Ухвала

від 16.10.2024 по справі 1-166/09

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

1-166/09

1-в/465/570/24

У Х В А Л А

судового засідання

16.10.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника КНП ЛОР «ЛОКПЛ» (лікара-психіатра): ОСОБА_5

особи,стосовно якоїрозглядається заява: ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції заяву Комунального некомерційногопідприємства Львівської обласноїради «Львівськаобласна клінічнапсихіатрична лікарня» «Центр психічного здоров`я «Кульпарків» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України, суд,-

в с т а н о в и в:

Голова ЛПККомунального некомерційногопідприємства Львівськоїобласної ради«Львівська обласнаклінічна психіатричналікарня» Центрпсихічного здоров`я«Кульпарків» ОСОБА_7 та лікар-психіатр ОСОБА_8 звернулися досуду іззаявою пропродовження застосуванняпримусових заходівмедичного характеруу виглядігоспіталізації допсихіатричного закладуіз звичайнимнаглядом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 11.03.2021 р. застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 на підставі Ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 21.09.2009р.

31.05.2009 р. за місцем свого проживання на грунті неприязних відносин під час конфлікту наніс своїй матері ОСОБА_9 множинні удари кулаками та ногами по тілу, чим причинив їй тілесні ушкодження середнього ступеня важкості за ознакою довготривалого розладу здоров?я у вигляді закритого багатоуламкового перелому обох кісток лівого передпліччя.

Згідно: акту стаціонарної СПЕ № 185 від 22.07.2009 року, ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням шизофренією параноїдною формою з дефектом у емоційно-вольовій сфері, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В період інкремінованих йому дій він також перебував у хворобливому стані і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом.

3 2009 року по даний час застосовуються примусові заложи медичного характеру зі звичайним наглядом, спочатку у МПЛ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а з 11.03.2021 року у КНП ЛОР « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 07.02.2023р. переведений до 23-го відділення КНП ЛОР «ЛОКПЛ», де й перебуває по даний час.

На підставі Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_6 , неодноразово оглядався комісією лікарів-психіатрів (20.05.2021р., 19.11.2021р., 12.04.2022р., 27.09.2022р., 24.03.2023р., 22.09.2023р., 20.03.2024р.), які щоразу приходили до висновку про необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Відповідні заяви були скеровані до Франківського районного суду м. Львова, які були задоволені судом.

У результаті проведеного комплексного обстеження та лікування у відповідності до динаміки стану пацієнта нейролептиками (Флюанксол, Росемід, Галоперидол, Клозапін, Рисперидон, Оланзепіну, Аміназин, Модітену-депо, Галоперидол-деканоат, Флюанксолу депо), антидепресантами ( Амітриптилін), симптоматичною терапією, реабілітаційними заходами психічний стан з незначною позитивною динамікою. На час огляду доступний формальному мовному контакту. На запитання відповідає здебільшого по суті, після латентного проміжку, тихим голосом, формально. Орієнтований вірно у власній особі, в просторі, в часі. Увага важко привертається та переключається. Рухи стереотипні. Мова збіднена, примітивна, в?язке, торпідне. Мислення сповільнене за темпом перебігу, паралогічне, непослідовне, деталізоване. Судження різнопланові. Продуктивна симптоматика залишається на резидуальному рівні. При додатковому розпитуванні визнає наявність вербальних галюцинаторних переживань, «ніби як люди говорять, але не розумію, що...». На фоні контрольованого прийому підтримуючого лікування маячна симптоматика редукувалася до рівня маячної настороженості. Фон настрою вирівнявся, тривожність редукувалася. Антисоціальних, суїцидальних тендецій не виявляє. Емоційно холодний, вихолощений. Вольові процеси знижені до рівня вираженого змішаного дефекту особистості. У поведінці впорядкувався, негативістичність редукувалася. Час у відділенні проводить бездіяльно. Почав більше цікавитись соціальними питаннями, періодично самостійно ініціює діалог. Коло інтересів обмежене задоволенням фізіологічних потреб. Критика до свого стану та скоєного, усвідомлення необхідності постійного прийому ліків відсутня. Таким чином можна стверджувати про початок періоду формування ремісії наявного психічного захворювання. Отже, досягнути стану повноцінної ремісії (стійкого значного покращення) психічного захворювання хворого не вдалося.

На підставі Закону України «Про психіатричну допомогу» 19.09.2024р. ОСОБА_6 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 224 від 19.09.2024р.), що прийшла до висновку: на час огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Період формування ремісії. У зв?язку з, відсутністю повноцінної критики до свого стану, скоєного, необхідності постійного прийому медичних середників на тлі втрати соціальних зв?язків та неможливістю хворого самостійно забезпечувати свої життєві потреби потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до повноцінної стабілізації свого психічного.

В судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр ОСОБА_10 заяву підтримав з мотивів, зазначених у заяві, та зазначила, що хворий ОСОБА_6 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Також щодо клопотання захисника про переведення на амбулаторне лікування, пояснив, що в хворого є тітка, яка не хоче його брати, а інших родичів не має. Крмі того по стану здоров`я потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення вказаної заяви.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні посив замінити примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторного лікування, оскільки хворий ОСОБА_6 хоче додому.

ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника. Скарг стосовно лікування не висловлював.

Заслухавши думку прокурора, захисника, лікуючого лікаря-психіатра - представника КНП ЛОР «ЛОКПЛ», хворого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити, а в задоволенні клопотання захисника відмовити виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.95КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно з вимогами ст.514 КПК України, продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Відповідно до ч. 1- 3 ст.17Закону України«Про психіатричнудопомогу» перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації.

Згідно з ст.19Закону «Пропсихіатричну допомогу» питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Судом встановлено, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 11.03.2021 р. застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 на підставі Ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 21.09.2009р.

31.05.2009 р. за місцем свого проживання на грунті неприязних відносин під час конфлікту наніс своїй матері ОСОБА_9 множинні удари кулаками та ногами по тілу, чим причинив їй тілесні ушкодження середнього ступеня важкості за ознакою довготривалого розладу здоров?я у вигляді закритого багатоуламкового перелому обох кісток лівого передпліччя. Таким чином вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 122 КК України.

На виконання вимог ст.19 ЗУ "Про психіатричну допомогу" 19.09.2024р. ОСОБА_6 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №224 від 19.09.2024р.), що прийшла до висновку: на час огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Період формування ремісії. У зв?язку з, відсутністю повноцінної критики до свого стану, скоєного, необхідності постійного прийому медичних середників на тлі втрати соціальних зв?язків та неможливістю хворого самостійно забезпечувати свої життєві потреби потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до повноцінної стабілізації свого психічного.

Враховуючи висновок лікарів-психіатрів, пояснення лікаря-психіатра, надані в судовому засіданні, відповідно до яких досягти повноцінної стабілізації психічного стану хворого ОСОБА_6 не вдалося, суд приходить до висновку, що заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я «Кульпарків» щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід задоволити, а у задоволенні клопотання захисника відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 512 514 КПК України, ст. 19 Закону України Про психіатричну допомогу, суд -

п о с т а н о в и в :

заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»Центр психічногоздоров`я «Кульпарків» - задовольнити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України.

В задоволенні клопотання захисника - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2024 року.

Суддя ОСОБА_1