Постанова

від 09.10.2024 по справі 460/57/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/57/24 пров. № А/857/11924/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (суддя Зозуля Д.П., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 08.04.2024),

в адміністративній справі №460/57/24 за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненська обласна військова адміністрація) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок,

встановив:

У січні 2024 року позивач керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненська обласна військова адміністрація) звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправними дій державного кадастрового реєстратора відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5620881200:06:071:0009, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район; 2) визнати протиправними дій державного кадастрового реєстратора відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5620881200:06:071:0010, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район.

Відповідачі позовних вимог не визнали, в суді першої інстанції подали свої відзиви на позовну заяву, у яких просили у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. у

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що державна реєстрації в Державному земельному кадастрі спірних земельних ділянок здійснювалась за відсутності відповідної заяви та рішення Рівненської ОДА про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, та зміни цільового призначення, а відтак суперечить вимогам ст.ст. 22, 55 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 20, 55, 79-1, ч.5 ст.122 ЗК України, ст.ст. 21, 22, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», з огляду на що дії державних кадастрових реєстраторів щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки є протиправними. Суд першої інстанції зробив невірні висновки про наявність у ФОП ОСОБА_1 права на замовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та, як наслідок, відповідність останньої вимогам ст.55 Закону України «Про землеустрій». У відповідачів були наявні підстави, передбачені ч.6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для відмови ФОП ОСОБА_1 у здійсненні державних реєстрацій земельних ділянок. Поза увагою суду першої інстанції залишено відсутність у спірних правовідносинах обставин, визначених ч.2 ст.79-1 ЗК України, а відтак і підстав для формування земельних ділянок та їх подальшої державної реєстрації. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що виявилось у неналежній оцінці доказів щодо їх достовірності, достатності і взаємного зв`язку з іншими доказами у їх сукупності, та які не відповідають обставинам справи.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов.

Відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що судом першої інстанції прийнято правильне, всебічно обґрунтоване рішення, а факти, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржене рішення суду.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Розпорядженням голови Рівненської ОДА від 26.08.2009 №32 Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування, із внесеними змінами від 19.01.2011 №11, виділено ФОП ОСОБА_1 лісові ділянки у довгострокове тимчасове користування з метою використання корисних властивостей лісів на території ДП Володимирецький лісгосп в 70 кварталі Мульчицького лісництва виділ 40 - площею 2,79 га та виділ 44 - площею 0,01 га (VI категорія) для використання у рекреаційних цілях терміном на 15 років (а.с. 55 т.1).

На підставі розпорядження голови Рівненської ОДА від 19.01.2011 №11, Рівненською ОДА в особі голови Володимирецької РДА Ткачука В.Ф. та ФОП ОСОБА_1 10.02.2011 укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами №44, згідно умов якого, Рівненська ОДА виділила ФОП ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для використання у рекреаційних цілях загальною площею 2,79 га. та 0,01 га. строком на 15 років, яка знаходиться навколо озера Біле на території Більськовільської сільської ради Володимирецького району (а.с. 50 т.1).

Відповідно до п. 2.1 договору, у довгострокове тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 2,8 га, з наступною характеристикою: лісництво - Мульчицьке; квартал - 70; виділ - 40, 44, категорія лісів - ОЗД, берегозахисні ділянки лісів; деревина порода, що переважає - сосна; вік стиглості деревостанів - 65 років.

На підставі акту приймання-передачі лісової ділянки від 14.02.2011, який є додатком до вказаного договору, Рівненська ОДА передала ФОП ОСОБА_1 , яка прийняла в довгострокове тимчасове платне користування, лісові ділянки загальною площею 2,8 га, яка знаходиться навколо озера Біле на території Більськовільської сільської ради Володимирецького району (а.с. 54 т.1).

Згідно акту приймання-передачі земельної лісової ділянки від 17.02.2011, робоча група по оформленню прийому та передачі земельної ділянки за межами населеного пункту (з одного боку) та ОСОБА_1 (з іншого боку), склали цей акт про те, що ОСОБА_1 приймає в державного підприємства «Володимирецьке лісове господарство» з лісових земель лісогосподарського призначення без вилучення з постійного користування підприємства у довгострокове тимчасове користування для створення зони відпочинку площею 2,79 га. розташована у виділі 40 кварталу 70 Мульчицького лісництва, та площею 0,01 га. розташована у виділі 44 того ж кварталу (а.с. 56 т.1).

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 03.05.2023 приватним підприємством - фірма АБРИС на замовлення ФОП ОСОБА_1 , за заявою ОСОБА_1 від 08.05.2023 №3B-97029770252023 про державну реєстрацію земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 08.05.2023 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5620881200:06:071:0009 (а.с. 35, 43-70 т.1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку від 08.05.2023 №НB-3500313232023 зазначено: категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; форма власності - відсутні; площа земельної ділянки - 0,0063 га; відомості по оренду орендар - ОСОБА_1 ; дата державної реєстрації речового права - 10.02.2011; строк дії речового права - 15 років (а.с. 31 т.1).

Також, на підставі вищевказаної технічної документації, за заявою ОСОБА_1 від 08.05.2023 №3В-9702969582023 про державну реєстрацію земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 10.05.2023 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5620881200:06:071:0010 (а.с. 41, 43-70 т.1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.05.2023 №НВ-1800311992023 зазначено: категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; форма власності - відсутня; площа земельної ділянки - 1,9217 га; відомості по оренду, орендар - ОСОБА_1 ; дата державної реєстрації речового права - 10.02.2011; строк дії речового права - 15 років (а.с. 37 т.1).

Вважаючи, що державна реєстрація спірних земельних ділянок здійснена 08.05.2023 та 10.05.2023 відповідачами протиправно, керівник Вараської окружної прокуратури звернувся з цим адміністративним позовом до суду в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненська обласна військова адміністрація).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлена 03.05.2023 ПП - фірма «АБРИС» на замовлення ФОП ОСОБА_1 , відповідає вимогам законодавства, а тому у державних реєстраторів не було підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації спірних земельних ділянок у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства. Суд вважав, що прокурор під час розгляду справи не надав належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вирішуючи спірні правовідносини з приводу дій державних кадастрових реєстраторів щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 5620881200:06:071:0009, 5620881200:06:071:0010, суд враховує таке правове регулювання.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.5 ст.122 ЗК України (у редакції, чинній на час державної реєстрації земельних ділянок), обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.79-1 ЗК України (надалі у відповідній редакції), формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст.22 Закону України «Про землеустрій», землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Частиною 3, 4 ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Відповідно до ч.2 ст.20 ЗК України, віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється, зокрема, щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Згідно із статтею 102 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції, чинній на час державної реєстрації земельних ділянок), державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 зазначеного Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах як об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно вимог Закону.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор, зокрема: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву); замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування; власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); особи, визначені ч. 1 ст. 118 ЗК України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Статтею 21 вказаного Закону передбачено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст.79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

За приписами ч.5 ст.24 цього Закону, державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

У відповідності до ч.6 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр, підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що у розглядуваній справі встановлено, що на підставі розпорядження голови Рівненської ОДА від 19.01.2011 №11, Рівненською ОДА та ФОП ОСОБА_1 10.02.2011 укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами №44, згідно умов якого, Рівненська ОДА виділила ФОП ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для використання у рекреаційних цілях загальною площею 2,79 га та 0,01 га строком на 15 років, яка знаходиться навколо озера Біле на території Більськовільської сільської ради Володимирецького району. Передача лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування здійснюється без вилучення ділянки у постійного лісокористувача.

На підставі акту приймання-передачі лісової ділянки від 14.02.2011 Рівненська ОДА передала ФОП ОСОБА_1 , яка прийняла в довгострокове тимчасове платне користування лісові ділянки загальною площею 2,8 га у 40 та 44 виділі 70 кварталу Мульчицького лісництва.

Згідно акту приймання-передачі від 17.02.2011, ОСОБА_1 прийняла в ДП «Володимирецьке лісове господарство» з лісових земель лісогосподарського призначення без вилучення з постійного користування підприємства у довгострокове тимчасове користування для створення зони відпочинку лісові ділянки: площею 2,79 га (виділ 40 квартал 70 лісництво Мульчицьке) та площею 0,01 га (виділ 44 квартал 70 лісництво Мульчицьке).

У подальшому, як уже було вказано апеляційним судом вище, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 03.05.2023 приватним підприємством - фірма АБРИС на замовлення ФОП ОСОБА_1 , 08.05.2023 державним кадастровим реєстратором відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за заявою ОСОБА_1 від 08.05.2023 №3B-97029770252023 про державну реєстрацію земельної ділянки, внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5620881200:06:071:0009 та зокрема зазначено: категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; форма власності - відсутні; площа земельної ділянки - 0,0063 га; відомості по оренду орендар - ОСОБА_1 ; дата державної реєстрації речового права - 10.02.2011; строк дії речового права - 15 років.

Також, на підставі вищевказаної технічної документації, 10.05.2023 державним кадастровим реєстратором відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за заявою ОСОБА_1 від 08.05.2023 №3В-9702969582023 про державну реєстрацію земельної ділянки, внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5620881200:06:071:0010 та зокрема зазначено: категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; форма власності - відсутня; площа земельної ділянки - 1,9217 га; відомості по оренду, орендар - ОСОБА_1 ; дата державної реєстрації речового права - 10.02.2011; строк дії речового права - 15 років.

Відносно тверджень позивача та апелянта з приводу того, що розроблення технічної документації від 03.05.2023 та подальше внесення відомостей (здійснення реєстрації) до Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 08.05.2023 та від 10.05.2023, відбулося без прийняття рішення Рівненською ОДА щодо надання ФОП ОСОБА_2 відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, та зміни цільового призначення, колегія суддів враховує таке.

Як визначено статтею 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст.1 Лісового кодексу України (далі ЛК України), лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Статтею 5 ЛК України встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 18 ЛК України передбачено, що довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що, за змістом ст.63 ЛК України, полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

При цьому, згідно п.1.5. Правил використання корисних властивостей лісів, які затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502, використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів, зокрема, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт (п.4 ч.1 ст.67 ЛК України).

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок (ст.68 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п.«б» ч.1 ст.164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання з лісокористуванням.

У розглядуваній справі встановлено, що в силу приписів ч.5 ст.122 ЗК України Рівненська ОДА є власником (розпорядником) спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, і саме ОДА має повноваження як щодо передачі цих земельних ділянок у користування так і щодо надання/відмови у наданні дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою, в тому числі і проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та для зміни цільового призначення земельної ділянки.

Крім цього, відповідно до ст.22 Закону України «Про землеустрій», землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом таЗемельним кодексом України.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу) (стаття 55 Закону України «Про землеустрій»).

Також, згідно ст.20 ЗК України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Статтею ж 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Таким чином, наведені вище норми законодавства формують висновок про те, що розробленню розглядуваної технічної документації із землеустрою від 03.05.2023 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення мав передувати факт прийняття рішення (розпорядження) Рівненською ОДА про надання дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, виготовлена 03.05.2023 приватним підприємством - фірма «АБРИС» на замовлення ФОП ОСОБА_1 , не містить у своєму складі жодних відомостей і документів щодо прийняття відповідного рішення Рівненською ОДА на її розроблення, а також не містить рішення уповноваженого органу влади щодо віднесення таких земельних ділянок до земель рекреаційного призначення із призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код - 07.01.

Матеріали справи містять лише копію рішення самої ФОП ОСОБА_1 від 03.05.2023 адресованого директору ППФ «Абрис» про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), із призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (а.с. 50 т.1).

При цьому, як встановлено судом і визнається сторонами по справі, Рівненською ОДА не приймалось рішення про надання ФОП ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із відповідним (вказаним вище) цільовим призначенням.

Крім цього, актом приймання-передачі від 17.02.2011 підтверджується, що лісові ділянки, які перебувають у тимчасовому користування ФОП ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Рівненської ОДА від 19.01.2011 №11 та договору довгострокового тимчасового користування лісами від 10.02.2011 №44, надані з земель лісогосподарського призначення без вилучення з постійного користування ДП «Володимирецьке лісове господарство» (а.с. 56 т.1).

Як уже було зазначено апеляційним судом вище, відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний кадастровий реєстратор зобов`язаний, зокрема, при здійсненні реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, перевірити відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації.

Згідно приписів статті 21 вказаного Закону, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст.79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації.

За приписами ч.5 ст.24 цього Закону, державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

У відповідності до ч.6 ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр, підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання про протиправність дій державних кадастрових реєстраторів, зокрема, відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо реєстрації 08 травня 2023 року в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0063 га., кадастровий номер 5620881200:06:071:0009, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 , та відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо реєстрації 10 травня 2023 року в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,9217 га., кадастровий номер 5620881200:06:071:0010, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 , оскільки державні реєстратори не здійснили належну перевірку поданих заяв ФОП ОСОБА_1 з додатками на відповідність повноти поданих заявником документів та відповідність поданих документів вимогам законодавства.

Зокрема, відповідачами при здійсненні спірних реєстрацій не взято до уваги того, що розроблена на замовлення ФОП ОСОБА_1 технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не містить відповідного рішення землевласника/землекористувача спірних земель, а відтак не відповідає вимогам статей 22, 55 Закону України «Про землеустрій», ст.20, ч.5 ст.122 ЗК України.

Отже, являються обґрунтованими доводи позивача про протиправність дій відповідачів щодо реєстрації в Державному земельному кадастрі спірних земельних ділянок, оскільки такі дії не відповідають приписам статей 22, 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Наведених вище норм законодавства і фактичних обставин справи суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про безпідставність усіх позовних вимог.

Відносно обраного позивачем способу правового захисту, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Положеннями пункту 50 Порядку №1051 передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Поземельна книга в електронній (цифровій) формі засвідчується електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора. Не завірені електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора записи у Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі вважаються недійсними. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 60, 61 Порядку №1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Зазначені норми права вказують на те, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги, а її номер є кадастровим номером земельної ділянки. Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Такий висновок суду щодо захисту порушеного права у спірних правовідносинах викладений в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №826/14200/17, від 15.08.2024 у справі №814/1161/18.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, у спосіб визнання протиправними оскаржених позивачем дій відповідачів щодо реєстрації 08.05.2023 та 10.05.2023 в Державному земельному кадастрі розглядуваних земельних ділянок та зобов`язання відповідачів скасувати в Державному земельному кадастрі записи від 08.05.2023 та від 10.05.2023 про державну реєстрацію таких земельних ділянок кадастровий номер 5620881200:06:071:0010 та 5620881200:06:071:0009, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про їх скасування.

Такий спосіб захисту є достатнім і не потребує додаткових способів судового захисту порушеного інтересу держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненська обласна військова адміністрація). Тому, у задоволенні решта вимог необхідно відмовити.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні усіх позовних вимог не відповідає нормам матеріального права, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що у відповідності до вимог ст.317 КАС України є підставою для його скасування і прийняття нової постанови суду про часткове задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі №460/57/24 за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненської обласної військової адміністрації) задоволити частково.

Визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо реєстрації 08 травня 2023 року в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0063 га., кадастровий номер 5620881200:06:071:0009, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області скасувати в Державному земельному кадастрі запис від 08 травня 2023 року про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0063 га., кадастровий номер 5620881200:06:071:0009, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо реєстрації 10 травня 2023 року в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,9217 га., кадастровий номер 5620881200:06:071:0010, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області скасувати в Державному земельному кадастрі запис від 10 травня 2023 року про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,9217 га., кадастровий номер 5620881200:06:071:0010, що розташована за адресою: Рівненська область, Вараський район, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

У задоволенні решта позовних вимог Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненської обласної військової адміністрації) відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 18.10.2024 року