Постанова

від 15.10.2024 по справі 260/553/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/553/24 пров. № А/857/16429/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В. Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення, ухвалену суддею Скраль Т.В. у м. Ужгороді о 14 год. 13 хв. у справі № 260/553/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 18.01.2024 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

05 червня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував Рішення від 18.01.2024 року Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Стягнув з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.

06 червня 2024 року позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат разом із доказами, які підтверджують витрати на правову допомогу в сумі 84 000 гривень.

14 червня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою відмовив в ухваленні додаткового судового рішення.

Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження позивач не подав в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Не погодившись із цією ухвалою суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити додаткове судове рішення про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, користуючись свої правом, зробив заяву про стягнення судових витрат до закінчення судових дебатів та подав докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).

Положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат (протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті), а саме докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення рішення.

Водночас, апеляційний суд встановив, що заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, позивач подав до суду лише після того, як суд першої інстанції ухвалив рішення по справі.

Апеляційний суд зауважив, що у позовній заяві позивач зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом даної позовної заяви у суді, становить 40 000 грн. Докази понесених позивачем судових витрат будуть подані в порядку та строки, що передбачені статтею 139 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 року (справа № 160/16902/20, адміністративне провадження № К/9901/24445/21) вказав, що зазначення у прохальній частині адміністративного позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Однак, позовна заява не містила відповідного обґрунтування неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин, а зазначення у позовній заяві очікуваного розміру судових витрат на правову допомогу, не є належним клопотанням (заявою) в розумінні норм КАС України.

Отже, апеляційний суд констатує, що позивач не подав заяву про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження у строк встановлений частиною 7 статті 139 КАС України.

Тому, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції зробив вірний висновок про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення в справі № 260/553/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 18.10.2024 року