Рішення

від 21.10.2024 по справі 212/8024/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/8024/24

2/212/3566/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Савінської А.О.,розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного провадження без участі сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2024 року адвокат Яводчак Олександр Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся з позовом доПриватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»(далі відповідач, ПрАТ «Північний ГЗК», ПрАТ «ПівнГЗК»)про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із ушкодженням здоров`я внаслідок професійних захворювань, в обґрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача в шкідливих умовах. Тривалий час роботи негативно вплинули на стан його здоров`я, спричинивши виникнення професійних хронічних захворювань, за фактом якого було проведено розслідування. Відповідно до висновку МСЄК від 25.07.2024 року позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями: 30% за хронічним обструктивним захворюванням легень, 5% - туговухість та третю групу інвалідності безстроково.

Таким чином, через хронічні професійні захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті, зокрема і у зв`язку з неможливістю приділяти належну увагу свої родині. Тому факт моральних страждань є очевидним, які позивачу мають бути відшкодовані внаслідок ушкодження його здоров`я у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства зі створення безпечних умов праці. Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (35%), просив стягнути на користь позивача з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 213000,00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 вересня 2024 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» надала відзив на позовну заяву. Вказує, що позивачем не доведений факт моральних страждань відповідними належними доказами. Відповідач не порушував законодавство про працю відносно позивача. Отже, у ПрАТ «ПівнГЗК» немає вини в отримані позивачем профзахворювання. Розмір відшкодування моральної шкоди, який просить стягнути позивач, є необґрунтованим, несправедливим та безпідставно завищеним. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, додатково зазначила, що з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом, та у суду відсутні повноваження для визначення порядку та розміру сплати податків.

04 вересня 2024 року представником позивача адвокатом Яводчак Олександром Васильовичем до суду подана заява, де зазначив, що стороною позивача копія відзиву на позовну заяву отримана, намір подання відповіді на відзив відсутній. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Ухвалами суду від 17 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів у позивача та за клопотанням представника відповідача призначений розгляд даної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» про відвід судді.

Позивач до судового засідання не з`явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, представником позивача до суду подана заява про розгляд справи за їх відсутності.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, повідомлений у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.

Відповідно до ст.223 ЦПК України суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (стороною позивача подана відповідна заява про розгляд справи за їх відсутності, стороною відповідача поданий відзив).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов до таких висновків.

Сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів суд встановив, що ОСОБА_1 працював з 24.07.2003 року по 03.02.2005 року електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування ВАТ «Північний ГЗК», з 04.02.2005 року по 12.05.2022 року енергетиком дільниці в кар`єрі та на відвалах виробничої дільниці № 24 з оперативного обслуговування та ремонту електричного устаткування ліній електропередач Першотравневого кар`єру ВАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», правонаступником яких є ПрАТ «Північний ГЗК». 12.05.2022 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою, що також не заперечується стороною відповідача. (а.с. 9-12)

Під часроботи уПрАТ впозивача виниклидва професійнізахворювання:хронічне обструктивнезахворювання легеньдругої стадії(пиловийбронхіт другоїстадії,емфізема легеньдругої стадії),група Е.Легенева недостатністьдругого ступеня.;хронічна двобічнасенсоневральна (нейросенсорна)приглухуватість друогостепеня (злегким зниженнямслуху)-за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,що підтверджуєтьсямедичним висновкомДУ «Українськийнауково-досліднийінститут промисловоїмедицини» пронаявність хронічногопрофесійного захворюваннявід 19.03.2024,про протокол№ 432та актомрозслідування причинвиникнення хронічногопрофесійного захворювання(отруєння)від 22квітня 2024р.за формоюП-4, затвердженого 23.04.2024 р. начальником Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. (а.с. 13-15, 20-21)

Відповідно до п. п. 13, 17, 18, 19, 20 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.04.2024 року, складеного відносно підприємства ПрАТ «Північний ГЗК», на підставі інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03.01.2024 № ПС/1/255-24, підготовленої Південно Східним міжрегіональним управлінням Держаної служби з питань праці, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248, умови ОСОБА_4 відносяться: - за вмістом шкідливих речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); - за показниками мікроклімату до 3 класу 1 ступеню (шкідливі); - за рівнем шуму до 3 класу 2 ступеню (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеню (шкідливі).

Хронічні професійні захворювання виникли через те, що ОСОБА_1 з 24.07.2003 року по 03.02.2005 року, з 04.02.2005 року по 12.05.2022 року працював у шкідливих умовах, внаслідок недосконалості технологічного процесу відкритого видобутку руди підпадав під вплив підвищених концентрацій пилу переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 2% та 10% та шуму. Внаслідок недосконалості технологічного процесу відкритого видобутку руди підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70% та шуму.

Причинами виникнення хронічних професійних захворювань позивача є: пил переважно фіброгенної дії: - концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,2 рази та складала 4,4 мг/м3 при ГДК=2,0 мг/м3, згідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 № 1596; шум: -еквівалентний корегований рівень шуму на 7дБА перевищував допустимий рівень та складав 87дБА при ГДР 80 дБА, згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму,ультразвуку та інфразвуку».

З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічних професійних захворювань запропоновано генеральному директору ПрАТ «ПівнГЗК» дотримуватись основних вимог в організації технологічних процесів та експлуатації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії: фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць відповідно «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10). Забезпечити виконання зрошення технологічних автодоріг у кар`єрі в теплу пору року згідно з пунктом 7 розділу XI «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10). Підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працюючими засобів індивідуального захисту органів дихання та слуху, інших засобів індивідуального захисту згідно з «Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості» (НПАОП 0.00-3.10-08). Інформувати Південно Східне міжрегіональне управлінням Держаної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів.

Враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів та неодноразову зміну керівників структурного підрозділу та підприємства, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламентні нормативи, встановити неможливо.

Відповідно до інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03.01.2024 № ПС/1/255-24 Південно Східного міжрегіонального управлінням Держаної служби з питань праці, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248 умови праці ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». (а.с. 18-19)

Згідно з довідками Обласної Медико соціальної експертної комісії № 2 від 25.07.2024 року, ОСОБА_1 при первинному огляді безстроково встановлено третю групу інвалідності та втрату професійної працездатності 35%, з яких: 30% - по ХОЗЛ; 5% - по туговухості з 01 липня 2024 року безстроково. (а. с. 16-17)

Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно - курортного лікування. Рекомендовано спостереження сімейного лікаря.

ОСОБА_1 неодноразово проходив обстеження та знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з професійними захворюваннями, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти стаціонарного хворого та виписним епікризом. (а.с. 22-26)

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з Конституцією України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, ч.3 ст.43 Конституції України.

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з норм ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання встановлено два хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі умови праці позивача у ПрАТ «ПівнГЗК», встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров`я позивача згідно п. п. 17-20 акту. Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою здоров`ю позивача шкодою.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що позивач протягом значного часу працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, а саме понад 18 років, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушують його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 35 %, тривалість розладу його здоров`я, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 100000,00 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, заявлену стороною позивача, завищеною.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про об`єктивний характер шкідливих умов праці, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та наявність компенсацій, оскільки такі обставини не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у встановленому законом порядку.

Щодо оподаткування суми моральної шкоди, то ці питання відносяться до стадії виконання судового рішення.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно до ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позов має майновий характер, то з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1000,00 гривень згідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок без утримання податків.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок на користь держави.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суд подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: Тернівський район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 жовтня 2024 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак