Ухвала

від 17.10.2024 по справі 372/5505/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 372/5505/23

Головуючий у першій інстанції - Сташків Т.Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/16602/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоровий Дух» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Здоровий Дух» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, - відмовлено(т. 2 а.с. 115-126).

Не погодившись з рішенням районного суду, 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України (т. 2 а.с. 129-162).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року витребувано матеріали цивільної справи (т. 2 а.с. 165).

08 жовтня 2024 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 15 жовтня 2024 року передана судді-доповідачу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з вимогами ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порушили питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначили, що копія оскаржуваного рішення надійшла 06 серпня 2024 року в електронний кабінет ОСОБА_2 та 07 серпня 2024 року на електронну пошту представника позивача. Позивач ОСОБА_1 повного тексту оскаржуваного рішення не отримував (т. 2 а.с. 129).

В матеріалах справи відсутні належні докази отримання апелянтами копії повного тексту оскаржуваного рішення, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки апеляційна скарга подана відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року.

Крім того, разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору (а.с. 156-158). На обґрунтування клопотання зазначив, що з 29 листопада 2019 року не працює, на підтвердження надає копію трудової книжки (т. 2 а.с. 159). Також, в червні 2024 року у нього було виявлено онкологічне захворювання, на підтвердження чого надав виписку із медичної картки (т. 2 а.с. 160). Зазначав, що протягом 2023 та 2024 років не працював, перебував на лікуванні, отримував тільки соціальну та матеріальну допомогу на лікування, на підтвердження чого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року (т. 2 а.с. 161-162).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Надані апелянтом відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового зборуза період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року не дають підстав для об`єктивного висновку суду про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки не характеризують у повній мірі майновий стан скаржника за попередній календарний рік. До суду апеляційної інстанції не надано доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану відповідача, зокрема, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна, тощо.

Враховуючи зазначені обставини, що апелянт не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 20 130,00 грн. (13 420 грн. - максимальна ставка судового збору за вимогу майнового характеру х 150%) на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 20 130,00 грн.

Отже, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

---

Б.Б. Левенець