Постанова

від 26.09.2024 по справі 909/1060/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2024 р. Справа №909/1060/16

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді МАТУЩАКА О.І.

суддівГРИЦІВ В.М.

КРАВЧУК Н.М.

за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П.

За участю представників учасників:

від скаржника - Шевцов Артем Валерійович (адвокат);

арбітражний керуючий - Ловас В.О.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс, м. Одеса, б/н від 02.07.2024(вх.ЗАГС №01-05/1915/24 від 05.07.2024)

на ухвалуГосподарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 (повний текст - 27.06.2024, суддя Кобецька С.М.)

прозаміну кредитора правонаступником

у справі№909/1060/16

за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства "Авалон 1", м. Івано-Франківськ

про банкрутство Приватного підприємства "Авалон 1", м. Івано-Франківськ

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ПП "Авалон 1".

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2017 ПП "Авалон 1" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 25.09.2019 продовжив строк ліквідаційної процедури ПП "Авалон 1" та повноваження ліквідатора ПП "Авалон 1" Грущенка К.О. до завершення ліквідаційної процедури у справі №909/1060/16.

Ухвалою суду від 20.06.2017 частково задоволено заяву ПАТ "Фідобанк" та визнано грошові вимоги ПАТ "Фідобанк" до ПП "Авалон 1" у розмірі 70 3800 грн, що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна ПП "Авалон 1" а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., загальною площею 215,1 кв.м. та визнав грошові вимоги у розмірі 3 200 грн, що підлягають задоволенню в першу чергу.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 12.03.2020 призначив ліквідатором у справі про банкрутство ПП "Авалон 1" арбітражного керуючого Ловаса Василя Олексійовича.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23.11.2020 скасовано всі обмеження та обтяження, накладені на нерухоме майно банкрута, що є предметом іпотеки ПАТ «Фідобанк», а саме: квартири, що складається з 2-х житлових кімнат та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ "Консалт Солюшенс" подало до суду заяву б/н від 16.01.2023 (вх. № 997/23 від 23.01.2023) про заміну кредитора ПП "Авалон 1" - ПАТ "Фідобанк" (код ЄДРПОУ 14351016) на його правонаступника - ТОВ "Консалт Солюшенс" (код ЄДРПОУ 42251700).

Вказана заява обґрунтована тим, що внаслідок укладеного між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Консалт Солюшенс" договору про відступлення прав вимоги від 03.02.2021 до ТОВ "Консалт Солюшенс" перейшло право вимоги до Поповскі Ігоря, майновим поручителем якого є ПП "Авалон 1" за кредитним договором №014-0801/37 від 15.12.2006 та кредитним договором №014-71/508 від 27.10.2006, а також договорами забезпечення. З урахуванням наведеного у сукупності, ПАТ "Фідобанк" перестав бути кредитором за кредитним договором №014-0801/37 від 15.12.2006, кредитним договором №014-71/508 від 27.10.2006 та договором іпотеки за реєстровим №Д0542, посвідченим 07.07.2006 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П та іпотечним договором за реєстровим №641, посвідченим 19.10.2010 тим же приватним нотаріусом. Отже, належним кредитором та правонаступником ПАТ "Фідобанк" у вказаних правовідносинах є ТОВ "Консалт Солюшенс".

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 26.06.2024 у задоволенні заяви ТОВ "Консалт Солюшенс" б/н від 16.01.2023 про заміну кредитора ПП "Авалон 1" - ПАТ "Фідобанк" на правонаступника - ТОВ "Консалт Солюшенс" відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, заявником ТОВ "Консалт Солюшенс" не надано належних доказів на підтвердження наявності права вимоги ТОВ "Консалт Солюшенс" до боржника - ПП "Авалон 1", а лише містить докази набуття товариством права вимоги за кредитними договорами №014-0801/37 від 15.12.2006 та №014-71/508 від 27.10.2006, за яким боржником виступає Поповскі Ігор, а також договорами поруки, за якими поручителями є ПП "Прикарпат-Фудс" та ОСОБА_1 (п. п. 322, 323 додатку №1 до договору відступлення права вимоги).

Водночас ПАТ "Фідобанк" не передавав ТОВ "Консалт Солюшенс" жодних прав, не уступав вимог за зобов`язаннями боржника - ПП "Авалон 1", який є майновим поручителем, відмінним від боржника, що є матеріально-правовою передумовою процесуального правонаступництва.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ "Консалт Солюшенс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким замінити кредитора у справі ПАТ "Фідобанк" на його правонаступника - ТОВ "Консалт Солюшенс". В апеляційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права за невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник покликається на такі обставини:

-суд першої інстанції не врахував преюдиційні факти, встановлені судовими рішеннями Івано-Франківського міського суду від 09.04.2021 у справі №344/17467/15-ц та від 26.04.2021 у справі №344/10899/14-ц, що підтверджують правонаступництво ТОВ «Консалт Солюшенс» за кредитними договорами ПАТ «Фідобанк». Це суперечить положенням ст. 75 ГПК України, яка гарантує обов`язковість таких фактів для суду;

-в ухвалі від 20.06.2017 суд визнавав преюдиційність обставин, пов`язаних з цими кредитними договорами. Проте в оскаржуваній ухвалі суд змінив свою позицію без належного обґрунтування;

-Господарський суд Івано-Франківської області, визнаючи наявність у ПАТ «Фідобанк» грошових вимог до ПП «Авалон-1» за кредитним договором № 014-0801/37 від 15.12.2006, кредитним договором № 014-71/508 від 27.10.2006 (ухвала від 20.06.2017 по справі №909/1060/16), з метою задоволення/погашення вимог кредиторів, своєю ухвалою від 23.11.2020 скасував обтяження, накладені на користь ПАТ «Фідобанк» згідно договору іпотеки за реєстровим №Д0542, посвідченим 07.07.2006 та іпотечного договору за реєстровим №641, посвідченим 19.10.2010. Вказаними діями суд усунув обмеження, які унеможливлювали продаж предмету іпотеки та задоволення грошових вимог кредитора ПАТ «Фідобанк». Наслідком скасування судом вказаних обтяжень також стало виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про ПАТ «Фідобанк» як іпотекодержателя квартири, що складається з 2-х житлових кімнат та розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-іпотека була припинена рішенням суду та реалізована на аукціоні. Оскільки вона реалізувала свій забезпечувальний характер, втратила свою чинність, то не могла бути відступлена новому кредитору, однак вимоги (грошові вимоги, які виникли саме з кредитного договору), виконання яких було забезпечено скасованою судом іпотекою були належним чином відступлені новому кредитору ТОВ «Консалт Солюшенс»;

-відсутність передачі іпотекиновому кредитору не впливає на право ТОВ «Консалт Солюшенс» на отримання виконання зобов`язання за кредитним договором, адже забезпечувальні зобов`язання мають похідний характер від основного зобов`язання та слідують за основним зобов`язанням;

-ПАТ «Фідобанк» вибуло як кредитор із зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору № 014-0801/37 від 15.12.2006, кредитного договору № 014-71/508 від 27.10.2006 та договорів забезпечення, зокрема договору іпотеки за реєстровим №Д0542, та іпотечного договору за реєстровим №641;

-ТОВ «Консалт Солюшенс» отримало від попереднього кредитора оригінали основних договорів та договорів забезпечення, зокрема: договору іпотеки та іпотечного договору. Факт передання оригіналів кредитних, іпотечних договорів та інших договорів забезпечення до ТОВ «Консалт Солюшенс» свідчить про відступлення права вимоги від попереднього кредитора на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» за зобов`язаннями, що випливають з них;

-відступивши права вимоги за основним зобов`язанням ПАТ «Фідобанк» вже не є кредитором ПП «Авалон-1» та не має права на участь у процедурі його банкрутства, як кредитор, не має права на отримання грошових коштів на виконання основного зобов`язання. Відтак саме ТОВ «Консалт Солюшенс» є належним правонаступником ПАТ «Фідобанк».

Арбітражний керуючий Ловас В.О. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмови з огляду на її безпідставність. Покликається на те, що до ТОВ "Консалт Солюшенс" перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Прикарпат Фудс», але не перейшло право вимоги до ПП "Авалон 1", оскільки право вимоги до останнього не виставлялося на аукціон.

Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі заявлено не було.

26.09.2024 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяли участь представник апелянта адвокат Шевцов А.В. та ліквідатор боржника Ловас В.О., які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явку сторін у судове засідання не визнано обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників у справі, які не з`явилися.

Фактичні обставини справи.

Як було зазначено вище, згідно ухвали суду від 20.06.2017 визнано грошові вимоги ПАТ "Фідобанк" до ПП "Авалон 1" у розмірі 70 3800 грн, що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна ПП "Авалон 1" та визнано грошові вимоги ПАТ у розмірі 3 200 грн, що підлягають задоволенню в першу чергу.

Під час розгляду заяви ПАТ "Фідобанк" про визнання грошових вимог до ПП"Авалон 1" судом першої інстанції вказаною вище ухвалою було встановлено в т.ч. те, що ПП "Авалон 1" є майновим поручителем Поповскі Ігоря.

При цьому, нерухоме майно ПП "Авалон 1", а саме: квартира під № 9, розташована в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 52, перебувала в попередній іпотеці ПАТ "Фідобанк" згідно договору іпотеки від 07.07.2006, укладеного між ВАТ "АКБ "Престиж" (зобов`язання та вимоги якого перейшли до ПАТ "Фідобанк") та ПП "Авалон 1", а також в наступній іпотеці ПАТ "Фідобанк" згідно іпотечного договору 19.10.10, укладеного між ПАТ "Ерсте Банк" (зобов`язання та вимоги якого перейшли до ПАТ "Фідобанк"") та ПП "Авалон 1".

Також місцевим господарським судом вказаною ухвалою встановлено, що ПП "Авалон 1" несе відповідальність перед ПАТ "Фідобанк" за невиконання Поповскі Ігорем кредитних договорів № 014-0801/37 від 15.12.2006 та № 014-71/508 від 27.10.2006 виключно в межах вартості предмету іпотеки, а саме: вказаної вище квартири.

03.02.2021 між ПАТ "Фідобанк" (старий кредитор) та ТОВ "Консалт Солюшенс" (новий кредитор) укладено нотаріальним чином засвідчений договір №GLIN019277_205/1 про відступлення прав вимоги за наслідком проведення аукціону, згідно електронного аукціону №UA-EA-2020-12-23-000001-b.

Відповідно до п. 1 вказаного договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, та/або фізичних осіб, та/або фізичних осіб-підприємців, та/або юридичних осіб зазначених в додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов"язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, та/або договорами та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - "основні договори", надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно з п. 2 договору, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов"язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов"язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржника, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі у комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Пунктом 4 договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 1 805 235, 04 грн без ПДВ. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення (п. 14).

Як вбачається з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/ поручителів/ іпотекодавців/ заставодавців/ за такими договорами, який є додатком №1 до договору №GLIN019277_205/1 від 03.02.2021 про відступлення прав вимоги, до ТОВ "Консалт Солюшенс" (новий кредитор) перейшло право вимоги, в т.ч.: до ОСОБА_2 за кредитним договором №014-0801/37 від 15.12.2006 та кредитним договором №014-71/508 від 27.10.2006 та договорами забезпечення, у яких майновими поручителями є ПП "Прикарпат-Фудс" та ОСОБА_1 (п. п. 322, 323 додатку №1).

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство).

За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до положень ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарський суд аналізує відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Водночас питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано ст. 43 КУзПБ, відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

У постанові від 01.06.2021 у справі №911/2581/14 Верховний Суд вказав, що у разі правонаступництва з підстав, передбачених ст. 512,514 ЦК України, суд має дослідити та надати оцінку відповідним доказам, зокрема тим, на які послався заявник, обґрунтовуючи та підтверджуючи свої вимоги, при зверненні із відповідною заявою у справі: договорів відступлення права вимоги, актів приймання-передачі прав вимоги, актів приймання-передачі документів, розрахункових документів, тощо.

Тобто розгляд заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство правонаступником в порядку ст. 43 КУзПБ за правових підстав, передбачених ст. 512, 514 ЦК України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів, зокрема тих, на які послався заявник.

Окрім цього, для здійснення процесуального правонаступництва у справі про банкрутство суду необхідно встановити факт матеріального правонаступництва, з яким закон пов`язує вибуття або заміну кредитора. Під правонаступництвом у банкрутстві в першу чергу розуміють зміну суб`єктного складу кредиторів боржника.

За загальним правилом, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю в особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/1965/13.

Тлумачення ст. 39, 45 - 48, 64 КУзПБ дає підстави для висновку, що особа з майновими (грошовими) вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, може реалізувати своє право на задоволення таких вимог виключно через набуття статусу кредитора з підстав і в порядку, передбачених КУзПБ, з урахуванням особливостей і черговості задоволення таких вимог згідно з реєстром вимог кредиторів та обмежень виконання боржником зобов`язань перед кредиторами, встановлених спеціальним законом.

Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

Матеріальне правонаступництво в ряді випадків допускає можливість сингулярного (часткового) правонаступництва.

У той же час важливо враховувати, що норми як ГПК України, так і КУзПБ не передбачають можливості сингулярного процесуального правонаступництва.

Так, у разі здійснення правонаступництва відбувається вибуття або заміна сторони (кредитора) у справі про банкрутство з передачею новому учаснику всіх процесуальних прав і обов`язків правопопередника. Законом не передбачена можливість розділити між новим і старим кредиторами процесуальні права у справі про банкрутство. Така можливість порушила б баланс інтересів кредиторів і створила б невизначеність у справах про банкрутство.

Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 905/1956/15.

Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Системний аналіз положень ст.43, 45 КУзПБ, ст. 512, 514 ЦК України дає змогу дійти висновку про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду кредитора є можливим правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. У такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну кредитора на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Системний аналіз ст. 43 КУзПБ та ст. 52 ГПК України дає можливість дійти висновку, що питання правонаступництва в справі про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими у ст. 52 ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених ст. 43 КУзПБ, позаяк останні не застосовуються окремо і самостійно без застосування ст. 52 ГПК України, оскільки норма законодавства про банкрутство не повною мірою врегульовує усі питання, а лише вводить деякі процесуальні особливості здійснення процесуального правонаступництва у справі про банкрутство.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство, суд першої інстанції вказав на те, що до ТОВ «Консалт Солюшенс» не перейшло право вимоги до ПП «Авалон 1» за іпотечними договорами. Однак вказані висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Фідобанк», після зняття обтяжень з предмету іпотеки та його реалізації на аукціоні під час процедури банкрутства ПП «Авалон 1» втратив статус іпотекодержателя проданої нерухомості, однак і надалі має статус кредитора ПП «Авалон 1» за основним зобов`язанням та не втратив статусу забезпеченого кредитора в процедурі банкрутства ПП «Авалон 1».

Тобто поняття «іпотекодержатель» та «забезпечений кредитор в процедурі банкрутства» не є абсолютно тотожними категоріями, оскільки, втративши статус іпотекодержателя нерухомості, особа все ще зберігає статус забезпеченого кредитора в процедурі банкрутства.

За змістом ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №175/783/15-ц.

В силу вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище, 03.02.2021 між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги та за змістом п. 322 та 323 додатку № 1 до договору № GL1N019277_205/1 до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до Поповскі Ігоря, майновим поручителем якого є ПП «Авалон 1», за кредитним договором № 014-0801/37 від 15.12.2006 та кредитним договором № 014-71/508 від 27.10.2006 та договорами забезпечення.

Отже, здійснено відступлення прав (правонаступництво в матеріальних правовідносинах) за основним зобов`язанням та договорами забезпечення.

В силу приписів ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, ЦК України розглядає передачу новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, як доказ прав нового кредитора.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Консалт Солюшенс» отримало від попереднього кредитора оригінали основних договорів та договорів забезпечення, зокрема: договору іпотеки за реєстровим №Д0542, посвідченого 07.07.2006 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П. та іпотечного договору за реєстровим №641, посвідченого 19.10.2010 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П..

Вказані вище факти передання оригіналів кредитних, іпотечних договорів та інших договорів забезпечення до ТОВ «Консалт Солюшенс» свідчать про відступлення права вимоги від попереднього кредитора ПАТ «Фідобанк» на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» за зобов`язаннями, що випливають з них.

Згідно абз. 9 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

Статтею 24 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Тлумачення абз. 9 ст. 1, ст. 24 Закону України «Про іпотеку» дозволяє зробити висновок, що:

-іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням. Це пов`язано з тим, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов`язанням з метою його забезпечення;

-для відступлення прав за іпотечним договором необхідним є вчинення правочину в письмовій формі з нотаріальним посвідченням;

-Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання.

Тобто, законодавство не допускає такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем інший суб`єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання та вона існує доти, доки є діючим основне зобов`язання.

Відповідно, відступлення прав вимоги за основним зобов`язанням безумовно свідчить про відступлення усього об`єму прав та обов`язків, які належать первісному кредитору, в тому числі і за договорами забезпечення. Аналогічний правовий висновок викладено у Верховного Суду постанові від 12.12.2018 у справі № 758/3453/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у п. 9.6 постанови від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) дійшла висновку, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек.

В той же час, оскільки 23.11.2020 Господарським судом Івано-Франківської області по справі №909/1060/16 було постановлено ухвалу, якою скасовано всі обмеження та обтяження, накладені на нерухоме майно банкрута, що є предметом іпотеки ПАТ «Фідобанк», а саме квартири у ПАТ «Фідобанк» не було правової можливості нотаріально оформити передачу прав за іпотечним договором, оскільки відомості про іпотеку були виключені з державних реєстрів.

Однак, передання ТОВ «Консалт Солюшенс» прав за основним зобов`язанням підтверджує і передачу інших прав, які виникли з основного зобов`язання, в тому числі передачу прав кредитора в процедурі банкрутства ПП «Авалон 1».

Відступивши права вимоги за основним зобов`язанням ПАТ «Фідобанк» вже не є кредитором ПП «Авалон-1» та не має права на участь у процедурі його банкрутства, як кредитор, не має права на отримання грошових коштів на виконання основного зобов`язання.

Отже, саме ТОВ «Консалт Солюшенс» є належним правонаступником ПАТ «Фідобанк» як кредитора ПП «Авалон 1» у справі № 909/1060/16.

При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги також те, що вимоги до ПП «Авалон-1» за кредитним договором № 014-0801/37 від 15.12.2006 та кредитним договором № 014-71/508 від 27.10.2006 не погашені ні перед ПАТ «Фідобанк», ні перед іншими кредиторами. Доказів протилежного арбітражним керуючим суду не надано та матеріали справи таких не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та прийняття нового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що заміна кредитора у справі про банкрутство може бути здійснена також на стадії апеляційного провадження під час здійснення апеляційного перегляду судових рішень у справі про банкрутство, оскільки законодавство не передбачає обмеження повноважень апеляційного суду щодо заміни кредитора правонаступником на стадії апеляційного розгляду справи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №911/806/17.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення заяви про здійснення правонаступництва у справі №909/1060/16 та заміну кредитора ПП "Авалон 1" - ПАТ "Фідобанк" на правонаступника - ТОВ "Консалт Солюшенс".

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 277, 280 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 скасувати. У цій частині прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс про його правонаступництво задовольнити.

3.Замінити Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" як кредитора у справі про банкрутство №909/1060/16 на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Матущака О.І. та Кравчук Н.М., повний текст постанови складено та підписано 21.10.2024.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіВ.М. ГРИЦІВ

Н.М. КРАВЧУК