Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/16434/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16434/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.10.2024:

від позивача: Дєлов В.В.;

від відповідача: Акуленко А.В ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 12.02.2024 (повний текст складено та підписано20.02.2024)

у справі № 910/16434/23 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 12 306 547, 37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом відповідно до договору №193/01/20 від 10.02.2020 за червень 2022 року у сумі 12 306 547,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення своїх зобов`язань за договором №193/01/20 від 10.02.2020, не в повному обсязі розрахувався за електричну енергію, поставлену за "зеленим тарифом", у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 12 306 547,37 грн.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач заперечував проти позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що договірні зобов`язання сторін за період 2022 року пов`язані з настанням обставин непереборної сили, оскільки вони виникли в умовах дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, а отже розрахунки з оплати електричної енергії за договором №1845/02/21 від 23.06.2021 на думку відповідача мають здійснюватись з повним врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, Наказу № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та Наказу № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом".

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" в повному обсязі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23 позов задоволено повністю, а саме:

- стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" 12306547 (дванадцять мільйонів триста шість тисяч п`ятсот сорок сім) грн 37 коп. боргу, а також 184598 (сто вісімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн 21 коп. судового збору та 40000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- між позивачем та відповідачем було підписано акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року. Відповідно до цього акта відповідачем було здійснено купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 3483884 кВт*год на загальну суму 16431251,15 грн з ПДВ. Саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену за Договором електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору і законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Отже, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача у розмірі 12306547,37 грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за актом купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів часткового чи повного погашення відповідачем заявленої суми боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 12306547,37 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Державне підприємство "Гарантований покупець" (11.03.2024 згідно фіскальної накладеної на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення в задоволеній частині ухвалено з порушенням норм матеріального права ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що проведення Гарантованим покупцем розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії на період дії воєнного стану в Україні, які мають договірні відносини з Гарантованим покупцем, в т.ч. з позивачем, з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022 є належним виконанням умов Договору. Крім того, вплив обставин непереборної сили (широкомасштабна агресія російської федерації проти України) має враховуватись при оцінці можливості виконання відповідачем обов?язків по договору.

Також, скаржник наголошував, що суд першої інстанції безпідставно не врахував обставин, які надають суду право зменшити розмір правничої допомоги.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

29.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» надійшов відзив на апеляційну скаргу з , який прийнятий судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на приписи ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, поновивши строк на подачу такого, у якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", а оскаржуване рішення залишити без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач посилався на те, що:

- станом на дату настання строку оплати за заявлений позивачем період (у жовтні 2021 та лютому 2022 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 втратив чинність;

- наказ Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої договором, а також не змінює терміни виникнення і виконання грошових зобов?язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором; вказаним наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку, проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку;

- саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» № 206 не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підпунктом 6 пункту 2 та абзацом 2 пункту 3 цього наказу;

- в матеріалах даної справи відсутні докази щодо внесення змін до Договору в частині розрахунків за період 2022-2023 років, тоді як саме вищевказаним Договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників, який відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання обома сторонами;

- введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором, та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня реальна здатність впливати на можливість виконання зобов`язання. Відповідачем в свою чергу не доведено належними доказами те, що ДП «Гарантований покупець» не може здійснювати свою господарську діяльність належним чином, тому позивач вважає заперечення відповідача такими, що недоведені документально;

- у наведеному в позовній заяві розрахунку заборгованості, наводиться тільки заборгованість за поставлену електричну енергію у червні 2022 року, що відповідає вимогам чинного законодавства, положенням Договору та акту купівлі-продажу електричної енергії за червень 2022 року, який було підписано як позивачем так і відповідачем без жодних зауважень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/16434/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою I розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23.

01.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/16434/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у задоволенні клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23 відмовлено. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 276 897 (двісті сімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 31 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23.

29.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 910/16434/23, до якої долучено оригінал платіжної інструкції № 385 від 29.04.2024 про сплату судового збору у розмірі 276 897 грн. 31 коп. за оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23.

У зв`язку з перебуванням з 03.06.2024 по 07.06.2024 включно у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.06.2024, справу № 910/16434/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 прийнято справу № 910/16434/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" здійснити в раніше призначено судовому засіданні 06.06.2024 об 10 год 30 хв в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань № 16.

30.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Дєлова В.В. надійшла заява, в якій останній просив забезпечити можливість як законному представнику підприємства ТОВ СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ брати участь у судовому засіданні призначеному на 06.06.2024 о 10 год. 30 хв. у справі № 910/16434/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» про участь у судовому засіданні, яке призначено на 06.06.2024 об 10 год. 30 хв. по справі №910/16434/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від Державного підприємства "Гарантований покупець" про зупинення провадження у справі №910/16434/23 з проханням зупинити провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палата тою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4439/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/16434/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що постановою Верховного суду України від 21.06.2024 відмовлено в задоволенні касаційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець», у справі №910/4439/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 поновлено провадження у справі №910/16434/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024. Призначено до розгляду в судовому засіданні 26.09.2024 справу №910/16434/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя про звільнення у відставку судді Шаптали Є.Ю. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18.09.2024, справу №910/16434/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 справу №910/16434/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л., розгляд справи призначено на 26.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від20.092024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» про участь у судовому засіданні, яке призначено на 26.09.2024 по справі №910/16434/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання у справі №910/16434/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі №910/16434/23. Судове засідання призначено на 02.10.2024 о 11 год 00 год в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань №16.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого і діючого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 02.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача (скаржника).

В судовому засіданні колегія суддів поставила на обговорення клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про надання оцінки документів наданим представником позивача для підтвердження свої повноважень, яке мотивовано тим, що вбачаються наявні збіги у серії та номері (такі є ідентичними) у низці ордерів у різних судах на представництво інтересів різних осіб, по різних договорах про надання правової допомоги, одним і тим же адвокатом, а також наявна різна дата видачі таких ордерів адвоката Дєлова В.В.

З огляду на наведене, представник відповідача наголошував, що відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати, а також те, що участь у справі, як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції приймав уповноважений представник позивача.

Водночас, представник позивача - адвокат Делов В.В. у судовому засіданні заперечував щодо обставин, на які посилався відповідач з огляду на наступне.

Між ТОВ "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" та Адвокатським бюро "Дєлов та партнери" було укладено декілька договорів про надання правової допомоги:

1. Договір від 16 січня 2023 року (копія надавалася разом з позовною заявою в суд першої інстанції) строком дії до 31.12.2024 року, копія якого додана до матеріалів справи;

2. Договір від 16 січня 2024 року строком дії до 31.12.2025 року, копія якого додана до матеріалів справи.

Позовна заява була підписана від імені позивача адвокатом Дєловим В.В. на підставі ордеру АЕ №1084831, бланк якого був сформований на сайті Національно асоціації адвокатів України у форматі порожнього бланку ордеру. Вказаний ордер було сформовано саме в підсистемі на сайті Національної асоціації адвокатів України у форматі порожнього бланку ордеру, який у подальшому заповнюється повністю із вказанням усіх реквізитів Клієнта. Вказаний бланк виданий саме на виконання договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 року та саме щодо представлення інтересів позивача. Існує бланк вказаного ордеру виключно в підсистемі на сайті Національної асоціації адвокатів України і саме він є оригіналом вказаного ордеру.

Вказані факти підтверджуються листом Адвокатського бюро "Дєлов та партнери" від 01.10.2024, який надано разом із поясненнями.

З огляду на викладене, представник позивача зазначав, що первинним документом під час здійснення адвокатської діяльності щодо надання правової допомоги клієнту - є договір про надання правової допомоги, який і визначає основні права та обов`язки сторін, їх об`єм повноважень та інші основні положення. Отже, з огляду на викладене вище повноваження адвоката Дєлова В.В., як представника ТОВ "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ", були оформлені належним чином, як того вимагає стаття 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - договором про надання правової допомоги від 16 січня 2023 року, договором про надання правової допомоги від 16 січня 2024 року та ордером АЕ №1084831, бланк якого був сформований на сайті Національної асоціації адвокатів України у форматі порожнього бланку ордеру.

Також, позивач 02.10.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подав клопотання про повернення апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 у справі №910/16434/23 та клопотання відповідача від 01.10.2024, посилаючись на те, що представник відповідача є неповноважною особою, оскільки Довіреність від 02.04.2024 року на представлення інтересів відповідача підписано ОСОБА_1 на підставі витягу з ЄДР від 20.09.23 р., в той же час, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 74-р було прийнято рішення реорганізувати державне підприємство "Гарантований покупець" (код згідно з ЄДРПОУ 43068454) шляхом перетворення в акціонерне товариство "Гарантований покупець", 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб та було утворено комісію з перетворення державного підприємства "Гарантований покупець" у складі згідно з додатком 1, де головою комісії з перетворення було призначено ОСОБА_2 . Отже, представлення інтересів відповідача в суді першої інстанції здійснювалося особами без відповідних повноважень, оскільки їх повноваження не були підтвердженні головою комісії з перетворення. Більш того, апеляційну скаргу та клопотання щодо оцінки повноважень позивача підписано неуповноваженою особою також і такі документи повинні бути повернути заявнику без розгляду.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків щодо заявлених учасниками спору клопотань.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» підписано адвокатом Дєловим В.В., яким до матеріалів позову на підтвердження своїх повноважень подано ордер № 1072237 від 18.10.2023 (оригінал бланку), а також договір про надання правової допомоги від 16.01.2023, на який міститься посилання і у зазначеному ордері.

Також. в подальшому, подаючи до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідь на відзив, адвокат Дєлов В.В. додав ордер № 1084831 від 11.10.2023, у якому також вказано, що його видано на підставі договору про надання правової допомоги від 16.01.2023, разом з заявою про участь у режимі відеоконференції - подано ордер № 1072723 від 27.09.2023, у якому також вказано, що його видано на підставі договору про надання правової допомоги від 16.01.2023.

Також, на стадії апеляційного розгляду справи, представником позивача - адвокатом Дєловим В.В. подано на підтвердження повноважень на представлення інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді подано ордер № 1078986 від 11.01.2024, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024, а також разом з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - подано ордер № 1315108 від 05.09.2024, у якому також вказано, що його видано на підставі договору про надання правової допомоги від 16.01.2023.

Ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Дослідивши подане представником відповідача клопотання, колегією суддів встановлено, що повноваження представника позивача оформлені у відповідності до норм чинного законодавства та відповідають вимогам ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, а тому доводи відповідача визнаються необгрунтованими та відхиляються.

Також, як встановлено колегією суддів, апеляційну скаргу від імені відповідача підписано заступником директора з економіки ОСОБА_3 , на підтвердження повноважень якого до апеляційної скарги долучено:

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно якої у розділі «Прізвище, ім?я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у.т.ч. підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» містяться відомості про вказану особу - ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 (в.о. директора), обмеження - відсутні;

- наказ ДП «Гарантований покупець» від 08.07.2019 № 20 про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду заступника директора з економіки з 09.07.2019;

- посадову інструкцію заступника директора з економіки, затверджену 31.03.2023;

- довіреність № 158-Д від 29.12.2023, в якій ОСОБА_5 уповноважено на підписання, зокрема процесуальних документів, які подаються у відповідності до законодавства до судів будь-якої територіальності, спеціалізації та інстанції з розгляду. Зокрема, господарських справ.

Доказів припинення повноважень вказаних осіб у встановленому порядку - матеріали справи не містять.

Також, 29.04.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідачем подано документи по справі, зокрема, довіреність № 188-Д від 27.03.2024 на ім?я адвоката Акуленка Андрія Валерійовича (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 15.04.2020 ЗП 002561), видана ДП «Гарантований покупець» в особі першого заступника директора ОСОБА_1 , на представництво інтересів відповідача, зокрема і у судах

Доказів припинення повноважень вказаних осіб у встановленому порядку - матеріали справи не містять.

Також, вищенаведені відомості наявні в загальновідкритих джерелах інформації - https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/43068454/ .

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 74-р було прийнято рішення реорганізувати державне підприємство "Гарантований покупець" (код згідно з ЄДРПОУ 43068454) шляхом перетворення в акціонерне товариство "Гарантований покупець", 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб та було утворено комісію з перетворення державного підприємства "Гарантований покупець" у складі згідно з додатком 1, де головою комісії з перетворення було призначено ОСОБА_2 .

Отже, вказане розпорядження визначає виключно діяльність спеціально створеного органу для проведення процедури перетворення.

З огляду на викладене, доводи позивача про те, що апеляційну скаргу та клопотання щодо оцінки повноважень позивача підписано неуповноваженою особою також і такі документи повинні бути повернути заявнику без розгляду - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані.

Отже, дослідивши подане представником позивача клопотання, колегією суддів встановлено, що повноваження представника позивача оформлені у відповідності до норм чинного законодавства та відповідають вимогам ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, а тому доводи позивача визнаються необгрунтованими та відхиляються.

Представник скаржника (відповідача)- Державного підприємства "Гарантований покупець" в судовому засіданні 02.10.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 10.02.2020 між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" укладено договір №193/01/20 , відповідно до якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується, продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641 , або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.

Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до п. 2.4 Договору, продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Постановою НКРЕКП від 29.11.2019 № 2546 установлено позивачу «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії до 01.01.2023.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. (п. 3.1 Договору).

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору).

Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 Договору).

Так, відповідно до п. 8.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Відповідно до п. 10.1 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

п. 10.2 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

п. 10.3 після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

п. 10.4 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

30.06.2022 між позивачем та відповідачем було підписано акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року. Відповідно до цього акта відповідачем було здійснено купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 3483884 кВт*год на загальну суму 16431251,15 грн з ПДВ.

Вказаний акт купівлі-продажу електричної енергії підписано сторонами Договору без заперечень та зауважень, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 4.1 Договору, продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку.

Згідно з п. 8 ч. 9 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Беручи до уваги умови Договору та п. 10.1 Порядку, зобов`язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії за 1-10 дні місяця мало бути виконане відповідачем у строк до 15 числа (включно) розрахункового місяця, а з оплати поставленої електричної енергії за 11-20 дні місяця до 25 числа включно розрахункового місяця.

Постановою НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої гарантованим покупцем у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Враховуючи вимоги п. 10.4 Порядку та зазначену вище Постанову НКРЕКП відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату відпущеної електроенергії за вказаний період, а саме:

- 15.06.2022 на суму 1001071,91 грн з ПДВ (платіжне доручення №226589 від 15.06.2022;

- 27.06.2022 на суму 968735,33 грн з ПДВ (платіжне доручення №228409 від 27.06.2022;

- 30.06.2022 на суму 614647,76 грн з ПДВ (платіжного доручення №229290 від 30.06.2022;

- 07.07.2022 на суму 552975,36 грн з ПДВ (платіжного доручення №230164 від 07.07.2022 ;

- 29.07.2022 на суму 617484,80 грн з ПДВ (платіжного доручення №235960 від 29.07.2022;

- 25.08.2022 на суму 369788,62 грн з ПДВ (платіжного доручення №241802 від 25.08.2022.

Загалом з урахуванням авансових платежів, відповідач за червень 2022 року сплатив позивачу 4124703,78 грн.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з тим, що на момент подачі даного позову до суду першої інстанції, відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати електричної енергії за вказаний вище період, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем з оплати придбаної за Договором електричної енергії на загальну суму 12306547,37 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника «останньої надії»; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Частинами 2 та 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зеленим» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії», виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком №641 від 26.04.2019.

Відповідно до п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п. п. 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.4 Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідно до Порядку позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили у п. 3.3 договору, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку.

Пунктом 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Регулятором) з посиланням на п. 10.4 Порядку.

У даному випадку сторони, підписавши договір, встановили у п. 3.3 договору певний порядок розрахунків за електричну енергію відповідно до глави 10 Порядку.

Враховуючи викладене, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.04.2023 в справі №910/15867/21, не встановила колізії норм спеціального законодавства (Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку №641) з актами загального законодавства (зокрема, ЦК України та ГК України).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з огляду на приписи ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.4 Порядку, п. 3.3 договору та ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за спірні періоди мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату відпущеної електроенергії за вказані періоди, а саме:

- 15.06.2022 на суму 1001071,91 грн з ПДВ (платіжне доручення №226589 від 15.06.2022;

- 27.06.2022 на суму 968735,33 грн з ПДВ (платіжне доручення №228409 від 27.06.2022;

- 30.06.2022 на суму 614647,76 грн з ПДВ (платіжного доручення №229290 від 30.06.2022;

- 07.07.2022 на суму 552975,36 грн з ПДВ (платіжного доручення №230164 від 07.07.2022 ;

- 29.07.2022 на суму 617484,80 грн з ПДВ (платіжного доручення №235960 від 29.07.2022;

- 25.08.2022 на суму 369788,62 грн з ПДВ (платіжного доручення №241802 від 25.08.2022.

Загалом з урахуванням авансових платежів, відповідач за червень 2022 року сплатив позивачу 4124703,78 грн.

Відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати електричної енергії за вказаний вище період, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем з оплати придбаної за Договором електричної енергії на загальну суму 12 306 547,37 грн.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач лише частково виконав взяті на себе зобов`язання за договором, сплативши вартість електроенергії частково, у зв`язку з чим, на час звернення до суду першої інстанції з позовом у останнього виникла заборгованість за договором у сумі 12 306 547,37 грн, яка підтверджена належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, посилання скаржника на необхідність врахування при вирішенні спору наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", тобто спеціального нормативного врегулювання здійснення оплат за договором, судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для касування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення № 507, видано накази від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221) та № 206 від 15.06.2022 № 206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 № 136). Накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.

Як вбачається із нормативно-правового регулювання, яким керується гарантований покупець при розрахунках, в тому числі, з позивачем, Накази № 140 та № 206 є обов`язковими для виконання.

Так, Наказом № 140 Державне підприємство "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державного підприємства "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 № 641, та з урахуванням таких положень:

- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 наказу № 140);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (пункт 1.2 наказу № 140);

- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (пункт 1.3 наказу № 140).

Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності наказу Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 запроваджено наказом Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022 (діяв протягом періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).

Наказом № 206 Державне підприємство "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:

- сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);

- у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Правомірність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" була предметом дослідження Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/10894/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом". Рішенням адміністративного суду у цій справі від 06.12.2022 у позові відмовлено, і це рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023.

Адміністративні суди дійшли висновку про наявність повноважень та компетенції у Міністерства енергетики України щодо прийняття наказу № 206. Суди зазначили, що:

- Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго;

- наказ від 15.06.2022 № 206 прийнятий в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;

- державна реєстрація наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 № 34/5;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 172 "Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади" передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб`єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб`єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами;

- приймаючи оскаржуваний наказ Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП "Гарантований покупець") в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64;

- регулювання порядку здійснення ДП "Гарантований покупець" протягом періоду дії воєнного стану в Україні перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", не відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України щодо управління ДП "Гарантований покупець", а тому підстави стверджувати про те, що видання оскаржуваного наказу є перевищенням повноважень Міненерго, є необґрунтованими.

Оцінюючи зміст наказу № 206 адміністративні суди констатували, що:

- наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії;

- оскаржуваний наказ не надає необґрунтованих переваг іншим виробникам електричної енергії, реалізація якої здійснюється за "зеленим" тарифом та не передбачає поводження з особами у різний спосіб у відносно схожих ситуаціях, отже прояви дискримінації відсутні.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Концепція справедливого судового розгляду також включає вимогу правової певності. Одним із аспектів правової певності є те, що сторони можуть покластися на остаточне рішення суду і діяти відповідним чином. У справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) Європейський суд з прав людини зазначив таке: "Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд справи, гарантоване пунктом 1 статі 6 Конвенції, має тлумачитися в світлі преамбули до Конвенції, яка проголошує - у відповідній частині - верховенство права як складову спільної спадщини Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який, крім іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не піддавалися сумнівам".

Виходячи з наведеного, наявні правові підстав для застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому-липні 2022 року.

Також, метою Наказів №140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Разом з цим, у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.

Положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

Наведена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Крім того, обгрунтованими є також і доводи позивача про те, що станом на дату настання строку оплати за заявлений позивачем період (у жовтні 2021 та лютому 2022 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 втратив чинність.

Доводи скаржника про те, що вплив обставин непереборної сили (широкомасштабна агресія російської федерації проти України) має враховуватись при оцінці можливості виконання відповідачем обов?язків по договору, судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон № 671/97-ВР) встановлено, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати (далі - регіональні ТПП) засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати (далі - сертифікат ТПП) є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов?язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самі по собі, але й що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкурентного випадку виконання господарського зобов?язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов?язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв?язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереробної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов?язання.

Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін, а є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами.

Інших доказів неможливості виконання зобов?язання у встановлений строк внаслідок настання форс-мажорних обставин - матеріали справи не містять.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах: Верховного Суду України: від 7 вересня 2016 року в справі № 910/6240/16, від 18 лютого 2016 року в справі № 910/24738/15; Верховного Суду: у складі Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року № 826/9302/17, у складі Касаційного господарського суду від 9 листопада 2021 року в справі № 913/20/21.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в України», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В п. 5.48. постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 вказано, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

У п. 75-77 постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 вказано, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Судом апеляційної інстанції встановлено про відсутність будь-яких належних доказів наявності обставин непереборної сили, які завадили відповідачу виконати свої зобов?язання за Договором в частині сплати спірної суми.

Позивачем було також заявлено про стягнення з відповідача 40000 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даного спору, і суд першої інстанції присудив до стягнення з відповідача на користь позивача вказану суму, визнавши її обгрунтованою.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначав, що суд першої інстанції безпідставно не врахував обставин, які надають суду право зменшити розмір правничої допомоги. Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи скаржника, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 40000 грн позивачем надано суду засвідчені копії:

- договору про надання правової допомоги від 16.01.2023, укладений між ТОВ «Солар Голден Кіз» та Адвокатським бюро «Дєлов та Партнери»;

- акти приймання-передачі послуг від 25.09.2023 та від 18.10.2023;

- платіжні інструкції №1318 від 26.09.2023 на суму 20000 грн та №1330 від 18.10.2023 на суму 20000 грн.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з цим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський Суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16).

Згідно частин 1, 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Суд апеляційної інстанції враховує, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" про покладення на Державне підприємство «Гарантований покупець» судових витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді позовної заяви у справі № 910/16434/23 надано наступні докази витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції:

- договору про надання правової допомоги від 16.01.2023, укладений між ТОВ «Солар Голден Кіз» та Адвокатським бюро «Дєлов та Партнери»;

- акти приймання-передачі послуг від 25.09.2023 та від 18.10.2023;

- платіжні інструкції №1318 від 26.09.2023 на суму 20000 грн та №1330 від 18.10.2023 на суму 20000 грн.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої існстанції про те, що вказані у актах приймання-передачі послуг від 25.09.2023 та від 18.10.2023 послуги з підготовлення та подання позовної заяви лише підтверджують факт того, що адвокатом здійснювалась робота з підготовлення позовної заяви та, фактично, ним же її і було подано, а тому заперечення відповідача обгрунтовано відхилені у вказаній частині.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу - є неспівмірною із предметом даного спору, а таких обставин не встановлено ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача повної суми заявленої позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 40000 грн.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги, а саме стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" 12306547 (дванадцять мільйонів триста шість тисяч п`ятсот сорок сім) грн 37 коп. боргу, а також 40000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/16434/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №910/16434/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №910/16434/23- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/16434/23 повернути Господарському суду міста Києва .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 21.10.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв