Рішення

від 14.10.2024 по справі 904/2429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2429/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (51140, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Новоселівська, буд. 23; ідентифікаційний код 37555363)

до Фермерського господарства "Камелія" (51220, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Полтавська, буд. 46и; ідентифікаційний код 21897537)

про стягнення 26 732 грн. 52 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2318/24 від 05.06.2024) до відповідача - Фермерського господарства "Камелія" про стягнення 26 732 грн. 52 коп., що складає 19 780 грн. 24 коп. - заборгованості з орендної плати за період 2022 - 2023 роки за договором від 22.09.2021 №7 суборенди земельної ділянки, 1 509 грн. 49 коп. - пені, 1 269 грн. 48 коп. - 3% річних та 4 173 грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяви (вх.№28947/24 від 14.06.2024 та вх.№29092/24 від 14.06.2024) про усунення недоліків, відповідно до яких позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 10.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№34175/24 від 17.07.2024) на позовну заяву просить визнати поважними причини пропуску Фермерським господарством "Камелія" строку для подання відзиву на позовну заяву в справі № 904/2429/24 та продовжити його, долучити даний відзив на позовну заяву з додатками до матеріалів справи та врахувати його при ухваленні рішення у справі, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди земельної ділянки, пені, 3 % річних та інфляційних втрат відмовити в повному обсязі; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (код ЄДРПОУ 37555363) на користь Фермерського господарства "Камелія" (код ЄДРПОУ 21897537) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. та зазначає про те, що: - копію позовної заяви з додатками від позивача відповідач отримав тільки 22.06.2024; - керівником та засновником Фермерського господарства "Камелія" є ОСОБА_1 , яка 12.04.2024 народила дитину - ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження додається), яка не є фахівцем в галузі права; - остання, не зважаючи на наявність тримісячної дитини, продовжує виконувати свої посадові обов`язки, однак внаслідок вищезазначених об`єктивних обставин певні дії виконати самостійно та своєчасно не вбачається за можливе; - відповідач просить врахувати введений в України правовий режим воєнного стану за Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, як і врахувати положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а також рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а також суттєвих обмежень у забезпеченні споживачів електроенергією; - відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву та просить його продовжити; - позивачем жодних доказів наявності заборгованості із виплати орендної плати за договором суборенди земельної ділянки (акти звірки, досудові вимоги щодо погашення заборгованості тощо) не надано, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, при цьому правові наслідки, пов`язані із невиконанням умов договору у вигляді відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних застосуванню, в даному випадку, не підлягають через відсутність порушень умов договору суборенди в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати в грошовій формі, а тому заявлені позивачем вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають; - позивачем до позовної заяви не додано жодних документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, які оформлені у встановленому законом порядку, в якості доказів понесення ним витрат на професійну правничу (правову) допомогу; - позивачем не надано акту приймання-передачі наданих послуг за договором та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Коломойцем С. В. та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; - відповідач заперечує проти задоволення витрат на професійну правничу (правову) допомогу; - водночас 11.07.2024 між Фермерським господарством "Камелія", як клієнтом, та адвокатом Ямковим Віктором Феофановичем, було укладено Договір № 05/07-24 про надання правової допомоги; - згідно з Додатковою угодою до цього договору клієнт сплачує адвокату гонорар за надання правової допомоги в Господарському суді Дніпропетровської області в справі № 904/2429/24 7 000,00 грн., саме таку суму витрат на професійну правничу допомогу відповідач просить стягнути з позивача на його користь.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 відмовлено Фермерському господарства "Камелія" (51220, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Полтавська, буд. 46и; ідентифікаційний код 21897537) у задоволенні клопотання щодо продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Позивач у відповіді (вх.№34877/24 від 22.07.024) на відзив просить при прийнятті рішення врахувати викладені у відповіді на відзив пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення та зазначає про те, що: - з моменту виведення співзасновником Товариства ОСОБА_3 всіх земельних ділянок з товариства шляхом укладення Договорів суборенди зі своєю донькою ОСОБА_4 (фактично рейдерським шляхом захопили землі товариства) по даний час Товариство не здійснює господарської діяльності, оскільки землі в Товариство не повернуто, а тому Товариством не надавались будь-які послуги та не виконувало будь-які роботи, а також і не отримувало від інших суб`єктів господарювання будь-які роботи (послуги), включаючи і від ФГ "Камелія"; - головою фермерського господарства "Камелія", є ОСОБА_5 , яка є рідною донькою ОСОБА_3 , які проживають за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною інформацією Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - співзасновник ОСОБА_3 після укладення договорів суборенди забрав контроль і над банківськими рахунками (електронний банківський ключ) та бухгалтерськими документами, в тому числі і печатку товариства; - директор ТОВ "Агро-Тера СВ" Фісіна А.А. наголошує, що ним не підписувались Договори суборенди земельних ділянок з ФГ "Камелія", а підпис в них є підроблений; - директор Товариства "Агро-Терра СВ" Фісіна А.А. неодноразово звертався до ОСОБА_3 щодо повернення доступу до банківських рахунків, але позитивного результату не дійшов; - лише наприкінці 2023 директор товариства "Агро-Терра СВ" Фісіна А.А. зміг отримати доступ до банківського рахунку товариства та отримання печатки; - між ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФГ "Камелія" не здійснювались будь-які взаємні господарські правовідносини; - статтею 14 Статуту Товариства "Агро-Терра СВ" визначено, що органами управління товариства є загальні збори та виконавчий орган; - відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 21 Статуту Товариства "Агро-Терра СВ" визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства; до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (уразі утворення); виконавчий орган товариства є одноосібний; назвою одноосібного виконавчого органу є "Директора"; - відповідно до даних Державного реєстру юридичних осіб директором ТОВ "Агро-Терра СВ" є ОСОБА_6 , на підтвердження чого було надано до матеріалів справи виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань; - єдиним органом управління ТОВ "Агро-Терра СВ" являються загальні збори та виконавчий орган в особі директора Фісіна А.А.; - позивач ТОВ "Агро-Терра СВ" в особі адвоката Коломойця С.В. вважає, що вищевказані Акти взаємних розрахунків створені (складені) після отримання відповідачем позовної заяви про стягнення заборгованості, а не в період, зазначений в актах, на що вказує наданий представником відповідача, як письмовий доказ Додаток №2-2 "Акт звірки взаємних рахунків за період 22.09.2022-31.12.2022" в справі №904/2598/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення заборгованості за договором № 11 суборенди землі від 27.09.2021р., в якому підписантом від ФГ "Камелія" виступала ОСОБА_7 та представником ТОВ Володимир Бабіним, тоді як внесення змін до ЄДРПОУ були здійснено (внесено) 16.02.2024 року, тобто в період 22.09.2022-31.12.2022 головою фермерського господарства була Ольга Бабіна, а не була Колінько, про що свідчить виправлений акт, доданий до справи; - вищезазначені акти підписані особою, якій не надавались повноваження ні директором ні загальними зборами товариства, а тому вказані акти підписані неуповноваженою особою; - виконавчий орган ТОВ "Агро-Терра СВ" в особі директора Фісіна А.А. не надавав своєї заяви на згоду укладення та/або погодження Договору взаємозаліку, а також заяв щодо погодження складання Акту звірки взаємних рахунків за період 22.09.2022-31.12.2022, та Акту звірки взаємних рахунків за період 01.01.2023-30.04.2024; - з врахуванням зазначеного позивачем спростовується позиція відповідача щодо узгодженості між ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФГ "Камелія" про непроведення розрахунків за 2021 рік з підстав невикористання земельних ділянок до 31.12.2021, про що послався на акт звірки взаємних розрахунків, тим самим сам відповідач підтверджує, що орендна плата за 2021 рік ФГ "Камелія" не нараховувалась та не сплачувалась; - зазначений відповідачем в якості доказу проведення розрахунку за умовами Договорів суборенди від 22.09.2021 року акт взаємних розрахунків є неналежним доказом, відповідачем не доведено іншими письмовими доказами відсутності заборгованості; - оскільки відповідачем не спростовано наявної заборгованості перед ТОВ "Агро-Терра СВ", нараховані штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі.

Позивач у заяві про витребування доказів, що додана до відповіді на відзив, просить витребувати у Фермерського господарства "Камелія" (код ЄДРПОУ 2189753, юридична адреса: 51220, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, місто Перещепине, вул. Полтавська, будинок 46и) належним чином засвідчені копії укладених Договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-СВ" та Фермерським господарством "Камелія" щодо виконання робіт (надання послуг) за період 01.01.2023 по 30.04.2024 по взаєморозрахунку на суму 59 230.84 грн. та належним чином засвідчені копії документу щодо зміни голови фермерського господарства "Камелія" та/або у разі зміни прізвища голови фермерського господарства Бабіної на Колінько через те, що до матеріалів справи надано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що є два акта за один і той самий період 22.09.2021 - 31.12.2022 складені між ТОВ "Агро-Терра СВ" і ФГ "Камелія", в одному зазначено представник від Фермерського господарства Ольга Бабіна, в іншому Ольга Колінко.

Також від позивача надійшла ще відповідь (вх.№34902/24 від 22.07.2024) на відзив, яка за змістом не відноситься до справи №904/2429/24, проте позивачем у шапці відповіді на відзив помилково зазначено посилання на номер справи №904/2429/24, тоді як суддею зазначено - ОСОБА_8 та у тексті вказаної відповіді на відзив міститься посилання на справу №904/2586/24.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 29.07.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (51140, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Новоселівська, буд. 23; ідентифікаційний код 37555363) відповідь (вх.№34902/24 від 22.07.2024) на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" про витребування доказів.

Позивач у клопотанні (вх.№36748/24 від 02.08.2024) про витребування доказів просить витребувати у Фермерського господарства "Камелія" (код ЄДРПОУ 2189753, юридична адреса: 51220, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, місто Перещепине, вул. Полтавська, будинок 46и) належним чином засвідчені копії укладених Договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-СВ" та Фермерським господарством "Камелія" щодо виконання робіт (надання послуг) за період 01.01.2023 по 30.04.2024 по взаєморозрахунку на суму 59 230 грн. 84 коп. та належним чином засвідчену копію документу щодо зміни голови фермерського господарства "Камелія" та/або уразі зміни прізвища голови фермерського господарства Бабіної на Колінько, оскільки до матеріалів справи надано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначає про те, що: - відповідач в своїй правовій позиції, викладеній у відзиві на позовну заяву, на обґрунтування відсутності заборгованості перед позивачем, посилається на укладені між ФГ "Камелія" та ТОВ "Агро-Терра СВ" Договори, за умовами яких ФГ "Камелія" здійснила та/або виконала на користь ТОВ "Агро-Терра СВ" певну робота та/або послугу в рахунок сплати орендної плати за Договорами суборенди землі від 22.09.2021 року, в тому числі і за Договором №7, про що зазначено в Акті звірки за 01.01.2023-01.04.2024; - з моменту виведення співзасновником Товариства ОСОБА_3 всіх земельних ділянок з товариства шляхом укладення Договорів суборенди від 22.09.2021 зі своєю донькою ОСОБА_4 по даний час, а саме 01.08.20224, Товариство не здійснює господарської діяльності, оскільки землі в Товариство, не повернуто; - Товариством не надавало будь-які послуги та не виконувало будь-які роботи, а також і не отримувало від інших суб`єктів господарювання будь-які роботи (послуги), включаючи і від ФГ "Камелія"; - відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ФГ "Камелія" з 25.08.2021 по 16.02.2024 була Бабіна Ольга Володимирівна, а відповідно до наявного в матеріалах справи акту звірки за період з 22.09.2022 по 31.12.2022, акт підписано від імені ФГ "Камелія" головою Ольга Колінько.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" про витребування доказів.

Відповідач у заяві (вх.№38600/24 від 15.08.2024) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) просить внести дані представника до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №904/2429/24 та перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді.

Відповідач у клопотанні (вх.№42451/24 від 09.09.2024) про долучення письмових доказів до матеріалів справи просить долучити до матеріалів справи письмові докази згідно з переліком.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№43905/24 від 18.09.2024) у справі щодо письмових доказів, поданих відповідачем, просить при прийнятті свого рішення врахувати обґрунтування та аргументи, викладені у поясненні щодо залучених відповідачем письмових доказів та приєднати до матеріалів справи письмові докази, посилаючись на те, що: - позивач ознайомився з поданими письмовими доказами та вважає, що вони не відповідають достовірності (сфальсифіковані) та фактичним обставинам справи, а тому стає за необхідне надати письмові пояснення; - між співзасновниками ТОВ "Агро-Терра СВ", а саме між виконавчим органом, директором Товариства Фісіна Андрієм Андрійовичем та співзасновником Товариства ОСОБА_9 , з серпня 2021 року існує корпоративний спір щодо користування земельними ділянками; - підтвердженням наявності спору між співзасновниками є звернення директора, як виконавчого органу ТОВ "Агро-Терра СВ", до правоохоронних органів відносно незаконного вибуття земельних ділянок, про що було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 12.07.2022 року на підставі заяви до правоохоронних органів, а також звернення ТОФ "Агро-Терра СВ" до Господарського суду Дніпропетровської області стосовно визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок та скасування реєстраційних записів (справа 904/183/22), щодо витребування земельних ділянок від ФГ "Камелія" (справа № 904/1879/23); -підтвердженням вищезазначених обставин є копія Наказу Міністерства юстиції України "про залишення скарги без розгляду", в якому Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції у своєму Висновку від 24.01.2024 встановили вищезазначені обставини; - позивач заперечує щодо того, що директором ОСОБА_6 було укладено з ФОП Бабін Іваном Івановичем від 07.05.2021 Договір №01/05 про виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг), а також директор зазначає, про те, що ним не підписувались вищезазначені Акти наданих послуг; - позивач звертає увагу, що підписи як в Договорі так і в актах відмінні від підпису, що міститься в договорі про надання правової допомоги; - позивач зазначає, що йому до звернення з позовними вимогами до ФГ "Камелія" про стягнення орендної плати не було відомо про існування такого Договору, а тим більше виконання ФОП Бабіним І.І. сільськогосподарських робіт (послуг), а також рішення загальними зборами товариства також не приймалось; - позивач зазначає, що перед ФОП Бабіним І.І. у ТОВ "Агро-Терра СВ" будь-якої заборгованості не існувало; - доречно звернути і на сам Договір від 07.05.2021 №01/05 про виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг), відповідно до якого предметом договору є: "п. 1.1. За цим Договором виконує польові роботи (послуги) по хім.обробітку посіві, найменування - згідно Акту задачі-приймання робіт (надання послуг), а замовник зобов`язаний вчасно сплачувати за польові с/г роботи (послуги) виконавцю встановлену плату відповідно до умов Договору; - в той же час відповідачем надано Акт від 31.07.2021 №5/07-21 наданих послуг, за яким здійснено збирання врожаю озимої пшениці 33,07 га., Акт від 30.11.2021 №1/11-21 наданих послуг, за яким надано послуги збирання врожаю кукурудзи 60,65 га. та збирання врожаю соняшника 81,67 га., виконання робіт по збиранню врожаю здійснено відповідно до укладеного Договору від 07.05.2021р. №1/05 про виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг), тобто поза межами предмету договору; - крім того, ФОП Бабін І.І., з урахуванням пунктів 3.4., 5.2. вказаного Договору, станом на 30.08.2024 не звертався та не направляв жодного листа-вимоги (претензії) щодо наявної заборгованості за умовами Договору, а тим більше і не звертався до судових органів з позовними вимогами про стягнення заборгованості та поновлення порушених прав невиконанням умов господарського договору; - за договорами суборенди площа переданих земельних ділянок складає 37,25 гектарів, та земельна ділянка площею 5,45 - за умовами Договору емфітевзису, кадастровий номер 1222384000:01:001:0075, що загалом складає 42,7 га; - в той же час відповідачем надано Акти виконаних робіт за умовами Договору від 07.05.2021 № 1/05, проведених робіт на земельній ділянці загальною площею 175,39 га., що фактично не відповідає дійсності; - відповідач - ФГ "Камелія" в особі керівника ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , як співзасновником ТОВ "Агро-Терра СВ", та ФОП Бабіним Іваном Івановичем, тобто родиною Бабінів, з метою ухилення від виконання зобов`язань перед ТОВ «Агро-Терра СВ» за умовами укладених договорів суборенди землі, в тому числі і Договором №7, створили (сфальсифікували) документи для надання їх судовим органам з метою непроведення розрахунку з ТОВ "Агро-Терра СВ" за умовами використання земельної ділянки протягом 2021- 2024 років; - директор Товариства, виключно одноособово, здійснює поточною діяльністю товариства, тобто до директора товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників, в свою чергу, директор Товариства Фісіна А.А. не укладав з ФГ "Камелія" договорів про надання та або отримання робіт та/або послуг, директор взагалі не укладав жодного договору з відповідачем.

Також позивач у клопотанні (вх.№43922/24 від 18.09.2024) про долучення доказів просить долучити до матеріалів справи 904/2429/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення 26 732 грн. 52 коп. копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки - 372477943 від 02.04.2024.

Відповідач у запереченнях (вх.№44442/24 від 20.09.2024) проти пояснень ТОВ "Агро-Терра СВ" в порядку статті 169 ГПК України просить долучити дані заперечення до матеріалів справи та врахувати їх при ухваленні рішення у справі, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди земельної ділянки, пені, 3 % річних та інфляційних втрат відмовити в повному обсязі і вирішити питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи про те, що: - між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" та Фермерським господарством "Камелія" існують правовідносини щодо суборенди земельної ділянки площею 5,48 га (кадастровий номер 1222384000:01:001:0141), що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчується відповідним договором від 22 вересня 2021 року №7, такий факт визнається сторонами в справі; - відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, а також із окремим клопотанням про приєднання доказів було надано відповідні, допустимі та достовірні докази відсутності заборгованості з виплати орендної плати за договором суборенди у заявлений позивачем період; - предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди земельної ділянки за період з 2022 року по 2023 рік; - відповідач наголошує, що подані ним акти та платіжна інструкція є доказом у цій справі в розумінні положень ГПК України, інформація, що відображена у вищезазначених актах підтверджена первинними документами, долученими відповідачем разом із відповідним клопотанням від 09.09.2024 та такі акти містять підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб; - посилання ж позивача на "фіктивність" поданих відповідачем доказів виконання

своїх зобов`язань за договором суборенди є безпідставними та такими, що не підтверджується жодними доказами; - факт наявності господарських правовідносин між сторонами з приводу договору суборенди земельної ділянки останніми визнаються; - разом з тим, виплата та отримання орендної плати за таким договором у 2022 році підтверджується самим позивачем, що відображено у відповідних заключних виписках АТ КБ "ПриватБанк" за періоди з 22.01.2020 по 22.01.2024 та з 01.08.2021 по 12.06.2024 року, які долучені позивачем в якості доказів до позовної заяви; - слід зауважити, що ОСОБА_3 , як співзасновник та учасник ТОВ "Агро-Терра СВ", на підставі Протоколу від 06 травня 2019 року №02-05/19 загальних зборів учасників є уповноваженим представником ТОВ "Агро-Терра СВ", який має право вчиняти будь-які дії від імені Товариства без довіреності, у тому числі й підписувати договори; зазначена інформація також відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яких доказів відсутності права підпису ОСОБА_3 договорів, в тому числі й актів від імені ТОВ "Агро-Терра СВ" матеріали справи не містять та позивачем надані не були; - посилання ж позивача на наявність корпоративного спору між учасниками та співзасновниками ТОВ "Агро-Терра СВ" виходить за межі позовних вимог та не стосується предмету спору в цій справі; - позивачем не було надано будь-яких рішень, ухвалених за результатами розгляду будь-яких кримінальних, господарських чи інших справ, на які останній посилається в додаткових поясненнях, а тому такі обставини не можуть бути враховані судом, оскільки є недостовірними та такими, що не стосуються предмету спору в цій справі; - позивачем не було надано будь-яких доказів відсутності реальності господарських угод між ТОВ "Агро-Терра СВ", ФГ "Камелія" та ФОП " ОСОБА_11 ", а посилання останнього на наявність родинних відносин між учасниками таких суб`єктів господарювання не свідчить про наявність таких обставин; - надані відповідачем копії первинних бухгалтерських документів (договорів, актів, рахунків і т.і.) містять засвідчені підписом уповноваженої особи позивача (підписант ОСОБА_3 ), який скріплений печаткою ТОВ "Агро-Терра СВ", яка знаходиться в розпорядженні директора товариства ОСОБА_6 , оскільки він є виконавчим органом Товариства; - матеріали справи не містять доказів того, що печатка передавалася директором ОСОБА_3 чи будь-кому іншому в розпорядження; - відповідач вважає, що директор ТОВ "Агро- Терра СВ" Фісіна А. А. був обізнаний про наявність таких господарських відносин з контрагентами, про реальність таких відносин та визнання їх товариством шляхом їх виконання.

Також відповідач у клопотанні (вх.№36246/24 від 03.10.2024) про долучення письмових доказів до матеріалів справи просить долучити до матеріалів справи копію акту від 01.04.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог та копію договору від 29.03.2024 №29/03-1 про переведення боргу.

Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого ним зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ", як орендарем, та відповідачем - Фермерським господарством "Камелія", як суборендарем, було укладено договір від 22.09.2021 №7 суборенди земельної ділянки (надалі - Договір) (а.с.18-20).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає в суборенду (в строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 5,4800 га, в тому числі: рілля - 5,4800 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0141, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, з метою використання її за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У пунктах 2.1, 2.2, 2.3 Договору сторони визначили, що договір суборенди укладено терміном (строком) на 10 років. Договір суборенди набуває чинності з моменту його укладення, а право користування земельною ділянкою з моменту державної реєстрації речового права (права користування землею). Термін дії договору не може перевищувати терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору на земельній ділянці, яка передається в суборенду, відсутні об`єкти нерухомого майна та інфраструктури. Земельна ділянка передається в суборенду без об`єктів нерухомого майна та інфраструктури.

Відповідно до пункту 1.5 Договору вартість земельної ділянки станом на момент укладення договору оренди, згідно з нормативною грошовою оцінкою державного органу земельних ресурсів - 247 252 грн. 98 коп.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що об`єкт суборенди знаходиться в користуванні орендаря на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладеного на 15 років між орендарем та орендодавцем - ОСОБА_12 , в подальшому іменується договір оренди земельної ділянки.

За умовами пункту 1.7 Договору передача в суборенду земельної ділянки відбувається зі згоди орендодавця - ОСОБА_12 , на підставі пункту 9.1 договору оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладеного між орендарем та орендодавцем.

У пункті 1.8 Договору визначено, що право власності орендодавця - ОСОБА_12 , на передану в суборенду за договором та орендовану за договором оренди земельної ділянки від 12.10.2016, земельну ділянку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю: серія IV-ДП № 05739, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за Мд. № 960 від 20.09.2002.

Пунктом 1.9 Договору визначено, що місцезнаходження земельної ділянки - на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору земельна ділянка передається в суборенду для вирощування сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3 Договору земельна ділянка вважається переданою орендарем суборендареві з моменту державної реєстрації права суборенди, якщо інше не встановлено законом. Передача земельної ділянки в суборенду здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до умов Договору позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт прийому-передачі об`єкта суборенди (земельної ділянки) від 22.09.2021, яким сторони засвідчили факт того, що:

- орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду, строком на 10 років, земельну ділянку, площею 5,4800 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0141, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (пункт 1 Акту);

- земельна ділянка передана в стані придатному для її нормальної експлуатації за цільовим призначенням (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). На ній відсутні залишки минулих посівів, забур`яненість, засміченість (пункт 2 Акту);

- на земельній ділянці відсутні посіви сільськогосподарських культур та незавершене виробництво сільськогосподарських культур, які б могли належати орендарю та/або третім особам (пункт 3 Акту);

- суборендар претензій щодо якісного стану переданої в суборенду земельної ділянки не має (пункт 4 Акту) (а.с. 20 зворотня сторона).

Доказів розірвання, внесення змін чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано; також в матеріалах справи відсутні докази повернення вказаної земельної ділянки із суборенди.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені зобов`язання за Договором від 22.09.2021 №7 суборенди земельної ділянки в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за 2021-2023 роки, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати за 2022 - 2023 роки в сумі 19 780 грн. 24 коп.; за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 11.5 Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 04.06.2023 по 04.06.2024 в сумі 1 509 грн. 49 коп.; крім того на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування за загальний період з січня 2022 року по березень 2024 року включно в сумі 4 173 грн. 31 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 04.06.2024 у сумі 1 269 грн. 48 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір від 22.09.2021 №7 суборенди земельної ділянки, який є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що вказаний договір є оплатним.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що плата за суборенду земельної ділянки (далі - орендна плата), сплачується суборендарем орендареві у грошовій формі - 9 890 грн. 12 коп. на рік, що складає 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 1.5 цього договору (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата сплачується суборендарем у безготівковій формі (пункт 3.2. договору).

Згідно з пунктом 3.4 Договору орендна плата сплачується суборендарем в грошовій формі до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно.

За умовами пункту 8.1 Договору орендар має право вимагати від суборендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (підпункт 8.1.4 Договору).

Згідно з пунктом 8.4 Договору сyборендар, зокрема, зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату (підпункт 8.4.3 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що вказаний обов`язок був виконаний відповідачем лише частково. Так, платіжною інструкцією від 28.12.2022 №359 відповідачем було сплачено на користь позивача 69 230 грн. 84 коп. із призначенням платежу: "перерахування суборенди за земельні ділянки згідно з договорами №9, 7, 10, 11, 8, 12, 13 від 22.09.2022", що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою та платіжною інструкцією (а.с. 23-26, 86).

Суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається, у призначенні платежу було допущено описку у році договорів, а саме: помилково зазначено 22.09.2022, в той час, як правильною датою всіх договорів є 22.09.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що спірна земельна ділянка до 31.12.2021 використовувалася позивачем, отже фактично, у 2021 році відповідач не використовував спірну земельну ділянку, та, відповідно, нарахування орендної плати за 2021 рік вважає безпідставним.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору відповідачем 28.12.2022 було проведено сплату лише за 2021 рік, але з порушенням строків такого розрахунку.

З цього приводу суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка була передана позивачем відповідачу 22.09.2021, на підтвердження чого сторонами був складений Акт від 22.09.2021 прийому-передачі об`єкта суборенди (земельної ділянки) (а.с. 20 зворотня сторона).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач користувався земельною ділянкою на підставі Договору з 22.09.2021.

Враховуючи викладене, з урахуванням умов Договору (пункт 3.1) відповідач був зобов`язаний вносити орендну плату, а саме:

- у 2021 році орендна плата складала 2 709 грн. 62 коп. (9 890,12 : 365 х 100); з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4 Договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати є 31.12.2021;

- у 2022 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4 Договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, є 02.01.2023;

- у 2023 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4 Договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, є 01.01.2024.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов`язань за Договором відповідач здійснив лише один платіж, як було встановлено вище, 28.12.2022 в сумі 9 890 грн. 12 коп., суд приходить до висновку, що вказаним платежем була у повному обсязі сплачена орендна плата за 2021 рік в сумі 2 709 грн. 62 коп., а також частково сплачена орендна плата за 2022 рік в сумі 7 180 грн. 50 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за Договором у загальній сумі 12 599 грн. 74 коп., а саме:

- зі сплати орендної плати за 2022 рік у сумі 2 709 грн. 62 коп. (9 890, 12 - 7 180,50);

- зі сплати орендної плати за 2023 рік у сумі 9 890 грн. 12 коп.

Також матеріалами справи підтверджується, що орендна плата за 2021 рік внесена відповідачем із простроченням.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам Договору, а також, порушуючи норми чинного законодавства, відповідач свої зобов`язання належним чином та у повному обсязі не виконав, орендну плату у встановлені договором розмірі та строки не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12 599 грн. 74 коп.

На момент розгляду справи доказів сплати відповідачем позивачу спірної заборгованості сторонами не надано, матеріали справи не містять.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за Договором за 2022 - 2023 роки є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо порушення відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за Договором та наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за 2022 - 2023 роки, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за 2022 - 2023 роки підлягають частковому задоволенню в сумі 12 599 грн. 74 коп.

Щодо нарахування пені

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

За приписом статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 11.5 Договору суборендар несе відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за Договором за загальний період з 04.06.2023 по 04.06.2024 в сумі 1 509 грн. 49 коп.

При перевірці розрахунку судом встановлено, що позивачем було невірно визначено суму заборгованості за 2022 рік, а також періоди прострочення як у 2022 році так і у 2023 році.

Так:

- сума заборгованості з орендної плати за 2022 рік, з урахуванням її часткової сплати 28.12.2022 на суму 7 180 грн. 50 коп., складає 2 709 грн. 62 коп. (9 890 грн. 12 коп. - 7 180 грн. 50 коп.).

- першим днем прострочення зі сплати орендної плати за 2022 рік є 03.01.2023;

- першим днем прострочення зі сплати орендної плати за 2023 рік є 02.01.2024.

Після перевірки розрахунку судом розмір пені за прострочення сплати орендної плати складає:

- за 2022 рік за період з 04.06.2023 по 30.06.2023 - 100 грн. 22 коп.

- за 2023 рік за період з 02.01.2024 по 04.06.2024 - 1 212 грн. 76 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені за загальний період з 04.06.2023 по 04.06.2024 підлягають частковому задоволенню в сумі 1 312 грн. 98 коп.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем нараховано 3% річних за прострочення сплати орендної плати за загальний період з 01.01.2022 по 04.06.2024 в розмірі 1 269 грн. 48 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за загальний період з січня 2022 по березень 2024 включно в розмірі 4 173 грн. 31 коп.

При перевірці розрахунку судом встановлено, що позивачем було невірно визначено суму заборгованості за 2022 рік, а також періоди прострочення як у 2022 році так і у 2023 році.

Так:

- сума орендної плати за 2021 рік, з урахуванням дати укладення Договору та складання Акту прийому-передачі об`єкту суборенди складає 2 709 грн. 62 коп.;

- сума заборгованості з орендної плати за 2022 рік, з урахуванням її часткової сплати 28.12.2022 на суму 7 180 грн. 50 коп., складає 2 709 грн. 62 коп. (9 890 грн. 12 коп. - 7 180 грн. 50 коп.);

- першим днем прострочення зі сплати орендної плати за 2021 рік є 01.01.2022;

- першим днем прострочення зі сплати орендної плати за 2022 рік є 03.01.2023;

- першим днем прострочення зі сплати орендної плати за 2023 рік є 02.01.2024.

Після перевірки судом розрахунку розмір 3% річних за прострочення сплати орендної плати складає:

- за 2021 рік за період з 01.01.2022 по 27.12.2022 - 80 грн. 40 коп.;

- за 2022 рік за період з 03.01.2023 по 04.06.2024 - 115 грн. 49 коп.

- за 2023 рік за період з 02.01.2024 по 04.06.2024 - 125 грн. 65 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за загальний період з 01.01.2022 по 04.06.2024 підлягають частковому задоволенню в сумі 321 грн. 54 коп.

Після перевірки розрахунку судом розмір інфляційних нарахувань складає:

- за 2021 рік за період з січня 2022 по грудень 2022 включно - 720 грн. 85 коп.;

- за 2022 рік за період з січня 2023 по березень 2024 включно - 172 грн. 05 коп.;

- за 2023 рік за період з січня 2024 по березень 2024 включно - 119 грн. 15 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань за загальний період з січня 2022 по березень 2024 включно підлягають частковому задоволенню в сумі 1 012 грн. 05 коп.

Щодо заперечень відповідача

З приводу заперечень відповідача щодо погашення орендних платежів за користування земельною ділянкою у 2023 році шляхом проведення зарахування зустрічних грошових зобов`язань, суд зазначає наступне.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

З цього приводу суд зазначає також таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом частин першої, третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини четверта, п`ята статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вже зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, було встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем було подано відзив 17.07.2024 - з порушенням строку, встановленого ухвалою суду від 19.06.2024, проте, враховуючи заявлене відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, ухвалою суду від 01.08.2024 вказане клопотання було задоволено та поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Втім, суд вважає за необхідне зазначити, що в порушення норм чинного Господарського процесуального кодексу України, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву не було подано доказів проведення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, відповідачем не було повідомлено суду, що доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

В подальшому, після спливу встановленого процесуальним законом строку для подання доказів, відповідачем було надано до суду низку документів, зокрема, останнє клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи було подано відповідачем 03.10.2024.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем при подачі додаткових документів до справи, не обґрунтовано неможливість їх подання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, докази, не подані відповідачем у встановлений законом та судом строк, до розгляду судом не приймаються.

Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів вчинення правочину, спрямованого на припинення зобов`язань сторін шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому долучені відповідачем до матеріалів справи Акти звірки взаєморозрахунків не підтверджують здійснення відповідного зарахування.

В той же час, як зазначалося вище, доказів на підтвердження сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022 році в залишковій сумі 2 709 грн. 62 коп., та у 2023 році - в сумі 9 890 грн. 12 коп., а всього 12 599 грн. 74 коп., відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу шляхом надання належних доказів, не спростував.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 726 грн. 95 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (51140, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Новоселівська, буд. 23; ідентифікаційний код 37555363) до Фермерського господарства "Камелія" (51220, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Полтавська, буд. 46и; ідентифікаційний код 21897537) про стягнення 26 732 грн. 52 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Камелія" (51220, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Полтавська, буд. 46и; ідентифікаційний код 21897537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (51140, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської обл., вул. Новоселівська, буд. 23; ідентифікаційний код 37555363) 12 599 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 74 коп. - заборгованості, 1 312 (одна тисяча триста дванадцять) грн. 98 коп. - пені, 321 (триста двадцять одна) грн. 54 коп. - 3% річних, 1 012 (одна тисяча дванадцять) грн. 05 коп. - інфляційних нарахувань та 1 726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 95 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

18.10.2024