Ухвала

від 16.12.2024 по справі 1-166/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-166/09 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1095/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16.10.2024 року, якою продовжено застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

представника медичного закладу лікаря ОСОБА_9 ,

особи, щодо якої вирішується питання продовження застосування

примусових заходівмедичного характеру ОСОБА_7 ,

встановила:

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.10.2024 задоволено заявуКомунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»Центр психічного здоров`я «Кульпарків»та продовженозастосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України.

У задоволенні клопотання захисника - відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою захисник-адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви голови ЛКП ЛМР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я «Кульпарків» ОСОБА_10 та лікуючого лікаря ОСОБА_11 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та змінити примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню внаслідок недотримання норм КК та КПК України, при ухваленні судового рішення, а також порушенням прав та свобод ОСОБА_7 , передбачених Конституцією України.

Апелянт покликається на те, що відповідно до ч.3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння, потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Висновок комісії лікарів щодо ОСОБА_7 № 224 від 19.09.2024 року не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про психіатричну допомогу». Оскільки у висновку не зазначено, що ОСОБА_7 , на момент проведення зазначеної експертизи, вчиняє чи виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, чи неспроможній самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність. У судовому засіданні лікар ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_7 на даний час безпосередньої загрози для себе чи оточуючих не становить, обслуговує себе самостійно. Стан його стабілізувався. Потребує регулярного приймання ліків.

Судом першої інстанції встановлено, що голова ЛПК Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я «Кульпарків» ОСОБА_10 та лікар-психіатр ОСОБА_11 звернулися до суду із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 11.03.2021 р. застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_7 на підставі Ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 21.09.2009 р.

31.05.2009 р. за місцем свого проживання на грунті неприязних відносин під час конфлікту наніс своїй матері ОСОБА_13 множинні удари кулаками та ногами по тілу, чим причинив їй тілесні ушкодження середнього ступеня важкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я у вигляді закритого багатоуламкового перелому обох кісток лівого передпліччя.

Згідно: акту стаціонарної СПЕ № 185 від 22.07.2009 року, ОСОБА_7 страждає хронічним психічним захворюванням шизофренією параноїдною формою з дефектом у емоційно-вольовій сфері, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В період інкремінованих йому дій він також перебував у хворобливому стані і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом.

3 2009 року по даний час застосовуються примусові заходи медичного характеру зі звичайним наглядом, спочатку у МПЛ «Заклад», а з 11.03.2021 року у КНП ЛОР «ЛОКПЛ». 07.02.2023 р. переведений до 23-го відділення КНП ЛОР «ЛОКПЛ», де й перебуває по даний час.

На підставі Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_7 , неодноразово оглядався комісією лікарів-психіатрів (20.05.2021 р., 19.11.2021 р., 12.04.2022 р., 27.09.2022 р., 24.03.2023 р., 22.09.2023 р., 20.03.2024 р.), які щоразу приходили до висновку про необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Відповідні заяви були скеровані до Франківського районного суду м. Львова, які були задоволені судом.

На підставі Закону України «Про психіатричну допомогу» 19.09.2024 р. ОСОБА_7 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 224 від 19.09.2024 р.), яка прийшла до висновку: що на час огляду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Період формування ремісії. У зв`язку з, відсутністю повноцінної критики до свого стану, скоєного, необхідності постійного прийому медичних середників на тлі втрати соціальних зв`язків та неможливістю хворого самостійно забезпечувати свої життєві потреби потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до повноцінної стабілізації свого психічного.

Заслухавши доповідача, думку захисника - адвоката ОСОБА_6 , підтриману ОСОБА_7 які, кожен окремо, просили задовольнити апеляційну скаргу захисника, міркування прокурора ОСОБА_8 , яка підтримав просила залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника, думку представника медичного закладу лікаря ОСОБА_9 яка зазначила, що пацієнт ОСОБА_7 , ще потребує стаціонарного лікування, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Вимогами ч.1ст. 370 КПК Українипередбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч.1ст.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

ЧиннимКримінальним процесуальним кодексом України (глава 39 КПК України) встановлено особливий порядок кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Висновки суду щодопродовження примусових заходів медичного характеру у формі стаціонарного примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації ОСОБА_7 до психіатричного закладу із звичайним наглядом,ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах провадження і, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

Згідно з вимогами ч.1 ст.95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 514 КПК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Як передбачено ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Правова позиція Європейського суду з прав людини у справах "G. v. France" (п.39), "Halilovic v. Bosnia and Herzegovina" (п.18) визначає, що почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.

Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2009 р. за місцем свого проживання на ґрунті неприязних відносин під час конфлікту наніс своїй матері ОСОБА_13 множинні удари кулаками та ногами по тілу, чим причинив їй тілесні ушкодження середнього ступеня важкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я у вигляді закритого багатоуламкового перелому обох кісток лівого передпліччя.Таким чином вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 122 КК України.

На виконання вимог ст.19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» 19.09.2024 р. ОСОБА_7 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №224 від 19.09.2024р.), що прийшла до висновку: на час огляду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Період формування ремісії. У зв?язку з, відсутністю повноцінної критики до свого стану, скоєного, необхідності постійного прийому медичних середників на тлі втрати соціальних зв?язків та неможливістю хворого самостійно забезпечувати свої життєві потреби потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до повноцінної стабілізації свого психічного.

Хоча усудовому засіданні суду першої інстанції лікар ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_7 на даний час безпосередньої загрози для себе чи оточуючих не становить, обслуговує себе самостійно, стан його стабілізувався, однак у судовому засіданні апеляційного суду була заслухана думка лікаря ОСОБА_9 , яка зазначила, що ОСОБА_7 дійсно потребує продовження примусового стаціонарного заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні. Такий висновок ґрунтується на тривалому спостереженні лікарів за станом здоров`я ОСОБА_7 , вивченням обставин вчинених ним суспільно-небезпечних діянь. Психічний стан здоров`я ОСОБА_14 залишається нестабільним, через що передбачити його реакцію на ту чи іншу побутову ситуацію неможливо.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 можна перевести на амбулаторне лікування за місцем проживання, на переконання колегії суддів, є необґрунтованими.

Рішення лікарів, викладені у висновках, є переконливими і належним чином вмотивованими.

Підстав ставити під сумнів правильність цих висновків колегія суддів не вбачає.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_7 може лікуватися амбулаторно і не потребує застосування до нього вказаних примусових заходів медичного характеру в стаціонарному відділенні лікарні, суперечать наявним в матеріалах провадження доказам.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність продовження ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації у психіатричну лікарню із звичайним наглядом в стаціонарному відділенні.

Свої висновки суд першої інстанції також належним чином вмотивував в оскаржуваній ухвалі.

Приймаючи рішення про продовження застосування до ОСОБА_7 примусових стаціонарних заходів медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом, суд першої інстанції виходив з психічного стану ОСОБА_7 та характеру вчиненого ним суспільно - небезпечного діяння.

Доводи адвоката ОСОБА_6 , які викладені в апеляційній скарзі, правильність вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування вищевказаної ухвали суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 514, 419 , 424 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16.10.2024 року, якою продовжено застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий:

Судді: