Постанова

від 16.10.2024 по справі 916/958/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/958/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, Н.М. Принцевської,

секретар судового засідання В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від прокуратури І.О. Коломійчук

від позивача-1: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області не з`явився

від позивача-2: Бершадської міської ради - не з`явився

від відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» - О.М. Чудновська

від відповідача-2: Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради «Берлан» - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 (суддя В.В. Литвинова, м.Одеса, повний текст складено 21.08.2024)

у справі №916/958/24

за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача-1 - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

позивача-2 - Бершадської міської ради

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»

відповідача-2 - Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради «Берлан»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 113966,26 грн,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, позивача-2 - Бершадської міської ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ», за участю третьої особи - Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради «Берлан», із позовною заявою, в якій просив:

-визнати недійсною додаткову угоду №2 від 15.08.2023 до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023, укладеного між Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»;

-визнати недійсною додаткову угоду №3 від 13.09.2023 до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023, укладеного між Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»;

-визнати недійсною додаткову угоду №4 від 28.09.2023 до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023, укладеного між Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на користь Бершадської міської ради безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 113966,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що вказані додаткові угоди до договору про закупівлю укладено з порушенням вимог частини другої пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, статті 180 Господарського кодексу України, статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни бензину А-95 та дизельного палива на ринку після укладення договору та попередньої угоди, а тому оспорювані додаткові угоди мають бути визнані недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а грошові кошти, отримані у зв`язку з їх виконанням, - повернуто до місцевого бюджету Бершадської міської ради на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, прокурор зазначив, що останнім як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору не вживались, що призводить до порушення економічних інтересів держави та свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Необхідність звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Бершадської міської ради прокурор мотивував тим, що оскільки власником Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради «Берлан» та власником його майна є Бершадська міська територіальна громада в особі Бершадської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» коштів місцевого бюджету за договорами про закупівлю товарів, Бершадська міська рада уповноважена вживати заходи щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі представницького характеру, у той час як останньою не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надлишково сплачених коштів.

За вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області 11.03.2024 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Комунальне унітарне підприємство Бершадської міської ради «Берлан».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 15.08.2023, №3 від 13.09.2023, №4 від 28.09.2023 до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» та Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на користь Бершадської міської ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 113966,26грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на користь Вінницької обласної прокуратури 6056,00 грн судового збору.

Стягнуто з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради «Берлан» на користь Вінницької обласної прокуратури 6056,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорювані додаткові угоди укладено з порушенням законодавства з огляду на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності об`єктивної обставини (зокрема, коливання ціни) для внесення змін до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023 в частині збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, з перевищенням визначеної законодавством межі в 10%, у зв`язку з чим наявні правові підстави для визнання їх недійсними та стягнення коштів у сумі 113966,26 грн.

При цьому місцевий господарський суд зазначив про наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі в особі в особі позивача-1 - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та позивача-2 - Бершадської міської ради.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник послався на те, що при укладенні оспорюваних додаткових угод сторони дотримались вимог чинного законодавства, а посилання прокурора на той факт, що висновки цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни не відповідає дійсності, оскільки коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.

Апелянт звернув увагу на те, що Одеською регіональною торгово-промисловою палатою були надані висновки за результатами цінового моніторингу щодо середніх роздрібних цін (АЗС) на визначені у заявках нафтопродукти (бензин А-95, дизпаливо) на внутрішньому ринку України та щодо зміни ціни у відсотках.

Натомість прокурор взагалі не зазначає, на якому саме ринку має відбуватись коливання ціни, та не роз`яснює причини такого свого бачення, у той час як Закон України «Про публічні закупівлі» не містить жодних вказівок щодо визначення ринку, коливання цін на якому можуть бути взяті до уваги. А це, насамперед, означає, що сторони договору про закупівлю можуть на власний розсуд визначити територіальний рівень ринку, за умови очевидного взаємозв`язку між сторонами договору про закупівлю та конкретним ринком. Крім того, існують й інші критерії класифікації товарних ринків, наприклад, ринок оптовий та роздрібний. При цьому ціна на один і той самий товар може по-різному коливатися залежно від умов його поставки, бо змінюється кількість факторів, що впливають на ціну. У цьому контексті діє те саме правило: закон чітких вказівок не містить, а отже, сторони не можуть допускати припущень, так само як і рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, на переконання скаржника, експертний висновок торгово-промислової палати про ціну на товар/коливання такої ціни на ринку є достатнім доказом, що підтверджує обґрунтованість внесених сторонами змін до договору.

Посилання прокурора, що підставою внесення змін до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару, також не відповідає дійсності. Законодавством не визначено зразок пропозиції зміни ціни, яка надсилається замовнику. Комунальному унітарному підприємству Бершадської міської ради «Берлан» надсилалися додаткові угоди разом із висновками цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати, що підтверджують факт збільшення ціни товарів, що постачаються. Факт підписання додаткових угод комунальним підприємством і є підтвердженням прийняття пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».

Позиція Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу позивач-1 просив оскаржуване рішення суду залишити його без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зокрема, Управління зазначило, що апелянтом в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин, що свідчать про порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства при розгляді справи, а також обставин, які не були досліджені судом. При цьому Управління наполягало на тому, що наведена у висновках цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати інформація документально не підтверджує коливання ціни товару на ринку, що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару (додаткова угода від 15.08.2023 №2) до дати укладення додаткової угоди №3 (13.09.2023) та до дати укладення додаткової угоди №4 (28.09.2023) відповідно.

Позиція Гайсинської окружної прокуратури щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор послався на те, що на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови договору, а саме, предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з цим, за час виконання договору сторонами на підставі додаткових угод тричі було внесено зміни до нього в частині збільшення ціни на нафтопродукти. Однак при цьому постачальником не надсилались замовнику листи-пропозиції щодо зміни умов договору ціни за одиницю товару перед укладенням додаткових угод №№2, 3, 4 до договору, чим порушено вимоги частини другої статті 188 Господарського кодексу України.

Висновки цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати не містять відомостей щодо динаміки ціни на нафтопродукти, в них відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення договору та додаткових угод, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов, передбачених договором, а вказані висновки за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру.

Крім цього, під час укладення оспорюваних додаткових угод відповідач не підтвердив та не обґрунтував замовнику, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій під час участі у тендері, і не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційну скаргу зареєстровано судом 02.09.2024 за вх.№3341/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, Н.М. Принцевської, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/958/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/958/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

12.09.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/958/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 у справі №916/958/24. Встановлено учасникам справи строк до 04.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

26.09.2024 від Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3341/24/Д1 від 26.09.2024).

30.09.2024 від керівника Гайсинської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3341/24/Д2 від 30.09.2024).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 у справі №916/958/24 призначено на 16.10.2024 о 14:00 год.

16.10.2024 від представника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшло клопотання (вх.№3341/24/Д3 від 16.10.2024) про розгляд справи за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Бершадська міська рада та Комунальне унітарне підприємство Бершадської міської ради «Берлан» про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали, що в силу частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.

Бершадська міська рада та Комунальне унітарне підприємство Бершадської міської ради «Берлан» не скористались своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників скаржника та прокуратури, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

26.06.2023 на веб-сайті «Рrozorro» розміщено оголошення № UА- 2023-06-26-004344-а про проведення закупівлі за кодом ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (бензин А-95 та дизельне паливо) за процедурою відкритих торгів з особливостями очікуваною вартістю 1325400,00 грн.

Учасниками торгів були Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» з ціновою пропозицією 1243770,00 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-ПОСТАЧ» з ціновою пропозицією 1325100,00 грн. Розкриття тендерних пропозицій учасників торгів відбулось 04.07.2023.

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 04.07.2023 переможцем відкритих торгів визнано пропозицію від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ». У подальшому прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю, про що 06.07.2023 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Рrozorro» розміщено відповідне повідомлення.

За наслідками відповідної процедури між Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» (виконавцем) 13.07.2023 укладено договір №ХБТ-02/07/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність замовника товар за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-95 та дизельне паливо) через мережу АЗС м.Бершадь згідно заправочних відомостей, а замовник прийняти та оплатити товар по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна договору з урахуванням ПДВ складає 1243770,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 207295,00 грн.

Згідно із додатком №1 до договору обсяг постачання бензину А-95 становить 7200 л за ціною 44,85 грн/л з ПДВ на загальну суму 322920,00 грн з ПДВ, обсяг постачання дизельного палива становить 21000 л за ціною 43,85 грн/л з ПДВ на загальну суму 920850,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 8.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023.

Сторона цього договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати цей договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за цим договором (пункт 8.3. договору).

У пункті 2 пункту 10.4. договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведеде до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В подальшому між сторонами укладено низку додаткових угод, якими внесено зміни до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023.

Так, згідно з додатковою угодою №2 від 15.08.2023 змінено ціну в договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до договору), а саме: ціну на бензин А-95 збільшено з 44,85 грн (з ПДВ) до 48,60 грн (з ПДВ); ціну на дизельне паливо збільшено з 43,85 грн (з ПДВ) до 47,85 грн (з ПДВ); специфікацію до договору викладено у новій редакції, відповідно до якої 2600 л бензину А-95 закуповується за ціною 44,85 грн/л (з ПДВ), 4660 л дизельного палива закуповується за ціною 43,85 грн/л (з ПДВ), 4245,062 л бензину А-95 закуповується за ціною 48,60 грн/л (з ПДВ), 14974,065 л дизельного палива закуповується за ціною 47,85 грн/л (з ПДВ); сума договору залишається незмінною 1243770,00 грн (з ПДВ).

Отже, ціна на товар за додатковою угодою №2 збільшена на 8,36% (бензин А-95) та на 9,12 % (дизельне паливо) відповідно до ціни, установленій у договорі.

Підставою укладення додаткової угоди №2 від 15.08.2023 до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару та висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати №СИО-е №000133 від 14.08.2023, відповідно до якого: станом на 13.07.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на бензин А-95 складають 47,93грн/л (з ПДВ), станом на 11.08.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на бензин А-95 складають 51,94 грн/л (з ПДВ), зміна ціни: +8,366%; станом на 13.07.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на дизпаливо складають 47,0 грн/л (з ПДВ), станом на 11.08.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на дизпаливо складають 51,29 грн/л (з ПДВ), зміна ціни: +9,128%.

Згідно з додатковою угодою №3 від 13.09.2023 змінено ціну в договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до договору), а саме: ціну на бензин А-95 збільшено з 48,60грн (з ПДВ) до 49,63 грн (з ПДВ); ціну на дизельне паливо збільшено з 47,85 грн (з ПДВ) до 49,14 грн (з ПДВ); специфікацію до договору викладено у новій редакції, відповідно до якої 2600 л бензину А-95 закуповується за ціною 44,85 грн/л (з ПДВ), 4660 л дизельного палива закуповується за ціною 43,85 грн/л (з ПДВ), 1235 л бензину А-95 закуповується за ціною 48,60 грн/л (з ПДВ), 2260 л дизельного палива закуповується за ціною 47,85 грн/л (з ПДВ), 2947,59 л бензину А-95 закуповується за ціною 49,63 грн/л (з ПДВ), 12380 л дизельного палива закуповується за ціною 49,14 грн/л (з ПДВ); сума договору залишається незмінною 1243770,00 грн (з ПДВ).

Отже, ціна на товар за додатковою угодою №3 збільшена на 2,12% (бензин А-95) та на 2,69 % (дизельне паливо) відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

Підставою укладення додаткової угоди №3 від 13.09.2023 до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару та висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати №СИО-е №000155 від 07.09.2023, відповідно до якого: станом на 11.08.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на бензин А-95 складають 51,94 грн/л (з ПДВ), станом на 05.09.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на бензин А-95 складають 53,05 грн/л (з ПДВ), зміна ціни: +2,137%; станом на 11.08.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на дизпаливо складають 51,29 грн/л (з ПДВ), станом на 05.09.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на дизпаливо складають 52,68 грн/л (з ПДВ), зміна ціни: +2,71%.

Згідно з додатковою угодою №4 від 28.09.2023 змінено ціну в договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до договору), а саме: ціну на бензин А-95 збільшено з 49,63грн (з ПДВ) на 51,26 грн (з ПДВ); ціну на дизельне паливо збільшено з 49,14 грн (з ПДВ) на 51,07 грн (з ПДВ); специфікацію до договору викладено у новій редакції, відповідно до якої 2600 л бензину А-95 закуповується за ціною 44,85 грн/л (з ПДВ), 4660 л дизельного палива закуповується за ціною 43,85 грн/л (з ПДВ), 1235 л бензину А-95 закуповується за ціною 48,60 грн/л (з ПДВ), 2260 л дизельного палива закуповується за ціною 47,85 грн/л (з ПДВ), 950 л бензину А-95 закуповується за ціною 49,63 грн/л (з ПДВ), 910 л дизельного палива закуповується за ціною 49,14 грн/л (з ПДВ), 1934,071 л бензину А-95 закуповується за ціною 51,26 грн/л (з ПДВ), 11036,824 л дизельного палива закуповується за ціною 51,07грн/л (з ПДВ); сума договору залишається незмінною 1243770,00 грн (з ПДВ);

Отже, ціна на товар за додатковою угодою №4 збільшена на 3,28% (бензин А-95) та на 3,93 % (дизельне паливо) відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

Підставою укладення додаткової угоди №4 від 28.09.2023 до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару та висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати №СИО-е №000170 від 28.09.2023, відповідно до якого: станом на 05.09.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на бензин А-95 складають 53,05 грн/л (з ПДВ), станом на 27.09.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на бензин А-95 складають 54,80 грн/л (з ПДВ), зміна ціни: +3,298%; станом на 05.09.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на дизпаливо складають 52,68 грн/л (з ПДВ), станом на 27.09.2023 середні роздрібні ціни (АЗС) на дизпаливо складають 54,75 грн/л (з ПДВ), зміна ціни: +3,929%.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод №№ 2-4 збільшено ціну за одиницю товару: бензину А-95 з 44,85 грн до 51,26 грн за 1 л, тобто на 6,41 грн (на 14,29 % більше від первинної ціни), та дизельного пального з 43,85 грн до 51,07 грн за 1 літр, тобто на 7,22 грн (16,46% більше від первинної ціни), при цьому кількість літрів палива, відповідно, зменшено.

Так, як вбачається із звіту про виконання договору про закупівлю №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023, бензину А-95 поставлено 6719,07 л, дизельного палива поставлено 18866,82 л.

У період з 04.12.2023 по 25.12.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено моніторинг процедури закупівлі, за результатом якого 25.12.2023 складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-06-26-004344-a, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, який учасниками спору не оспорений, що прокурор правильно визначив у цій справі позивачів у спірному правовідношенні, оскільки Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору не вживались, що призводить до порушення економічних інтересів держави та свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Крім того, оскільки власником Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради «Берлан» та власником його майна є Бершадська міська територіальна громада в особі Бершадської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» коштів місцевого бюджету за договорами про закупівлю товарів, Бершадська міська рада уповноважена вживати заходи щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі представницького характеру, у той час як останньою не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надлишково сплачених коштів.

Щодо суті спору

У цій справі сторони уклали договір №ХБТ-02/07/23 про закупівлю від 13.07.20023 за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з частиною четвертою статті 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

В силу частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Дослідивши зміст договору про закупівлю №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023, колегія суддів зазначає про те, що сторонами останнього на момент підписання вказаного договору були погоджені всі істотні умови (предмет, ціна і строк) відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та приписів Закону України «Про публічні закупівлі», відтак зазначений договір став належною підставою виникнення господарського зобов`язання згідно зі статтями 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Частиною п`ятою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частини перша-третя статті 632 Цивільного кодексу України).

У наведеному приписі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору, встановленої статтею 629 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що в умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, відтак при укладенні договору та визначення його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема, враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018 у справі №904/8354/16.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В силу частин третьої, четвертої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки (частини перша, друга статті 334 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Однак вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Так, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» таким випадком визначає збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Тобто, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає коливання цін на ринку щодо відповідного товару обов`язковою умовою для збільшення ціни договору про закупівлю.

Таким чином, системний аналіз положень частини першої статті 525, статті 526, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21).

Крім того, відповідно до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод №2 від 15.08.2023, №3 від 13.09.2023, №4 від 28.09.2023, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

З системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміну ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-IX від 18.09.2019, яким Закон України «Про публічні закупівлі» було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Таким чином, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме: не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу», коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Описана вище можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції, зловживань та корупційних дій робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, встановлених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує на тому, що загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

За умовами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України унормовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В силу частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як зазначалося, за результатами процедури закупівлі між Комунальним унітарним підприємством Бершадської міської ради «Берлан» (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» (виконавцем) 13.07.2023 укладено договір №ХБТ-02/07/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти (далі - договір), предметом якого є закупівля нафтопродуктів: бензину А-95 та дизельного палива (далі - товар), що зазначено у пункті 1.1 договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна договору з урахуванням ПДВ складає 1243770,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 207295,00 грн.

Згідно із додатком №1 до договору обсяг постачання бензину А-95 становить 7200 л за ціною 44,85 грн/л з ПДВ на загальну суму 322920,00 грн з ПДВ, обсяг постачання дизельного палива становить 21000 л за ціною 43,85 грн/л з ПДВ на загальну суму 920850,00 грн з ПДВ.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 Цивільного кодексу України.

В подальшому сторонами договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023 було підписано низку інших додаткових угод до нього, а саме: №2 від 15.08.2023, №3 від 13.09.2023, №4 від 28.09.2023, внаслідок укладення яких збільшено ціну за одиницю товару: бензину А-95 з 44,85 грн до 51,26 грн за 1 л, тобто на 6,41 грн (на 14,29 % більше від первинної ціни), та дизельного пального з 43,85 грн до 51,07 грн за 1 літр, тобто на 7,22 грн (16,46% більше від первинної ціни), при цьому кількість літрів палива зменшено.

В якості документального підтвердження коливання ціни на бензин А-95 та дизельного палива, відповідач надавав висновки цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е №000133 від 14.08.2023, № СИО-е №00013355 від 07.09.2023 та № СИО-е №000170 від 28.09.2023, які стали підставами для укладення додаткових угод №2 від 15.08.2023, №3 від 13.09.2023, №4 від 28.09.2023.

Таким чином, внаслідок укладення вищенаведених додаткових угод до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023 загальне збільшення ціни за одиницю товару: бензину А-95 з 44,85 грн до 51,26 грн за 1 л, тобто на 6,41 грн (на 14,29 % більше від первинної ціни), та дизельного пального з 43,85 грн до 51,07 грн за 1 літр, тобто на 7,22 грн (16,46% більше від первинної ціни).

Південно-західний апеляційний суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Оцінюючи висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е №000133 від 14.08.2023, колегія суддів зазначає, що вказаний документ, який став підставою для укладення додаткової угоди №2 від 15.08.2023, не може свідчити про коливання середньоринкових цін з 13.07.2023 до 15.08.2023 (з часу укладення договору до укладення додаткової угоди), оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на 13.07.2023 та станом на 11.08.2023, висновок не містить інформацію про коливання ціни, а в ньому лише вказано про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок на певну дату.

Обгрунтуванням зростання ціни для укладення додаткової угоди №3 від 13.09.2023 став висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати №СИО-е №000155 від 07.09.2023, однак вказаний документ не може свідчити про коливання середньоринкових цін з 11.08.2023 до 05.09.2023, оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на вказані дати, а також вказаний висновок не містить інформації про коливання ціни, в ньому лише вказано про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок на певну дату.

Підставою укладення додаткової угоди №4 від 28.09.2023 став висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати №СИО-е №000170 від 28.09.2023. Водночас вказаний документ не може свідчити про коливання середньоринкових цін з 05.09.2023 до 27.09.2023, оскільки у ньому зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на вказані дати, крім того, висновок не містить інформацію про коливання ціни, в ньому лише зазначено про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок на певну дату.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно відхилив доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ», які ним були повторені в апеляційній скарзі, про доведеність коливання ціни на ринку висновками цінового моніторингу Одеської регіональної Торгово-промислової палати №СИО-е №000133 від 14.08.2023, №СИО-е №00013355 від 07.09.2023 та №СИО-е №000170 від 28.09.2023, та дійшов правильного висновку, що зазначені висновки цінового моніторингу Одеської регіональної Торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни на ринку та свідчать про відсутність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Крім того, під час укладення додаткових угод №2 від 15.08.2023, №3 від 13.09.2023, №4 від 28.09.2023 відповідач не підтвердив та не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій під час участі у тендері, і не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Також укладення оспорюваних додаткових угод призвело до збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, що не узгоджується із пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою імперативно передбачено неможливість збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

З урахуванням викладеного, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.08.2023, №3 від 13.09.2023, №4 від 28.09.2023 до договору №ХБТ-02/07/23 від 13.07.2023 у зв`язку з тим, що вказані правочини суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», а також про стягнення грошових коштів у розмірі 113966,26 грн, оскільки вони є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернуту платнику, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на користь Бершадської міської ради безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 113966,26 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення, у зв`язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 у справі №916/958/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.10.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

СуддяН.М. Принцевська