Ухвала

від 14.10.2024 по справі 276/130/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/130/23 Головуючий у 1-й інст.

ОСОБА_1 провадження №11-кп/4805/352/24

Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7

потерпілої: ОСОБА_8

представника потерпілої: ОСОБА_9

представника цивільного

відповідача: ОСОБА_10

представника цивільного

відповідача: ОСОБА_11

прокурора: ОСОБА_12

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №120220604600000140 за апеляційною скаргою представника АТ «СК «Країна» ОСОБА_13 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2023 року, яким засуджено

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_6 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , приватного підприємства «РІМ-Богдан» та акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» задоволено частково.

Стягнуто з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 78000 грн.

Стягнуто з приватного підприємства «РІМ-Богдан» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 122000 грн.

Стягнуто з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8431 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_8 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» та приватного підприємства «РІМ-Богдан» відмовлено.

У задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 моральної та матеріальної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн., в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 17367 грн 76 коп.

Арешт, накладний на велосипед «Україна», після набрання вироком законної сили ухвалено скасувати.

Речові докази: автобус Volkswagen LT-35D д.н.з. НОМЕР_1 ухвалено залишити власнику ОСОБА_14 , велосипед «Україна» ухвалено повернути потерпілій ОСОБА_8 .

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 26.08.2022 року близько 19 години водій ОСОБА_6 керував технічно-справним автобусом марки «Volkswagen» модель LT 35D, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався ним по правій смузі проїзної частини автодороги в с. Лизник Житомирського району Житомирської області, у напрямку смт. Хорошів.

У вказаний день та час, проїжджаючи ділянку автодороги та рухаючись зі швидкістю 62,1 - 63,7 км/год., водій ОСОБА_6 , в порушення вимог пунктів 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, порушуючи максимально допустиму швидкість не більше 50 км/год. у населених пунктах, проявив неуважність до дорожньої обстановки та виявивши перешкоду для руху, тобто велосипедиста ОСОБА_15 , який рухався в правій смузі руху в напрямку лівої смуги, якого він об`єктивно спроможний був виявити завчасно, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що призвело до наїзду на велосипедиста Зубрицького СІ. передньою правою кутовою частиною автобуса марки «Volkswagen» модель LT 35D, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком-набуханням головного мозку, крововиливи в м`які тканини голови, перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи в тверду мозкову оболонку, під оболонки та в речовину головного мозку, консолідовані (зарощені) переломи ребер зліва та лівої ключиці, які утворились від дії твердих тупих предметів, таких як виступаючі частини автомобіля, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Так, необережні дії водія автобуса марки «Volkswagen» модель LT 35D реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 виразились у порушенні пунктів 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що передбачають: п. 12.3б у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, перебуває у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками смертю велосипедиста ОСОБА_15 .

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача АТ «СК «Країна» ОСОБА_13 оскаржує вирок в частині стягнення судом матеріальної та моральної шкоди з АТ «СК «Країна» на користь потерпілої ОСОБА_8 .

Вважає, що вирок суду таким, що ухвалений з порушенням норм кримінального процесуального права, недотриманням загальних засад кримінального провадження, а висновки суду першої інстанції такими, що не ґрунтуються на повно та всебічно досліджених під час судового розгляду доказах, внаслідок чого в частині вирішення цивільного позову було ухвалено незаконний та необґрунтований вирок.

Зазначає, що задоволення заявленого цивільного позову до AT «СК «Країна» було передчасним, оскільки права Цивільного позивача не буди порушені, невизнані чи оскаржені з боку Цивільного відповідача 2.

Вказує, що судом 1-ї інстанції не враховано, що на даний час AT «СК «Країні» відповідно до чинного законодавства України не має підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки Цивільним позивачем не дотриманий передбачений законодавством порядок звернення для отримання страхового відшкодування, а також це надано Страховику повного переліку документів визначених п. 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме копії свідоцтва про смерть потерпілого - ОСОБА_15 .

На його переконання, фізична особа, яка вважає себе потерпілою від певного кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого триває і факт вчинення кримінального правопорушення (злочину) належно не встановлені, не має права на позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на умовах спеціального Закону.

Проте така фізична особа за наявності відповідних підстав має право на позов щодо відшкодування їй заподіяної шкоди на загальних засадах ЦК України або відповідно до іншого спеціального делікту в разі, якщо протиправність певних осіб окремо встановлені.

Стверджує, що наразі цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_6 не настала, оскільки станом на день подання апеляційної скарги відсутнє рішення суду про визнання останнього винним у вчиненні вищевказаної ДТП.

Зазначає, що ОСОБА_8 не долучено до матеріалів цивільного позову жодного документу про сімейний стан загиблого ОСОБА_15 , наразі невідомо чи був загиблий одруженим, а також, яким би визначалось коло осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування в порядку пункту 27.3. статті 27 Закону. Такими документами можуть бути: довідка про склад сім`ї, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, свідоцтво про смерть та ін.

В запереченні представник ПП «РІМ-БОГДАН»-адвокат ОСОБА_10 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_6 без змін.

Вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, також інформація зазначена у ній не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника АТ «СК «Країна» ОСОБА_11 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, захисника, які покладалися на розсуд суду, потерпілої її представника, прокурора, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.

Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України та рішення суду щодо покарання.

Колегія суддів не може погодитись знаведеними в апеляційній скарзі доводами представника цивільного відповідача ОСОБА_13 про те, щопри вирішенні цивільного позову судом першої інстанції було допущені порушення кримінального процесуального закону, неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, суд вийшов за межі розумності, виваженості та справедливості,виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що у даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов про стягнення на свою користь з ОСОБА_6 , приватного підприємства «РІМ-Богдан» та акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» 400000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 29431 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 12000 на відшкодування судових витрат.(т.1 а.с. 54-58)

Вказаний цивільний позов задовольнити частково.

Стягнуто з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 78000 грн. та матеріальної шкоди 8431 грн.

Задовольняючи частково цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної смертю фізичної особи, суд першої інстанції встановив та виходив з наступного.

Так, цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково, оскільки вона очевидно зазнала душевних страждань у зв`язку зі смертю батька, втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. Позивач позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки батька в подальшому своєму житті. Відновити попередній стан життя позивача неможливо.

Враховуючи вимогирозумності йсправедливості,суд вважаєнеобхідним ідостатнім стягнутина коритьпотерпілої 200000грн.на відшкодуваннязавданої моральноїшкоди.78000грн.стягнуто закціонерного товариства«Страхова компанія«Країна» та122000грн.з приватного підприємства «РІМ-Богдан».

Доводи апеляційної скарги про те, що вказаний цивільний позов слід розглядати в порядку цивільного судочинства лише після того, як вирок суду щодо ОСОБА_6 набере законної сили не ґрунтуються на вимогах закону з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі №208/4598/21 відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завданої шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні.

Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП автомобіль Volkswagen LT 35 р/н НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_6 був застрахований в AT «СК «Країна» та мав діючий поліс АР6595781.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АР6595781 ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого складає: майну - сто шістдесят тисяч гривень; життю та здоров`ю - двісті шістдесят тисяч гривень.

AT СК «Країна» уклавши з ПП «PIM-БОГДАН» договір страхування його цивільної відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі, в порядку закріпленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, Страховик відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На думкуколегії суддів,суд дійшовправильного висновкупро наявність підстав длястягнення завданоїшкоди потерпілійзі страховикаATСК «Країна», яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу.

Що стосуєтьсядоводів апеляційноїскарги представника цивільного відповідача АТ «СК «Країна» ОСОБА_13 про ненадання повного переліку документів визначених п. 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди завданої ДТП, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Разом з тим, страховик приймає рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що моральна шкода, пов`язана зі смертю потерпілого ОСОБА_15 , підлягає стягненню на користь ОСОБА_8 з страховика АТ «СК «Країна» в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 78 000 грн. та матеріальна шкода, пов`язана із витратами позивача на поховання потерпілого ОСОБА_15 , підлягає стягненню на користь ОСОБА_8 з страховика АТ «СК «Країна» у розмірі 8431 грн.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає невідповідностей висновків суду фактичним обставинам справи при вирішенні цивільного позову потерпілої та не знаходить істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, в частині вирішення цивільного позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника АТ «СК «Країна» ОСОБА_13 залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: