Постанова

від 16.10.2024 по справі 420/14209/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14209/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Осіпова Ю.В. та Турецької І.О.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

представників: апелянта/відповідача/третьої особи - Павлишина Ю.М.,

прокурора/позивача Шептіліс О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Філії "Ананьївське лісове господарство" державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (суддя Самойлюк Г.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 06.11.2023) по справі за адміністративним позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Філії "Ананьївське лісове господарство" державного спеціалізованого підприємства "Ліси України", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України", про визнання протиправними дії,-

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2023 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до адміністративного суду з позовом до Філії "Ананьївське лісове господарство" державного спеціалізованого підприємства "Ліси України, у якому, з у рахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправними дії Філії щодо видачі лісорубного квитка №000901 від 16.08.2022 на проведення вибіркових санітарних рубок у 27 кварталі 23 виділі та 28 кварталі 1 виділі Северинівського лісництва ДП "Ананьївське лісове господарство".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На думку апелянта, суд першої інстанції належним чином не оцінив і не проаналізував те, що органами влади не виконано Указ Президента "Про створення національного природного парку "Куяльницький" від 01.01.2022 №3/2022, ст. 7, 12, 60 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України", п. 13, 14. 3 1 3.2 Інструкції щодо оформлення і охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду від 25.02.2013 №65, не виконано пункти 1.3, 1.7, 1.8 1.9, 1.10, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 5.1, 10.2 Положення про Національний природний Парк "Куяльницький" від 2022 р., а також не оцінив відсутність доказів того, що Квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва відносяться/увійшли до НПП "Куяльницький", а також вказані докази і аргументи не були мотивовано відхилені.

Також апелянт вважає, що суд не врахував те, що згідно п. 3.1, 3.2 Положення Філія "Ананьївське лісове господарство" ДП "Ліси України" є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи і не може бути відповідачем у справі.

Заступник прокурора надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснення на неї учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 01.01.2022 №3/2022 на території Березівського та Одеського районів Одеської області створено Національний природний парк "Куяльницький", до території якого погоджено включення 10800,8867 га земель державної та комунальної власності, а саме: 3490,6753 га, що надаються національному природному парку в постійне користування та 7310,2114 га, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, згідно з додатком 2, в тому числі землі ДП "Ширяївське лісове господарство" площею 200,438 га, ДП "Одеське лісове господарство" площею 1042,0642 га.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 №169 затверджено "Положення про Національний природний парк "Куяльницький". Пунктом 4.5 Положення встановлено, що використання природних ресурсів на території Парку здійснюється у загальному та спеціальному порядках. Загальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до цього положення, Проекту організації території та з урахуванням вимог режиму території. Спеціальне використання природних ресурсів у межах території парку здійснюється на підставі дозволів, виданих Одеською обласною державною адміністрацією, у межах лімітів, затверджених Міндовкілля.

Згідно матеріалів проекту створення Національного природного парку "Куяльницький", а саме: наукового обґрунтування створення національного природного парку, листа ДП "Ширяївське лісове господарство" від 05.10.2017 №90, експлікації земель Національного природного парку "Куяльницький" на території Северинівської сільської ради Іванівського району, до території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення включено квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва ДП "Ширяївське лісове господарство".

На підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №578 та згідно постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реформування управління лісової галузі" від 07.09.2022 №1003 відповідач є правонаступником прав та обов`язків ДП "Ширяївське лісове господарство", у тому числі і права постійного користування земельними ділянками.

Відповідачем 16.08.2022 видано лісорубний квиток №000901 на проведення вибіркових санітарних рубок у 27 кварталі 23 виділі та 28 кварталі 1 виділі Северинівського лісництва.

У ході досудового розслідування кримінального провадження №12023162260000064 було проведено 17.03.2023 обшук у приміщеннях та будівлях Філії "Ананьївське лісове господарство" ДП "Ліси України" за адресою; Одеська обл., Подільський р-н., с. Ананьїв, комплекс будівель і споруд №2, під час якого виявлено та вилучено виданий Філією лісорубний квиток від 16.08.2022 №000901 на проведення вибіркових санітарних рубок у 27 кварталі 23 виділі та 28 кварталі 1 виділі.

Посилаючись на те, що спеціальне використання природних ресурсів на території об`єкта загальнодержавного значення - НПП "Куяльницький", в тому числі у вигляді лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів (рубка формування і оздоровлення лісів), може здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції погодився з доводами позовної заяви про протиправність дій Філії щодо видачі лісорубного квитка від 16.08.2022 року за №000901, адже в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на час видачі оскарженого лісорубного квитка затверджено ліміт на використання природних ресурсів та відповідні органи державної влади надали дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Нормами статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За приписами статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно до частини першої статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За частиною першою статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Згідно з пунктами 2, 3 частини другої згаданої статті Кодексу, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Частиною першою статті 47 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Згідно зі статтею 48 Лісового кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Приписами частин першої, третьої та шостої статті 69 Лісового кодексу України унормовано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Фактичними обставинами справи встановлено, що вся територія ДП "Ширяївське лісове господарство", в тому числі Северинівське лісництво, увійшли до складу території ДП "Ананьївське лісове господарство", правонаступником якого, на даний час, є Філія "Ананьївське лісове господарство".

Згідно матеріалів проекту створення Національного природного парку "Куяльницький", а саме: наукового обґрунтування створення національного природного парку, листа ДП "Ширяївське лісове господарство" від 05.10.2017 №90, експлікації земель Національного природного парку "Куяльницький" на території Северинівської сільської ради Іванівського району, до території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення включено квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва ДП "Ширяївське лісове господарство".

Апеляційний суд підкреслює, що відповідно до частин першої, четвертої статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Так, відповідно до частини третьої статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

За приписами частин 11 та 15 статті 9-1 Закону " - " дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання.

Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.

Ураховуючи, що об`єкти природно заповідного фонду охороняються, як національне надбання щодо яких встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання вибіркова вирубка дерев може проводитися тільки на підставі дозволів після затвердження лімітів.

Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 №459 (далі - Положення №459) ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Мінприроди за поданням органів, у віданні яких знаходяться ці природні ресурси, на підставі обґрунтовуючих матеріалів, погоджених з відповідними науковими установами і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі.

Затверджені ліміти Мінприроди доводить до заявників, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій.

Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 №7 ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (далі - ліміти) затверджуються Міндовкілля.

Ліміти визначають обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

За такого правового регулювання суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спеціальне використання природних ресурсів на території об`єкта загальнодержавного значення Національного природного парку "Куяльницький", у тому числі у вигляді вибіркової санітарної рубки для поліпшення якісного складу лісів може здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони природного середовища.

Як установлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, вибіркова санітарна рубка працівниками Філія "Ананьївського лісового господарства" виконувалася без ліміту, що видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Так, згідно листа Міндовкілля від 28.03.2023 №25/2-11/4665-23 з моменту створення Національного природного парку "Куяльницький" та станом на 28.03.2023 ліміти на використання природних ресурсів у межах території парку не затверджувалися.

Однією з підстав для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу, відповідно до статті 69 Лісового кодексу України є невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення.

Відповідно до пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" №761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

За правилами частини 7 статті 4-1 згаданого Закону, дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Оцінюючи доводи апелянта щодо правомірності видачі ним лісорубного квитка №000690, позаяк виникла потреба здійснити заходи з поліпшення санітарного стану лісів на підставі лісопатологічних обстежень, апеляційний суд вважає, що вони суперечать Санітарним правилам №555 та Правилам №724.

Так, пунктом 4 Правил №724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Аналогічні вимоги містить пункт 13 Санітарних правил №555.

Ураховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії щодо видачи Філією Ананьївське лісове господарство лісорубного квитка №000901 від 16.08.2022 в частині проведення вибіркових санітарних рубок у 27 кварталі 23 виділі та у 28 кварталі 1 виділі Северинівського лісництва.

Суд вважає неаргументованими доводи апеляційної скарги про відсутність встановлених меж Національного природного парку "Куяльницький", затвердженого проекту організації території даного національного природного парку, неоформлення земельної ділянки, що надана в постійне користування створеному парку, з наступних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що в проекті створення Національного природного парку "Куяльницький міститься лист ДП "Ширяївське лісове господарство" від 05.10.2017 №90 про погодження включення до території Національного природного парку "Куяльницький" кварталів 26, 27, 28 Северинівського лісництва ДП "Ширяївське лісове господарство.

Як зазначалося судом вище, частиною четвертою статті 7 Закону " -? " ?, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отож, на законодавчому рівні закріплено, що з моменту створення території та об`єктів природно заповідного фонду, вся його територія повинна охоронятися як особливо цінна.

Щодо доводів апелянта про те, що Філія "Ананьївського лісового господарства" не є юридичною особою, а відтак не може бути відповідачем у справі, то слід зазначити таке.

Кабінет Міністрів України 07.09.2022 прийняв постанову "Про деякі питання реформування лісової галузі" №1003.

Відповідно до положень даного нормативного акта утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, в тому числі і Державне підприємство "Ананьївське лісове господарство".

Філія "Ананьївське лісове господарство" (ЄДРПОУ 44911966) діє на підставі Положення про філію №69, є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України".

Відповідно до пункту 3.1 даного Положення, філія не має статусу юридичної особи, здійснює функції, делеговані Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України".

Пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України унормовує, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 10.5.11 Положення про Філію "Ананьївського лісового господарства", для здійснення господарської діяльності, останньої делеговані повноваження, зокрема, по видачі спеціальних дозволів лісорубних квитків на проведення рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарств.

Зважаючи, що предметом даного позову є визнання протиправним дій щодо видачі лісорубного Філією "Ананьївського лісового господарства", апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для висновку, що позов заявлено до неналежного відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянту надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Філії "Ананьївське лісове господарство" державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяЮ.В.Осіпов

СуддяІ.О.Турецька

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2024 року.