Ухвала

від 17.10.2024 по справі 953/9065/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9065/24

н/п 2-а/953/148/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. Суддя Київського районного суду міста Харкова Бородіна Н.М., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

01.10.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , надісланий поштою 30.09.2024, до Головного управління національної поліції в Харківській області, яким позивач просить суд поновити термін оскарження та скасувати постанову серії ЕНА №2917981 від 26.08.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП. Стягнути з відповідача судові витрати.

Дослідивши позовну заяву, вважаю, що її необхідно залишити без руху, з таких підстав.

Так за формою та змістом позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст.160,161 КАС Українита іншим вимогам, встановленим законом.

Крім того, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановленіст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем був пропущений десятиденний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, позивач у позовній заяві просив поновити строк звернення до адміністративного суду з тих підстав, що оскаржувану постанову отримав від працівника поліції у день її складання 26.08.2024, однак бланк вказаної постанови був нечитабельним. Враховуючи вказану обставину позивач звернувся до інспектора поліції Ткаченка М.В. з клопотанням про надання читабельної копії вказаного документу, однак останнім вказане клопотання проігноровано. Після чого, 30.08.2024 позивач звернувся до начальника ГУНП в Харківській області щодо надання читабельного примірника оскаржуваної постанови, однак на день звернення з вказаним позовом до суду відповіді на вказане звернення позивач не отримав.

В підтвердження звернення до ГУНП в Харківській області з метою отримання читабельної копії постанови серії ЕНА №2917981 від 26.08.2024 позивачем до суду надані копії його заяв, датованих 26.08.2024, 30.08.2024 та складених на ім`я інспектора відділення поліції №3 міста Нова Водолага ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 та на ім`я Головного управління Національної поліції в Харківській область. Однак жодних доказів на підтвердження фактичного направлення цих заяв адресатам та одержання вказаних заяв адресатами ОСОБА_1 до суду не надано. Докази вручення позивачу поліцейським копії оскаржуваної постанови в нечитабельному виді до матеріалів справи також не додано.

Враховуючи викладені обставини, суд визнає вказані позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду неповажними.

Згідно ч. 1ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вказані обставини, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3, ч.5ст. 161 КАС України,до позовноїзаяви додаєтьсядокумент просплату судовогозбору увстановлених порядкуі розміріабо документи,які підтверджуютьпідстави звільненнявід сплатисудового зборувідповідно дозакону. У разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Позивачем до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову, не додані документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач заявив клопотання в якому просив відстрочити сплату судового збору, обґрунтовуючи її тим, що оскаржувана постанова, сфальсифікована.

Вирішуючи питання про відстрочку сплати судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту г частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2005; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2005).

Звертаючись до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позову.

Враховуючи, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, зазначення у заяві про те, що оскаржувана постанова є сфальсифікованою, не може вважатися підставою для звільнення від оплати судових витрат, тому клопотання про відстрочку від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, відступила від висновку Верховного суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження№ 21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, вбачається, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, розмір судового збору, який необхідно сплатити ОСОБА_1 за подання вказаного позову, виходячи з вимогЗакону України «Про судовий збір»складає 605,60 гривень.

Також позивачем до позовної заяви додано копії документів, не завірених належним чином.

Так, вимоги до подання письмових доказів встановленіст.94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Зазначені вимоги позивачем при поданні позовної заяви до суду дотримані не були, а саме, додані позивачем до матеріалів справи копії документів не містять дати їх засвідчення.

Крім того, в порушення п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві відсутній зміст позовних вимог до ГУНП в Харківській області.

Відповідно до ч. 1ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно дост. 169 КАС України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.123,160, 161,169, 286, КАС України, суддя -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом надання до суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду;

- доказів сплати судового збору в у розмірі 605,60 грн., або доказів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону або обґрунтованих клопотань про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору;

- копій документів, завірених належним чином, а саме із зазначенням дати їх засвідчення позивачем;

- викладення в позовній заяві змісту позовних вимог до Головного управління національної поліції в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Н.М. Бородіна