Справа № 621/1696/24
Провадження № 2/621/754/24
Ухвала
Іменем України
21 жовтня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
секретаря судового засідання - Лацько А.В.,
розглянувши за відсутності учасників справи, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, в залі суду справу за позовною заявою Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим,
у с т а н о в и в:
10 травня 2024 року представник ДП "ДГ "Пархомівське" ІОБ НААН України Танхельсон С.Л., через сервіс "Електронний суд" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим в якій просив визнати договір доручення від 01 квітня 2024 року, укладений між Державним підприємством "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 , припиненим.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 травня 2024 року вказаний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, у встановлений ухвалою строк позивачем та його представником було усунуто недоліки вказаної вище ухвали.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27 травня 2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 12 червня 2024 року.
11.06.2024 до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, про стягнення коштів, з наступними вимогами: стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 грошові кошти, а саме витрати пов`язані з виконанням доручення у розмірі 3 600 грн, судові витрати покласти на відповідача.
12.06.2024 у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню, судова справа № 610/2920/19, судове засідання відкладено до 16.07.2024.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16 липня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, про стягнення коштів до спільного розгляду з первісним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим.
16.07.2024 у зв`язку з неявкою належним чином повідомлених учасників, розгляд справи відкладено до 05.08.2024.
05.08.2024 у зв`язку з неявкою належним чином повідомлених учасників, розгляд справи відкладено до 25.09.2024.
25.09.2024 у зв`язку з неявкою належним чином повідомлених учасників, розгляд справи відкладено до 21.10.2024.
25.09.2024 до канцелярії суду після відкладення розгляду справи надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання по справі у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання адвоката.
21.10.2024 своєчасно та належним чином повідомлені представник позивач та відповідач повторно в судове засідання не з`явилися, причини повторної неявки не повідомили, заяв про судовий розгляд справи за їх відсутністю та будь-яких інших заяв з процесуальних питань до суду не подавали.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного:
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Факт належного повідомлення позивача та його представника про час і місце судового розгляду підтверджується відомостями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень щодо направлення повістки-повідомлення направлених судом на адресуДП "ДГ "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (а.с. 86, 90, 97), Довідками про доставку електронного листа, відповідно до яких судова повістка про виклик до суду в електронному вигляді "Судова Повістка про виклик до суду в цивільній справі" від 12.06.2024 та 25.09.2024 надіслане одержувачу ДП "ДГ "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (а.с. 83, 103), Довідкою про доставку електронного листа, відповідно до якого судова повістка про виклик до суду в електронному вигляді "Судова Повістка про виклик до суду в цивільній справі" від 25.09.2024 надіслане на електронну адресу адвоката Танхельсона С.Л. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с. 104).
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка є учасником процесу, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 зазначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Стосовно розглядуваної цивільної справи розумність таких інтервалів часу обумовлюється положеннями статей 189, 210, 240 Цивільного процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи та строків, у межах яких може відкладатися розгляд справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Так, відповідно до частини другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд враховує, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Складовими цього принципу в цивільному судочинстві є:- заборона зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 Цивільного кодексу України); - вимога добросовісного виконання процесуальних обов`язків (частина перша статті 44 Цивільного процесуального кодексу України); - процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) - заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Суд зазначає, що представником позивача - адвокатом Танхельсоном С.Л. 25.09.2024 було скеровано до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи призначеного на 25.09.2024, яке надійшло до суду в якому останній, як на поважність причин відкладення посилається на неможливість адвоката прибути у судове засідання та повідомляє , що позивач не втратив інтерес до справи та не має наміру зловживати процесуальними правами перебування. Разом з тим, представник позивача у своїй заяві не повідомив суд щодо причин, які унеможливили його прибуття в судове засідання та не надав відповідних доказів поважності причин неявки, крім того, в судові засідання призначені на 16.07.2024, 05.08.2024 та 21.10.2024 представник позивача не з`явився, поважності причин своєї неявки не повідомляв, підтвердження поважності обставини, які стали підставою неявки до суду не надавав, будь-яких інших клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
Крім того, 18 жовтня 2023 року, введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", згідно з яким адвокати зобов`язані мати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
З системи документообігу суду та матеріалів справи вбачається, що представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, проте достовірно знаючи про те, що у провадженні суду перебуває справа, яка в черговий раз після відкладення призначена до розгляду на 21.10.2024, як представник сторони у справі, мав добросовісно користуватись своїми правами, проявити зацікавленість ходом розгляду справи з метою подальшої реалізації своїх процесуальних прав, проте, таких дій не вчинив.
Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Така ж правова позиція викладена і Постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18, від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 .
Разом з тим, позивач, відповідно до приписів стаття 212 Цивільного процесуального кодексу України, має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що було відомо позивачу. Між тим своїм правом участі в судових засіданнях режимі відеоконференції позивач, не скористався. Станом на призначений час судового засідання від позивача заяв або клопотань про розгляд справи в його відсутність не надходило, а судом було вжито всіх можливих заходів щоб повідомити про розгляд справи позивача.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Частиною 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання відповідно до вимог статей 128-130 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків повторної неявки позивача передбачених частиною 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює передбачене статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України завдання цивільного судочинства - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З вищенаведеного вбачається, що представник позивача належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, але повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Будь-яких доказів відсутності у позивача можливості прибути до суду не надано.
За таких обставин, позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим належить залишити без розгляду.
Постановлення судом даної ухвали не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з таким самим позовом на загальних підставах.
Керуючись статтями 13, 223, ч. 2 ст. 247, п. 5 ч. 1 ст. 257, 259-261, 352, 354 Цивільного процесуального України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 21.10.2024.
Головуючий:
Суд | Зміївський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122424143 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Зміївський районний суд Харківської області
Вельможна І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні