Постанова

від 18.10.2024 по справі 500/6533/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6533/23 пров. № А/857/5027/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №500/6533/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконними дій, скасування наказу, -

суддя в 1-й інстанції ОСОБА_2 ,

дата ухвалення рішення 29 січня 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати незаконними дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нього про взяття на облік та мобілізацію, скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 09 вересня 2023 року №248 про стройовій частині.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що він був зняти з обліку на підставі абз.2 ч.1 ст.18 Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», які визнанні за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час, однак даний факт також не було взято судом до уваги. Зазначає, що під час проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 ним було надано документи, які свідчать про травми хребта та ноги, також було надано знімки та виписки про оперативне втручання на правій нозі та те, що в нозі вставлені шурупи та спиці, однак ВЛК від 04 вересня 2023 року за №35/3692, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 його визнано придатним до військової служби. Звертає увагу на те, що на момент призову на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 мав інформацію про проходження ним військово-лікарської комісії та про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, проте не взяв до уваги. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач- ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 чітко регламентовані та здійснені відповідно до норм чинного законодавства України та в умовах воєнного стану. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 відзив на апеляційну скаргу не подала. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, в якій просив взяти його на військовий облік на військовозобов`язаних рядового, сержантського складу запасу у зв`язку з постановкою на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після цього, позивач пройшов медичний огляд та у відповідності до довідки військово-лікарської комісії від 04 вересня 2023 року №35/3692, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Крім того, 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій, серед іншого, зазначив, що на даний час у нього немає підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не заперечує щодо проходження військової служби за призовом по мобілізації у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Відповідно до Витягу із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №245 від 06 вересня 2023 року, у відповідності до Указу Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та Указу Президента України від 26 липня 2023 року №452/2023 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу із запасу з 06 вересня 2023 року.

Згідно з Витягом з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №248 від 06 вересня 2023 року, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказ Військової частини НОМЕР_1 №248 від 06 вересня 2023 року таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся у суд з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров`я чи з інших законодавчо встановлених підстав, що, на думку суду, свідчить про правомірність оскаржуваного у даній справі Наказу; крім того, доказів того, що позивач з 06 вересня 2023 року по 11 жовтня 2023 року (день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) звертався до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом про його звільнення з військової служби немає, а тому дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та оскаржуваний наказ Військової частини НОМЕР_1 є правомірними.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч.5,9 ст.1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За змістом ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Пункт 4 ч.1 ст.24 Закону №2232-XII передбачає, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Згідно зі ст.1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За змістом ч. 2 ст.4 Закону № 3543-XII мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Ч.5 ст.4 Закону № 3543-XII передбачає, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону № 3543-громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За змістом ч.10 ст.2 Закону №2232-XII з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією шляхом проведення об`єктивного огляду, анамнестичне опитування щодо стану здоров`я, виконання функціональних проб. Результати медичного огляду заносяться до Карти обстеження та медичного огляду із обов`язковим заповненням та скріпленням особистим підписом особи, яка оглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, для уточнення облікових даних ОСОБА_1 отримав від ІНФОРМАЦІЯ_6 повістку на 01 вересня 2023 року (а.с.15).

04 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, в якій просив взяти його на військовий облік військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу у зв`язку з постановкою на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.32).

Зі змісту Карти обстеження та медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 проінформований про стан свого здоров`я та попереджений про надання неповної та недостовірної інформації, що підтверджується його власноручним підписом (а.с.34 зворот).

Крім того, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 04 вересня 2023 року, наступного змісту: «я, ОСОБА_1 , з законодавством та змінами до законодавства щодо проходження військової служби за призовом по мобілізації ознайомлений. Мені доведено статтю 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян . Інформація щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надана мною у повному обсязі. На даний час у мене немає підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Я не заперечую щодо проходження військової служби за призовом по мобілізації у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Я попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 336 Кримінального кодексу України щодо ухилення від проходження військової служби. Претензій та зауважень не маю. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації» (а.с.35).

З наведених вище обставин вбачається, що ОСОБА_1 поставлений на облік військовозобов`язаних запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі його заяви від 04 вересня 2023 року.

Крім того, матеріалами справи стверджується, що на підставі поіменного списку №8590 від 06 вересня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) прийнято Наказ №245 від 06 вересня 2023 року, згідно з яким позивача з 06 вересня 2023 року призвано на військову службу.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, доказів наявності у позивача підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації судом не здобуто, а учасниками справи суду не подано.

Щодо покликань апелянта на те, що оскаржуваний наказ від 06 вересня 2023 року №248 не відповідає вимогам закону, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 , довідки про результати обрахування вислуги років, Указу Президента України від 24.02.2022 №69/22, згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №248 від 06 вересня 2023 року, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

За змістом пунктів 4-7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі Положення №1153/2008) громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Згідно з п.12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

З наведеного вище вбачається, що оскаржуваний наказ від 06 вересня 2023 року №248 прийнятий відповідно до норм чинного законодавства, прийняття такого належить до компетенції відповідача, будь-яких порушень з боку відповідача щодо його прийняття судом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при винесені спірного наказу відповідачем підстави вважати позивача обмежено придатним не було, останній повинен був повідомити ІНФОРМАЦІЯ_5 про місце проживання, а також надати документи, що підтверджують його право не бути призваним під час мобілізації.

Як вже зазначалося вище у матеріалах справи містяться заяви позивача про те, що він не заперечує щодо проходження служби, при цьому, отримати відстрочку від призову на підставі Закону №3543-XII, можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця; після зарахування до особового складу військової частини подання заяви з відповідними документами про відстрочку, навіть, якщо у особи є для цього підстави, втрачає своє мету.

Колегія суддів також звертає увагу, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов`язків матеріального, фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов`язків.

При цьому, доказів звернення позивача з 06 вересня 2023 року по 11 жовтня 2023 року (день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) з рапортами щодо його виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що доказів звернення із скаргами на стан здоров`я ні на дату винесених наказів, ні на дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 позивач не надав, як і не надав такі у суд.

Колегія суддів не може залишити поза увагою покликання апелянта на витяг з ЄРДР, який міститься у матеріалах справи (а.с.17), разом з тим, зазначає, що такий у розумінні ст.90 КАС України не є належними та допустимим доказом у спірних правовідносинах.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем належними доказами доведено факт призову позивача на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , при цьому, позивач не обґрунтував у чому полягає порушення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів з боку відповідача, а тому стверджувати про те, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та оскаржуваний наказ Військової частини НОМЕР_1 є протиправними відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №500/6533/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 18 жовтня 2024 року.