Рішення

від 25.10.2024 по справі 160/24811/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 рокуСправа № 160/24811/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СУФФЛЕ АГРО Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН-СНАБ» про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича щодо винесення постанови ВП № 70596262 від 23.12.2022 року про арешт транспортного засобу - автомобіля легкового, марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 ;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича № 70596262 від 23.12.2022 року про арешт майна транспортного засобу - автомобіля легкового марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича щодо винесення постанови ВП № 69619976 від 12.08.2022 року про арешт майна транспортного засобу - автомобіля легкового, марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 ;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича ВП № 69619976 від 12.08.2022 року про арешт майна транспортного засобу - автомобіля легкового, марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. перебувають виконавчі провадження № 70596262 та № 69619976, боржником у яких виступає ТОВ «ЛАН-СНАБ». В межах цих виконавчих проваджень приватним виконавцем ОСОБА_1 неправомірно було накладено арешт на транспортний засіб - легковий автомобіль марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 , що перебуває в заставі позивача. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року позовна заява була залишена без руху та позивачу запропоновано усунути недоліки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року позивачу поновлено строк на подачу позовної заяви, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з 11.10.2024 року, відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою у відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та витребувано належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень № 70596262 та № 69619976.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року до участі у справі залучений стягувач у виконавчому провадженні ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна».

Ухвалою суду від 17.10.2024 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без руху, про закриття провадження, прийняті подані позивачем докази та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «ЛАН-СНАБ».

10.10.2024 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що всі дії вчинені ним в межах виконавчих проваджень є правомірними. Арешт на майно боржника накладений в межах повноважень приватного виконавця з дотриманням приписів Закону. Також, приватний виконавець посилався, що при винесенні постанови про арешт майна Закон не зобов`язує його з`ясовувати перелік відповідного майна, наводити його опис, встановлювати наявність застави, тощо.

21.10.2024 року в системі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення ліквідатора ТОВ «ЛАН-СНАБ» - Плесюка О.С., в яких він просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що 11.01.2023 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від відкрито провадження у справі № 904/4849/22 за заявою ФОП ОСОБА_2 про банкрутство ТОВ «ЛАН-СНАБ», введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 30.06.2023 року, призначено розпорядником майна боржника - ТОВ «ЛАН-СНАБ» - арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 року у справі про банкрутство ТОВ «ЛАН-СНАБ» було затверджено реєстр кредиторів: ФОП ОСОБА_3 (ініціюючий кредитор) - 535968грн. 13коп., ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна» - 20 716996грн. 05коп., ГУ ДПС у Дніпропетровській області - 38490грн. 71коп. та ТОВ «ОТП Лізинг» - 1 282079грн. 38коп.

13.02.2024 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 року у справі про банкрутство ТОВ «ЛАН-СНАБ» № 904/4849/22 були визнані грошові вимоги ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» до ТОВ «ЛАН-СНАБ» в сумі 3 386994грн. 96коп. (основна заборгованість) та 5 368грн. (витрати по сплаті судового збору).

17.06.2024 року постановою Господарського суду Дніпропетровської області ТОВ «ЛАН-СНАБ» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Також ліквідатор зазначив, що автомобіль легковий марка BMW модель X7 M50d G07 рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_2 на сьогодні є власністю ТОВ «ЛАН-СНАБ» та забезпеченням вимог ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» як кредитора у справі про банкрутство № 904/4849/22 та у ліквідатора відсутні будь-які відомості про відчуження даного транспортного засобу в рамках справи про банкрутство № 904/4849/22. Жодних заяв від позивача про погашення грошових вимог (повне чи часткове) в рамках справи про банкрутство № 904/4849/22 за рахунок заставного майна ліквідатором не отримувалося.

21.10.2024 року в системі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення третьої особи - ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна», в яких представник просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено реєстрацію обтяження транспортного засобу на підставі договору застави, а тому пріоритетність такого обтяження встановити з матеріалів справи неможливо. Також представник зазначив, що відповідач при накладенні арешту діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Окрім того, представник зазначив, що кредиторські вимоги позивача були визнані Господарським судом Дніпропетровської області у справі про банкрутство без інформування учасників справи про наявність заяви позивача. Позивачем також не надано документів, що підтверджують перехід права власності на транспортний засіб до позивача на підставі договору застави. Також, представник третьої особи зазначив про наявність мораторію у зв`язку з банкрутством ТОВ «ЛАН-СНАБ», порушення позивачем правил підсудності, у зв`язку з чим просив закрити провадження, а також просив постановити окрему ухвалу, оскільки в діях позивача вбачається порушення ст. 166-16 КУпАП.

22.10.2024 року в системі «Електронний суд» надійшли доповнення до пояснень, в яких представник ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна» зазначив, що Господарський суд Дніпропетровської області визнав конкурсні грошові вимоги позивача, проте не вказав, що ці вимоги є заставними, а тому в силу приписів ч. 2 ст. 45 КУзПБ позивач відмовився від застави.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 18.07.2022 року у приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. перебуває виконавче провадження № 69619976 з примусового виконання виконавчого напису № 1793 від 13.07.2022 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським В.Є., про стягнення з ТОВ «ЛАН СНАБ» на користь ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна» на підставі Фінансової аграрної розписки, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. 31.05.2021 року за реєстром № 795, зареєстрованої в Реєстрі аграрних розписок реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. 31.05.2021 року, номер запису 7245, безумовного грошового зобов`язання 6936956грн. 47коп. та плати за вчинення виконавчого напису 71000грн., а всього 7 007956грн. 47коп.

Виконавчим написом визначений порядок задоволення вимог кредитора, а саме: шляхом стягнення грошових коштів, наявних на банківському рахунку боржника, та/або на будь-яких банківських рахунках, відкритих на ім`я боржника та перерахування вказаної грошової суми на рахунок кредитора для зарахування грошових коштів. У випадку відсутності та/або недостатності зазначеної суми грошових коштів на рахунках боржника, задоволенню підлягають вимоги за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави врожаю соняшнику, або врожаю іншої сільськогосподарської продукції, або за рахунок іншого майна боржника.

Постановою приватного виконавця від 18.07.2022 року виконавче провадження було відкрито.

З наданих матеріалів виконавчого провадження № 69619976 вбачається, що 11.08.2022 року приватним виконавцем була отримана відповідь щодо наявності у відповідача зареєстрованих на праві власності транспортних засобів, в тому числі легкового автомобіля марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 .

Постановою від 12.08.2022 року було накладено арешт на все майно боржника в межах суми 7668920грн. 22коп.

24.01.2023 року приватним виконавцем Селезньовим М.О. винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв`язку із надходженням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 року у справі № 904/4849/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛАН-СНАБ».

Також, з 22.12.2022 року у відповідача на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 70605281 у складі якого об`єднані виконавчі провадження № 70596214 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2022 року у справі № 904/735/22 про стягнення з ТОВ «ЛАН-СНАБ» на користь ТОВ «СУФФЛЕ АГРО» коштів на загальну суму 1 010611грн. 70коп., та № 70596262 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 року у справі № 904/1253/22 про стягнення з ТОВ «ЛАН-СНАБ» на користь ТОВ «СУФФЛЕ АГРО» коштів на загальну суму 11 518725грн. 50коп. 23.12.2022 року була винесена постанова про арешт всього майна боржника.

24.01.2023 року на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 року у справі № 904/4849/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛАН-СНАБ», відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, на примусовому виконанні у приватного виконавця Селезньова М.О. перебуває виконавче провадження № 70596262 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 року у справі № 904/1253/22 про стягнення з ТОВ «ЛАН-СНАБ» на користь ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна» коштів на загальну суму 11 518725грн. 50коп.

Постановою приватного виконавця від 21.12.2022 року виконавче провадження було відкрито.

З наданих матеріалів виконавчого провадження № 70596262 вбачається, що 21.12.2022 року приватним виконавцем була отримана відповідь щодо наявності у відповідача зареєстрованих на праві власності транспортних засобів, в тому числі легкового автомобіля марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 .

Постановою від 23.12.2022 року було накладено арешт на все майно боржника в межах суми 13782 871грн. 03коп.

24.01.2023 року на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 року у справі № 904/4849/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛАН-СНАБ», відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом від 24.04.2024 року № 2404/2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ» в особі директора Земляної І.О. повідомило приватного виконавця Селезньова М.О., що 19.03.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ЛАН-СНАБ» був укладений договір застави № 261-з/21/1 предметом якого є заставне майно - легковий автомобіль марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 .

18.10.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ» був укладений договір відступлення права вимоги № 1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги в тому числі й за договором застави № 261-з/21/1.

Станом на 24.04.2024 року позивачем прийнято рішення звернути стягнення на предмет застави, оскільки ТОВ «ЛАН-СНАБ» не виконує грошових зобов`язань та не погасив заборгованість, між тим, наявний арешт, який накладений приватним виконавцем в межах вищевказаних виконавчих проваджень позбавляє позивача скористатися законним правом.

Листом від 16.05.2024 року № 01-29/4936 приватний виконавець фактично відмовив позивачу у скасуванні арешту, накладеного на транспортний засіб та роз`яснив порядок звернення до суду із позовною заявою про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

Отже спір виник між сторонами з приводу неправомірних дій приватного виконавця щодо накладення арешту на заставне майно.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 року у справі №923/971/19 наголосила, що положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення. Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено позитивний обов`язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Примусове виконання судових рішень здійснюється відповідно до умов та порядку, передбачених Законом № 1404-VIII, статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання, зокрема, судових рішень, є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, під час виконання судових рішень поряд з нормами Закону № 1404-VIII застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закон № 1404-VIII має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.

Норми ст. 51 Закону № 1404-VIII спрямовані на врегулювання ситуації, коли особа заборгувала декільком особам і в одних випадках відбувається спір, який вирішується в судовому порядку не на її користь, в той же час в інших зобов`язальних правовідносинах, спірні відносини у яких ще не настали, проте вони забезпечені певним видом майна, на яке може бути звернено стягнення, а іншого альтернативного майна у особи не має. У таких умовах законодавець прагнув вирішити питання, яким чином має бути виконане рішення суду, яке за загальним правилом є обов`язковим і в той же час не порушувати звичайний діловий оборот в цивільних правовідносинах, тобто не втручатися в право особи на забезпечення договірного зобов`язання заставою, а саме як дотриматися справедливого балансу та пропорційності між такими правовими ситуаціями не завдаючи шкоди жодній із них.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, в тому числі засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до положень ст. 572 ЦК України В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 51 Закону № 1404-VIII для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Отже, приватний виконавець може звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями за сукупності умов, визначених ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», а відсутність хоча б однієї з вказаних умов унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17 та від 06.02.2020 у справі № 640/7964/19.

Окрім того, в разі, якщо застава виникла раніше вимог інших стягувачів, відмінних від заставодержателя, то під час виконання рішення суду арештованим може бути лише те майно і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямовуються на погашення вимог стягувача у виконавчому провадженні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 199/8324/19 зауважила, що у разі існування застави, підвидом якої є іпотека, звернути стягнення на предмет іпотеки можна лише на задоволення вимог стягувача, яким є іпотекодержатель.

З матеріалів справи вбачається, що обов`язок щодо сплати коштів ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна» виник у ТОВ «ЛАН- СНАБ» на підставі рішення господарського суду 01.11.2022 року та на підставі виконавчого напису 13.07.2022 року.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем наданий лише договір про надання банківських послуг № 261-к/21 від 19.03.2021 року та договір відступлення права вимоги № 1 від 18.10.2023 року, на підставі якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги в тому числі за зобов`язанням ТОВ «ЛАН-СНАБ».

Безпосередньо договір застави, в якому зазначений предметом саме транспортний засіб - автомобіль марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 , суду не наданий.

Надана копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 07.03.2024 року не містить в повні мірі підтвердження, що вказане у витягу обтяження стосується саме договору застави, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ЛАН-СНАБ» № 261-з/21/1, предметом якого є заставне майно - легковий автомобіль марки BMW, модель Х7 M50d G07, рік виробництва 2020 номер шасі (кузова, рами, двигуна/заводський номер) НОМЕР_1 .

З даного витягу лише вбачається, що звернення стягнення зареєстровано 07.03.2024 року, тобто вже після того, як у ТОВ «ЛАН-СНАБ» виник обов`язок сплатити заборгованість на підставі рішення господарського суду та виконавчого напису.

На сьогоднішній день, позивачем суду не надано доказів, що вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості ТОВ «ЛАН-СНАБ» перед ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС».

Надані приватним виконавцем матеріали виконавчих проваджень дійсно не містять доказів отримання письмової згоди заставодержателя ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» про звернення стягнення на предмет застави, разом з тим, позивачем не підтверджено, що приватному виконавцю були надані відповідні докази для вчинення дій щодо скасування арешту, накладеного н заставне майно.

Отже, суд вважає недоведеним заявлені позивачем позовні вимоги, оскільки відсутня сукупність підстав, передбачена ст. 51 Закону № 1404-VIII, для скасування арешту, накладеного приватним виконавцем в межах виконавчих проваджень.

Приймаючи до уваги, що предметом спору та дослідження в даній адміністративній справі є правомірність (неправомірність) винесення приватним виконавцем постанови про арешт майна, суд не досліджує питання правомірності (неправомірності) дій позивача, враховуючи нерозглянуту справу Господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство ТОВ «ЛАН-САБ», а тому в задоволенні заяви ТОВ «СУФФЛЕ АГРО Україна» про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

При цьому, також враховано роз`яснення, що містяться в постанові від 09.02.2019 р. у справі № 800/500/16, в яких Велика Палата Верховного Суду на підставі аналізу положень ст. 249 КАС України, дійшла висновку, що окрема ухвала є правом, а не обов`язком суду.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи представника позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для компенсації судового збору на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СУФФЛЕ АГРО Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН-СНАБ» про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя Н.Є. Сліпець