складається в цілому з літ «Б» - адміністративний будинок, загальною площею 170,70 кв.м, літ «В» - механічний цех, загальною площею 1148,80 кв.м., літ «Г» - зварювальний цех, загальною площею 2032,40 кв.м., літ «Д» - склад кислороду, загальною площею 20,20 кв.м., літ «Е» - пилорама з навісом, загальною площею 152,90 кв.м., літ «Ж» - склад столярного цеху, загальною площею 82,60 кв.м, літ «З» - столярний цех, загальною площею 253,90 кв.м., літ «І» - трансформаторна підстанція, загальною площею 65,10 кв.м., літ «К» - бойлерна, загальною площею 28,90 кв.м., літ «Л» - диспетчерська, загальною площею 40,00 кв.м., літ «М» - бокси для ремонту, загальною площею 224,20 кв.м., літ «Н» - автозаправка, загальною площею 10,20 кв.м., літ «О» - гаражі, загальною площею 467,20 кв.м., літ «Р, С, Т, У» - складські приміщення, майстерня, загальною площею 2278,90 кв.м (п. 1.1 Іпотечного договору);

- предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 3,8949 га, що знаходиться у користуванні іпотекодавця згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеного між іпотекодавцем та Київською міською радою 18.04.2000;

- вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 150 921 684,00 грн (п. 1.3 Іпотечного договору);

- іпотекодавець свідчить та гарантує, що: до укладення цього договору предмет іпотеки іншим особам не відчужений; під забороною (арештом) та в заставі, в тому числі, податковій, не перебуває; боргом за комунальні послуги не обтяжений; як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не переданий, як юридична адреса не використовується; щодо предмета іпотеки відсутні судові спори; самовільний переобладнань не має; внаслідок укладення цього договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, предмет іпотеки не наданий в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо предмета іпотеки немає; будинок, в якому знаходиться предмет іпотеки, не належить до пам`яток історії та культури та його не визнано аварійним або таким, що підлягає зносу. Іпотекодавець також свідчить, що до предмета іпотеки не пред`явлені і на момент укладення цього договору відсутні відомі іпотекодавцю обставини, які є підставою для пред`явлення майнових позовові, пов`язаних з вилученням предмета іпотеки, будь-яким обмеженням розпорядження та/або володіння та/або користування ним, крім випадків, передбачених договором, а також що стосовно предмета іпотеки не була оформлена довіреність щодо володіння з правом відчуження. (п. 1.6 Іпотечного договору);

-заміна предмета іпотеки здійснюється іпотекодавцем тільки за письмовою згодою іпотекодержателя (п. 1.8 Іпотечного договору);

- сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору нотаріус накладає згідно з чинним законодавством України, заборону відчуження предмета іпотеки (п. 1.11 Іпотечного договору від 06.12.2012);

- підпунктами 2.1.1.-2.1.5., 2.1.8. пункту 2.1. Іпотечного договору №8-3554 від 06.12.2012 встановлено, що Іпотекодавець - ПрАТ "Укрпромтеплиця" зобов`язаний:

- надавати Іпотекодержателю можливість перевірки стану і правильності використання Предмету іпотеки;

- вживати всіх необхідних заходів щодо захисту Предмета іпотеки від зазіхань будь-яких третіх осіб;

- не здійснювати дій, що викликають погіршення (пошкодження) Предмету іпотеки;

- без письмової згоди Іпотекодержателя, не відчужувати Предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, оренду, найм, лізинг;

- не пізніше наступного дня після настання змін надавати Іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулися чи відбуваються з Предметом іпотеки, в тому числі про зазіхання на нього з боку третіх осіб;

- у разі загибелі або зниження вартості Предмета іпотеки, в тому числі, внаслідок його випадкового знищення, випадкового пошкодження, або псування, негайно повідомити про це Іпотекодержателя, та протягом трьох днів від дня надходження відповідної вимоги Іпотекодержателя повністю або частково змінити Предмет іпотеки на інше майно за погодженням з Іпотекодержателем.

47.3. 05.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (Новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" (Первісний кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 20141205 (далі - Договір відступлення прав вимоги), згідно якого Первісний кредитор відступає належне йому право вимоги за Договорами, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору.

47.4. На підставі умов Договору відступлення прав вимог № 20141205 від 05.12.2014, додатку № 1 до Договору відступлення прав вимог № 20141205 від 05.12.2014 в якому визначено реєстр кредитних договорів, право вимоги за яким відступаються, додатку № 3 до Договору відступлення прав вимог № 20141205 від 05.12.2014, в якому визначено Реєстр іпотечних договорів про задоволення вимог Іпотекодержателя, права вимоги за якими відступаються, Новому кредитору було передано право вимоги за наступними договорами:

- кредитний договір № 88/06/11 від 02.06.2011 укладений між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Консолідація";

- Іпотечний договір № 8-3554 від 06.12.2012 укладений між ПАТ "Фінбанк" та ПрАТ "Укрпромтеплиця", яке є майновим поручителем ТОВ "Консолідація";

- Договір застави майнових прав № 1549 від 13.11.2014, укладений між ПАТ "Фінбанк", ТОВ "ВЕЛЛ БИЛД", яке є майновим поручителем ТОВ "Консолідація".

48. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи касаційної скарги наведені у п. 14.2. - 14.4. постанови з огляду на наступне.

49. Суд апеляційної інстанції спростував аргументи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що у справі № 910/2354/19 було встановлено факт незаконного знищення відповідачем предмета іпотеки.

50. Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/2354/19 позовні вимоги ПАТ "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Грошової Світлани Василівни задоволене, визнано незаконним знищення нежитлових будівель, загальною площею 6 989,30 кв.м., що знаходилися за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472110280000) та становили предмет іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 06.12.2012, укладеного між ПАТ "Фінбанк", ПрАТ "Укрпромтеплиця", ТОВ "Ошер", ТОВ "Одесбудінвест" та ТОВ "Консолідація", посвідченим державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Гриценком О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 8-3554, зі змінами та доповненнями відповідно до Договору відступлення права вимоги від 05.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за №5075, без попереднього погодження з ПАТ "Платинум Банк", та не передачу в іпотеку ПАТ "Платинум Банк" аналогічного рівнозначного нерухомого майна після знищення, зобов`язано ПрАТ "Укрпромтеплиця" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29; ідентифікаційний код: 04414738) передати в іпотеку ПАТ "Платинум Банк" (03680, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12; ідентифікаційний код: 33308489) аналогічне рівнозначне знищеним нежитловим будівлям, загальною площею 6989,30 кв.м., що знаходилися за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472110280000), нерухоме майно, вартістю не менше 150921684,00 грн.

51. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/2354/19, апеляційну скаргу ПрАТ "Укрпромтеплиця" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/2354/19 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/2354/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові ПАТ "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Грошової Світлани Василівни відмовлено повністю.

52. У постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/2354/19 встановлено наступне: "Статтею 17 Закону України «Про іпотеку" визначено, що іпотека припиняється у разі: знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Таким чином, наведена стаття передбачає підставою припинення іпотеки: (1) наявність фактів знищення майна, переданого в іпотеку, та (2) відсутність обставин її відновлення іпотекодавцем, що і було визначено підставою для припинення іпотеки та внесення 29.01.2018 відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки 152878098 від 16.01.2019), а саме запису про закриття об`єкта нерухомого майна, підстава внесення запису - знищення об`єкта нерухомого майна - Довідка 28-03/17 від 29.03.2017. При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б кваліфікували дії відповідача по такому знищенню саме як незаконні, тобто такі, які суперечать закону. При цьому, ні закон, ні договір відступлення права вимоги, не наділяють позивача повноваженнями щодо кваліфікації таких дій, як незаконних.»

53. Отже, у справі № 910/2354/19 суди встановили факт знищення предмета іпотеки, а також зазначили про відсутність доказів, які б кваліфікували дії відповідача (ПрАТ "Укрпромтеплиця") по такому знищенню саме як незаконні, тобто такі, які суперечать закону; при цьому, ні закон, ні договір відступлення права вимоги, не наділяють позивача повноваженнями щодо кваліфікації таких дій, як незаконних.

54. Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що вказані вище обставини, встановлені у справі № 910/2354/19 є преюдиційними для справи відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

55. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у випадку погашення грошового зобов`язання за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 за рахунок належного ПрАТ "Укрпромтеплиця" предмету іпотеки, ця обставина жодним чином не вплинула б на обсяг кредиторської заборгованості ТОВ "Консолідація", позаяк у даному випадку всі права кредитора за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 перейшли б від ПАТ "Фінбанк" (правонаступника - ПАТ "Платинум Банк", ТОВ "Вердикт капітал") до ПрАТ "Укрпромтеплиця", при цьому обсяг невиконаних зобов`язань ТОВ "Консолідація" за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 залишився б незмінним.

56. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції згідно аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ "Консолідація", щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства від 17.12.2019 №02-01/497, виготовленого арбітражною керуючою Колмиковою Т.О.: "Підприємство ТОВ "Консолідація" протягом аналізованого періоду здійснювало господарську діяльність з 2016 по 2017 рік підприємство працювало збитково, це може бути пов`язано з особливостями провадження відповідної господарської діяльності, у 2018 році отримало прибуток. Але фактично це не є прибуток, а пов`язано з тим, що ТОВ "Консолідація" відобразила в своєму балансі інформацію про довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методикою участі в капіталі інших підприємств, тобто корпоративні права, але такі дії були незаконними, оскільки майно, яке передано як внесок до статутного капіталу ТОВ «Музкомпані» ТОВ "Консолідація" отримано незаконно, а саме через незаконні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. ";

- відповідно до показників фінансової звітності за 2016 рік вартість активів ТОВ "Консолідація" становила 52 713,5 тис. грн, сума зобов`язань становила 131 179,0 тис. грн, чистий прибуток становив -7043,6 тис. грн (фактично збиток);

- відповідно до показників фінансової звітності за 2016 рік вартість активів ТОВ "Консолідація" становила 50 662,6 тис. грн, сума зобов`язань становила 132 757,7 тис. грн, чистий прибуток становить -3629,6 тис. грн (фактично збиток);

- відповідно до показників фінансової звітності за 2016 рік вартість активів ТОВ "Консолідація" становила 50 984,8 тис. грн, сума зобов`язань становила 119 671,6 тис. грн, чистий прибуто становить 13 408,3 тис. грн.

57. Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, протягом періоду з 2016 по 2018 роки ТОВ "Консолідація", було неспроможне виконати свої зобов`язання за Кредитним договором № 88/06/11 від 06.02.2011 за рахунок наявних у нього активів, що відповідає стану неплатоспроможності.

58. Як вже було зазначено вище у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/2354/19 встановлено, що 29.01.2018 внесено запис про закриття об`єкта нерухомого майна: об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 6 976 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Радченка Петра, буд. 27-29, а підстава внесення запису - знищення об`єкта нерухомого майна - Довідка 28-03/17 від 29.03.2017.

59. Разом із тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно даних фінансової звітності, у ТОВ "Консолідація" існувала кредиторська заборгованість, яка в понад два рази перевищувала наявні у банкрута активи ще задовго до знищення предмету іпотеки.

60. З огляду на вказані обставини, встановлені судом апеляційної інстанції на підставі досліджених доказів, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що виникнення стану неплатоспроможності ТОВ "Консолідація" не пов`язане із знищенням предмету іпотеки, що належав юридичній особі - ПрАТ "Укрпромтеплиця", що спростовує протилежні аргументи касаційної скарги.

61. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що можливість виконання зобов`язань боржником - ТОВ "Консолідація" по Кредитному договору № 88/06/11 від 06.02.2011 не за рахунок власних активів, а за рахунок активів третіх осіб (зокрема, майнового поручителя - ПрАТ "Укрпромтеплиця"), жодним чином не впливає на рівень платоспроможності ТОВ "Консолідація", оскільки відповідно до "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства" № 14 від 19.01.2006 оцінюється безпосередньо майновий стан боржника-банкрута, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, а не можливість задовільнити кредиторські вимоги за рахунок інших осіб.

62. Разом з тим, слід зазначити, що це стосується тієї ситуації, коли боржник не є учасником інших товариств, оскільки участь боржника в інших товариствах є активом боржника.

63. Якщо дії осіб, вказаних у статті 61 КУзПБ призвели до протиправного зменшення корпоративних прав боржника, як мажоритарного учасника іншої особи, до знищення майна цієї іншої особи, це може бути, за наявності правових підстав, тією обставиною, що зумовлює субсидіарну відповідальність осіб, вказаних у статті 61 КУзПБ по відношенню до боржника.

64. Аргументи касаційної скарги про те, що у зв`язку зі знищенням предмету іпотеки, було змінено порядок повернення кредитних коштів, тобто, скорочено у часі для ТОВ "Консолідація" строк повернення кредитних коштів, відсотків та інших обов`язкових платежів, що, на думку скаржника, свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ПрАТ "Укрпромтеплиця" та ТОВ "Консолідація" колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.

64.1. Як встановлено судом апеляційної інстанції, процедуру банкрутства щодо боржника ТОВ "Консолідація" ініціював не кредитор в особі ПАТ "Фінбанк" та не його правонаступник ПАТ "Платинум Банк" на підставі виконання зобов`язань за кредитним договором № 88/06/11 від 02.06.2011, а зовсім інша особа ПП "СПМК-17" на підставі невиконання боржником зобов`язань перед ним в межах інших правовідносин, ніяким чином не пов`язаних з особою майнового поручителя ПрАТ "Укрпромтеплиця" та предметом іпотеки, знищення якого, на думку скаржника, призвело до банкрутства.

65. Щодо аргументів касаційної скарги (п. 14.5. - 14.6. постанови), в яких арбітражний керуючий Новик Є.М. посилається на неможливість подання нових доказів до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що він був призначений ліквідатором ТОВ "Консолідація" лише 26.01.2022, тобто вже після закриття підготовчого провадження у справі, тому спочатку звернувся до суду першої інстанції із заявою про залишення позову без розгляду у справі №916/1791/19 (916/2003/21), з метою формування нового пакету доказів та звернення з позовною заявою повторно (ухвалою суду від 14.06.2022 в задоволенні заяви арбітражного керуючого Новик Є.М. відмовлено), а в подальшому, подав нові докази вже до суду апеляційної інстанції, з яких, на його думку вбачається, що саме конкретні, добровільні, усвідомлені, протиправні дії посадових осіб ПрАТ "Укрпромтеплиця" призвели до знищення предмету іпотеки; а у діях посадових осіб ТОВ "Консолідація" та посадових осіб ПрАТ "Укрпромтеплиця" наявні ознаки дій спрямованих на доведення до банкрутства ТОВ "Консолідація", колегія суддів зазначає наступне.

65.1. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги пояснення ліквідатора арбітражного керуючого Новика Є.М. від 26.03.2024 з новими доказами (про пов`язаність дій боржника та майнового поручителя, Договір №168/ф від 21.07.2016, володіння ТОВ "Консолідація" 77,1764 % акцій ПрАТ "Укрпромтеплиця" з 4 кварталу 2013 року по 1 квартал 2019 року) оскільки вони не були зазначені позивачем, як підстави позовних вимог, не були відомі господарському суду та не оцінювалися судом першої інстанції, що підтверджено змістом позовної заяви із додатком та рішенням Господарського суду Одеської області від 17.08.2023.

65.2. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

65.3. Згідно усталеної судової практики, зміна арбітражного керуючого (ліквідатора) не може вказувати про неможливість подати суду наявні докази на підтвердження порушених прав боржника (кредиторів), оскільки про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є носієм права, у даному випадку арбітражний керуючий (ліквідатор), а не інша особа, тому неможливість подання належних доказів повинно вирішуватися стосовно особи, що є носієм права, а не стосовно арбітражного керуючого Новика Є.М., який звернувся з новими доказами після закриття підготовчого провадження, обґрунтовуючи неможливість подання вказаних доказів його призначенням лише 26.01.2022.

65.4. Отже, наведені скаржником аргументи касаційної скарги про неврахування судами обставин вказаних ліквідатором відхиляється колегією суддів як такі, що за своєю суттю зводяться не до питання застосування норм права, а фактично до встановлення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені на підставі доказів, які не були предметом оцінки в суді першої інстанції.

65.5. Разом з тим, незадоволення клопотання судом першої інстанції про залишення позову без розгляду, не позбавляє права позивача звернутись із позовом про притягнення до субсидіарної відповідальності з інших підстав із доказами, які не були подані і розглянуті у суді першої інстанції та неприйняті в суді апеляційної інстанції.

66. Окрім того, висновки у наведеній скаржником постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справа №05-5-43/1913-49/272-2012; від 22.04.2021 року у справі № 915/1624/16; від 30.10.2019 у справі № 906/904/16; від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 (пункт 14.1 постанови) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі що розглядається № 916/1791/19(916/2003/21) доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема щодо того, що знищення предмета іпотеки не призвело до доведення ТОВ "Консолідація" до банкрутства та не урахувавши, що кредиторська заборгованість, яка в понад два рази перевищувала наявні у банкрута активи існувала у банкрута до знищення предмету іпотеки.

67. З огляду на все вищевикладене, правильними є висновок суду апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Консолідація" про покладення субсидіарної відповідальності на ПрАТ "Укрпромтеплиця".

68. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

69. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

70. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

71. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 916/1791/19(916/2003/21) прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.

72. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛІДАЦІЯ"</a> арбітражного керуючого Новика Є.М. на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 916/1791/19(916/2003/21) залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 916/1791/19(916/2003/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк