Постанова

від 27.09.2024 по справі 520/4608/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/314/24

Справа № 520/4608/17

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Сегеда С.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача Одеської міської ради не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Таїровської селищної ради Одеської області не з`явились,

переглянувши справу №520/4608/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи Таїровської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року у складі судді Калініченко Л.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 19 квітня 2017 року до суду з вищеназваним позовом до відповідача Одеської міської ради, вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила заповіт на її користь. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . 27 січня 2011 року склала заяву про прийняття спадщини, яку направила поштою до Першої луганської державної нотаріальної контори. Проте, при зверненні 16 березня 2017 року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю. стало відомо, що будь-які записи у Спадковому реєстрі про відкриття спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 відсутні.

Позивач ОСОБА_1 просила визначити додатковий строк тривалістю у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (т.1 а.с.1-3).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 08 травня 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.18).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року витребувано з Першої луганської державної нотаріальної контори інформацію щодо спадкової справи померлої ОСОБА_2 (т.1 а.с.40-41).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (т.1 а.с.57-59).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Таїровської селищної ради Одеської області (т.1 а.с.73-74).

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеської області задоволено; рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено; розподілені судові витрати (т.1 а.с.158-163).

Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасовано, рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року залишено в силі (т.1 а.с.227-231).

Висновок суду касаційної інстанції ґрунтувався на тому, що 27 січня 2011 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Першої луганської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка була отримана Першою луганською державної нотаріальною конторою 31 січня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивач у строк передбачений законом подала заяву про прийняття спадщини, отримавши яку нотаріус Першої луганської державної нотаріальної контори мав завести спадкову справу згідно з вимогами пункту 207 Глави 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, чинною на час виникнення спірних правовідносин. Однак, з невстановлених причин у Спадковому реєстрі відсутні будь-які записи про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з листом Першої сєвєродонецької державної нотаріальної контори інформація про заведення справи після померлої ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутня, архів Першої луганської державної нотаріальної контори знаходиться на непідконтрольній території у м. Луганськ. Позивач зі свого боку вжила всіх необхідних та передбачених законом заходів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а відсутність інформації у спадковому реєстрі про заведення спадкової справи не залежало від волі позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року (т.2 а.с.34-35).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року закрито за відмовою ОСОБА_3 від апеляційної скарги (т.2 а.с.106-108).

23 грудня 2020 року Одеська міська рада звернулась до Київського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд на підставі пункту 2 частини 2 статті 423 ЦПК України рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.112-117).

Заяву про перегляд рішення обґрунтовано наступним. Висновок суду першої інстанції про звернення ОСОБА_1 до Першої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 базується на таких доказах як: копії опису поштового вкладення за №115632, копії квитанції №691/16, копії поштового повідомлення; при цьому Верховний суд ключовим доказом визначив саме опис поштового вкладення за №115632. Вказані документи в оригіналах до суду не надавались та містили ознаки підробки для заволодіння земельними ділянками, з огляду на що Таїровська селищна рада звернулась з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 листопада 2020 року у справі №509/5047/20 за матеріалами кримінального провадження №12020165380000203 від 06 жовтня 2020 року визнано винною ОСОБА_4 (оператора поштового зв`язку поштового відділення №38 «Укрпошта») у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 358 КК України. ОСОБА_5 визнала вину та вказала, що у період квітня-серпня 2019 року на прохання невідомої особи жіночої статі склала та видала завідомо підроблений документ, а саме опис поштового відправлення із зазначенням переліку документів щодо відкриття спадкової справи. Вироком було встановлено підробку письмового доказу у справі, а саме опису поштового вкладення за №115632 від 27 січня 2011 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 направила на адресу Першої луганської нотаріальної контори саме заяву про прийняття спадщини («заяву про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 »). Факт фальшивості істотного доказу по справі (опису поштового вкладення за №115632), що підтверджений вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 листопада 2020 року у справі №509/5047/20, є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2020 року заяву про перегляд рішення прийнято, відкрито провадження в справі за заявою Одеської міської ради за нововиявленими обставинами; призначено судове засідання (т.2 а.с.132).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року заяву Одеської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відмовлено (т.2 а.с.144-154).

Висновок суду мотивовано тим, що наданий позивачем опис поштового вкладення №115632 як підроблений документ не є належним доказом направлення 27 січня 2011 року до Першої луганської державної нотаріальної контори заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження іншим складом суду у зв`язку зі звільненням судді-доповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (т.2 а.с.158-161).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Визнання опису поштового відправлення підробленим не є нововиявленою обставиною, так як не відповідає вимогам, які висуваються до таких обставин. Крім того, цей факт не мав значення для винесення первісного рішення у цій справі. Рішення суду від 18 вересня 2017 року неправомірно скасовано за нововиявленими обставинами.

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська міська рада заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. В основу скасованого рішення суду від 18 вересня 2017 року покладений висновок про те, що ОСОБА_1 звернулась до Першої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак спадкова справа не була заведена. Касаційна інстанція скасування постанови суду апеляційної інстанції від 27 лютого 2019 року про відмову в позові та залишення без змін рішення суду першої інстанції від 18 вересня 2017 року мотивувала тим, що ОСОБА_1 надіслала 27 січня 2011 року на адресу Першої луганської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що з матеріалів, доданих до касаційної скарги, встановлено існування опису поштового вкладення за №115632 зі штампом поштового відділення датованого 27 січня 2011 року, в якому зазначено про направлення ОСОБА_1 на адресу нотаріальної контори саме заяву про прийняття спадщини. Вироком суду в справі №509/5047/20 встановлено підроблення опису поштового вкладення №115632. Доводи апеляційної скарги про те, що підроблений опис поштового вкладення №115632 не має значення, так як не був долучений при первісному розгляді справи та не оцінювався судом, безпідставні. Даний доказ був оцінений Верховним Судом та покладений в основу постанови, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції від 18 вересня 2017 року. Висновки Верховного Суду, з яких він виходив при залишенні без змін рішення суду першої інстанції, неможливо ігнорувати, такі висновки є частиною справи та підлягають дослідженню разом з рішенням, яке переглядається (т.2 а.с.181-186).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті м. Луганськ (т.1 а.с.5).

ОСОБА_2 склала заповіт на користь ОСОБА_1 ; заповіт посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Герасимовою В.Ф. 04 березня 2003 року, зареєстровано в реєстрі за №312 (т.1 а.с.4).

У Спадковому реєстрі відсутні дані про заведення спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (т.1 а.с.7, 52-53).

19 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтувала тим, що у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до Першої Луганської державної нотаріальної контори, проте з невідомих для неї причин у Спадковому реєстрі відомості про відкриття спадкової справи відсутні.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Наявність підстав для застосування частини 3 статті 1272 ЦК України, а саме пропуск строку для прийняття спадщини з поважних причин, ОСОБА_1 доводить тим, що у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до Першої Луганської державної нотаріальної контори, проте у Спадковому реєстрі відомості про відкриття спадкової справи відсутні. Будь-якими іншими обставинами ОСОБА_1 не обґрунтовує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Отже, обставинами (фактами), що обґрунтовують вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є подання ОСОБА_1 до Першої луганської державної нотаріальної контори 27 січня 2011 року заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Дані обставини (факти) ОСОБА_1 доводила в суді першої та апеляційної інстанції доказами, а саме копією квитанції №691/16 Укрпошти за ф.1 від 27 січня 2011 року про направлення до держнотконтори м. Луганськ кореспонденції, копією повідомлення про отримання Першою луганською державною нотаріальною конторою 31 січня 2011 року кореспонденції (т.1 а.с.8, 9).

До суду касаційної інстанції в порядку доведення обставин (факту) подання до Першої луганської державної нотаріальної контори 27 січня 2011 року заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 надала опис поштового вкладення за №115632 зі штампом поштового відділення від 27 січня 2011 року, де зазначено про надіслання заяви ОСОБА_1 про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (т.1 а.с.173).

Касаційна інстанція, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, вважала встановленим, що ОСОБА_1 27 січня 2011 року надіслала на адресу Першої луганської державної нотаріальної контори саме заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка була отримана Першою луганською державною нотаріальною конторою 31 січня 2011 року; що надіслання заяви про прийняття спадщини встановлено із опису поштового вкладення за №115632 зі штампом поштового відділення від 27 січня 2011 року.

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 листопада 2020 року в справі №509/5047/20 про визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 358 КК України, встановлено підроблення опису поштового вкладення за №115632 зі штампом поштового відділення від 27 січня 2011 року про надіслання заяви ОСОБА_1 про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 .

Опис поштового вкладення за №115632 зі штампом поштового відділення від 27 січня 2011 року, що був наданий до касаційної інстанції як доказ надіслання у встановлений законом строк до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, не є нововиявленою обставиною, а є неналежним доказом в силу встановлення його підроблення.

Нововиявленою обставиною є обставина (факт) не звернення ОСОБА_1 27 січня 2011 року до Першої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (заява про прийняття спадщини не надсилалась поштовим відправленням за №115632 зі штампом поштового відділення від 27 січня 2011 року) і ця обставина встановлена вироком суду у кримінальній справі №509/5047/20, що в силу положень пункту 2 частини 2 статті 423 ЦПК України слугувало підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення від 18 вересня 2017 року суду першої інстанції, залишеного без змін касаційною інстанцією.

За положеннями частини 3 статті 1272 ЦК України для визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає встановленню поважність причин пропущення встановленого частиною 1 статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини.

Оскільки обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтувала позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не підтверджені належними, допустимими, достовірними доказами, які у своїй сукупності були б достатніми для висновку про подання ОСОБА_1 до Першої луганської державної нотаріальної контори 27 січня 2011 року заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 , то правові підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 грудня 2016 року в справі №509/3968/16-ц спадщина померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки №5 площею 1,62 га, розташованої на полі №10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:0217 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,62 га, розташованої на полі №10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:0218 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» визнана відумерлою; земельні ділянки передані у комунальну власність територіальній громаді смт. Таїрове Овідіопольського району Одеської області в особі Таїровської селищної ради (т.1 а.с.66-69).

Рішеннями Таїровської селищної ради від 12 липня 2017 року земельні ділянки передані у власність іншим громадянам (т.1 а.с.216-218).

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини 19 квітня 2017 року, тобто майже як через сім років після смерті ОСОБА_2 та після визнання спадщини відумерлою.

ОСОБА_1 не пояснила суду апеляційної інстанції те, які саме перешкоди існували для оформлення спадкових прав.

Підстави для скасування рішення від 21 січня 2021 року, що ухвалено за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення від 18 вересня 2017 року, відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи Таїровської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.М.Сегеда

Є.С.Сєвєрова