Постанова

від 16.10.2024 по справі 320/1660/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1660/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Вишгородської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобовґязання вчинити певні дії, стягнення маральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вишгородської міської ради, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської міської ради від 28.01.2021 № 5/16, прийнятого на черговій V сесії Вишгородської міської ради VІІІ скликання про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152 в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;

зобов`язати Вишгородську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152 в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;

встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Вишгородську міську раду надати звіт про виконання рішення суду протягом 10 днів після проведення наступного пленарного засідання, яке відбудеться одразу після набрання рішення законної сили;

стягнути на користь ОСОБА_1 з Вишгородської міської ради 5000,00 грн. завданої моральної шкоди;

стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Вишгородської міської ради.

Позов обґрунтовано протиправністю рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152 в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Також позивач наполягає на наявності підстав для зобов`язання відповідача надати йому дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 5/16 п`ятої сесії Вишгородської міської ради VIII скликання від 28 січня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Вишгородську міську раду на найближчому пленарному засіданні (в межах місячного строку) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.05.2020, що зареєстроване у Вишгородській міській раді 14.05.2020 за вх. № 2-31/З-2824, про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 гектара, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152, в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду, при цьому, посилаючись неповне зґясування всіх обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апелянт вказує на те, що позовні вимоги в даній справі охоплюються виконанням рішення суду в справі № 320/5319/20, з огляду на що, зважаючи на те, що оскаржуване позивачем рішення у справі № 320/5319/20 виконано в повному обсязі, а також те, що рішення від 28.01.2021 № 5/16 прийнято на законних підставах та у встановленому порядку, суд мав дійшти висновку про те, що права позивача та інтереси не були порушені. Апелянт наполягає на наявності підстав для застосування наслідків, визначених п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Також, не погоджуючись з рішенням суду в частині, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд частково скасувати рішення суду в частині зміни способу захисту а саме, зобовґязання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, замість зобовґязати відповідача на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути клопотання позивача. Крім того, суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення вимогу про стягнення з відповідача 5000 грн моральної шкоди.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційні скарги до розгляду в порядку письмового провадження на 16.10.2024 для їх спільного розгляду.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу Вишгородського міського голови Момота О.В. направив клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152 в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарська будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

До вищевказаного клопотання позивачем додано: копію паспорта, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, схему викопіювання на 3-х аркушах, витяг з плану зонування м. Вишгород, копію довідки внутрішньо переміщеної особи, копію посвідчення учасника бойових дій.

Клопотання позивача було зареєстровано у Вишгородській міській раді за вхідним № 2-31/З-2824 від 14.05.2020.

Листом № 2-31/424 від 12.06.2020, апарат виконавчого комітету Вишгородської міської ради повідомив позивача про те, що згідно наданих ним графічних матеріалів з бажаним місцем розташування земельної ділянки було встановлено, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, розташована в межах території, яка потрапляє в охоронну зону від повітряних ліній. Крім того вказано, що в зазначених межах забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки, розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів, влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту. Таким чином, вищевикладена умова унеможливлює підготовку апаратом виконавчого комітету Вишгородської міської ради рішення про надання дозволу на розробку вказаного проєкту землеустрою.

Вищезазначені обставини встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 320/5319/20 (ЄДРСР 93535894), яке набрало законної сили 15.02.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 320/5319/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 р., визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.05.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 гектара, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152 в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарська будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти та зобов`язано Вишгородську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 гектара, яка знаходиться адресою: АДРЕСА_1 і яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152, в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

Рішенням № 5/16 п`ятої сесії Вишгородської міської ради VIII скликання від 28 січня 2021 р., ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд орієнтованою площею 0,0600 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Зазначене рішення відповідач обґрунтував тим, що «у відповідності до плану зонування території м. Вишгород, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради від 28.01.2016 року № 5/11 «Про затвердження Плану зонування території міста Вишгород», земельна ділянка розташована в межах території, яка потрапляє в охоронну зону від повітряних ліній, в межах якої заборонено будівництво житлових, громадських та дачних будинків; розташування автозаправних станцій або сховища пально-мастильних матеріалів; влаштування спортивних майданчиків для ігор; стадіонів; ринків; зупинок громадського транспорту».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у оскаржуваному рішенні відповідач посилається на певну норму Плану зонування територій (зонінг) міста Вишгород (площею 1300 га), яка встановлює в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж заборону будувати житлові, громадські, садові та дачні будинки, протеза своїм призначенням та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території (зонінг) може визначати тільки умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон, але не встановлювати певні заборони, зокрема щодо будівництва. Крім того, відповідно до зазначеного позивачем на схемі та ділянці графічної частини плану зонування території міста Вишгород місця бажаного розташування земельної ділянки, витребувана ОСОБА_1 земельна ділянка перебуває в зоні «Ж-3», яка віднесена до зони змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови. Для встановлення місця розташування бажаної позивачем земельної ділянки на плані зонування території міста Вишгород судом було використано офіційне джерело (веб-сайт) Вишгородської міської ради, розділ «План зонування територій (зонінг) міста Вишгород» (https://www.vyshgorod-mrada.gov.ua/m-vyshgorod-md/). Водночас, у наданій відповідачем у зменшеному розмірі графічного зображення копії Плану зонування територій міста Вишгород, не зазначено бажаного позивачем місця розташування земельної ділянки. Крім того, відповідач не заперечував відносно відповідності зазначеного позивачем на графічному матеріалі місця розташування земельної ділянки.

Водночас, оскільки позивачем не було дотримано усіх умов, визначених законом, для отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою (у порушення ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, позивач звернувся до невідповідного суб`єкта місцевого самоврядування, суд не має підстав для зобов`язання відповідача надати такий дозвіл, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Вишгородської міської ради на найближчому пленарному засіданні (в межах місячного строку) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.05.2020 (що зареєстроване у Вишгородській міській раді 14.05.2020 за вх. № 2-31/З-2824) про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 гектара, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152, в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з Вишгородської міської ради 5000,00 грн, судом виснувано, що позивачем не було доведено, що оскаржуваним рішенням відповідача йому заподіяно моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправністю рішення відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо. Сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

З урахуванням наведеного, а також доводів апеляційних скарг позивача та відповдіача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламентовано, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. «б» ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У силу пункту «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в таких розмірах: у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, регламентовано, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з нормами абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII, містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проєктування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Згідно пункту дев`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI , план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», регламентовано, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом. План зонування території з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Під час розгляду данного спору в суді першої інстанції було досліджено, що в оскаржуваному рішенні відповідач посилався на План зонування територій (зонінг) міста Вишгород (площею 1300 га), яка встановлює в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж заборону будувати житлові, громадські, садові та дачні будинки.

Разом з тим, як правильно зауважив суд першої інстанції, за своїм призначенням та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території (зонінг) може визначати тільки умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон, але не встановлювати певні заборони, зокрема щодо будівництва.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, відповідно до зазначеного позивачем на схемі та ділянці графічної частини плану зонування території міста Вишгород місця бажаного розташування земельної ділянки, витребувана ОСОБА_1 земельна ділянка перебуває в зоні «Ж-3», яка віднесена до зони змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови.

Для встановлення місця розташування бажаної позивачем земельної ділянки на плані зонування території міста Вишгород судом першої інстанції було використано офіційне джерело (веб-сайт) Вишгородської міської ради, розділ «План зонування територій (зонінг) міста Вишгород» (https://www.vyshgorod-mrada.gov.ua/m-vyshgorod-md/), на противагу чому, відповідач не наддав доказів на спростування встановлених судом обставин.

Також, підлягає врахуванню й те, що у наданій відповідачем у зменшеному розмірі графічного зображення копії Плану зонування територій міста Вишгород, не зазначено бажаного позивачем місця розташування земельної ділянки. Крім того, відповідач не заперечував відносно відповідності зазначеного позивачем на графічному матеріалі місця розташування земельної ділянки.

З урахуванням наведенного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інсатнції про те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення № 5/16 п`ятої сесії Вишгородської міської ради VIII скликання від 28 січня 2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, у контексті доводів апеляційної скарги вдіповідача щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів зазначає, що відповідач зауважує, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 320/5319/20, відповідачем 28.01.2021 відносно клопотання позивача винесено на розгляд чергової V сесії VІІІ скликання питання №23 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », в результаті якого прийнято відповідне рішення № 5/16 від 28.01.2021. Колегія суддів не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, оскільки предметом розгляду у справі № 320/5319/20 було визнання протиправною бездіяльності Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.05.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 гектара, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання Вишгородської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 320/5319/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 р., бездіяльність відповідача визнана протиправною та зобов`язано Вишгородську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, на виконання якого, відповідачем на черговій V сесії Вишгородської міської ради VІІІ скликання прийнято рішення від 28.01.2021 № 5/16. Тож, предмет спору у справах № 320/5319/20 та №320/1660/21 є різним, адже виникли нові правовідносини між сторонами, незважаючи на те, що спірні правовідносини в обох справах виникли у зв`язку з розглядом одного клопотання позивача від 13.05.2020 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Щодо доводів апелянта (позивача) про помилковість висновків суду першої інсатнції щодо відмови в задоволенні позовної вимог про зобов`язання Вишгородської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152 в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, колегія суддів зазначає, що як було втсановлено судом першої інстанції, клопотання ОСОБА_1 не в повній мірі відповідає вимогам частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, що потребує оцінки уповноваженим на прийняття рішень суб`єктом владних повноважень, позаяк, позивач адресував клопотання не Вишгородській міській раді (органу місцевого самоврядування), а Вишгородському міському голові (головній посадовій особі територіальної громади), який не входить до складу міської ради та не очолює її, а є головною посадовою особою територіальної громади та не уповноважений законом на розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою та прийняття відповідного рішення.

Тож, оскільки позивачем не було дотримано усіх умов, визначених законом, для отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою (у порушення ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України позивач звернувся до невідповідного суб`єкта місцевого самоврядування), суд, з урахуванням дотримання дискреційних повноважень відповідача, мав підстави для висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом зобов`язання Вишгородської міської ради на найближчому пленарному засіданні (в межах місячного строку) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.05.2020 (що зареєстроване у Вишгородській міській раді 14.05.2020 за вх. № 2-31/З-2824) про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,06 гектара, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:236:0152, в межах земель змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

У частині доводів позивача в апеляційній скарзі щодо стягнення з Вишгородської міської ради 5000,00 грн завданої моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час розгляду даног оспору, позивачем не було доведено, що оскаржуваним рішенням відповідача йому заподіяно моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправністю рішення відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо. До того ж, сам по собі факт протиправної поведінки відповідача, не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

Отже, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача в цій частині є безпідставними.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Вишгородської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко