Ухвала

від 17.10.2024 по справі 400/12344/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

17.10.2024 р. № 400/12344/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянув в письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаУправління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, провизнання відмови, оформлену листом від 24.07.2023 року № Б-106/6/4801-23/4801.3.1/151-23 протиправною; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївський області, в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, викладену в листі від 24.07.2023 року № Б-106/6/4801-23/4801.3.1/151-23, щодо прийняття від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 замість документа про припинення громадянства російської федерації.

Рішенням від 26.02.2024 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області щодо відмови у прийнятті від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства;

- зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 19.07.2023 року про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 40012344/23 залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення судом 26.06.2024 року видані виконавчі листи.

17.09.2024 року від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вчинені при виконанні Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/12344/23 від 26.02.2024 року, в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства з тих самих підстав без рахування висновків суду;

- постановити окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що виконуючи рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23, УДМС в Миколаївській області повторно відмовило позивачу у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства. Вказана відмова оформлена листом який долучено до матеріалів справи, у якому, окрім цитування норм діючого законодавства, зазначено, що прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства не є можливим.

При цьому, з мотивувальної частини обох рішень вбачається, що зобов`язуючи відповідача повторно розглянути питання щодо прийняття декларації про відмову від громадянства російської федерації, суд виходив з того, що відповідач не розглянув по суті звернення позивача, не надав жодної оцінки підставам подачі ним саме декларації та зобов`язав подати документ, неможливість отримання якого по суті і стало підставою для подачі такої декларації, констатовано, що позивач мав повне право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства рф наразі не є можливим.

Однак, УДМС в Миколаївській області такі висновки суду до уваги не взяті та при повторному розгляді заяви позивача відмовлено у прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства з підстав, яким вже надана оцінка судом.

Отже, зазначене свідчить про невиконання відповідачем рішення суду.

Відповідач проти заяви позивача заперечив та зазначив, що 31.07.2024 року (до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) УДМС України в Миколаївській області виконало рішення суду. Так, 30.07.2024 року прийнято рішення за результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_1 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням правової оцінки суду. Рішення за результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_1 було надано листом від 31.07.2024 року № Б-139/6/4801-24/4801.3.4/201-24. Рішення отримано ОСОБА_1 особисто 01.08.2024 року.

Згідно ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Суд розглянув заяву позивача по суті та встанови наступне:

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі Конвенція), була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; «ефективність» «засобу юридичного захисту» у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі «Вассерман проти Росії» (№ 2) (Wasserman. Russia) (no. 2), № 21071/05, п. 45, від 10.04.2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції (див.п. 63-65 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15.01.2010 року).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Разом з тим, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

При цьому, контроль за виконанням рішення суду, передбачений ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.ст. 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Судом встановлено, що 30.07.2024 року УДМС у Миколаївській області було прийнято рішення за результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_1 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням правової оцінки наданої Миколаївським окружний адміністративним судом у своєму рішенні від 26.02.2024 року.

Рішення за результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_1 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства було надано ОСОБА_1 разом із листом-повідомленням від 31.07.2024 року № Б-139/6/4801-24/4801.3.4/201-24.

За змістом даного рішення ОСОБА_1 03.07.2024 року звернулась до УДМС у Миколаївський області із заявою про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства та надала декларацію про відмову від іноземного громадянства. Також в рішенні зазначено, що управлінням, на виконання рішення Миколаївського адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23 повторно розглянуто заяву про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки наданої судом у своєму рішенні від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23. В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 разом із заявою та декларацією не подала документу, який підтверджує вказаний у декларації факт, ОСОБА_1 було відмовлено в прийнятті від неї декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.09.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75951095 згідно виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року у справі № 400/12344/23 про зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 19.07.2023 року про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення.

Листом від 13.09.2024 року № 4801.8-5992/48.1-24 УДМС у Миколаївській області повідомило відділ примусового виконання рішень про прийняття рішення від 30.07.2024 року за результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_1 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства було надано ОСОБА_1 . Тобто, на думку УДМС у Миколаївській області, про повне виконання ним рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23.

Відділом примусового виконання рішень винесено вимогу державного виконавця від 18.09.2024 року № 21686, якою зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській у 5-денний строк з моменту отримання вимоги повідомити державного виконавця про виконання рішення суду з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/12344/23 та прийняти відповідне рішення. У разі невиконання рішення суду надати вмотивовані пояснення про причини невиконання.

01.10.2024 року головним державним виконавцем Відділом примусового виконання рішень була винесена постанова про накладення штрафу за невиконання, без поважних причин, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23 про зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 19.07.2023 року.

Виконавче провадження на час розгляду заяви відповідача, відповідно до якої просить суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з добровільним виконанням, триває.

Отже, відповідачем рішення суду не виконано.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, а саме: з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З урахуванням викладеного суд вбачає підстави для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановлення йому строку для надання відповіді, у порядку ч. 2 ст. 249 КАС України на виконання вимог ч. 6 ст. 383 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241 243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктами владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, які полягають у неналежному виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23, а саме у не розгляді звернення ОСОБА_1 від 19.07.2023 року про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення.

3. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

- здійснити заходи щодо повторного розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.07.2023 року про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні від 26.02.2024 року у справі № 400/12344/23, та прийняти відповідне рішення.

4. Встановити Управлінню Державної міграційної служби України в Миколаївській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали 30 календарних днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих