Ухвала

від 02.12.2024 по справі 160/13963/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа №160/13963/23

адміністративне провадження № К/990/43166/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №160/13963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради; Виконавчого комітету Дніпровської міської ради; Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада, про визнання противоправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада), в якому позивач просив:

- визнати протиправною відмову та скасувати рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "ДніПроВіжн" строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100;

- зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради і Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року та повернути продовжені на строк до 30.06.2027 дозволи позивачу.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 03.08.2023 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023) позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 01.08.2022 №3/2-417 про відмову продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100.

Зобов`язав Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30.06.2027.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

За результатом касаційного провадження, Верховний Суд своєю постановою від 20.03.2024 скасував вказані вище судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01.07.2024 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024) позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "ДніПроВіжн" строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, викладене у листі від 01.08.2022 № 3/2-417.

Зобов`язав Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30.06.2027.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 11.11.2024 надійшла касаційна скарга Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас, пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Як вбачається із оскаржуваних судових рішень, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених за правилами спрощеного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що судові рішення у цій справі можуть бути оскаржені у касаційному порядку на підставі підпунктів «а», «в», «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, позаяк скаржником належним чином не обґрунтовано фундаментальність значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Суд також відхиляє твердження скаржника про те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань теж не наводить.

Також не слід брати до уваги посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, позаяк вказана категорія справ, не належить до справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, відповідно до положень статей 12 та 257 КАС України.

Крім того, слід наголосити на тому, що стосовно наявності втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень в контексті вирішення питання продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, Верховний Суд вже сформував висновок у постанові від 14.08.2024 у справі №160/26954/23, де зазначив:

«… колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що безпідставне та протиправне відтермінування суб`єктом владних повноважень прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документу дозвільного характеру, особливо, у випадку, за якого такий документ уже виданий, але завершує свою дію (рішення суб`єкта владних повноважень стосується виключно продовження терміну дії дозволу) є прихованою формою відмови у видачі такого документу та прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якого законом саме і встановлені темпоральні обмеження у прийнятті рішень державою в особі її уповноважених органів.

39. При цьому колегією суддів враховуються висновки Верховного Суду про те, що зобов`язання відповідача продовжити дію дозволів позивачу не є протиправним втручанням у дискреційні повноваження та є найбільш ефективним способом захисту порушеного права, які викладені за подібних правовідносин у постанові від 27.09.2021 у справі № 380/8727/20, від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18.

40. Колегія суддів також враховує, що згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

41. При цьому адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції….».

Варто наголосити, що у розглядуваній справі суди першої та апеляційної інстанцій не встановили правомірних підстав для відмови позивачу у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Верховний Суд зауважує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Отже, скаржник не зазначив умов, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких можливе оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №160/13963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради; Виконавчого комітету Дніпровської міської ради; Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада, про визнання противоправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіВ.М. Шарапа С.М. Чиркін Я.О. Берназюк