Рішення
від 18.10.2024 по справі 640/12967/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року м.Київ№ 640/12967/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загальними позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Київметробуд" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Київметробуд" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2020 № 9370717.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 провадження у справі зупинена до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/35294/21.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 справу було прийнято до провадження та зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 640/35294/21.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.09.2024 підготовче провадження було закрито та призначено до судового розгляду.

04.10.2024 за клопотанням сторін продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої встановлено порушення вимог податкового законодавства, однак позивач вважає, що при проведенні перевірки податковий орган дійшов помилкового висновку щодо порушення вимог податкового законодавства, чим завищено суми від`ємного значення з податку на додану вартість наступного звітного періоду (показник 21 декларації).

Зауважив, що між АТ «КИЇВМЕТРОБУД» та ТОВ «КОВІР», ТОВ «БІГ ТРАНС КОМПАНІ», ТОВ «КАПІТАЛМІСТОБУД», ТОВ «СТІЛС Україна», ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП», ТОВ «ОЛПАНІК», ТОВ «БУРСТАЛЬ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП» було укладено ряд договорів, фактичне виконання яких підтверджено як договорами, які були надані під час перевірки, так і належним чином оформленими первинними документами, котрі були складені в процесі виконання відповідних договорів (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), податковими накладними) та іншими первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Вважає, що первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку відповідно до ст. 2, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2, ст. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, також податкові накладні, що були включені до складу податкового кредиту позивача та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, які відповідають нормам п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Також наголошено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платників податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами та іншими особами по ланцюгу постачання, в тому числі в частині подання ними податкової звітності, реєстрації податкових накладних тощо. Претензії податкового органу щодо віднесення контрагентів до ризикових платників податків тим більше, його постачальників на думку позивача, не можуть бути доказом нереальності господарських операцій позивача.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову, оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «КОВІР», ТОВ «БІГ ТРАНС КОМПАНІ», ТОВ «КАПІТАЛМІСТОБУД», ТОВ «СТІЛС Україна», ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП», ТОВ «ОЛПАНІК», ТОВ «БУРСТАЛЬ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП» та позивачем відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, отже, надана АТ «КИЇВМЕТРОБУД» первино бухгалтерська документація не може бути підставою для отримання позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із вказаними контрагентами, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 29 301 756,22 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Київметробуд" (код ЄДРПОУ 01387432) зареєстровано 21.12.1994 № 10741200000004438 Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією, має статус юридичної особи та являється платником податку на додану вартість.

До основних видів діяльності позивача входить: основний (код КВЕД 42.12) будівництво залізниць і метрополітену; (код КВЕД 55.20) діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; (код КВЕД 55.90) діяльність інших засобів тимчасового розміщування; (код КВЕД 68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; (код КВЕД 35.13) розподілення електроенергії; (код КВЕД 35.30) постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; (код КВЕД 42.13) будівництво мостів і тунелів; (код КВЕД 71.11) діяльність у сфері архітектури; (код КВЕД 71.12) діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

На підставі наказу від 18.11.2020 № 1742 виданого на підставі п.п. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «КИЇВМЕТРОБУД» в період проведення перевірки відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 08.12.2020 № 1000741070078004438 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2020 № 9271808839 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (з вересня 2019 року по вересень 2020 року).

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 17.12.2020 № 5466/10-36-07-17/01387432 про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до висновків акту перевірки дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у декларації від`ємного значення з податку на додану вартість встановлено такі порушення, а саме:

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, оскільки завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 29 327 966,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення рішення від 27.01.2020 № 9370717.

Не погоджуючись за вказаним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Під витратами відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п. 75. 1 ст. 75 ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Також п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до норм п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно п. 201.1 ст. 200 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.

Також п. 201.4 ст. 200 ПК України визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормами п. 201.7 ст. 201 ПК України визначає, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01.07.2015, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Крім того, п. 201.11 ст. 201 ПК України визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 000,00 грн за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «КОВІР» було укладено ряд договорів субпідряду, а саме:

№1 від 28.02.2018 (додаткова угода № 3 від 31.12.2018 до договору субпідряду № 1 від 28.02.2018) про виконання будівельних робіт: Улаштування гідроізоляційного покриття при капітальному ремонті станції метро «Святошин» Святошина-Броварської лінії метрополітену на загальну суму 16 768 797,43 грн;

№ 002/0106CB від 26.06.2019 (додаткова угода № 1 від 31.10.2019 до договору субпідряду № 1 від 28.02.2018) про виконання будівельних робіт: Улаштування гідроізоляційного покриття при капітальному ремонті станції метро «Святошин» Святошина-Броварської лінії метрополітену на загальну суму 7 955 924,66 грн;

№ 24/002/2019 від 10.09.2019 про виконання будівельних робіт на закріплення та консолідацію масиву гранту спеціальним методом навколо ствола № 215 Сирецько -Печерської лінії метрополітену на загальну суму 17 693 531,74 грн;

№ 38/002/2019 від 12.11.2019 (додаткові угоди № 1 від 12.11.2019, № 2 від 12.11.2019 та № 3 від 12.11.2019 до договору субпідряду № 1 від 28.02.2018) про виконання робіт на закріплення гранту та консолідацію масиву гранту спеціальним методом МЩК (дільниці № 214), технологічної камери № 215/2, улаштування конструкцій огородження котловану між ділянками загальну суму 28 600 387,13 грн.

За період, котрий перевірявся, по взаємовідносинам з ТОВ «КОВІР» задекларовано загальний обсяг операцій в сумі 71 266 587,88 грн у т.ч. ПДВ 11 877 764,64 грн.

Підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліках виконання робіт за договорами субпідряду є довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), в яких розшифровані найменування робіт та їх фактичний об`єм виконання, найменування будівельних машин і механізмів, фактичний об`єм використаних будівельних матеріалів та вартість.

Суд звертає увагу, що довідки (форма № КБ-3) та акти (форма № КБ-2) на загальну суму 49 509 794,02 грн були надані під час перевірки, а також повторно були надані під час розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження в ГУ ДПС у Київській області та Державній податковій службі України, копія реєстрів щодо документів містяться в матеріалах справи

Крім того, в договорах зазначено, що загальна вартість обсягів робіт визначається динамічною договірною ціною. Договори субпідряду по ТОВ «КОВІР» для перевірки були надані, у перевіреному періоді ТОВ «КОВІР» не надавала АТ «КИЇВМЕТРОБУД» для розгляду та підписання довідки (форма № КБ-3) та акти (форма № КБ-2) по субпідряднику ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА МІСТОІНВЕСТБУД».

В матеріалах справи також містяться локальні кошториси за об`єктам станції метро «Святошин» Святошина-Броварської лінії метрополітену та об`єктам «Будівництво ділянці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі», як приклад журнали виконання робіт: акти на закриття прихованих робіт по договорам № 1 від 28.02.2018, № 002/0106СВ від 26.06.2019, № 24/002/2019 від 10.09.2019 та № 38/002/2019 від 12.11.2019 (акти представником субпідрядника, представником генпідрядної організації, представником технічного нагляду замовника (КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН») та представником проектної організації), видаткові накладні ТОВ "КОВІР" на придбання будівельних матеріалів: № 28 від 16.11.2019, № 1 від 16.11.219, № 18 від 16.11.2019, № 17 від 16.11.2019, № 30 від 02.12.2019, № 33 від 16.12.2019, № 10 від 16.06.2019, видаткові накладні ТОВ «КОВІР» на придбання будівельної техніки № 4 від 30.03.2017 та інформаційну довідку ТОВ «КОВІР» щодо кількості залучених співробітників.

Також твердження податкового органу щодо відсутності у даного контрагента ліцензій є безпідставне, оскільки ТОВ «КОВІР» наявна ліцензія від 29.05.2019 № 29-Л, яка була дійсна на дату проведення перевірки.

15.11.2019 АТ «КИЇВМЕТРОБУД» було укладено з ТОВ «БІГ ТРАНС КОМПАНІ» договір № 20-01/19 про надання послуг автомобільним транспортом та будівельними механізмами.

За перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «БІГ ТРАНС КОМПАНІ» задекларовано загальний обсяг операцій у сумі 3189737,94 грн у т.ч. ПДВ 531622,89 грн.

Матеріали справи підтверджують, що до перевірки та розгляду скарг в процесі адміністративного оскарження в ГУ ДПС у Київській області та Державній податковій службі України були надані усі акти наданих послуг, довідки про виконані роботи (послуги), товарно-транспортні накладні, рапорти про роботу будівельних машин (механізмів), договори оренди обладнання та автотранспортна, дозволи від 20.01.2020 № 2020-13008901-511 НГ та від 18.03.2020 № 2020-13008901-2937 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Реальність укладених правовідносин також підтверджується податковими накладними: № 77 від 16.07.2020, № 49 від 13.03.2020, № 53 від 18.03.2020, № 80 від 16.07.2020, № 92 від 31.07.2020 та № 94 від 03.08.2020, акти надання послуг - про що свідчать описи наданих документів № 146, № 58, № 41, № 149, № 168 та 186.

Податкові накладні № 97, № 106 від 05.08.2020 виписані на підставі платіжного доручення № 680 від 05.08.2020.

На підтвердження реальності надання послуг автомобільним транспортом та будівельними механізмами позивачем подано:

звіт по проводках за вересень 2019 - червень 2020 року; платіжні доручення від 19.12.2019 № 224, та № 225, № 226, від 20.12.2019 № 233, від 15.05.2019 № 91, № 92, № 93, № 94, від 26.05.2019 № 124; акт надання послуг № 55 від 15.05.2020; рахунок фактура № 47 від 17.03.2020; заявка № 10 від 18.03.2020; ТТН № 18/03-01 від 18.03.2020; акт надання послуг № 56 від 15.05.2020; рахунок фактура № 48 від 17.03.2020; заявка № 11 від 19.03.2020; ТТН № 19/03-01 від 19.03.2020; акт надання послуг № 57 від 15.05.2020; рахунок фактура № 49 від 17.03.2020; заявка № 12 від 23.03.2020; ТТН № 23/03-01 від 23.03.2020; акт надання послуг № 58 від 15.05.2020; рахунок фактура № 50 від 31.03.2020; заявка № 7 від 02.03.2020; довідка про виконані роботи за період з 07.03.2020 по 18.03.2020; довідка про виконані роботи за період з 19.03.2020 по 23.03.2020; довідка про виконані роботи за період з 25.03.2020 по 29.03.2020; довідка про виконані роботи за період з 30.03.2020 по 31.03.2020; акт надання послуг № 60 від 27.05.2020; рахунок фактура № 55 від 04.05.2020; заявка № 17 від 16.04.2020; довідка про виконані роботи за період з 23.04.2020 по 27.04.2020; довідка про виконані роботи за період з 16.04.2020 по 22.04.2020; довідка про виконані роботи за період з 28.04.2020 по 30.04.2020; акт надання послуг № 51 від 16.04.2020; рахунок фактура № 77 від 19.12.2019; заявка № 14 від 16.04.2020; ТТН № 16/04-01 від 16.04.2020; акт надання послуг № 49 від 18.03.2020; заявка № 8 від 09.03.2020; ТТН № 09/-01 від 09.03.2020; ТТН № 09/-02 від 09.03.2020; акт надання послуг № 47 від 18.03.2020; рахунок фактура № 44 від 28.02.2020; заявка № 9 від 10.03.2020; ТТН № 10/03-01 від 10.03.2020, ТТН 03/10-01, 03/10-03 від 03.10.2019, № 11/11-01 від 11.11.2019, № 10/12-01 від 10.12.2019, № 07/10-01, № 07/10-02 від 07.10.2019, № 09/11-01 від 09.11.2019 тощо.

Щодо взаємовідносини АТ «КИЇВМЕТРОБУД» з ТОВ «КАПІТАЛМІСТОБУД», слід зазначити, що вони відображені на підставі договору поставки від 20.07.2020 № 338/003/2020.

За перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «КАПІТАЛІСТОБУД» задекларовано загальний обсяг операцій на суму 14 325 039,22 грн, у т.ч. ПДВ 2 387 506,57 грн.

До суду на підтвердження реальності поставки позивачем було подано усі видаткові накладні, товарно-транспортні накладні від 06.08.2020 № Р47, № Р49, № Р51, договір поставки від 20.07.2020 № 338/003/2020, звіт по проводкам за ІІІ квартал 2020 рік, платіжне доручення № 5351 від 04.08.2020, № 5329 від 04.08.2020, аналіз рахунку 631 за ІІІ квартал 2020 рік, звіт по проводкам за ІІІ квартал 2020 року; видаткова накладна № 165 від 24.09.2020, TTH № P165 від 24.09.2020, звіт по проводкам за ІІІ квартал 2020 року, видаткова накладна № 46 від 06.08.2020, TTH № P46 від 06.08.2020, видаткова накладна № 48 від 06.08.2020, TTH № P48 від 06.08.2020, видаткова накладна № 50 від 06.08.2020, ТТН № P50 від 06.08.2020, видаткова накладна № 51 від 06.08.2020, видаткова накладна № 49 від 06.08.2020, видаткова накладна № 47 від 06.08.2020, звіт по проводкам за ІІІ квартал 2020 року, видаткова накладна № 52 від 07.08.2020, ТТН № P52 від 07.08.2020, видаткова накладна № 114 від 11.09.2020, TTH № P114 від 11.09.2020, видаткова накладна № 115 від 11.09.2020, ТТН № P 115 від 11.09.2020, видаткова накладна № 116 від 11.09.2020, ТТН № Р116 від 11.09.2020, видаткова накладна № 129 від 16.09.2020, TTH № P129 від 16.09.2020, звіт по проводкам за ІІІ квартал 2020 року видаткова накладна № 138 від 17.09.2020, ТТН № P138 від 17.09.2020, видаткова накладна Nє140 від 17.09.2020, ТТН № P140 від 17.09.2020, видаткова накладна № 141 від 17.09.2020, ТTH № P141 від 17.09.2020, видаткова накладна № 142 від 17.09.2020, видаткова накладна № 143 від 18.09.2020 тощо.

Господарські взаємовідносини АТ «КИЇВМЕТРОБУД» з ТОВ «СТІЛС Україна» в бухгалтерському та податковому обліку відображено на підставі договору поставки від 14.07.2020 № 14072020.

Предметом поставки за вказаним договором була металопродукція відповідно до Специфікації, а саме арматура.

За перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «СТІЛС Україна» задекларовано загальний обсяг операцій у сумі 10 000 000,00 грн у т.ч. ПДВ 1 666 667,00 грн.

До суду на підтвердження реальності поставки позивачем було подано аналіз субконто за період ІІІ кварталу ТОВ «СТІЛС Україна, звіт по проводках за період III кварталу ТОВ «СТІЛС Україна»; картка рахунку 3711 за період ІІІ кварталу ТОВ «СТІЛС Україна»; картка рахунку 631 за період III кварталу ТОВ «СПЛС Україна»; видаткова накладна № 272 від 24.09.2020; товарно - транспортна накладна № P272 від 24.09.2020; видаткова накладна № 274 від 24.09.2020; товарно - транспортна накладна № P274 від 24.09.2020; видаткова накладна № 275 від 25.09.2020; товарно - транспортна накладна № P275 від 25.09.2020; видаткова накладна № 276 від 25.09.2020; товарно - транспортна накладна № P276 від 25.09.2020; видаткова накладна № 278 від 28.09.2020; товарно - транспортна накладна № P278 від 28.09.2020; видаткова накладна № 279 від 28.09.2020; товарно - транспортна накладна № P279 від 28.09.2020; видаткова накладна № 281 від 28.09.2020; товарно - транспортна накладна № P281 від 28.09.2020; видаткова накладна № 282 від 28.09.2020; товарно - транспортна накладна № P282 від 28.09.2020; видаткова накладна № 284 від 28.09.2020; товарно - транспортна накладна № P284 від 28.09.2020; видаткова накладна № 285 від 29.09.2020; товарно - транспортна накладна № P285 від 29.09.2020; видаткова накладна № 286 від 29.09.2020; товарно - транспортна накладна № P286 від 29.09.2020; видаткова накладна № 287 від 29.09.2020; товарно - транспортна накладна № P287 від 29.09.2020; видаткова накладна № 288 від 29.09.2020; товарно - транспортна накладна № P288 від 29.09.2020; видаткова накладна № 289 від 29.09.2020; товарно - транспортна накладна № Р289 від 29.09.2020; видаткова накладна № 290 від 30.09.2020; товарно - транспортна накладна № P290 від 30.09.2020; видаткова накладна № 291 від 30.09.2020; Специфікація № 1, № 2.

21.06.2019 між АТ «КИЇВСМЕТРОБУД» та ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП» укладено договір субпідряду № 002-0106-СВ про виконання будівельних робіт, а саме загально-будівельні роботи у вестибюлі № 2 станції метро «Святошин» Святошина-Броварської лінії метрополітену на загальну суму 12 337 420 грн, що стало підставою для відображення вказаних взаємовідносин у відповідних обліках та регістрах.

За перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП» задекларовано загальний обсяг операцій у сумі 600 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 100 000,00 грн.

ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП» наявні ліцензія на будівельні роботи, яка була датована від 22.08.2017 за № 35-Л та була дійсною на дату проведення перевірки.

Спростовуючи твердження, котрі зазначені в акті перевірки, що слугували для прийняття оскаржуваного рішення, слід зазначити, що підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку виконання робіт за договорами субпідрядників є довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), в яких розшифровані найменування робіт і фактичний об`єм виконаних робі, найменування будівельні машини і механізми, фактичний об`єм використаних будівельних матеріалів та їх вартість.

Довідки (форма № КБ-3) та акти (форма № КБ-2) на загальну суму 2 689 286,06 грн були надані під час перевірки та розгляду скарг в процесі адміністративного оскарження, як в Головне управління ДПС у Київській області, так і в Державній податковій службі України.

Крім того, відповідно до умов договору сторонами погоджено, що загальна вартість обсягів робіт визначається динамічною договірною ціною.

ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП» при виконанні робіт загально-будівельні роботи у вестибюлі № 2 станції метро «Святошин» Святошина-Броварської лінії метрополітену» використовували будівельні матеріали замовника (АТ «КИЇВМЕТРОБУД»).

Вартість будівельних матеріалі не були включені в вартість виконаних робіт, а також у перевіреному періоді ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП» не надавала АТ «КИЇВМЕТРОБУД» для розгляду та підписання довідки (форма № КБ-3) та акти (форма № КБ-2) по субпідряднику ТОВ «ОЛД ТРЕЙД» та ТОВ «МАКСБУДРЕМ».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ОЛПАНІК», судом встановлено, що між позивачем та даним контрагентом було укладено договір поставки від 02.01.2020 № 522/003/2020.

За перевіряємий період по даним взаємовідносинам, позивачем задекларовано загальний обсяг операцій у сумі 2 049 112,62 грн у т.ч. ПДВ 341 518,80 грн.

Підпунктом 2.1.2 договору поставки від 02.01.2020 № 522/003/2020, доставка товару до місця поставки здійснюється силами постачальника або третьою особою за рахунок постачальника, якщо інше не передбачено у відповідній специфікації до цього договору, у зв`язку з чим послуги по перевезенню вантажів для АТ «КИЇВМЕТРОБУД» не замовляв.

Водночас, позивач на підтвердження реальності господарської операції було подано такі первинні документи: аналіз рахунку 631 за вересень 2019 року - червень 2020 року, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, платіжне доручення за січень 2020 року, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, платіжне доручення від 30.04.2020, платіжне доручення від 15.05.2020, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, видаткова накладна № 14 від 22.01.2020, ТТН № P 14 від 22.01.2020, ТТН № P 15 від 22.01.2020, ТТН № P16 від 22.01.2020, видаткова накладна № 23 від 27.01.2020, ТТН № P 19 від 27.01.2020, ТТН № P20 від 27.01.2020, видаткова накладна № 24 від 29.01.2020, ТТН № P24 від 29.01.2020, ТTH № P25 від 29.01.2020, видаткова накладна № 25 від 31.01.2020, ТТН № P28 від 31.01.2020, ТТН № P29 від 31.01.2020, ТТН № P30 від 31.01.2020, видаткова накладна № 26 від 03.02.2020, ТТН № P34 від 03.02.2020, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, видаткова накладна № 592 від 18.05.2020, ТТН № P592 від 18.05.2020, ТТН № P597 від 19.05.2020, ТТН № P601 від 21.05.2020, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, видаткова накладна № 523 від 14.05.2020, ТТН № P523 від 14.05.2020 тощо.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «БУРСТАЛЬКОМПЛЕКТ», судом встановлено, що між АТ «КИЇВМЕТРОБУД» та ТОВ «БУРСТАЛЬКОМПЛЕКТ» було укладено договір поставки від 25.09.2019 № 367/003/2019 (додаткова угода від 16.01.2020 № 1).

За період, що перевірявся, по взаємовідносинам з ТОВ «БУРСТАЛЬКОМПЛЕКТ», позивачем задекларовано загальний обсяг операцій у сумі 895 527,00 грн у т.ч. ПДВ 149 254,50 грн.

Також позивачем на підтвердження реальності господарської операції було подано такі первинні документи: аналіз рахунку 631 за вересень 2019 року - червень 2020 року, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, видаткова накладна № 087 від 18.10.2019, № 058 від 08.10.2019, видаткова накладна № 103 від 08.11.2019, № 110 від 18.11.2019, видаткова накладна № 116 від 28.11.2019, № 126 від 09.12.2019, видаткова накладна № 033 від 19.02.2020, видаткова накладна № 039 від 06.03.2020, № 036 від 05.03.2020, звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року, платіжне доручення № 24 від 10.10.2019, платіжне доручення № 69 від 19.11.2019, платіжне доручення № 48 від 28.11.2019, № 623 від 21.02.2020, платіжне доручення № 738 від 03.03.2020, № 690 від 03.03.2020, платіжне доручення № 878 від 10.04.2020, № 879 від 10.04.2020, платіжне доручення № 881 від 10.04.2020, № 880 від 10.04.2020, специфікація № 1 та № 2, довіреність № 15/01/2020/1, договір поставки № 367/003/2019 від 25.09.2019.

Також між АТ «КИЇВМЕТРОБУД» та ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП» укладено договір від 20.09.2019 № 0919-М (додаткова угода від 20.09.2019 № 1, від 16.12.2019 № 2, від 30.07.2020 № 3), предметом якого було виконання робіт модернізації щитового комплексу S-420 фірми HERRENKNECHT.

Загальна сума договору складає 79 984 527,07 грн, в т.ч. ПДВ 13330754,51 грн.

На підтвердження реальності виконання даних робіт, позивачем було подано такі первинні документи: договір №0919 -М від 20.09.2020, додаток № 1 до договору № 0919-М від 20.09.2020, службова записка до договору № 0919 -М від 20.09.2020 додаткова угода № 1 до договору№ 0919 - М від 20.09.2020; додаткова угода № 2 до договору № 0919 -М від 20.09.2020, додаткова угода № 3 до договору № 0919 -М від 20.09.2020; картка рахунку 631 за вересень 2019 року - червень 2020 року ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», платіжне доручення № 2174 від 11.10.2019 про оплату ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», платіжне доручення № 2538 від 18.11.2019 про оплату ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», платіжне доручення № 2640 від 04.12.2019 про оплату ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», платіжне доручення № 2671 від 10.12.2019 про оплату ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», платіжне доручення № 2729 від 18.12.2019, платіжне доручення № 2747 від 20.12.2019 про оплату ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП»; платіжне доручення № 3764 від 06.05.2020 про оплату ТОВ «ЗАВОД АВТОШТАМП», звіт по проводках за вересень 2019 року - червень 2020 року «ЗАВОД АВТОШТАМП», акт приймання - передачі № 1 від 24.09.2019, ТТН № 59 від 24.09.2019 акт приймання - передачі № 2 від 30.09.2019, ТТН № 60 від 30.09.2019, акт приймання - передачі № 3 від 09.10.2019, ТТН № 61 від 09.10.2019, акт приймання - передачі № 4 від 02.11.2019, ТТН № 66 від 02.11.2019, акт приймання - передачі № 5 від 19.11.2019, ТТН № 69 від 19.11.2019, акт приймання - передачі № 6 від 13.12.2019, ТТН № 73 від грудня 2019 року, акт приймання - передачі № 7 від 24.12.2019, ТТН № 76 від 24.12.2019, акт приймання - передачі № 8 від 04.02.2020, ТТН № 14 від 04.02.2019, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 22 від 03.02.2020, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 37/1 від 14.02.2020, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 46/1 від 25.02.2020, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 48 від 03.03.2020, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 61/1 від 03.03.2020, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 65/2 від 16.04.2020, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 74 від 04.05.2020, акти передачі -приймання виконаних ремонтних робіт з модернізації щит комплексу S-402 фірми «HERRENKNECHT» в рамках заключного договору 0919-М від 20.09.2019 тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. У свою чергу, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Нормами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Підпунктом 2.15 п. 2 Положення № 88 визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Також п. 2.16 Положення № 88 встановлено, що первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в регістр бухгалтерського обліку, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є саме те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 813/2013/16, від 07.04.2021 у справі № 640/1931/19.

Враховуючи подані до суду докази є можливим встановити реальність укладених позивачем договорів задля реалізації своєї господарської діяльності щодо ремонту та будівництва метрополітену, а також всіма необхідними належним чином оформленими первинними документами, складеними в межах господарських операцій, а саме, податковими накладними, видатковими накладними, а також товаро транспортних накладних.

Представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «КИЇВМЕТРОБУД» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача суд не бере до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Слід також зазначити, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не укладав господарські договори, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо посилань контролюючого органу на наявність відкритих кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 84, ст. 85 Кримінально - процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Таким чином, нявність факту відкритих кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача або щодо третіх осіб, з якими були правовідносини вказаних контрагентів не є доказом з боку податкового органу, що свідчить про нереальність укладених між позивачем та його контрагентами правочинів.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи сторони правочинів є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов`язання за договорами, укладеними між позивачем його контрагентами мали реальний характер - товари надані для прийняття продавцем і прийняті покупцем, отримані послуги, факт отримання товарів і відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Дії фізичної особи - представника, яка учиняла підпис на договорі та інших первинних бухгалтерських документах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між юридичною особою з однієї із сторін, слід оцінювати з точки зору наявності у цієї фізичної особи відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

В силу ч. 2 ст. 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Відповідач не надав суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб названих підприємств (безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів) за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.

Щодо посилань податкового органу на відповідність контрагентів позивача до платників податку на додану вартість критеріям ризиковості, то на думку суду вони є безпідставними, оскільки податкова інформація, яка наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

Згідно правової позиції Верховного Суду в постановах від 27.02.2020 у справі № 813/7081/14, № 814/120/15, від 03.10.2019 у справі № 813/4079/15, від 10.09.2019 у справі № 814/2412/17, від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19 Верховний Суд зауважив, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Єдиний реєстр податкових накладних містить відомості щодо операцій з придбання та реалізації, які супроводжувались оформленням податкових накладних. Разом з тим, платник податків не позбавлений можливості придбавати той чи інший товар у постачальників, які не є платниками податку на додану вартість, і в такому випадку відомості щодо господарських операцій в ЄРПН не відображаються.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/16272/13-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 811/2154/13-а).

Так, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог КАС України не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними, що встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій.

Також не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд згідно ст. 90 КАС України , оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши первинні документи, якими позивач та його контрагенти супроводжували виконання договорів на надання вказаних послуг документально, суд вважає, що господарські операції є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою здійснення своєї основаної господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд погоджується щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

У справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства поняття «закон» та «законність» розглядаються в контексті не тільки ст. 10, а й ст. 5 «Право на свободу та особисту недоторканність» Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що вимога п. 2 ст. 10 Конвенції про те, що обмеження здійснення свободи вираження поглядів, яке має бути встановлене законом, є рівнозначною вимозі, передбаченій у п. 1 ст. 5 Конвенції про те, що будь-яке позбавлення свободи має бути законним. ЄСПЛ наголошує: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба - з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», у п. 1 ст. 5 зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке позбавлення свободи відповідає меті ст. 5 і не є свавільним.

На думку суду, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на отримання податкових преференцій, оскільки їх встановлення законодавцем має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, у свою чергу, передбачає здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та/або податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум витрат та/або податкового кредиту.

Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

Таким чином, право на формування податкових вигод виникає у платника податків за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 822/844/16.

Водночас, ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі Протокол до Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення від 25.08.2023 № 1812/Ж10/31-00-04-02-01-31 та № 1814/Ж10/31-00-0402-01-31.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 24 970,00 грн (платіжні доручення від 06.05.2021 № 425, № 426), суд вважає за необхідне стягнути та повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 27.01.2020 № 9370717.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Київметробуд" (код ЄДРПОУ 01387432) судові витрати у сумі 24 970 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.10.2024
Оприлюднено	21.10.2024
Номер документу	122410009
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —640/12967/21

Ухвала від 20.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Штульман Ігор Володимирович

Рішення від 18.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Головенко О.Д.

Ухвала від 22.07.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Головенко О.Д.

Ухвала від 01.12.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Головенко О.Д.

Ухвала від 29.08.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 27.05.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.10.2024 по справі 640/12967/21КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/12967/21

Ухвала від 20.11.2024

Рішення від 18.10.2024

Ухвала від 22.07.2024

Ухвала від 01.12.2023

Ухвала від 29.08.2022

Ухвала від 27.05.2021

Рішення
від 18.10.2024 по справі 640/12967/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД