Ухвала

від 14.10.2024 по справі 910/4100/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4100/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.10.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024

у справі №910/4100/24 (суддя - Балац С. В.)

за позовом ОСОБА_1

до Чернігівської обласної Державної адміністрації

до відповідач 2. Релiгiйної органiзацiї "Релігійна громада Свято-Миколаївська парафія Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Шаповалівка Ніжинського району Чернігівської області"

про визнання недійсним статуту, визнання протиправним та скасування розпорядження та скасування запису про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М. перебуває справа №910/4100/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024, яка призначена до розгляду на 14.10.2024.

14.10.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача/скаржника надійшла заява про відвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи №910/4100/24.

Дану заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є автором статті «ІНФОРМАЦІЯ_1». У вказаній статті, за доводами заявника, містяться дискримінаційні висловлювання щодо Української Православної Церкви.

«Разом з тим, якщо подивитись на факт створення Українського єпископства ОСОБА_3 з центром в м. Лисянці з позиції сьогоднішнього дня, тобто існування незалежної автокефальної Православної Церкви України (2019), то автор вважає, що для частини тодішнього українського духовенства це була фактична незгода з актом 1686 р. Вселенського патріархату в Константинополі про тимчасову передачу Київської митрополії Москві. Більш того, це був дієвий крок до відновлення Київської митрополії під юрисдикцією Константинопольської Матері-Церкви в розділеній сусідніми державами Україні, через створення окремого Українського єпископства! 11 жовтня 2018 р. Вселенський патріархат, скасував цей акт від 1686 р. про тимчасову передачу Київської митрополії Москві. Відтоді діяльність РПЦ (УПЦ МП) на території України визнана неканонічною».

Так, ОСОБА_2 у статті «Єпископ Епіфаній Ревуцький і місто Лисянка» (до 300 річчя створенн Українського єпископату Речі Посполитої з центром в м. Лисянка на чолі з єпископом ОСОБА_3» демонструє відверту неприязнь до релігійного об`єднання Української Православної Церкви (структурним підрозділом якого є Відповідач) та прихильність до іншого релігійного об`єднання - Православної Церкви України.

Крім цього, вживання терміну «УПЦ МП» створює ілюзію сприйняття суспільством Української Православної Церкви як Церкви підконтрольної РПЦ, що не відповідає дійсності, адже відповідно до п. 1-2 Статуту про Управління Української Православної Церкви (з доповненнями і змінами), ухваленому Собором Української Православної Церкви 27 травня 2022 року, Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої відповідно до Грамоти Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II від 27 жовтня 1990 року. Керівний центр Української Православної Церкви знаходиться у м. Києві.

У судовому засіданні 14.10.2024 зявились представники позивача та відповідача-1, які надали свої пояснення по суті заяви про відвід судді Гаврилюка О.М.. від розгляду справи №910/4100/24.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) у випадках, визначених статями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 п. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що заявником не доведено підстав передбачених ст. 35 ГПК України для відводу судді Гаврилюка О.М. від апеляційного розгляду справи №910/5094/23.

Згідно із частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, апеляційний господарський суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи №910/4100/24, вважає її необґрунтованою та невмотивованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи. Заява про відвід судді не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді у розгляді даної справи.

Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абз. 1). Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абз. 2).

Як зазначалось вище, 14.10.2024 представником ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи.

У зв`язку з викладеним, заява ОСОБА_1 про відвід в силу приписів абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається судом, який розглядає дану справу.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні.

Водночас, у судовому засіданні 14.10.2024 суддею Гаврилюком О.М. заявлено самовідвід від розгляду справи №910/4100/24.

Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов`язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу.

В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Розглянувши заяву про самовідвід судді - Гаврилюка О.М. з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості судді та для забезпечення довіри до судової влади України, а також виключення суб`єктивних підстав для сумніву в неупередженості судді, заява про самовідвід - Гаврилюка О.М. підлягає задоволенню.

У разі задоволення заяви про відвід/самовідвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного/самовідведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (ч. 2 ст. 40 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. від розгляду справи №910/4100/24 відмовити.

2. Заяву судді Гаврилюка О.М. про самовідвід від розгляду справи №910/4100/24 задовольнити.

3. Матеріали справи №910/4100/24 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 15.10.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім