Постанова

від 16.10.2024 по справі 160/13963/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13963/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/13963/23 (головуючий суддя першої інстанції - Неклеса О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВІЖН» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради; Виконавчого комітету Дніпровської міської ради; Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради; (треті особи: Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада) про визнання противоправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 21.06.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, (третя особа - Комунальне підприємство «Дніпровські активи», в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову ТОВ «ДНІПРОВІЖН» в продовжені строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами: №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100;

- зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради і Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66,1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року та повернути продовжені на строк до 30 червня 2027 року дозволи позивачу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі рішень Виконкому ДМР позивачу були видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Відповідно до п.23 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 року №2067, дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві, проте Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради листом від 01.08.2022 року №3/2-417 повідомлено позивача про неможливість продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Позивач вважає, що відмова у прийнятті рішення про продовження дії дозволів є неправомірною через відсутність визначених законом підстав для такої відмови, а тому, зобов`язання відповідачів продовжити дію дозволів позивачу, не буде протиправним втручанням у їх дискреційні повноваження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 01.08.2022 року №3/2-417 про відмову продовження ТОВ «ДНІПРОВІЖН» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5 1918/6, 1918/7, 19188, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100.

Зобов`язано Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити ТОВ «ДНІПРОВІЖН» продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Підставою для повернення справи на новий розгляд стало те, що з приводу протиправності відмови робочим органом у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза увагою судів попередніх інстанцій залишились вимоги законодавства щодо обсягу повноважень Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради ухвалювати відповідні рішення. Суди попередніх інстанцій не перевірили чи є Департамент у розумінні норм статті 16 Закону №270/96-ВР, пункту 3 Типових правил №2067 та Порядку №325 дозвільним органом та чи надано чинним законодавством йому право приймати рішення (позитивне чи негативне) про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та у якій формі таке рішення має бути прийнято. Ухвалені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, оскільки суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не перевірили їх доказами та не надали оцінки доводам учасників справи у вказаній вище частині.

30.04.2024 року позивач звернувся через «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій позивач просив замінити відповідача - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на належного відповідача - Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (а.с.123-125 т.4).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року заяву позивача задоволено частково. Залучено в якості третього відповідача - Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову продовження ТОВ «ДНІПРОВІЖН» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, викладене у листі від 01 серпня 2022 року №3/2-417.

Зобов`язано Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 року №2067 та Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325, не визначено конкретні підстави для відмови в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, у зв`язку із чим, вирішення цього питання відноситься до виключної компетенції робочого органу та реалізація повноважень щодо розгляду таких заяв відбувається з урахуванням вищезазначених вимог, в тому числі залежності від сучасного розвитку ринку реклами, які можуть самі по собі бути підставою для відмови у такому продовженні строку дії дозволів. Також скаржник зазначив, що залучене судом Управління, як співвідповідач не має повноважень на прийняття будь-яких рішень у межах реалізації функцій іншого органу місцевого самоврядування, на якого покладено повноваження робочого органу. Вважає, що судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні було покладено обов`язок продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на новий робочий орган, який у встановленому порядку не мав можливості повторно перевірити правомірність звернення розповсюджувача зовнішньої реклами та дотримання останнім умов для такого продовження, передбаченого чинним законодавством про рекламу, що є грубим порушенням дискреційних прав суб`єкта владних повноважень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій просив задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу та відповіді на апеляційну скаргу, встановила наступне.

На підставі рішень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВІЖН» _видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м.Дніпрі: №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, дія яких попередньо продовжена на строк до 01.07.2022 року ( а.с.14-223 т.1).

24.05.2022 року позивач звернувся до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради з заявою №24/05-1 з проханням продовжити строк дії вищевказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років, тобто до 30.06.2027 року (а.с.12 т.1).

За результатами розгляду вказаної заяви листом від 01.08.2022 року №3/2-417 Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради повідомив ТОВ «ДНІПРОВІЖН» про неможливість продовження строку дії відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки подальше розташування рекламних засобів за адресами у зазначених дозволах не відповідає містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами (а.с.8 т.1).

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що згідно із п.3.1.10 договору від 01.06.2021 року №1918 про тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, укладеного між КП «Дніпровські активи» та ТОВ «ДНІПРОВІЖН», позивачу необхідно буде протягом 5-ти днів після строку дії дозволу провести демонтаж рекламних засобів за актом демонтажу та відновити пошкоджені елементи благоустрою.

Не погодившись із вказаними рішенням про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, позивач оскаржив таку відмову до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 року (далі по тексту - Закон №270), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, відповідно до статті 1 якого реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях-рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено підпунктом 13 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі по тексту - Закон №280), надання дозволу на розміщення реклами, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року №2806-IV (далі по тексту - Закон №2806), який також встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Абзацом другим частини першої статті 4-1 Закону №2806 передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону №2806 строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 4-1 Закону №2806 підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; - негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 2067 (далі по тексту - Типові правила).

Пунктом 3 Типових правил передбачено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

За положеннями пункту 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно із пунктом 6 Типових правил до повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Пунктом 23 Типових правил встановлено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (пункт 24 Типових положень).

Можливість продовження дії виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачена пунктом 29 Типових правил, за змістом якого строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності» пункт 29 Типових положень виключено, проте постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року в справі №826/2002/16, яка набрала законної сили 25 серпня 2015 року, визнане незаконним з моменту прийняття та скасоване пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності».

На момент виникнення спірних правовідносин (прийняття оскаржуваного рішення) був чинний Порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16 лютого 2004 року №325 (далі по тексту - Порядок №325 в редакції на час спірних правовідносин).

Так, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі зазначив, що підставою для повернення справи на новий розгляд стало те, що з приводу протиправності відмови робочим органом у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза увагою судів попередніх інстанцій залишились вимоги законодавства щодо обсягу повноважень Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради ухвалювати відповідні рішення. Суди попередніх інстанцій не перевірили чи є Департамент у розумінні норм статті 16 Закону №270/96-ВР, пункту 3 Типових правил №2067 та Порядку №325 дозвільним органом та чи надано чинним законодавством йому право приймати рішення (позитивне чи негативне) про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та у якій формі таке рішення має бути прийнято.

Пунктом 2.1 Порядку №325, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин було передбачено, що функції робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі здійснює робочий орган, яким визначено Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради.

Згідно із пунктом 2.3 Порядку №325 до повноважень робочого органу Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради віднесено розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Пунктом 4.3 Порядку №325 на час спірних правовідносин було визначено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у дозвільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Строк дії дозволу не підлягав продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншими місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, та у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці розробленій схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами або вимогам до зовнішньої реклами та принципам візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будівель м.Дніпра.

Відтак, робочий орган за результатами розгляду заяви розповсюджувача зовнішньої реклами мав прийняти одне з двох рішень: або продовжити строк дії дозволу, або відмовити у такому продовженні.

При цьому, рішення про продовження строку дії дозволу або відмову у його продовженні робочий орган зобов`язаний прийняти протягом 10 робочих днів.

Як зазначалося вище 24.05.2022 року позивач звернувся до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради із заявою №24/05-1 з проханням продовжити строк дії вищевказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років, тобто до 30.06.2027 року.

Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради листом за №3/2-417 від 01 серпня 2022 року відмовив у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, виданих раніше позивачу.

Підставою такої відмови зазначено те, що подальше розташування рекламних засобів за адресами у зазначених дозволах не відповідає містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами.

В оскаржуваному рішенні також було зазначено, що згідно із п.3.1.10 договору від 01.06.2021 року №1918 про тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, укладеного між КП «Дніпровські активи» та ТОВ «ДНІПРОВІЖН», позивачу необхідно буде протягом 5-ти днів після строку дії дозволу провести демонтаж рекламних засобів за актом демонтажу та відновити пошкоджені елементи благоустрою.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час виникнення спірних правовідносин саме до повноважень Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, як робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі було віднесено розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та прийняття рішення (позитивне чи негативне) про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

У розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт, це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Лист Департаменту від 01.08.2022 року № 3/2-417, яким відмовлено позивачу у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, є індивідуальним актом у розумінні приведеної процесуальної норми, оскільки прийнятий на виконання владних управлінських функцій як робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі, та стосується прав позивача як розповсюджувача зовнішньої реклами.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), має ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. При цьому рішення має містити мотиви, які покладені суб`єктом владних повноважень, в основу такого рішення.

Разом із тим, Департаментом торгівлі та реклами у листі від 01.08.2022 року №3/2-417 не вказано, яким саме містобудівним принципам та вимогам до зовнішньої реклами не відповідає розташування рекламних засобів позивача.

Також відповідачами 1 та 2 під час дії дозволів жодних зауважень стосовно невідповідності місця розташування рекламних засобів містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами позивачу не висувалось, а відповідачами не надано доказів щодо недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, невідповідності місць розташування та типу рекламних засобів схемі розміщення рекламоносіїв, невідповідності технологічній схемі (конструктивній) схемі рекламних засобів, не надано жодного підтвердження щодо зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва стосовно кожного місця розташування рекламного засобу, повідомлення про такі зміни розповсюджувача зовнішньої реклами та надання у визначений термін інформації щодо інших рівноцінних місць та не наведено інших обставин порушення позивачем Порядку №325, які б могли слугувати підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Доводи відповідача - Департаменту стосовно того, що реалізація повноважень щодо розгляду заяв відбувається з урахуванням нормативних актів з цього питання, в тому числі, в залежності від сучасного розвитку ринку реклами, які можуть бути самі по собі підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів, є цілком незмістовними, оскільки будь-яке рішення як індивідуальний акт має бути належним чином мотивоване та містити обґрунтування підстав для відмови у задоволенні вимог заявника, проте в цьому випадку відповідачем Департаментом цих вимог не дотримано.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Щодо посилань відповідача- Департаменту на реалізацію ним дискреційних повноважень, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що «дискреційні повноваження» означають можливість суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, з-поміж декількох можливих варіантів дій обрати будь-який, який з точки зору законодавства є правомірним.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Разом з тим, згідно сталої практики Європейського суду: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно із висновком Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.

Апеляційним судом та судом першої інстанції не встановлено правомірних підстав для відмови позивачу у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на п`ять років. Враховуючи викладене, відповідач-1 безпідставно відмовив позивачу в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23,

1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, порушуючи права та законні інтереси позивача.

З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову продовження ТОВ «ДНІПРОВІЖН» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, викладене у листі від 01 серпня 2022 року № 3/2-417.

Відповідно до спірних відносин щодо позовних вимог про зобов`язання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради і Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії зазначених вище дозволів на розміщення зовнішньої реклами на строк до 30 червня 2027 року.

Відповідач - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради прийняв рішення від 22.12.2023 року №2-22/12, яким:

1. Затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі (далі - Порядок).

2. Визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради:

- від 16.02.2004 року №325 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпропетровську»;

- від 14.08.2008 року №2453 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 13.12.05 року №5297 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 16.02.04 року №325 «Про Порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпропетровську» та затвердження Положення про проведення робіт, пов`язаних з розташуванням рекламних засобів на міській території»;

- від 20.12.2016 року №650 «Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську»;

- від 16.05.2017 року №339 «Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі»;

- від 10.10.2017 року №767 «Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі»;

- від 25.08.2020 року №854 «Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі»;

- від 25.05.2021 року №520 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325 «Про Порядок розміщення зовнішньої реклами в м.Дніпрі»;

- від 02.07.2021 року №695 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.08.2020 року №854 щодо Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі».

Згідно п.4.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі №2-22/12 строк дії дозволу продовжується робочим органом на підставі заяви, яка подається останньому розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Строк дії дозволу за рішенням робочого органу не підлягає продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншими місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, та у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці розробленій схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами або вимогам до зовнішньої реклами та Принципам. Інформація з цих питань надається уповноваженим комунальним підприємством робочому органу.

Про продовження строку дії дозволу робочий орган повідомляє уповноважене комунальне підприємство.

Рішенням Дніпровської міської ради від 31.01.2024 року №73/46 «Про внесення змін до рішення міської ради» від 10.02.2021 року №6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів» було створено Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради.

Рішенням Дніпровської міської ради від 31.01.2024 року №74/46 «Про затвердження Положення про Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради» визначено, що Управління є виконавчим органом Дніпровської міської ради та робочим органом із регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади, до повноважень якого належить, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Рішенням Дніпровської міської ради від 31.01.2024 року №82/46 «Про затвердження Положення про департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради» виключено повноваження Департаменту в частині дозвільної процедури, у тому числі щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Так, з тексту нового Положення про департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради виключено повноваження Департаменту в частині дозвільної процедури, в тому числі щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Доказів протилежного до суду не надано.

Отже, на теперішній час повноваженнями в сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами відносин передано Управлінню дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, перехід цих функцій обумовлено в актах відповідного органу місцевого самоврядування та підтверджує публічне правонаступництво окремих функцій одного суб`єкта (боржника) іншим новоствореним Управлінням.

Оскільки повноваження в сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами передано Управлінню дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, а спірне у справі рішення судом визнано неправомірним та скасовано, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникла необхідність зобов`язання саме Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії зазначених вище дозволів на розміщення зовнішньої реклами на строк до 30 червня 2027 року.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо позовних вимог про зобов`язання повернути продовжені на строк до 30 червня 2027 року дозволи позивачу, суд першої інстанції обґрунтовано визначив про їх передчасність та безпідставність, оскільки спірним рішенням не вирішувалось питання щодо обмеження прав та свобод позивача шляхом неповернення дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/13963/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/13963/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко