Рішення

від 21.01.2021 по справі 520/4608/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/4608/17

Провадження № 8/947/4/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою Одеської міської ради про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2017 року по справі №520/4608/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

Представник Одеської міської ради 23.12.2020 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з заявою про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2017 року по справі №520/4608/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що рішенням суду ОСОБА_1 поновлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, з підстав того, що судом було встановлено, що ОСОБА_1 у межах встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулась до Першої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак відповідна спадкова справа заведена не була, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення їй додаткового строку для подання такої заяви.

Як стверджує представник заявника, зазначені обставини суд встановив на підставі наявної в матеріалах справи копії поштового відправлення, відповідно до якого 27 січня 2011 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Першої луганської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка була отримана адресатом 31 січня 2011 року, а також квитанцією №691/16 та описом поштового вкладення за № 115632.

Однак, як стверджує представник заявника- відповідача по справі, 12.11.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області було ухвалено вирок за наслідком розгляду кримінальної справи №509/5047/20, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.2 КК України та призначено їй покарання, у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вказаним вироком суду встановлено, що приблизно з середини квітня по середину червня 2019 до оператора поштового зв`язку 1 класу поштового відділення №38 в м.Одесі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась невідома раніше їй особа жіночої статі з проханням складання та видачі нею як працівником юридичної особи завідомо підробленого офіційного документу у вигляді опису поштового відправлення із зазначенням переліку документів щодо відкриття спадкової справи, який посвідчуватиме певні факти, що мають юридичне значення, а саме поміщення до рекомендованого відправлення від 27.01.2011, що підтверджується квитанцією №691/16, певних документів відповідно до переліку зазначеного у вказаному описі. При зверненні вказана раніше невідома особа жіночої статі зазначила, що вказаний опис поштового відправлення із зазначенням документів для оформлення спадщини необхідний для оформлення спадщини в судовому порядку. Вислухавши вказану раніше невідому особу жіночої статі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надала згоду на складання та видачу завідомо підробленого офіційного документу у вигляді опису поштового відправлення.

Перебуваючи на робочому місці поштовому відділенні №38 в м.Одесі Акціонерного товариства Укрпошта за адресою: м.Одеса, провулок Вузький,6, взяла незаповнений бланк опису поштового відправлення, приховуючи свої дії від співробітників поштового відділення, встановивши дату на поштовому штемпелі 27.01.2011, зробила відтиск на вказаному бланку, після чого вказаний бланк помістила до особистої жіночої сумочки.

Прибувши в заздалегідь узгоджене з невідомою особою жіночої статі місце на території ж/м Дружний в с.Лиманка Овідіопольського району (імовірно місце проживання вказаної невідомої особи), точної адреси слідством встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 зустрівшись з вказаною особою, дістала з особистої жіночої сумочки бланк опису поштового відправлення з проставленим вже поштовим штемпелем відтиском у вигляді дати 27.01.2011. Діставши вказаний бланк ОСОБА_3 внесла власноручно до нього відомості за допомогою кулькової ручки зі слів вказаної невідомої особи: а саме в графі найменування об`єкта поштового зв`язку внесено інформацію наступного змісту 38 ГОС ; на в проти друкованого слова ОПИС дописано вручну наступну інформацію: № 115632 ; у графі вкладення до дописано вручну Гос контора ; в графі на ім`я дописано вручну АДРЕСА_3..(не розбірливо) ; в графі куда дописано вручну г.Луганск 91002 ; в таблицю з графами № з/п, найменування предметів, кількість предметів, оголошена цінність вписано в ручну текст наступного змісту 1 Заявление от ОСОБА_1 об откритие наследс дела после смерти ОСОБА_4 . 2. Свидетельство о смерти ОСОБА_4 ; після таблиці в графі Загальний підсумок предметів дописано вручну 2 шт. ; в графі і оголошеної цінності дописано вручну 10 гр. ; в графі відправник рукописно поставлено особистий підпис відправника орієнтовно завдовжки 4 см. та заввишки 1,5 см. в якому чітко видно серед інших одну літеру у В ; в наступній графі Перевірив проставлено підпис ОСОБА_3 , справжність якого підтверджено нею особисто в ході проведення досудового розслідування; поверх графи відбиток календ ... (не розбірливо) місця приймання проставлено відтиск поштового штемпеля у формі двох кіл з текстом поміж колами Одеса-38 Укрпошта , в середині з виставленою датою у вигляді 27.01.11.10 , поверх дати у півколі цифра 2 , під датою у півколі знак Укрпошти. При внесенні відомостей ОСОБА_3 звернула увагу та запам`ятала, що одним з перелічених документів була заява ОСОБА_1 на відкриття спадкової справи. Після заповнення вказаного документу ОСОБА_3 передала його безоплатно раніше невідомій їй особі жіночої статі, з якою більше не бачилась.

У вироку зазначено, що обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала у повному обсягу та не заперечувала щодо обставин, які були встановлені під час кримінального провадження, та пояснила, що дійсно скоїла злочин при вищевикладених у обвинувальному акті обставинах.

Також, як стверджує представник заявника, відповідно до висновку експерта №20-4730 судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи у рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000001126 від 18.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, складеного 20.08.2020 року експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що зображення відтисків поштового штемпеля, що розміщені на електрофотографичних копіях опису №115632 та квитанції №691/16 із написом Підприємство поштового зв`язку відповідає за прийняті внутрішні та міжнародні відправлення протягом 6 місяців від дня їх приймання… , нанесені за допомогою різних кліше поштових штемпелів.

З урахуванням вищевикладеного, представник заявника стверджує, що докази які покладені судом у рішенні суду в обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 є неналежними, зазначені обставини є ново виявленими, які встановлені лише 12.11.2020 року під час ухвалення Овідіопольським районним судом Одеської області вироку суду за наслідком розгляду кримінальної справи №509/5047/20, у зв`язку з чим заявник просить суд рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2017 року по справі №520/4608/17 скасувати за ново виявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 24.12.2020 року прийнято до розгляду вказану заяву, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

У судове засідання призначене на 21.01.2021 року представник відповідача по справі - Одеської міської ради не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, однак у заяві зазначив, що заявлені вимоги підтримує та просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

Позивач та/або її представник у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином, однак 21.01.2021 року до суду надійшла заява від позивачки про відкладення судового засідання з підстав заміни адвоката ив необхідності ознайомитись з матеріалами справи.

Стосовно заяви про відкладення судового засідання, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що частинами 2,3 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 в цій справі є адвокат Попов М.М., який був присутнім у минулому судовому засіданні 18.01.2021 року, в якому представник просив суд відкласти судове засідання, за наслідком чого з останнім була узгоджена дата судового засідання на 21.01.2021 року, що підтверджується розпискою про особисте сповіщення адвоката.

Тієї ж дати, 18.01.2021 року адвокат позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується розпискою про ознайомлення від 18.01.2021 року.

Відповідно до ч.5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

За наслідком викладеного вбачається, що ОСОБА_1 належним чином сповіщена про дату, час і місце проведення судового засідання на 21.01.2021 року.

Стосовно посилань позивачки про заміну представника, суд вважає безпідставними, оскільки останньою в порушення ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано до суду жодного доказу на підтвердження припинення відносин з Поповим М.М. , якими можуть бути договір про розірвання договору про надання правової допомоги.

Також позивачкою не зазначено та не надано належних доказів на підтвердження причин неявки до судового засідання, оскільки дії з заміни представника, що є не доведеним, не позбавляє можливості з`явитись до судового засідання.

За наслідком викладеного, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 не з`явилась до судового засідання без поважних причин.

Суд враховує, що у відповідності до ч. 1,2 ст.429 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Отже, чинним законодавством України передбачено чіткий порядок розгляду справи про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у стислі строки.

Провадження в цій справі відкрито на підставі ухвали суду від 24.12.2020 року.

Отже, необґрунтоване відкладення судового засідання може призвести до порушення судом строків розгляду справи у встановлені законом строки.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі Круз проти Польщі від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки.

При вищевикладених обставинах, з урахуванням строків розгляду справи та неявки позивача по справі до судового засідання без поважних причин, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 21.01.2021 року, за відсутності сторін по справі, за документами наявними в матеріалах справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/4608/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується державний актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 660494 від 09 серпня 2007 року.

За життя ОСОБА_2 заповідала їй все своє майно, що буде належати їй на момент її смерті, що підтверджується заповітом від 04 березня 2003 року.

27 січня 2011 року вона склала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та рекомендованим поштовим відправленням направлена до Першої луганської державної нотаріальної контори.

Після того, як вона отримала повідомлення про отримання Першою луганською державною нотаріальною конторою її заяви про прийняття спадщини, вона зателефонувала до нотаріальної контори, де їй повідомили, що її заяву отримали та завели спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вона вважала себе такою, що прийняла спадщину.

Вказувала на те, що в силу спочатку особистих причин, а потім в силу причин, що відбувались у державі, не зверталася за отриманням свідоцтва про право на спадщину.

14 березня 2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак 16 березня 2017 року нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва з тих підстав, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.

Зазначала, що вона у встановлений строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до Першої луганської державної нотаріальної контори, що підтверджується поштовим відправленням та розпискою нотаріальної контори про отримання такої заяви, однак з незрозумілих для неї причин у спадковому реєстрі відсутні будь-які записи про відкриття спадкової справи.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його тривалістю два календарних місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у межах встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулась до Першої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак відповідна спадкова справа заведена не була, у зв`язку з чим, дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення їй додаткового строку для подання такої заяви.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні її позову, не врахував, що вона у строк, передбачений законом, подала заяву про прийняття спадщини, яка була направлена нею поштою 27 січня 2011 року до Першої луганської державної нотаріальної контори. Направивши поштою заяву про прийняття спадщини, вона була впевнена, що нотаріус завів спадкову справу та вважала себе такою, що прийняла спадщину. При цьому законом не встановлено строк для отримання свідоцтва про право на спадщину, а тому 14 березня 2017 року звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження того, що вона направляла до Першої луганської держаної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, вона надала суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Також вказані обставини підтверджуються описом до цінного листа від 27 січня 2011 року № 115632.

За наслідком розгляду вказаної касаційної скарги, 20.11.2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалено постанову касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасовано, рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року - залишено в силі.

Отже рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 лютого 2019 року по цивільній справі №520/4608/17, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, набрало законної сили 20.11.2019 року.

Рішення суддів про задоволення позову, ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 у межах встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулась до Першої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Як вбачається, зазначені обставини встановлені судами на підставі поданого позивачем поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого 27 січня 2011 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Першої луганської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка була отримана адресатом 31 січня 2011 року, наявне в матеріалах справи на а. с. 9, а також квитанцією про скерування зазначеного поштового відправлення за №691/16.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги, Верховний Суд також встановив, що існує такий опис поштового вкладення за № 115632, згідно штампу поштового відділення датований 27 січня 2011 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 направила на адресу Першої луганської нотаріальної контори саме заяву про прийняття спадщини ( заяву про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 ), та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Натомість, як вбачається з наданих до цієї заяви доказів, в провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області на розгляді перебувала кримінальна справа №509/5047/20 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працює на посаді оператора поштового зв`язку поштового відділення №38 Укрпошта , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.2 КК України.

За наслідком розгляду вказаної справи, 12.11.2020 року Овідопольським районним судом Одеської області було ухвалено вирок, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.2 КК України та призначено їй покарання, у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вказаним вироком суду встановлено, що приблизно з середини квітня по середину червня 2019 до оператора поштового зв`язку 1 класу поштового відділення №38 в м.Одесі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась невідома раніше їй особа жіночої статі з проханням складання та видачі нею як працівником юридичної особи завідомо підробленого офіційного документу у вигляді опису поштового відправлення із зазначенням переліку документів щодо відкриття спадкової справи, який посвідчуватиме певні факти, що мають юридичне значення, а саме поміщення до рекомендованого відправлення від 27.01.2011, що підтверджується квитанцією №691/16, певних документів відповідно до переліку зазначеного у вказаному описі. При зверненні вказана раніше невідома особа жіночої статі зазначила, що вказаний опис поштового відправлення із зазначенням документів для оформлення спадщини необхідний для оформлення спадщини в судовому порядку. Вислухавши вказану раніше невідому особу жіночої статі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надала згоду на складання та видачу завідомо підробленого офіційного документу у вигляді опису поштового відправлення.

Перебуваючи на робочому місці поштовому відділенні №38 в м.Одесі Акціонерного товариства Укрпошта за адресою: м.Одеса, провулок Вузький,6, взяла незаповнений бланк опису поштового відправлення, приховуючи свої дії від співробітників поштового відділення, встановивши дату на поштовому штемпелі 27.01.2011, зробила відтиск на вказаному бланку, після чого вказаний бланк помістила до особистої жіночої сумочки.

Прибувши в заздалегідь узгоджене з невідомою особою жіночої статі місце на території ж/м Дружний в с.Лиманка Овідіопольського району (імовірно місце проживання вказаної невідомої особи), точної адреси слідством встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 зустрівшись з вказаною особою, дістала з особистої жіночої сумочки бланк опису поштового відправлення з проставленим вже поштовим штемпелем відтиском у вигляді дати 27.01.2011. Діставши вказаний бланк ОСОБА_3 внесла власноручно до нього відомості за допомогою кулькової ручки зі слів вказаної невідомої особи: а саме в графі найменування об`єкта поштового зв`язку внесено інформацію наступного змісту 38 ГОС ; на в проти друкованого слова ОПИС дописано вручну наступну інформацію: № 115632 ; у графі вкладення до дописано вручну Гос контора ; в графі на ім`я дописано вручну АДРЕСА_3..(не розбірливо) ; в графі куда дописано вручну г.Луганск 91002 ; в таблицю з графами № з/п, найменування предметів, кількість предметів, оголошена цінність вписано в ручну текст наступного змісту 1 Заявление от ОСОБА_1 об откритие наследс дела после смерти ОСОБА_4 . 2. Свидетельство о смерти ОСОБА_4 ; після таблиці в графі Загальний підсумок предметів дописано вручну 2 шт. ; в графі і оголошеної цінності дописано вручну 10 гр. ; в графі відправник рукописно поставлено особистий підпис відправника орієнтовно завдовжки 4 см. та заввишки 1,5 см. в якому чітко видно серед інших одну літеру у В ; в наступній графі Перевірив проставлено підпис ОСОБА_3 , справжність якого підтверджено нею особисто в ході проведення досудового розслідування; поверх графи відбиток календ ... (не розбірливо) місця приймання проставлено відтиск поштового штемпеля у формі двох кіл з текстом поміж колами Одеса-38 Укрпошта , в середині з виставленою датою у вигляді 27.01.11.10 , поверх дати у півколі цифра 2 , під датою у півколі знак Укрпошти. При внесенні відомостей ОСОБА_3 звернула увагу та запам`ятала, що одним з перелічених документів була заява ОСОБА_1 на відкриття спадкової справи. Після заповнення вказаного документу ОСОБА_3 передала його безоплатно раніше невідомій їй особі жіночої статі, з якою більше не бачилась.

У вироку зазначено, що обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала у повному обсягу та не заперечувала щодо обставин, які були встановлені під час кримінального провадження, та пояснила, що дійсно скоїла злочин при вищевикладених у обвинувальному акті обставинах.

Відповідно до висновку експерта №20-4730 судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи у рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000001126 від 18.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, складеного 20.08.2020 року експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що зображення відтисків поштового штемпеля, що розміщені на електрофотографичних копіях опису №115632 та квитанції №691/16 із написом Підприємство поштового зв`язку відповідає за прийняті внутрішні та міжнародні відправлення протягом 6 місяців від дня їх приймання… , нанесені за допомогою різних кліше поштових штемпелів.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вищевказані обставини, стосовно підроблення опису поштового вкладення за №115632, встановлені вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.11.2020 року по справі №509/5047/20, додатковому доказуванню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Статтею 424 ЦПК України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судового рішення, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов`язку доказування і подання доказів.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами від 30.03.2012 року № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Таким чином, суд вважає, що зазначений факт стосовно опису поштового вкладення, встановлений вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.11.2020 року по справі №509/5047/20, є нововиявленою обставиною, яка була невідома суду на день розгляду позову, оскільки вказаний вирок суду було ухвалено лише 12.11.2020 року, у зв`язку з чим дана обставина не могла бути установлена у судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що наданий позивачем опис поштового вкладення за №115632, є неналежним доказом, а відтак поштове повідомлення, відповідно до якого 27 січня 2011 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Першої луганської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка була отримана адресатом 31 січня 2011 року, наявне в матеріалах справи на а. с. 9, не є належним доказом та не може бути належним доказом підтверджуючим надіслання ОСОБА_1 до Першої луганської державної нотаріальної контори саме заяви про прийняття спадщини, оскільки опис вкладення визнано підробленим документом.

За наслідком викладеного, суд доходить до висновку, що рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 лютого 2019 року по цивільній справі №520/4608/17, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, яким визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його тривалістю два календарних місяці з моменту набрання рішенням законної сили, ґрунтується на неналежних доказах.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).

Відповідно до п. 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 року у справі Христов проти України , суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Враховуючи надані заявником докази та твердження, викладені в його заяві, суд вважає, що наведена ним обставина є нововиявленою, оскільки була невідома суду під час розгляду справи та не могла бути встановлена судом, а відтак доводи заявника є обґрунтованими і знайшли своє підтвердження протягом судового розгляду та мають істотне значення для постановлення правильного рішення у справі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За положеннями ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

При викладених обставинах, суд вважає, що ухвалене рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 лютого 2019 року по цивільній справі №520/4608/17, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, та слід ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354, 355, 423, 424, 429 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Одеської міської ради про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2017 року по справі №520/4608/17 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Одеської міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1), третя особа - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області (місцезнаходження: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40 Річчя Перемоги, 25), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з нововиявленими обставинами - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року по цивільній справі №520/4608/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - скасувати за нововиявленими обставинами.

Ухвалити нове рішення в наступній редакції:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25.01.2021 року.

Головуючий Калініченко Л. В.