Ухвала

від 17.10.2024 по справі 160/24811/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року Справа 160/24811/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «СУФФЛЕ АГРО» про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича щодо винесення постанови ВП № 70596262 від 23.12.2022 року про арешт транспортного засобу - автомобіля легкового, марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 ;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича № 70596262 від 23.12.2022 року про арешт майна транспортного засобу - автомобіля легкового марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича щодо винесення постанови ВП № 69619976 від 12.08.2022 року про арешт майна транспортного засобу - автомобіля легкового, марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 ;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича ВП № 69619976 від 12.08.2022 року про арешт майна транспортного засобу - автомобіля легкового, марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року позовна заява була залишена без руху та позивачу запропоновано усунути недоліки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року позивачу поновлено строк на подачу позовної заяви, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з 11.10.2024 року, відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та витребувано належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень № 70596262 та № 69619976.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року до участі у справі залучений стягувач у виконавчому провадженні ТОВ «СУФФЛЕ АГРО».

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. перебувають виконавчі провадження № 70596262 та № 69619976, боржником у яких виступає ТОВ «ЛАН-СНАБ». В межах цих виконавчих проваджень приватним виконавцем Селезньовим М.О. було накладено арешт на майно, що перебуває в заставі позивача, а тому позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права.

10.10.2024 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, а також відзив містить по тексту клопотання про закриття провадження та заперечення щодо пропуску строку звернення до суду.

Також, 10.10.2024 року в системі «Електронний суд» окремою заявою з процесуальних питань надійшли клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства. Посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відповідач зазначив, що в обґрунтування позову позивач посилається на нібито порушення його права власності та необхідність захисту такого права, а тому в даній справі відсутній публічно-правовий спір і справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Просив закрити провадження у адміністративній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про визнання протиправними та скасування постанов.

14.10.2024 року до суду надійшли заперечення відповідача на клопотання ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» про прийняття доказів, в яких відповідач посилався на те, що 27.09.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено докази оплати судового збору, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та клопотання про поновлення строку, проте відповідачу ці документи надіслані не були. 14.10.2024 року відповідач в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний Суд» ЄСІТС отримав клопотання позивача з проханням прийняти таке клопотання та долучити до матеріалів справи з додатками. Відповідач вважає таке клопотання безпідставним та необґрунтованим, позаяк будь-якого питання, яке має бути розглянуто судом, в ньому не порушено, обґрунтування неможливості подання долучених доказів у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, позивачем не наведено. Просив повернути позивачу без розгляду подані з порушенням строку докази.

Ознайомившись із клопотанням відповідача, яке міститься у відзиві щодо пропуску позивачем строку на подачу позовної заяви, суд вважає необхідним відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 287 КАС Українипозовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Аналогічне положення міститься у ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження.

В ухвалі від 04.10.2024 року, розглядаючи клопотання про поновлення позивачу строку на подачу позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність поновлення строку, через те, що позивач використав право звернення до суду в короткій термін після того, як дізнався про арешт предмета застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Посилання відповідача у відзиві щодо пропуску позивачем строку звернення не спростовують викладений в ухвалі про відкриття провадження від 04.10.2024 року висновок суду про необхідність поновлення позивачу строку.

Окрім того, у своїй відповіді від 16.05.2024 року № 01-29/4936 приватний виконавець лише повідомляє позивача про порядок звернення до суду з позовом про визнання права власності на майна та зняття з нього арешту, натомість жодного посилання на прийняте ним рішення про відмову в скасуванні накладеного арешту на заставне майно даний лист не містить.

Таким чином, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Щодо клопотання відповідача, пов`язаного з неприйняттям доказів, наданих позивачем, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІ КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку, в тому числі належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві та проти подачі яких заперечує відповідач, а тому суд вважає необхідним враховуючи положення ст.ст. 90, 246 КАС України, суд вважає необхідним прийняти подані позивачем докази та дати їм оцінку під час ухвалення рішення суду.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке міститься у відзиві та заявлено окремим клопотанням, суд вважає необхідним в його задоволенні відмовити, з наступних підстав.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 640/7964/19 досліджувалось також питання про неузгодженість правових позицій як Великої Палати Верховного Суду, так і судів касаційної інстанції різних юрисдикцій у питанні визначення підсудності у справах за позовами осіб-іпотекодержателів, які не є стороною виконавчого провадження, про оскарження дій державного (приватного) виконавця, внаслідок чого виникла нагальність приведення судової практики до однакового тлумачення та застосування положень статей 51, 74 Закону № 1404-VІІІ, а також статей 287 КАС, 339 ГПК та 447 ЦПК у частині визначення юрисдикції цієї категорії спорів.

Проаналізувавши наведені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постанови, які, на думку суду, свідчать про порушення судами правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що правові висновки Верховного Суду є протилежними в аспекті визначення юрисдикції зазначених спорів, разом з тим, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що передбачених частиною шостою статті 346 КАС підстав для передачі справи № 640/7964/19 на розгляд немає.

У постановах від 03.07.2019 року у справі № 826/14603/17 та від 20.11.2019 року у справі № 805/4199/16-а Велика Палата Верховного Суду у спорах за позовами осіб-іпотекодержателів, які не є учасниками виконавчого провадження, до органів державної виконавчої служби про визнання противними дій, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, звільнення з-під арешту нерухомого майна, переданого в іпотеку, в межах виконавчого провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, що перешкоджає позивачу як іпотекодержателю в реалізації пріоритетного права на задоволення своїх вимог за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зробила правовий висновок, відповідно до якого ця категорія спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Формуючи означений правовий висновок, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що після надходження на виконання наказу господарського суду державний виконавець починає діяти як публічна посадова особа органу державної влади, реалізовує надані йому законом специфічні владні повноваження з виконання, зокрема, судового рішення.

У цих справах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли суд господарської юрисдикції ухвалив рішення в межах предмета спору, а державний виконавець на стадії виконання цього рішення використав свої повноваження, як-от наклав арешт на майно боржника, оголосив обмеження на його відчуження і таким чином порушив право чи пріоритет на це майно третьої особи (особи, яка не була стороною чи учасником провадження у господарському суді і не є стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні), то є підстави презюмувати, що в такому правовому відношенні державний виконавець діє як публічна посадова особа, здійснює насамперед публічно-владні, обов`язкові, нерідко забезпечувані примусом управлінські функції. У цьому разі державний виконавець набуває статусу посадової особи - суб`єкта владних повноважень. При цьому приписи частини другої статті 19 Конституції України, частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII не обмежують його повноважень на здійснення виконавчих дій, але водночас зобов`язують використовувати свої правомочності таким чином, щоб не порушувати права чи законні інтереси інших осіб.

Тож, за висновком Великої Палати Верховного Суду у наведених справах у разі якщо суб`єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема, юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, то така юридична особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, позаяк саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

На примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 70605281 (у складі якого об`єднані виконавчі провадження № 70596214 та № 70596262) та виконавче провадження № 69619976 з виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським В.Є.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 року у справі № 346/79/17 висловила позицію, що юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

За правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі №914/1365/20 зазначив, що за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

У разі наявності єдиного суб`єкта примусового виконання (державного виконавця) закон визначав єдиний порядок проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, зокрема, арешт накладається з урахуванням всіх виконавчих документів. Тобто стягнення відбувається одночасно за всіма виконавчими документами.

При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів іпідлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про закриття провадження, оскільки справа належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що арешт у виконавчих провадженнях був накладений на майно боржника ТОВ «ЛАН-СНАБ», а тому, на думку суду, рішення у цій справі безпосередньо вплине на права та обов`язкиборжника у виконавчому провадженні, в тому числі на наявність або відсутність підстав для звернення стягнення на арештоване заставне майно боржника, в рахунок погашення заборгованості перед стягувачами у виконавчих провадженнях.

Відповідно до ч.1статті 165 КАС Україниу поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Відповідно до ч.3статті 261 КАС Українитреті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Керуючись ст.ст. 49, 90, 121, 123, 241- 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «СУФФЛЕ АГРО» про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт майна без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича (третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СУФФЛЕ АГРО») про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт майна відмовити.

Прийняти подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» докази та дати їм оцінку під час ухвалення рішення суду.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН-СНАБ» (52472, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Військове, пров. Абельханова, буд.15, код ЄДРПОУ31614611.

Направити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН-СНАБ» копію позовної заяви з додатками.

Запропонувати третій особі надати свої пояснення щодо позовної заяви до 23.10.2024 року.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Н.Є. Сліпець