Ухвала

від 18.10.2024 по справі 305/1824/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/1824/24

Провадження по справі 2-з/305/34/24

УХВАЛА

18.10.2024 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Вербещук В.А., розглянувши заяву адвоката Мігалі Іляни Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом адвоката Мігалі Іляни Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна, про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом адвоката Мігалі Іляни Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна, про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Адвокат Мігалі І.В. подала заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує наступним. У провадженні Рахівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Зазначила, що з метою забезпечення прав та інтересів заявника, необхідно звертатися із заявою про забезпечення позову, так як є ймовірність що невжиття заходів забезпечення позову перешкоджатиме чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки є підстави вважати, що протягом розгляду справи боржник ОСОБА_2 будучи власником житлового будинку не дочекавшись рішення суду може відчужити житловий будинок. Крім того зазначила,що при задоволення судом заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок боржника не будуть спричинені ніякі збитки та оскільки позивач має зареєстроване місце проживання на території України, просила не застосувати зустрічне забезпечення. Враховуючи наведене просила заяву задовольнити та до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили накласти арешт на житловий будинок за АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 ; не застосувати зустрічне забезпечення.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.2 ст.149ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Однак, як вбачається із поданої заяви про забезпечення позову, представником позивача не наведено та не підтверджено належними доказами, що невжиття зазначених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.

Також, з наявних матеріалів поданої заяви не можливо пересвідчитися, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, представником позивача не наведено та не підтверджено належними доказами жодної обставини, яка би свідчила про те, що відповідач має намір відчужити житловий будинок.

У відповідності до ч.6 ст.153 ЦПК України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши заяву в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.149, 150, 153, 247 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката МігаліІляни Василівни,що дієв інтересах ОСОБА_1 , прозабезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області Дочинець С.І.