Постанова

від 10.10.2024 по справі 922/1574/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1574/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків"(вх. №1923 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1574/24 (повний текст рішення складено 24.07.2024, суддя Лавренюк Т.А.)

за позовом: Фермерського господарства "Перебудова В." (85513, Донецька область, Волноваський район, с. Мирне, вул. Центральна 34/1, код ЄДРПОУ 34246675)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61097, м. Харків, вул. Кашуби 10, код ЄДРПОУ 37875888)

про: стягнення 1 197 941,42грн

та зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61097, м. Харків, вул. Кашуби 10, код ЄДРПОУ 37875888)

до: Фермерського господарства "Перебудова В." (85513, Донецька область, Волноваський район, с. Мирне, вул. Центральна 34/1, код ЄДРПОУ 34246675)

про: зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 174 799,74 грн попередньої оплати, 23 141,68 грн 3% річних. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача. Також позивач надав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи, відповідно до якого очікувані витрати на правову допомогу складають 10000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 232/23 від 28.03.2023. Як зазначає позивач, відповідач товар за умовами договору не поставив, попередню оплату на його вимогу не повернув.

Від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Фермерського господарства "Перебудова В.", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд зобов`язати Фермерське господарство "Перебудова В." надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" інформацію про необхідну адресу поставки товару за специфікацією № 8 від 06.09.2023 до договору поставки № 232/23 від 28.03.2023 із зазначенням інформації про область, населений пункт, вулицю та номер будівлі. Судові витрати зі сплати судового збору позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача за зустрічним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" посилається на те, що оскільки товар є отруйною хімічною речовиною, товариство не мало змоги здійснити поставку без підтвердження Фермерським господарством "Перебудова В." щодо готовності прийняти товар, а ненадання відповідачем за зустрічним позовом інформації про конкретне місце поставки товару позбавило позивача за зустрічним позовом можливості визначення місця поставки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1574/24 первісний позов Фермерського господарства "Перебудова В." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про стягнення 1 197 941,42 грн задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61097, м. Харків, вул. Кашуби 10, код ЄДРПОУ 37875888) на користь Фермерського господарства "Перебудова В." (85513, Донецька область, Волноваський район, с. Мирне, вул. Центральна 34/1, код ЄДРПОУ 34246675) - 1 174 799,74 грн попередньої оплати, 5 777,70 грн 3% річних, 17 708,66 грн судового збору; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 17 363,98 грн відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" до Фермерського господарства "Перебудова В." про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) не поставив позивачу за первісним позовом (відповідач за зустрічним) товар на загальну суму 1 174 799,74 грн та не повернув сплачену позивачем за первісним позовом (відповідач за зустрічним) суму попередньої оплати в розмірі 1 174 799,74 грн. Разом з тим, судом зазначено, що доводи позивача за зустрічним позовом (відповідач за первісним) стосовно того, що ненадання Фермерським господарством "Перебудова В." інформації про конкретне місце поставки товару позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" можливості визначення місця поставки не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються належними та допустимими доказами, наявними у справі, у зв`язку з чим зустрічні позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні вимог за первісним позовом відмовити в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції:

- не враховано, що ані умови Договору, ані Специфікація №8 не містять чіткої вказівки на конкретне місце та адресу здійснення поставки товару. Через це відповідач стверджує, що виконати свої обов`язки належним чином було неможливо, оскільки необхідні умови для поставки не були визначені в документах;

- не досліджено у повній мірі обставини, пов`язані з практикою попередніх поставок за цим Договором. Апелянт стверджує, що раніше поставки здійснювались лише після отримання від позивача (ФГ "Перебудова В.") конкретних повідомлень про адресу або місце доставки. Тому відсутність такого повідомлення в даному випадку мало вирішальне значення для виконання Договору;

- не враховано звичаї ділового обороту, адже вимога позивача за первісним позовом про повернення передоплати, незважаючи на відсутність інформації щодо місця поставки, свідчить про односторонню відмову ФГ "Перебудова В." від виконання Договору. Це, на думку відповідача, є порушенням умов договору.

Детально рух у справі відображено у процесуальних документах.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» від Фермерського господарства "Перебудова В." надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1574/24 залишити без змін.

В обґрунтуванні відзиву на апеляційну скаргу, позивач за первісним позовом вказує таке:

- відповідач за первісним позовом не виконав обов`язок поставки, передбачений Договором, а отже будь-які зауваження щодо відсутності адреси відвантаження товару є необґрунтованими;

- позивачем направлялась претензія на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" з вимогою повернути кошти в сумі 1174799,74 грн, тоді як жодної відповіді позивач не отримав, що свідчить про односторонню відмову від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором;

- попередні поставки виконувались відповідачем без жодних труднощів чи заперечень щодо зазначеного місця доставки складу ФГ "Перебудова В." у с. Мирне, Донецької області, що вказує на відсутність об`єктивної причини, яка б перешкоджала в подальшому виконанню поставок за Договором.

У судове засідання від 10.10.2024 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

На початку судового засідання колегією суддів встановлено, 09.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Представник Тітов І.Б. зазначає, що не може з`явитись у судове засідання у зв`язку з тим, що перебуває у відрядженні у м. Одеса, де приймає участь у слідчих діях в рамках кримінального провадження №12024221220000228, а також зазначає, що дізнався про зазначені слідчі дії 04.10.2024 і був позбавлений можливості подати клопотання про відеоконференцію.

Частинами 11,12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів враховує, що апелянт був належним чином повідомленим про відкриття та призначення справи №922/1574/24 до розгляду на 10.10.2024 року об 11:30 год., що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа з відміткою про отримання 28.08.2024.

Разом з тим, в клопотанні відсутні докази, коли саме представнику апелянта стало відомо про проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження №12024221220000228, що, на думку відповідача, позбавило його можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з частинами першою - третьою статті 197 ГПК України учасники справи, за наявності відповідного клопотання, мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про відкладення розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

28.03.2023 між Фермерським господарством "Перебудова В." (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним) укладено договір поставки № 232/23 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) товар для використання у його господарській діяльності, а позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити товар.

За умовами п.2.2 договору товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначається сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

У п.2.3 договору сторони дійшли згоди, що на кожну окрему партію товару вони складають окрему специфікацію.

Загальна кількість товару по договору, відповідно до п.2.6, визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну дії договору.

Ціна товару визначається специфікацією за погодженням сторін. Загальна вартість товару, що поставляється по цьому договору (сума договору) визначається на підставі всіх специфікацій до цього договору, складених протягом терміну його дії (п.3.1, п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.5.6 договору після оплати повної вартості товару (закриття розрахунків за договором) відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) взяв на себе зобов`язання надати позивачу за первісним позовом (відповідач за зустрічним) усі необхідні документи (розрахунок коригування кількісних та вартісних показників, коригуючи податкові накладні) для проведення коригувань вартісних показників накладних, що були оформлені на дату поставки товару.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що датою оплати товару (датою платежу) є дата зарахування коштів на рахунок відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним).

У розділі 5 договору сторони визначили порядок поставки товару, зокрема:

- якщо сторони не погодять іншого, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) поставляє товар по цьому договору на умовах EXW - склад постачальника за адресою: 61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10 (Інкотермс 2010) шляхом надання товару в розпорядження позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) (п.5.1 договору);

- датою поставки товару є дата передачі товару покупцю (п.5.3 договору).

Цей договір, відповідно до п. 12.1, набирає чинності з моменту його укладення сторонами, дата якого зазначена в преамбулі договору, та діє до 01.01.2024, а в частині не виконаних зобов`язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання сторонами. Закінчення дії договору не звільняє сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього договору (п.12.2 договору).

06.09.2023 між сторонами складено та підписано специфікацію № 8 до договору, в якому сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, кількість товару, його вартість, порядок, строки оплати та поставки товару.

Так, у специфікації до договору сторони погодили, що;

- загальна вартість товару складає 1 174 799,74 грн;

- оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника - 100% від загальної вартості товару до 06.09.2023;

- базис поставки товару - DDP склад покупця (Донецька область, Великоновосілківський район, село Мирне);

- строк поставки товару - не пізніше 06.10.2023.

Таким чином, сторони у специфікації № 8 погодили інший порядок (базис) поставки товару, керуючись п.5.1 договору.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) грошові кошти в розмірі 1 174 799,74 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 06.09.2023 № 430 на вказану на суму, наявною в матеріалах справи.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) зобов`язання за договором належним чином не виконав, поставку товару позивачу за первісним позовом (відповідач за зустрічним) у визначений умовами договору та специфікацією до нього строк не здійснив.

01.03.2024 Фермерське господарство "Перебудова В." на адресу відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) направив лист з вимогою про повернення до 03.03.2024 коштів в сумі 1 174 799,74 грн через неналежне виконання останнім умов договору.

02.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" листом № 02/01/04 повідомив Фермерське господарство "Перебудова В." про те, що через відсутність відвантажень товару з боку виробника на його користь, виконати своєчасно умови договору у нього не має можливості.

20.04.2024 на адресу відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) повторно направлено претензію з вимогою повернути кошти в сумі 1 174 799,74 грн в термін до 01.05.2024, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

До теперішнього часу грошові кошти в розмірі 1 174 799,74 грн відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним) не повернуті.

На суму попередньої оплати Фермерське господарство "Перебудова В." здійснило нарахування 3% річних в розмірі 23 141,68грн.

Як зазначає відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) ненадання Фермерським господарством "Перебудова В." інформації про конкретне місце поставки товару позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" можливості визначення місця поставки, що і стало підставою для його звернення до суду із зустрічним позовом про зобов`язання Фермерського господарства "Перебудова В." надати йому інформацію про необхідну адресу поставки товару за специфікацією № 8 від 06.09.2023 до договору поставки № 232/23 від 28.03.2023 із зазначенням інформації про область, населений пункт, вулицю та номер будівлі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 Цивільного кодексу України).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) на виконання умов спірного договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати в сумі 1 174 799,74 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.09.2023 № 430, наявною в матеріалах справи.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) взяті на себе зобов`язання не виконав, після отримання суми попередньої оплати в розмірі 1 174 799,74 грн товар не поставив, на вимогу позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) сплачену ним попередню оплату не повернув.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання по поставці товару встановлений сторонами у специфікації № 8 до договору, а саме: відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) зобов`язався поставити позивачу товар не пізніше 06.10.2023.

Таким чином, строк виконання зобов`язання відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) з поставки товару на суму 1 174 799,74 грн сплив 07.10.2023 (останній день поставки товару 06.10.2023).

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) передплати за договором, оскільки останній договірні зобов`язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

Як зазначалося вище, на вимогу позивача за первісним позовом повернути кошти, що були отримані відповідачем за первісним позовом в якості передплати за товар, кошти повернуто не було.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) поставив позивачу за первісним позовом (відповідач за зустрічним) товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач за первісним позовом (ТОВ "Агрозахист Харків") не виконав своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару на загальну суму 1 174 799,74 грн, а також не повернув отриману як передоплату суму в розмірі 1 174 799,74 грн. Відповідно, вимоги позивача за первісним позовом були визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також колегія суддів погоджується із правомірністю часткової відмови у стягненні 3% річних. Суд першої інстанції правильно застосував положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов`язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити 3% річних за весь період прострочення. Проте позивач за первісним позовом (ФГ "Перебудова В.") неправильно визначив початок періоду прострочення, зазначивши його з 06.09.2023. Насправді, строк прострочення почався з 04.03.2024, коли відповідач не повернув передплату після пред`явлення відповідної вимоги.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, згідно з яким 3% річних за період з 04.03.2024 по 02.05.2024 складають 5 777,70 грн, які підлягають стягненню. У частині стягнення 3% річних у сумі 17 363,98 грн суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, оскільки цей розрахунок був здійснений із порушенням визначеного строку прострочення.

Що стосується доводів апелянта, щодо зобов`язання Фермерського господарства "Перебудова В." надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" інформацію про необхідну адресу поставки товару за специфікацією № 8 від 06.09.2023 до договору поставки № 232/23 від 28.03.2023 із зазначенням інформації про область, населений пункт, вулицю та номер будівлі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У своїх обґрунтуваннях Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" зазначає, що не могло здійснити поставку без отримання заявки та/або підтвердження від Фермерського господарства "Перебудова В." про місце поставки товару та можливість його приймання, проте доказів того, що такий обов`язок покладено на відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним) до суду першої інстанції не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

У даному випадку колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до положень статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На даний час у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Приписами ч.ч.1, 2, 4, 5 статті 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вже було встановлено судом першої інстанції, сторони дійшли згоди, що відповідно до умов договору при тлумаченні умов поставки за цим договором застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс (редакція 2010 року) з урахуванням особливих умов поставки, визначених сторонами у даному договорі.

Відповідно до п. А.4 Правил Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний надати не розвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Згідно з п.5.1 Договору поставки № 232/23 від 28.03.2023 зазначено, якщо сторони не погодять іншого, постачальник поставляє товар по цьому Договору на умовах EXW склад постачальника за адресою 61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд 10, шляхом надання товару в розпорядження покупця.

За умовами специфікації № 8 від 06.09.2023 до спірного договору сторони погодили, що базисом поставки товару є DDP - склад покупця (Донецька область, Великоновосілківський район, село Мирне); строк поставки товару - не пізніше 06.10.2023.

У матеріалах справи містяться специфікації та товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що попередні поставки відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) здійснювались за одним договором на основі специфікацій. У кожній із цих специфікацій місцем поставки вказувався склад ФГ "Перебудова В." (Донецька область, Великоновосілківський район, село Мирне). При цьому жодних питань або труднощів із поставкою товару у постачальника не виникало.

Доводи апелянта щодо того, що попередні поставки свідчать про відсутність у відповідача перешкод для виконання поставки товару через отримання від позивача за первісним позовом завчасного повідомлення про конкретне місце відвантаження, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. У матеріалах справи відсутні будь-які додаткові повідомлення або документи, які б встановлювали іншу адресу поставки товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що ненадання Фермерським господарством "Перебудова В." інформації щодо конкретного місця поставки товару позбавило ТОВ "Агрозахист Харків" можливості виконати свої зобов`язання, не відповідають фактичним обставинам справи. Ці доводи спростовуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Зокрема, умови договору та специфікації чітко визначають місце поставки, а додаткових зобов`язань щодо уточнення адреси поставки позивач за первісним позовом не мав. У зв`язку з цим, апеляційні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1574/24 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1574/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.10.2024

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Склярук