Ухвала

від 14.10.2024 по справі 522/11560/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1440/24

Справа № 522/11560/24 1-кс/522/4409/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,. на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 23.08.2024 про накладення арешту на майно в межах к/п №12024163520000324 від 19.06.2024 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскарженою ухвалою слідчого судді в межах к/п №12024163520000324 від 19.06.2024 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України було частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 02.08.2024 під час проведення обшуку приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон Redmi 10C блакитного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з двома сім-картами мобільного оператора Lifecell із номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , що вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211753;

- банківські картки: картку «ПриватБанк» із номером № НОМЕР_5 ; картку «ПриватБанк» із номером № НОМЕР_6 ; картку «ОщадБанк» із номером № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_10 ; картку «Пумб» із номером № НОМЕР_8 ; картку «ПриватБанк» універсальну із номером № НОМЕР_9 , які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211752;

- коробки від мобільних телефонів: 3.1. коробку від мобільного телефону Redmi 10C із ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 ; коробку від мобільного телефону iPhone PRO max 15 із ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , SerialNo CXV7WNRL2R; коробку від мобільного телефону iPhone PRO max 15 із ІМЕІ1: НОМЕР_14 , ІМЕІ2: НОМЕР_15 , SerialNo DT2767F670, які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №HYQ0190045;

- мобільні телефони: мобільний телефон iPhone 12 mini у корпусі червоного кольору із пошкодженнями у вигляді тріщин скла та частково відсутнього корпусу, з ІМЕІ: НОМЕР_16 ; мобільний телефон iPhone 6 у корпусі сірого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_17 із сім-картою Lifecell з № НОМЕР_18 , які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №ICR 0153307;

- документи на 21 (двадцять одному) аркуші, а саме: протокол перевірки технічного стану ТЗ №001184-00449-24 ВХ №932081 від 23.02.2024 на RENAULT MASTER із д.н.з. НОМЕР_19 із номером кузова НОМЕР_20 на 1 арк.; рахунок фактура №Б/Н від 06.02.2024 ЄДРПОУ 3998548 на 1 арк.; реквізити платежу для отримання об`єкту лізингу згідно Договору фінлізингу №20240223/1 від 23.02.2024 на суму 46 608,00 гривень на 1 арк.; договір фінансового лізингу №20240223/1 від 23.02.2024 між ТОВ «ФАСТФІНАНС» ЄДРПОУ 39908548 та ОСОБА_8 ідентифікаційний номер НОМЕР_21 на 5 арк. із додатками до нього на 3 арк.; договір поставки №37 від 18.04.2024 між ФОП ОСОБА_8 ПІН НОМЕР_21 та благодійною організацією міжнародний благодійний фонд «Розвиток нашого міста» код ЄДРПОУ 44782567 на 3 арк. із додатком на 1 арк.; видаткова накладна №6 від 18.04.2024 на 1 арк.; довідки за реквізитами на 3 арк.; форма ОК-7 на 1 арк.; цінова пропозиція ФОП ОСОБА_7 від 12.07.2023 на суму 225 000 грн. за штуку та в загальному розмірі 675 000 грн. за квадрокоптери DSI Mavic 3 THERMAL на 1 арк., які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №WAR 1271564;

- мобільний телефон iPhone PRO max 15 із ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 із сім-картою мобільного оператора «Водафон» із номером НОМЕР_22 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211759.

Окрім того, накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 02.08.2024 під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_25 ; банківську картку «Monobank Universal Bank» із № НОМЕР_26 , які запаковано до спеціального пакету НПУ №ICR 0153305;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із д.н.з. НОМЕР_19 «Renault Master», що поміщено до спеціального пакету НПУ № ICR 0153306;

- ключ від автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_19 , у пластиковому корпусі чорного кольору, що вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №ICR 0153304, а в подальшому надано на відповідальне зберігання до спеціального майданчику №1 для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в особі директора ОСОБА_11 ;

- автомобіль «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ), який надано на відповідальне зберігання до спеціального майданчику №1 для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в особі директора ОСОБА_11 .

Печатку ФОП ОСОБА_7 , реєстраційний номер НОМЕР_27 , у пластмасовому корпусі чорного кольору, та печатку ФОП ОСОБА_8 , реєстраційний номер НОМЕР_21 , у пластмасовому корпусі блакитного кольору, які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211758 повернуто власникам.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що є обґрунтовані підстави накладення арешту на відповідне майно, що при наявних обставинах кримінального провадження є виправданим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, який при наявних потребах досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна, який також необхідно накласти з метою забезпечити можливість проведення відповідних слідчих дій.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 , в інтересах власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не погодився із оскаржуваною ухвалою посилаючись на недотримання слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону з огляду на таке:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що клопотання слідчого про арешт майна надійшло до суду лише 07.08.2024, тобто з порушенням строку, встановленого вимогами абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України;

- клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею з порушенням встановленого положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України дводенного строку;

- слідчим суддею не було враховано того, що вилучений автомобіль марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 , яким користується ОСОБА_7 , відповідно до договору фінансового лізингу, належить ТОВ «ФастФінанс», тобто слідчий суддя не повідомив власника майна вищезгадане товариство про розгляд клопотання про арешт майна, при цьому, ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні не має жодного процесуального статусу;

- слідчим суддею було залишено поза увагою те, що органом досудового розслідування не було надано жодних достатніх, допустимих та належних відомостей стосовно того, що вилучені в ході проведення обшуку речі можуть бути доказами в кримінальному провадженні або доходом від злочинної діяльності;

- слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали від 23.08.2024 наклав арешт одним рішенням на майно, вилучене під час проведення двох окремих обшуків.

Посилаючись на викладені обставини, представник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та зобов`язати слідчого або прокурора повернути вказане майно.

Учасники провадження в судове засідання апеляційного суду не з`явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Представник власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив апеляційний розгляд проводити без участі власників майна та їх представника, посилаючись на знаходження в м. Києві та завантаженість в роботі.

Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_12 звернулась до апеляційного суду із заявою, в якій просила розгляд апеляційної скарги проводити без її участі, а також додатково повідомила, що під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні не було встановлено причетності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого на теперішній час відпала необхідність в арешті вилученого у них майна, у зв`язку із чим прокурор не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та судове засідання за допомогою технічних засобів не фіксувати.

Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги представника власників майна та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вимог закону не дотримався з огляду на наступне.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При цьому ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В свою чергу, п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

На підставіаналізу змістуклопотання взазначеному к/п№12024163520000324вбачається,що слідчийпросив накластиарешт назазначене уньому майно,зокрема,мобільні телефони,банківські картки,документи,коробки відмобільних телефонів,автомобіль,свідоцтво прореєстрацію т/зта ключвід автомобіля,з метоюзабезпечення збереженнятакого майнаяк речовогодоказу, хоча при цьому конкретно мету накладення арешту на майно не визначив, посилаючись на загальні положення ст. 170 КПК України (а.с. 1-6).

Окрім того, відповідно до клопотання слідчого про накладення арешту на майно, витягу з ЄРДР у вищевказаному к/п №12024163520000324 (а.с. 7) та інших матеріалів провадження, СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_13 про те, що 18.06.2024 приблизно о 16 год. невстановлена особа під приводом продажу дронів «Mavic-3», оголошення про що виклала на сайті «OLX», із використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в розмірі 192000 грн., які останній переказав двома платежами на рахунок НОМЕР_28 .

Згодом, в ході проведення 02.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді обшуку приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 було виявлено та вилучено мобільні телефони, банківські картки, коробки від мобільних телефонів, документи, дві печатки ФОП (а.с. 38-43).

В ходіпроведення 02.08.2024на підставіухвали слідчогосудді обшуку транспортного засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено банківські картки, свідоцтво про реєстрацію зазначеного т/з, ключ від автомобіля та самий вищезазначений автомобіль (а.с. 44-48).

Диспозиція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, досудове розслідування за ознаками вчинення якого на теперішній час здійснюється в межах к/п № НОМЕР_29 , передбачає кримінальну відповідальність за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із тим, в наявних у розпорядженні апеляційного суду матеріалах провадження не міститься доказів того, що вищезазначене майно мобільні телефони, банківські картки, коробки від мобільних телефонів, документи, дві печатки ФОП, транспортний засіб «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 , свідоцтво про реєстрацію зазначеного т/з та ключ від автомобіля, вилучене під час проведення 02.08.2024 обшуків приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та вищезгаданого транспортного засобу, має будь-яке відношення до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом якого на теперішній час здійснюється досудове розслідування в к/п №12024163520000324.

В якості доказів причетності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ймовірного вчинення вищезгаданого кримінального правопорушення слідчим до клопотання було долучено лише рапорт о/у УКР ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_14 , із аналізу змісту якого вбачається, що оперативним шляхом була встановлена належність банківської картки ОСОБА_8 , при цьому, матеріали провадження не містять будь-яких доказів руху коштів, на які посилається співробітник правоохоронного органу в поданому рапорті.

Натомість, апеляційний суд зауважує на тому, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в зазначеному кримінальному провадженні не мають жодного процесуального статусу, їм не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення.

Сам по собі факт наявності в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого від 05.08.2024 про визнання вилученого майна речовими доказами (а.с. 54-57) не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст. 98 КПК України.

При цьому, в поданій на адресу апеляційного суду заяві про здійснення апеляційного розгляду без участі представника прокуратури, прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_12 зауважує на тому, що під час здійснення досудового розслідування к/п №12024163520000324 не було встановлено причетності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, внаслідок чого наразі необхідність в арешті вилученого в останніх майна відпала.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить переконання, що органом досудового розслідування не було доведено того, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, зокрема, мобільні телефони, банківські картки, коробки від мобільних телефонів, документи, дві печатки ФОП, транспортний засіб «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 , свідоцтво про реєстрацію зазначеного т/з та ключ від автомобіля, відповідає встановленим законом критеріям речових доказів в зазначеному кримінальному провадженні зокрема, використовувалось як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані для доведення будь-яких фактів чи обставин з приводу шахрайства, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Водночас, як на цьому обґрунтовано зауважує представник ОСОБА_6 , поза увагою слідчого судді залишилось те, що арештований автомобіль «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ), відповідно до договору фінансового лізингу №20240223/1 від 23.02.2024 (а.с. 151-159), належить на праві приватної власності ТОВ «ФАСТФІНАНС», користувачем зазначеного автомобіля, відповідно до вищевказаного договору, є ОСОБА_8 , яка щомісячно сплачує лізингові платежі за володіння та користування даним транспортним засобом (а.с. 160).

Незважаючи на вищезгадану обставину, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, не пересвідчився у тому, чи є ОСОБА_7 або ОСОБА_8 власниками вилученого автомобіля, внаслідок чого, всупереч вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не викликав в судове засідання з розгляду клопотання слідчого власника тимчасово вилученого транспортного засобу ТОВ «ФАСТФІНАНС», чим, на переконання суду апеляційної інстанції, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Заслуговують на увагу також посилання представника власників майна на факт подання слідчим клопотання про арешт майна із порушенням встановленого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України строку на його подання (прокурором протягом 48 годин після вилучення майна) та порушення слідчим суддею встановленого вимогами ч. 1 ст. 172 КПК України дводенного строку для розгляду такого клопотання, разом із тим, з урахуванням завантаженості суддів судів 1-ої інстанції та скорочених строків розгляду справ даної категорії, дані допущені порушення, на переконання колегії суддів, не є істотними та не можуть бути єдиними підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Що стосується доводів апелянта з приводу факту накладення слідчим суддею арешту на майно, вилучене під час проведення двох окремих обшуків, апеляційний суд зауважує на тому, що чинний кримінальний процесуальний закон не містить прямої заборони подавати клопотання про арешт майна, вилученого під час проведення двох окремих слідчих дій, проте в межах одного кримінального провадження, так само як і не містить прямої заборони накладати арешт на таке майно однією ухвалою слідчого судді.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п.п. 2 та 3 ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відтак, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, не звернувши увагу на необґрунтованість клопотання слідчого в частині необхідності накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуків домоволодіння та транспортного засобу, а також істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не викликавши в судове засідання із розгляду клопотання слідчого про арешт майна власника транспортного засобу, що є підставами для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, з урахуванням позиції прокурора, викладеної в його заяві про здійснення апеляційного розгляду без його участі.

Водночас, зважаючи на те, що в прохальній частині апеляційної скарги представник ОСОБА_6 просить, скасувавши ухвалу, зобов`язати слідчого або прокурора повернути вилучене під час проведення обшуку майно, колегія суддів вважає за необхідне такі вимоги задовольнити частково, оскільки зазначене питання стосовно зобов`язання слідчого здійснити певні дії з вилученим майном виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції та чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає обов`язку окремо зазначати в судовому рішенні щодо необхідності повернення майна його власнику, натомість, ч. 3 ст. 173 КПК України передбачає, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районногосуду м.Одеси від23.08.2024,якою вмежах к/п№12024163520000324від 19.06.2024за ознакамивчинення злочину,передбаченого ч.4ст.190КК Українинакладено арештна майно,відповідно допереліку врезолютивній частиніухвали, вилучене 02.08.2024в ходіпроведення обшуків приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 та транспортного засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ) скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою:

1. Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, вилучене 02.08.2024 під час проведення обшуку приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон Redmi 10C блакитного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з двома сім-картами мобільного оператора Lifecell із номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , що вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211753;

- банківські картки: картку «ПриватБанк» із номером № НОМЕР_5 ; картку «ПриватБанк» із номером № НОМЕР_6 ; картку «ОщадБанк» із номером № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_10 ; картку «Пумб» із номером № НОМЕР_8 ; картку «ПриватБанк» універсальну із номером № НОМЕР_9 , які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211752;

- коробки від мобільних телефонів: 3.1. коробку від мобільного телефону Redmi 10C із ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 ; коробку від мобільного телефону iPhone PRO max 15 із ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , SerialNo CXV7WNRL2R; коробку від мобільного телефону iPhone PRO max 15 із ІМЕІ1: НОМЕР_14 , ІМЕІ2: НОМЕР_15 , SerialNo DT2767F670, які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №HYQ0190045;

- мобільні телефони: мобільний телефон iPhone 12 mini у корпусі червоного кольору із пошкодженнями у вигляді тріщин скла та частково відсутнього корпусу, з ІМЕІ: НОМЕР_16 ; мобільний телефон iPhone 6 у корпусі сірого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_17 із сім-картою Lifecell з № НОМЕР_18 , які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №ICR 0153307;

- документи на 21 (двадцять одному) аркуші, а саме: протокол перевірки технічного стану ТЗ №001184-00449-24 ВХ №932081 від 23.02.2024 на RENAULT MASTER із д.н.з. НОМЕР_19 із номером кузова НОМЕР_20 на 1 арк.; рахунок фактура №Б/Н від 06.02.2024 ЄДРПОУ 3998548 на 1 арк.; реквізити платежу для отримання об`єкту лізингу згідно Договору фінлізингу №20240223/1 від 23.02.2024 на суму 46 608,00 гривень на 1 арк.; договір фінансового лізингу №20240223/1 від 23.02.2024 між ТОВ «ФАСТФІНАНС» ЄДРПОУ 39908548 та ОСОБА_8 ідентифікаційний номер НОМЕР_21 на 5 арк. із додатками до нього на 3 арк.; договір поставки №37 від 18.04.2024 між ФОП ОСОБА_8 ПІН НОМЕР_21 та благодійною організацією міжнародний благодійний фонд «Розвиток нашого міста» код ЄДРПОУ 44782567 на 3 арк. із додатком на 1 арк.; видаткова накладна №6 від 18.04.2024 на 1 арк.; довідки за реквізитами на 3 арк.; форма ОК-7 на 1 арк.; цінова пропозиція ФОП ОСОБА_7 від 12.07.2023 на суму 225 000 грн. за штуку та в загальному розмірі 675 000 грн. за квадрокоптери DSI Mavic 3 THERMAL на 1 арк., які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №WAR 1271564;

- мобільний телефон iPhone PRO max 15 із ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 із сім-картою мобільного оператора «Водафон» із номером НОМЕР_22 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №CRI 1211759;

- печатку ФОП ОСОБА_7 , реєстраційний номер НОМЕР_27 , у пластмасовому корпусі чорного кольору, та печатку ФОП ОСОБА_8 , реєстраційний номер НОМЕР_21 , у пластмасовому корпусі блакитного кольору.

2. Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, вилучене 02.08.2024 під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_25 ; банківську картку «Monobank Universal Bank» із № НОМЕР_26 , які запаковано до спеціального пакету НПУ №ICR 0153305;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із д.н.з. НОМЕР_19 «Renault Master», що поміщено до спеціального пакету НПУ № ICR 0153306;

- ключ від автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_19 , у пластиковому корпусі чорного кольору, що вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ №ICR 0153304, а в подальшому надано на відповідальне зберігання до спеціального майданчику №1 для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в особі директора ОСОБА_11 ;

- автомобіль «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_23 (ідентифікаційний номер НОМЕР_24 ), який надано на відповідальне зберігання до спеціального майданчику №1 для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в особі директора ОСОБА_11 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4