Рішення

від 18.10.2024 по справі 420/27181/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27181/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (далі позивач, ТОВ «АІ БІ ДЖІ») до Одеської митниці (далі відповідач, Митниця), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 року №UA500500/2023/000558/1, прийняте Одеською митницею.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що відповідно до контракту №1-2023Е від 12.072023 року, укладеного між Продавцем - ТОО Euro PlyWood(Республіка Казахстан) та Покупцем ТОВ АІ БІ ДЖІ на територію України на умовах постави FCA Уральськ -Казахстан був ввезений товар та метою його митного оформлення декларантом позивача подано до Митниці МД № 23UA500500030042U5 від 29.08.2023 р. та документи, що підтверджують митну вартість товару, визначену за ціною контракту. Крім того, на повідомлення Митниці додатково позивачем були надані документи, а саме, прейскурант (прайс-лист) №б/н від 12.07.2023 р., договір перевезення та транспортного експедирування №254 від 01.80.2023 року, проформа - інвойс №2/1 від 13.07.2023 р. Разом з тим, за результатами розгляду поданих позивачем документів, відповідачем протиправно прийнято рішення № UA500500/2023/000558/1 від 29.08.2023 року про коригування митної вартості товарів, стверджуючи, що подані ним документи підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, тому є неправомірні його висновки про наявність будь-яких розбіжностей та коригування митної вартості товару.

27.10.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що з метою митного оформлення товару, ввезеного на територію України для ТОВ АІ БІ ДЖІ за умовами поставки FCA, декларантом позивача до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500500030042U5 від 29.08.2023, а також документи на підтвердження митної вартості товару. Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, встановлено розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000558/1 від 29.08.2023 року. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. У зв`язку з тим, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією та додатково наданих документах разом з листом від 29.08.2023 № 29/08/23 не були усунуті розбіжності та не надано відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000558/1 від 29.08.2023 року. При цьому, послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст. ст. 59-63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості резервний. З огляду на вказане, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення № UA500500/2023/000558/1 від 29.08.2023 про коригування митної вартості товару, Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.10.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою зобов`язано Одеську митницю разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, у тому числі, але не виключно, МД на підставі яких скоригована митна вартість товарів, та документи, додані декларантом до митної декларації.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ «Аі Бі Джі» зареєстроване як юридична особа 13.08.2004 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності за кодом КВЕД 46.73Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. (а.с.42-43)

12.07.2023 року між ТОВ Euro PlyWood (Республіка Казахстан)(Продавець) та ТОВ Аі Бі Джі (Покупець ) укладено контракт №1-2023Е, за умовами якого продавець продає, а покупець купує фанеру клеєну марки ФК і ФСФ, ГОСТ 3916.1-2018, (далі товар)... (пункт 1 контракту)( а.с.19-23)

Відповідно до вказаного контракту на умовах поставки FCA-Уральськ Казахстан був ввезений товар, а саме, « Фанера клеєна з шаруватої деревини у листах, що має хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід берези, кожний лист(шар) не більше 6мм: - Фанера клеєна Е-0,5 розмір: 1525х1525мм, товщина 5мм, сорт I/II - 800 листів, об`ємом - 9,303 м3. - Фанера клеєна Е-0,5 розмір: 1525х1525мм, товщина 15мм, сорт I/II - 621 листів, об`ємом - 21,663 м3. Торговельна марка: нема даних. Виробник: ТОО "EURO PlyWood". Країна виробництва: Казахстан, KZ»

01.05.2023 року декларантом позивача до Одеської митниці подано (МД) № 23UA500500030042U5 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту. ( а.с. 16-17)

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема, Пакувальний лист (Packing list) № 2/1 від 07.08.2023; Рахунок-фактура (інвойс)_(Commercial invoice) №2/1 від 07.08.2023; Автотранспортна накладна. (Road consignment note)№2 від 07.08.2023; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів. транспортних засооів ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконани митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA500500029245U8 28.08.2023; Свідоцтво про реєстрацію инспортного засобу НОМЕР_1 від 29.12.2022; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06.08.2019; Банківський платіжний документ, що стосується товару №36 від 01.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних посдуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 257 від 22.08.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 22.08.2023; Прейскурант (прайс- лист ) виробника товару Б/Н від 12.07.2023; Зовнішньоекономічний договір(контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та або внутрішніх) договорів № 1-2023E від 12.07.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 23-05/23/2 від 23.05.2023; Договір (контракт) про перевезення № 01-01/23 від 01.01.2023; Сертифікат про походження товару форми СТ-1 №KZUA310903285 від 07.08.2023; Інші некласифіковані документи 23-08/23-1 від 23.08.2023; Інші некласифіковані документи Вагова Б/Н від 28.08.2023, що відповідає переліку документів, вказаному в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001137. ( а.с. 17)

В подальшому, митний орган повідомив декларанта, що подані документи, які містять відомості щодо складових митної вартості не підтверджуються документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог частини 21 статті 58 МКУ, та скерував йому вимогу щодо надання додаткових документів: а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

29.08.2023 року декларантом позивача було направлено до Одеської митниці лист за вих.№29/08/23 з запереченнями щодо розбіжностей у поданих до митного органу документах, надавши при цьому додаткові документи, зокрема, прейскурант (прайс-лист) №б/н від 12.07.2023 р., договір перевезення та транспортного експедирування №254 від 01.80.2023 року, проформа - інвойс №2/1 від 13.07.2023 року. (а.с.18)

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ та у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000558/1 від 29.08.2023 року, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний - резервний метод. (2 ґ) (а.с. 14)

Крім того, 02.05.2023 р. Одеською митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2323/001137 ( а.с.15)

Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією (EМД) №23UА500500030186U7 (а.с.41) за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 18 025,86 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду.

З аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, наведені приписи МК України надають митному органу право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Спірність питання полягає у правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів у зв`язку з не поданням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростуванням у додатково поданих документах розбіжностей.

Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у пункті 33 оскаржуваного рішення № UA500500/2023/000558/1 від 29.08.2023 року, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.

Так, за позицією Митниці в платіжній інструкції № 36 від 01.08.2023 вказана сума платежу 156 301,18 дол. США з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 № 1-2023E, але відповідно до пункту 2 цього договору його сума складає 5 000 000 дол. США, а сума поставки згідно з інвойсом від 07.06.2023 № 2/1 26 399,64 дол. США, також в листі від 23.08.2023 р. № 23-08/23-1 щодо призначення платежу за вказаним вище банківським документом вказуються інвойси, які не мають відношення до даного митного оформлення, що унеможливлює перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару.

Суд не погоджується з вказаною позицією Митниці з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, у гр.. 16 « Загальна сума для розрахунком ( фактурна вартість товару) вказана сума у валюті - 26 399,64 дол. США.

На підтвердження фактурної вартості товару позивачем були надані наступні документи, зокрема,

1) контракт від 12.07.2023 року № 1-2023Е, за умовами пункту 2 якого загальна вартість товару визначена 5 000 000 доларів США, а загальний об`єм товару згідно контракту складає 5000 метрів кубічних. При цьому, за умовами пункту 4.2. цього контракту Продавець повідомляє Покупцю про готовність до відвантаження партії товару і відправляє для оплати рахунок-проформу. Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом проводиться по 100 % попередній оплаті в Євро, банківським переказом……. або 100 % попередня оплата в доларах США. ( пункт 3.1 контракту). Платежі відбуваються в формі 100 % попередньої оплати. ( пункт 3.3 контракту)

Тобто, за умовами вказаного контракту товар поставляється узгодженими партіями, оплата за який здійснюється за окремо направленим рахунком-проформою для передоплати.

2) банківський платіжний документ № 36 від 01.08.2023 року на суму 156 301,18 доларів США, у призначенні платежу вказано передоплата за фанеру згідно контракту № 1-2023Е від 12.07.2023 р. (а.с.29)

3) лист ТОВ Аі Бі Джі від 23.08.2023 р. за № 23-08/23-1, яким повідомлено, що призначенням платежу для платіжного доручення № 36 від 01.08.2023 року є інвойси для передоплати № 1/1 від 13.07.2023 року, № 2/1 від 13.07.2023 року, № 3/1 від 13.07.2023 року, № 4/1 від 13.07.2023 року, № 5/1 від 13.07.2023 року, № 6/1 від 13.07.2023 року. ( а.с. 30)

4) інвойс № 2/1 від 13.07.2023 року, за яким сума фанери клеєної у кількості 33 пакета ( 30,966 м 3 ) складає 26 399,64 дол. США. ( а.с. 26)

Отже, суд вважає, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України, та надають можливість перевірити заявлену позивачем фактурну вартість товару, поставленого на умовах FСА Уральск.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту від 12.07.2023 року № 1-2023Е та Інвойсу № 2/1 від 13.07.2023 року, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Стосовно сумніву Митниці у наданих позивачем документів для підтвердження витрат на транспортування товару з огляду на те, що рахунок на перевезення від 22.08.2023 № 257 та довідка про транспортно - експедиційні витрати 6/н від 22.08.2023, підписані ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до транспортних документів CMR від 07.08.2023 № 2 безпосереднім перевізником виступає ОСОБА_2 , то суд враховує наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, у гр.. 17 « Заявлені декларантом складові митної вартості нарахування до ціни договору зазначена сума у валюті 147 843,00 грн.

На підтвердження витрат на транспортування товару на умовах FСА Уральск, позивачем були надані наступні документи, зокрема,

1) договір №01-01/23 від 01.01.2023 р. на транспортно-експедиційні послуги, укладений між ТОВ Аі Бі Джі (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор), за умовами якого Замовник замовляє, а Експедитор надає послуги організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом (підпункт 1.1 договору).

2) довідку ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 22.08.2023 р., згідно якої, серед іншого, вартість транспортно - експедиційних витрат від м. Уральськ (Казакстан ) до м/п Ісакча - Орлівка (Україна) складає 147 843 грн.00 коп. (а.с. 36)

3) рахунок-фактура ФОП ОСОБА_1 № 257 від 22 серпня 2023 р., згідно якого, у т.ч. транспортно - експедиційних витрат від м. Уральськ (Казакстан ) до м/п Ісакча - Орлівка (Україна) складає 147 843 грн.00 коп. ( а.с 35)

4) автотранспортну накладну (CMR) від 07.08.2023 № 2, згідно якої відправником товару є- ТОВ Euro PlyWood (Республіка Казахстан), отримувачем товару є ТОВ Аі Бі Джі (Покупець ) , а перевізником товару є виступає ОСОБА_2 .

Крім того, 29.08.2023 року позивачем разом з листом за вих.№29/08/23 було надано до Одеської митниці договір перевезення та транспортного експедирування №254 від 01.08.2023 р, укладений між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор/ Замовник за договором) та ФОП Вербицький (Перевізник/Виконавець за договором), за умовами якого Виконавець бере на себе зобов`язання організувати автомобільним транспортом перевезення довіреним йому Замовником вантаж з пункту завантаження до пункту призначення, що вказані у заявці замовника.( підпункт 2.1. договору )

Тобто, в межах перелічених вище договорів, з метою виконання умов договору транспортно-експедиційних послуг № 01-01/23 від 01.08.2023 р, укладеного з Замовником ТОВ Аі Бі Джі, Експедитором ФОП ОСОБА_1 був укладений договір на перевезення та транспортного експедирування № 254 від 01.08.2023 р, з перевізником - ФОП ОСОБА_2 , на транспортування товару, отримувачем якого ТОВ Аі Бі Джі.

З огляду на вищевказане, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах, які стосуються перевезення товару та з наданих документів можливо встановити вартість транспортування товару за межами території України.

Таким чином, висловлені митним органом зауваження та розбіжності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки товаросупровідні документи узгоджуються між собою та містять відомості про партію товару, що поставляється та заявлена до митного оформлення за ціною договору.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів, то суд вказує про таке.

Як зазначалось вище, частинами 1 та 2 статі 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).

У даній справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, відповідач не обґрунтував яким чином витребувані митним органом документи впливають на підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, декларантом листом за вих.29/08/23 від 29 серпня 2023 р. надано відповідачу пояснення, обґрунтувавши відсутність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, додатково надавши наступні документи, прайс-лист Б/Н від 12.07.2023. ; договір перевезення та транспортного експедирування №254 вд 01.08.2023.; проформа-інвойс №2/1 від 13.07.2023

При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є не обґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT)- за резервним методом.

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. 3 метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄAIC та встановлено, що рівень митної вартості: такого товару є більшим та становить 1,57 дол. США/кг нетто (МД від 22.06.2023 № UA408020/2023/039520), ніж заявлена декларантом 1,45 дол.США/кг нетто »

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).

Таким чином, оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд повинен враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, то спірне рішення про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містить пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного ( резервного) методу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

При цьому, суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 29.08.2023 року №UA500500/2023/000558/1, а тому підлягає скасуванню.

VII. Висновок суду.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4430 від 07.08.2023 р. на суму 2 684,00 грн. (а.с.13 )

З огляду на викладене та враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4 294,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (вул. Є Коновальца, буд.29, м. Київ, Київська обл., 01133, код ЄДРПОУ: 33059648) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 29.08.2023 року №UA500500/2023/000558/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок ) гривні .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна