Постанова

від 09.10.2024 по справі 910/628/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/628/20 (910/32312/15)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників сторін:

Офісу Генерального прокурора - Кондратюка Д.А.,

Фонду державного майна України - Пономаренко В.С.,

ТОВ "Зорема Вест" - Войцехівського О.В.,

ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" - Кустової Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024

у справі № 910/628/20 (910/32312/15)

за зустрічним позовом (новий розгляд) Фонду державного майна України

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема вест",

2. Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз",

3. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача-1 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Інвест",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача-2 за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал",

за участю прокуратури Львівської області,

про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії,

в межах справи №910/628/20

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/628/20 за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк", про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (боржник).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" (далі - ТОВ "Зорема Вест") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов`язання підписати додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу пакета акцій № ПП-625 від 02.10.2013 та про зобов`язання розробити новий проект "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель".

Фонд державного майна України (далі - позивач, Фонд держмайна) звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Зорема вест" (далі - відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПАТ "Компанія "Райз", відповідач-2) та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - відповідач-3, депозитарна установа, КБ "Фінансова ініціатива"), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" № КПП-625 від 02.10.2013 за конкурсом, укладений між Фондом держмайна і ПАТ "Компанія "Райз";

- розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладений між ПАТ "Компанія "Райз" і ТОВ "Зорема вест";

- зобов`язати депозитарну установу: КБ "Фінансова ініціатива" списати з рахунку у цінних паперах ТОВ "Зорема вест" пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52% статутного капіталу Товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945) 300996- UA50009997 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "Укргазбанк", код в НДУ 100024- UA30300996 .

Як на підстави для розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій № КПП-625 від 02.10.2013 позивач послався на істотне порушення умов цього договору, передбачених літерою "а" підпункту 10.2. та літерою "в" підпункту 10.4. пункту 10 договору, а саме, невиконання інвестиційних зобов`язань у 2014 році та невиконання комплексної програми консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункту 27 спірного договору, а також підставою для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладеного між першим та другим відповідачами, за умовами якого відповідач-1 став правонаступником Покупця (відповідача-2) за спірним договором, власником пакета акцій та стороною спору між Фондом держмайна і ПАТ "Компанія "Райз".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 за зустрічним позовом, було залучено Публічне акціонерне товариства (ПАТ) «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

Фактичні обставини справи встановлені судами

02.10.2013 між Фондом держмайна (Продавець) та ПАТ "Компанія "Райз" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" за конкурсом № КПП-625 (далі - договір № КПП-625, спірний договір-1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іщук Л. А., зареєстрований в реєстрі за № 654, предметом якого є купівлі-продаж пакету акцій ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 93,52% статутного капіталу ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн та номінальною вартістю пакета акцій 55 781 840 грн.

Згідно з пунктом 2 договору № КПП-625 ціна продажу пакета акцій становить 56000000 грн.

У договорі № КПП-625 визначені обов`язки Покупця.

Відповідно до пункту 10 договору № КПП-625 Покупець зобов`язаний забезпечити виконання зобов`язань щодо основних напрямків розвитку функціонування товариства, встановлених, зокрема, підпунктами 10.1. - 10.5. пункту 10 договору, а також Бізнес-плану післяприватизаційного розвитку товариства (Бізнес-план), який є невід`ємною частиною договору, а саме:

- в інноваційно-інвестиційній діяльності товариства: здійснити реалізацію інвестиційного проекту по відновленню роботи рудника та створенню збагачувального комплексу із застосуванням сучасних технологій з обсягом капітальних вкладень не менше 1 млрд. грн відповідно до строків та порядку, передбачених Бізнес-планом (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору № КПП-625);

- у природоохоронній діяльності товариства: протягом одного місяця з дати переходу до покупця права власності на пакет акцій укласти з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договір про відповідальне зберігання майнового комплексу рудника № 2 та гідротехнічних захисних споруд (літера "б" підпункту 10.4. пункту 10 договору № КПП-625); забезпечити виконання у повному обсязі за власні кошти заходів, необхідних для завершення реалізації "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 166-р від 24.03.2004, у тому числі виконання заходів екологічного характеру (літера "в" підпункту 10.4. пункту 10 договору № КПП-625).

Згідно з Бізнес-планом з відновлення видобутку та збагачення калійних добрив Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" обсяг капітальних інвестицій, який повинен здійснити Покупець у 2014 році, складає 50 000 000 грн.

У пункті 35 договору № КПП-625 сторони погодили, що у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду, господарського суду з поверненням пакета акцій Продавцю за актом приймання-передавання протягом 3 робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду.

У січні 2015 року ПАТ "Компанія "Райз" звернулася до Фонду держмайна з листом № 35-12 від 22.01.2015, в якому повідомила про те, що розмір внесених ним на користь Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" інвестицій у 2014 року складає 47909568,45 грн при планових 50000000 грн, просило внести зміни до договору № КПП-625 від 02.10.2013 в частині перенесення строків внесення інвестицій в розмірі 2090431,55 грн на 2015 рік.

У відповідь на зазначений лист Фонд держмайна у листі № 10-23-3243 від 02.03.2015 зазначив, що зміни до договорів купівлі-продажу державного майна вносяться відповідно до Порядку, затвердженого Фондом державного майна України № 605 від 03.05.2012, а зміни до Бізнес-плану вносяться за згодою сторін, у зв`язку із чим запропонував надати проект договору про внесення змін, уточнений Бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу, письмову згоду з проектом договору та уточненого Бізнес-плану керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу.

26.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орган управління) та ПАТ "Компанія "Райз" (Зберігач) був укладений договір про відповідальне безоплатне зберігання № 14/3, згідно з пунктом 1.1. якого Орган управління передає, а Зберігач приймає на відповідальне безоплатне зберігання державне майно: майновий комплекс рудника № 2 та гідротехнічні захисні споруди, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", та зобов`язується обліковувати та утримувати майно в належному стані до прийняття регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області відповідних рішень, а також повернути його в схоронності та в установлені договором строки.

На виконання умов договору про відповідальне безоплатне зберігання № 14/3 від 26.02.2014 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області передало, а ПАТ "Компанія "Райз" прийняла на відповідальне безоплатне зберігання державне майно - майновий комплекс рудника № 2 та гідротехнічні захисні споруди, що підтверджується актом приймання - передачі від 26.02.2014.

ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" звернулося до Фонду державного майна України по Львівській області та ПАТ "Компанія "Райз" з листом № 76 від 05.02.2015, в якому повідомило про те, що 30.10.2014 під час моніторингу за рівнем розсолів в підземних гірничих виробках рудника № 2 було виявлено підняття рівня за місяць на 3 м (при очікуваному 0,6-0,7 м) та існування на шахтному полі рудника № 2 великої вірогідності протікання неконтрольованих процесів зсуву та просідання земної поверхні, руйнування міжкамерних та міжгоризонтних ціликів, з огляду на що подальше продовження консервації шляхом виконання "Комплексного проекту консервації рудника № 2" може бути небезпечним, просило організувати та провести виїзну нараду комісії, надати рекомендації та доручення щодо подальшого виконання "Комплексного проекту консервації рудника № 2".

Фонд держмайна у листі № 10-31-2647 від 20.02.2015 повідомив про те, що вирішення поставлених у листі № 76 від 05.02.2015 питань не належить до його компетенції.

24.03.2015 обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської обласної державної адміністрації провела позачергове виїзне засідання, за результатом якого склала протокол № 8 від 24.03.2015, у якому встановила необхідність внесення корективів у технічні рішення та перелік робіт "Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель", а також проведення консервації рудника №2.

20.04.2015 представники ТОВ "Гірхімпром" та ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" провели технічну нараду з розгляду питання щодо можливих варіантів коригування комплексного проекту консервації рудника № 2, за результатом якої прийняли рішення, оформлене протоколом від 20.04.2015, внести коригування (зміни) в "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель" відповідно до чинної нормативної бази (або розробити новий проект по визначенню замовника) на основі науково обґрунтованих вихідних даних.

У 2014 та 2015 роках орган приватизації - Фонд держмайна провів поточні перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" № КПП-625 від 02.10.2013, за результатами яких склав акти поточної перевірки від 19.12.2014 та від 03.09.2015.

В акті поточної перевірки від 19.12.2014 Фонд держмайна встановив, що умови договору купівлі-продажу № КПП-625 від 02.10.2013 станом на 19.12.2014 виконуються, за винятком підпунктів 10.3. "в", 10.3. "г", запропонував Покупцю, зокрема провести коригування "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал" з урахуванням експертних висновків ТОВ "Гірхімпром".

В акті поточної перевірки від 03.09.2015 Фонд держмайна встановив обставини невиконання Покупцем інвестиційних зобов`язань у 2014 році, передбачених літерою "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору.

Фонд державного майна України звернувся до ПАТ "Компанія "Райз" з листом № 10-25-17589 від 01.10.2015, в якому запропонував останньому сплатити пеню в розмірі 9000000 грн, розірвати договір № КПП-625 та повернути пакет акцій ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у розмірі 93,52% статутного капіталу Товариства у зв`язку з порушенням умов зазначеного договору в частині інвестиційних зобов`язань.

ПАТ "Компанія "Райз" звернулося до Фонду держмайна з листом № 199/1315 від 26.10.2015, у якому просило внести зміни до підпункту 10.2. "а" договору №КПП-625 шляхом підписання додаткової угоди № 1, внести зміни до Бізнес-плану, якими усунути розбіжності останнього з положеннями пункту 10 вказаного договору, внести зміни до "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земельних" відповідно до чинної нормативної бази на основі науково обґрунтованих вихідних даних, скасувати акт поточної перевірки виконання умов договору від 03.09.2015 в частині порушення пункту 10.2. "а" договору № КПП-625 за 2014 рік.

Фонд державного майна України листом № 10-23-20244 від 09.11.2015 відмовив ПАТ "Компанія "Райз" у внесенні змін до умов договору № КПП-625 з огляду на порушення Покупцем умов зазначеного договору, конкретизованого Бізнес-планом, в частині внесення інвестицій за 2014 рік.

08.12.2015 між ПАТ "Компанія "Райз" (Продавець) та ТОВ "Зорема вест" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В. М., зареєстрований в реєстрі за № 1542 (далі - договір № БВ-205/2-15, спірний договір-2), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався оплатити та прийняти у власність цінні папери: акції іменні прості у бездокументарній формі, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", код ISIN UA 4000166417, номінальною вартістю за одну акцію 0,25 грн, у загальній кількості 223 127 360 штук, за ціною 0,25 грн за одну штуку, вартістю пакету акцій у розмірі 55 781 840 грн.

Згідно з пунктом 1.6. договору № БВ-205/2-15 з моменту переходу права власності на цінні папери до Покупця, Покупець стає правонаступником ПАТ "Компанія "Райз" за договором № КПП-625, до покупця переходять усі права та обов`язки, визначені в договорі № КПП-625 для ПАТ "Компанія "Райз", а також відповідальність за невиконання умов договору № КПП-625.

Відповідно до пункту 3.1. договору № БВ-205/2-15 сторони здійснюють дії, пов`язані з передачею прав власності на цінні папери, в термін до 11.12.2015 (включно). Перереєстрація прав власності на цінні папери здійснюється в Національній депозитарній системі України.

Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 08.02.2016 у ТОВ "Зорема вест" на депозитарному рахунку 301341-UA40005204 у КБ "Фінансова ініціатива" обліковуються іменні акції (у бездокументарній формі) Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" (код цінних паперів UA 4000166417) у кількості 223127360 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 55 781 840 грн.

У грудні 2015 року ТОВ "Зорема вест" звернулося у Господарський суд міста Києва з позовом до Фонду держмайна, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.03.2016 просило зобов`язати Фонд держмайна підписати з ТОВ "Зорема вест" додаткову угоду № 1 до договору № КПП-625 від 02.10.2013 за конкурсом, укладеного між Фондом держмайна і ПАТ "Компанія "Райз", у редакції, запропонованій позивачем; розробити новий проект "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель" відповідно до чинної нормативної бази на основі науково обґрунтованих вихідних даних.

У січні 2016 року Фонд держмайна звернувся у Господарський суд міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Зорема вест", ПАТ "Компанія "Райз" та КБ "Фінансова ініціатива", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив розірвати договір купівлі-продажу № КПП-625 від 02.10.2013, розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015, зобов`язати депозитарну установу - КБ "Фінансова ініціатива" списати з рахунку у цінних паперах ТОВ "Зорема вест" пакет акцій ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52% статутного капіталу Товариства, на рахунок Держави Україна.

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 у справі № 910/32312/15 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії, скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в решті - в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Зорема Вест" про внесення змін до договору та зобов`язання вчинити дії, постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у справі залишено без змін.

За результатом нового розгляду Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.08.2017 у справі № 910/32312/15 заяву сторін про затвердження мирової угоди задовольнив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/32312/15 скасовано, справу № 910/32312/15 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 08.05.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 року у справі №910/32312/15 залишено без змін.

За результатом нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 03.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, відмовив повністю у задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Верховного Суду від 24.09.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі № 910/32312/15 скасовано, справу №910/32312/15 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

24.02.2021 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу, якою матеріали справи № 910/32312/15 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду у межах справи №910/628/20 про банкрутство ПрАТ «Компанія «Райз».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 задоволено зустрічну позовну заяву Фонду державного майна України до ТОВ «Зорема Вест», ПрАТ «Компанія «Райз», за участі прокуратури Львівської області; розірвано Договір купівлі-продажу пакета акцій ППТ «Стебницьке гірничо- хімічне підприємство «Полімінерал» за конкурсом від 02.10.2013 № КПП-625 у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52% статутного капіталу товариства, укладений між Фондом державного майна України та ПАТ «Компанія «Райз»; розірвано Договір купівлі-продажу цінних паперів від 08.12.2015, укладений між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Зорема Вест», зобов`язано депозитарну установу - ПАТ «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» списати з рахунку у цінних паперах ТОВ «Зорема Вест» пакет акцій ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52 % статутного капіталу товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945) 300996 - UA50009997 в ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк».

Висновки суду ґрунтуються на тому, що відповідач-2 не виконав за період з 2014 року умови договору купівлі-продажу акцій, що узгоджені у п. 10.2 а) та не вніс в повному обсязі інвестиції, про що позивач склав відповідний акт, який не був оскаржений, є чинним та вважається належним доказом на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, та є підставою для застосування санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Також за висновком суду першої інстанції, відповідач-2 в свою чергу не довів, що внесені ним товари в якості інвестицій відповідали цільовому призначенню об`єкту інвестування (рудника № 1), передбаченого спірним договором-1 (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору), так само як і не довів, чи був цей вклад спрямований та використаний (та якщо використаний, то яким чином) на відновлення роботи рудника № 1 (об`єкта інвестування).

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що невиконання інвестиційних зобов`язань, які у спірному договорі-1 передбачені у літері "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору, хоча і не є безумовною підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", проте ці зобов`язання обумовлені строком їх виконання, з огляду на що до них застосовуються положення частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором у визначені строки. При цьому, право органу приватизації вимагати розірвання спірного договору-1 у разі невиконання Покупцем зобов`язань, визначених цим договором, передбачене у пунктах 27 та 35 договору.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції ТОВ "Зорема вест" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

28.05.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ «Зорема Вест» та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 у справі №910/628/20(910/32312/15) скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України.

Ухвалюючи постанову апеляційним судом зазначено:

- акт перевірки містить лише посилання на невиконання відповідачем-2 зобов`язання із внесення інвестицій у грошовій формі в сумі 50 млн грн, хоча ані умови договору, ані умови бізнес-плану не містять обов`язку здійснити інвестиції саме у грошовій формі. При цьому, питання виконання бізнес-плану, за для реалізації якого і повинен бути внесений відповідний обсяг інвестицій на суму 50 млн грн протягом 2014 року Фонд держмайна при проведенні перевірки не з`ясовував;

- безпідставність покладення висновку акту перевірки про невиконання зобов`язання внесення інвестицій у грошовій формі в сумі 50 млн грн в основу підстав для розірвання спірного договору купівлі-продажу;

- не надання будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про завдання шкоди державі в особі Фонду держмайна діями, а в даному випадку, бездіяльністю відповідачів, як на те зроблено посилання позивачем, та на розмір такої шкоди;

- висновок суду першої інстанції про доведення істотності порушення відповідачами умов спірного договору є помилковим, а відтак і наявність підстав для розірвання приватизаційної угоди. В даному випадку, апеляційний суд також виходив з обставин, які були встановлені позивачем у актах перевірки від 14.12.2014, від 03.09.2015 щодо фактичного виконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій від 02.10.2013 протягом 2014 року - першого півріччя 2015 року, а також покладення обов`язку на власника першочергово забезпечити реалізацію проекту консервації рудника № 2;

- відсутність інших підстав для розірвання договору, які могли виникнути протягом тривалого судового розгляду даної справи та стати достатньою підставою для висновку про істотність порушення власником взятих на себе зобов`язань при купівлі об`єкта приватизації.

- Фонд держмайна не навів достатніх обґрунтувань істотності порушення договору як беззаперечної підстави для його розірвання.

Крім того, суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №380 від 11.07.2019, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» з 11.07.2019 припинило діяльність депозитарної установи, дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання депозитарну установу списати пакет акцій з рахунку у цінних паперах ТОВ "Зорема вест" пред`явлені до неналежного відповідача, а відтак у їх задоволенні належить відмовити саме з цих підстав.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників

Фонд державного майна України та заступник керівника Львівської обласної прокуратури подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 залишити в силі.

Касаційна скарга Фонду державного майна України подана з підстав, передбачених пунктом 1 та 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Підставою касаційного оскарження Фонд зазначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду, а саме, висновки апеляційного суду про безпідставність покладення висновку акта перевірки про невиконання зобов`язання внесення інвестицій в основу підстав для розірвання спірного договору купівлі-продажу, є такими, що суперечать позиції викладеній, у постанові Верховного Суду від 30.20.2019 у справі № 922/4684/16.

Зазначає, що акт перевірки у даній справі є дійсний, його висновки не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 від 07.04.2005, який також не скасований та є дійсним, а відтак є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, та відповідно є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Також, зазначивши в якості підстави касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, Фонд держмайна вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування положень частини 1 статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо визнання інвестиціями товарів, які за своєю формою та цільовим призначенням не відповідають договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та положенням статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Також за доводами Фонду, відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині основної мети приватизації та її недосягнення в результаті протиправної поведінки особи, яка придбала об`єкт приватизації, є підставою для касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 910/628/20 (910/32312/15).

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури підставою для касаційного оскарження судових рішень у даній справі зазначає неправильне застосування норм матеріального права (статей 526, 629, 651 ЦК України, статті 193 ГК України, статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», статті 7 та частини п`ятої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», статті 66 Земельного кодексу України, статті 52 Закону України «Про охорону земель») та порушення норм процесуального права (статей 73, 76 - 79, 86 ГПК України).

Окремою підставою для касаційного оскарження судових рішень у даній справі за касаційною скаргою прокурора є застосування норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.08.2018 у справі №910/22454/17, від 07.08.2018 № 910/22259/17 (в частині істотності порушення умов договору), від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16 та від 21.05.2020 у справі №904/2524/19 (щодо дійсності актів перевірок ФДМ, які є результатом контролю виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна).

Крім того, підставою касаційного оскарження заступник прокурора зазначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи, що моніторингом судових рішень, внесених Верховним Судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, не виявлено висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме у справах, де предметом/межі розгляду було визнання виконаними інвестиційних зобов`язань у непередбаченій договором купівлі-продажу об`єкта приватизації формі, та внесення інвестицій, внаслідок яких не було створено прибуток (доход) або досягнуто соціальний ефект.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" у відзивах на касаційні скарги Фонду держмайна та заступника керівника Львівської обласної прокуратури проти їх доводів та вимог заперечує, просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, мотивуючи їх тим, що скаржники жодним чином не обґрунтовують, в чому ж полягають порушення допущені апеляційним господарським судом під час задоволення апеляційної скарги ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», не наводять жодних доводів на спростування того, що ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», є неналежним відповідачем у справі.

ТОВ "Зорема вест" у відзиві на касаційні скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Фонду держмайна заперечує проти доводів скаржників, зазначаючи про необґрунтованість та безпідставність касаційних вимог, просить відмовити у задоволенні касаційних скарг, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у цій же справі №910/32312/15 погодився з доводами ТОВ «Зорема Вест», висновками судів при попередньому розгляді справи, та дійшов висновку про те, що відсутніми є протиправна поведінка та вина покупця акцій у невиконанні умови договору (підпункту 10.4. пункту 10) щодо реалізації «Комплексного проекту консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал», оскільки ця умова договору не була виконана з причин, які від покупця акцій не залежали, та які не могли бути усунуті після їх виникнення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання наявності/відсутності підстав для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів та зобов`язання депозитарної установи списати з рахунку у цінних паперах пакет акцій.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19, від 10.12.2019 у справі № 926/1557/18, від 29.01.2020 у справі № 920/221/19.

Верховний Суду у постанові від 24.09.2020 у даній справі (якою справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції) зазначив, що істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Фонд держмайна у позові посилається на невиконання відповідачем-2 зобов`язань, передбачених літерою "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору № КПП-625, а саме: "Покупець зобов`язаний здійснити реалізацію інвестиційного проекту по відновленню роботи рудника та створенню збагачувального комплексу із застосуванням сучасних технологій з обсягом капітальних вкладень не менше 1 млрд грн відповідно до строків та порядку, передбачених Бізнес-планом".

Як встановили попередні судові інстанції, згідно з Бізнес-планом з відновлення видобутку та збагачення калійних добрив акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» обсяг капітальних інвестицій, який повинен був здійснений у 2014 році, складає 50 000 000,00 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (тут і далі по тексту - у редакції, чинній у 2014 році, протягом якого за умовами спірного договору мали бути виконані інвестиційні зобов`язання в обсязі 50 000 000 грн), інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Згідно з умовами спірного договору-1, закріпленими у літері "а" підпункту 10.2. пункту 10, та бізнес-плані, який згідно з пунктом 10 спірного договору-1 є його невід`ємною частиною, Покупець зобов`язаний здійснити інвестиції у формі капітальних вкладень, з метою видобутку руди на базі рудника № 1 з переробкою руди на калійні добрива в три етапи: І етап - видобуток руди в об`ємі 0,1 млн т в рік, ІІ етап - збільшення видобутку руди до 0,3 млн т в рік із виробництвом композиційних та комплексних добрив, ІІІ етап - збільшення видобутку руди до 0,3-0,35 млн т в рік при роботі в одну зміну зі спорудженням збагачувальної фабрики за галургійною технологією.

При цьому, бізнес-план містить перелік робіт, які необхідно виконати на кожному етапі, зокрема, спорудження додаткових засобів виробництва, поточний та капітальний ремонт наявного обладнання, тощо.

Як встановлено судами, у 2014 році відповідач-2, як Покупець за спірним договором-1, вніс передбачені цим договором інвестиції у вигляді рухомого майна: насіння сільськогосподарських культур на суму 47 022 379,04 грн, що становить 94% від передбаченого договором та бізнес-планом розміру. Зазначений вклад був несений на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 150614/Н від 16.06.2014 в редакції додаткового договору № 1 від 26.12.2014.

За твердженням апеляційного суду, вказане не суперечить приписам наведених вище статей 1, 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

При цьому, навіть без урахування суми грошових коштів поворотної фінансової допомоги, інвестицій за 2014 рік було внесено на 94%, що за висновками апеляційного суду не може вважатись істотним порушенням умов договору. Цю обставину встановлено місцевим господарським судом та підтверджено при апеляційному перегляді.

Проте, відповідно до проведеної Фондом держмайна перевірки у 2015 році було встановлено, що умови Договору купівлі-продажу, що передбачені п. 10.2 а) не виконано за період з 2014 року, про що складено відповідний акт. За доводами позивача, у 2014 році відповідач-2 був зобов`язаний внести 50 000 000 грн на відновлення та розширення добування калійної руди на виробництво добрив.

Цей Акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 від 07.04.2005, який не скасований та є дійсним, був наданий в обґрунтування підстав зустрічного позову на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, та який, за доводами позивача, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, та є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Водночас, як було встановлено судом апеляційної інстанції, Акт перевірки містить лише посилання на невиконання відповідачем-2 зобов`язання із внесення інвестицій в сумі 50 млн грн саме в грошовій формі, хоча ані умови договору, ані умови бізнес-плану не містять обов`язку здійснити інвестиції саме у такій формі.

Позивач при проведенні перевірки виконання відповідачем-2 умов спірного договору, питання виконання бізнес-плану, задля реалізації якого і повинен бути внесений відповідний обсяг інвестицій на суму 47 022 379,04 грн протягом 2014 року, не з`ясовував, не досліджував невиконання зобов`язання, передбаченого спірним договором, з посилання на невідповідність внесеної відповідачем2 інвестиції нормам чинного законодавства та умовам договору, не встановлював обсяг вжитих власником (чи самим підприємством, пакет акцій якого є предметом приватизації за спірним договором купівлі-продажу) заходів з відновлення/модернізації чи ремонту обладнання підприємства, передбачених бізнес-планом, зокрема, І етапу видобутку руди (в об`ємі 0,1 млн т на рік).

Відтак, в даному випадку, апеляційний суд правомірно виходив з обставин, які були встановлені позивачем у актах перевірки від 14.12.2014, від 03.09.2015 щодо фактичного виконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій від 02.10.2013 протягом 2014 року - першого півріччя 2015 року, а також покладення обов`язку на власника першочергово забезпечити реалізацію проекту консервації рудника №2.

За встановлених судами обставин відсутності як в оспорюваному договорі, так і бізнес-плані такого зобов`язання як внесення саме грошових коштів, колегія суддів підтримує висновок апеляційного суду, що лише невиконання зобов`язання із внесення саме грошових коштів, як на те посилається позивач у позові в якості підстави для розірвання договору, не є істотним порушенням умов договору, враховуючи можливість внести інвестиції у будь-якій формі, як грошовій, так і в товарній, шляхом виконання робіт, у вигляді об`єктів інтелектуальної власності тощо.

При цьому, Фонд держмайна не навів, а суд апеляційної інстанції не встановив, інших беззаперечних підстав для розірвання спірного договору, які могли б стати достатньою підставою для висновку про істотність порушення власником взятих на себе зобов`язань при купівлі об`єкта приватизації в розумінні статті 651 ЦК України.

Суду не надані будь-які належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про завдання шкоди державі в особі Фонду держмайна діями, а в даному випадку бездіяльністю відповідачів, як на те зроблено посилання позивачем, та на розмір такої шкоди, що спростовує протилежні доводи касаційної скарги прокуратури.

Встановлена апеляційним судом відсутність усіх критерії істотності порушень умов спірного договору№ КПП-625 в розумінні статті 651 ЦК України свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції щодо задоволення позову Фонду держмайна до відповідача-1 та відповідача-2 про розірвання договорів та як наслідок і задоволення похідної позовної вимоги до відповідача-3 про зобов`язання депозитарну установу списати пакет акцій з рахунку у цінних паперах ТОВ "Зорема вест".

Крім того, суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 380 від 11.07.2019, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» з 11.07.2019 припинило діяльність депозитарної установи, дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги про зобов`язання депозитарну установу списати пакет акцій з рахунку у цінних паперах ТОВ "Зорема вест" пред`явлені до неналежного відповідача, а відтак у їх задоволенні належить відмовити саме з цих підстав.

Щодо доводів касаційних скарг про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.20.2019 у справі № 922/4684/16.

Заявники касаційних скарг стверджують, що акт перевірки у даній справі дійсний, його висновки не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 від 07.04.2005, який не скасований та є дійсним, а відтак є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, та відповідно є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Розглядаючи вказані доводи касаційних скарг Фонду держмайна та заступника керівника Львівської обласної прокуратури колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду щодо можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень у разі недотримання адміністративної процедури оскарження акта перевірки, викладених у постанові від 22.01.2022 у справі №904/2524/19.

У вказаній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду дійшла висновку, що недотримання процедури оскарження акта перевірки, визначеної пунктом 2.15 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 № 631, та пунктом 3.10 Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 07.04.2005 № 878, не позбавляє сторону процесу можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду зауважила, що законодавством не встановлено ані презумпції правомірності акта по факту його неоскарження, ані того, що зафіксовані у ньому суб`єктивні висновки ФДМУ є обставинами, які звільняють від доказування відповідно до процесуального закону. Адже у спорах щодо оскарження акта, яке (оскарження) є правом сторони вчинити спробу уникнути подальших юридичних конфліктів з приводу наслідків складання акта, який є належним і допустимим доказом для звернення ФДМУ до суду (оскільки непроведення перевірки позбавляє права такого звернення), і у спорах про розірвання договору не є тотожними предмети доказування, - в останніх доводиться не тільки факт перевірки і зафіксовані в ньому обставини, а й об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору.

З огляду на встановлену судом апеляційної інстанції недоведеність позивачем усіх критеріїв істотності порушення відповідачем 2 умов оспорюваного договору в розумінні статті 651 ЦК України, колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарг про наявність підстав для розірвання спірного договору купівлі-продажу, в основу яких покладено лише висновки акта поточної перевірки від 03.09.2015, який не оскаржувався та є дійсним.

Відтак, оскаржувана у цій справі постанова апеляційного суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.01.2022 у справі №904/2524/19.

Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду у наведеній в касаційній скарзі справі колегія суддів відхиляє, оскільки висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду. Колегією суддів, що здійснює касаційний перегляд судових рішень у даній справі враховані, в частині піднятих у касаційній скарзі питань, висновки саме об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 31.05.2019 у справі №924/296/18, від 23.09.2019 у справі №908/885/18, від 26.06.2020 у справі №904/1210/18, від 19.08.2020 у справі № 915/494/19).

Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції з цих підстав.

Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену скаржниками підставу касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки ця процесуальна норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Зважаючи на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі - не наведено достатніх обґрунтувань істотності порушення договору як беззаперечної підстави для його розірвання, у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку щодо питання застосування зазначених скаржниками норм права.

Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційних скарг стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 ГПК України.

З урахуванням викладеного у сукупності колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

Враховуючи межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційних скаргах, не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційних скарг без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Фонду державного майна України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі №910/628/20(910/32312/15) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Пєсков В.Г.