Постанова

від 10.09.2024 по справі 903/1333/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Справа № 903/1333/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Василилишн А.Р.

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гарбарука В.А.

позивача Волинської обласної державної адміністрації - не з`явилися

відповідача Ковельської районної державної адміністрації - не з`явилися

відповідача Вишнівської сільської ради - предст. Капітанюк В.В. і Дитина А.І.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Вишнівської сільської ради

на рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 р.

постановлене у м. Луцьк, повний текст складено 06.03.2024 р.

у справі № 903/1333/23 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

1. Ковельської районної державної адміністрації

2. Вишнівської сільської ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення до земель державної власності

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 28.02.2024 р. Господарський суд Волинської області частково задоволив позов Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації у справі № 903/1333/23. Суд закрив провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Любомльської районної державної адміністрації № 246 від 19.12.2013 р. Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га. Згідно з рішенням суду підлягають усуненню перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорією земель землі сільськогосподарського призначення у Державному земельному кадастрі. Також зобов`язано Вишнівську сільську раду повернути Волинській обласній державній адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Вишнівська сільська рада звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним й не конституційним, оскільки, суперечить ч. 2 ст. 91, 162, 164, 172, 173, 226, п. 2 ч. 1 ст. 231, ч.2 ст.246 ГПК України.

Заперечує належність і допустимість як доказу наданої прокурором суду першої інстанції постанови обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599. Також заперечує твердження суду першої інстанції, що Волинська обласна державна адміністраціє є правонаступником обласної ради депутатів трудящих 1946 року.

Стверджує, що закони та нормативно правові акти втрачають дію у випадку ухвалення нового закону або ж нормативно правового акту з того самого питання, тому і з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про прикордонний режим» від 27.07.1998 р. № 1147, якою встановлено прикордонні смуги, постанова обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599 втратила свою дію.

Доводить, що позов пред`явила юридична особа, якій не належить право вимоги та враховуючи те, що Волинська ОДА апріорі не може бути правонаступником Обласної ради депутатів трудящих Волинської області 1946 року, тому суд першої інстанції повинен був відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Вважає, що земельна ділянка за кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га., належить Вишнівській сільській раді на підставі законів України й оформлена у відповідності до чинного законодавства.

Просить рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 р. у справі № 903/1333/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Волинської обласної прокуратури відмовити повністю.

Волинська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи скаржника необґрунтованими.

Посилається на ст. 91 ГПК України та на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.10.2023 р. № 876/55/23, від 06.11.2019 р. № 163/2369/16-ц, від 26.10.2020 р. у справі № 297/1408/15-ц та від 26.10.2020 р. у справі № 297/1408/15-ц, та стверджує, що доводи Вишнівської сільської ради щодо неналежності та недопустимості постанови обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599 як доказу у справі спростовуються нормами законодавства та практикою Верховного Суду.

Посилається на ст. 17, 84, 122 Земельного кодексу України і доводить, що на даний час, розпорядником земель оборони є обласні державні адміністрації, у зв`язку з чим прокурором вірно обрано позивачем у справі Волинську обласну військову адміністрацію.

Зазначає, що відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Звертає увагу, що постанова обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599 є доказом, який підтверджує, що ще до набрання чинності Законів України «Про державний кордон України», «Про використання земель оборони» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим» встановлено 800-метрову прикордонну смугу, яку передано у повне розпорядження прикордонних військ.

Просить залишити апеляційну скаргу Вишнівської сільської ради без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 р. у справі № 903/1333/23 без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало письмові пояснення.

Зазначає, що в технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення відсутні будь-які документи, які свідчать про належність спірної земельної ділянки до земель оборони, а доводи прокурора відносно меж земельних ділянок ґрунтуються на припущеннях.

Пояснює, що спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Любомльського району Волинської області.

Звертає увагу суду, що дана технічна документація була погоджена і затверджена в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводить, що перебування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги не відносить їх до земель оборони та не є причиною виникнення прав на них в органів охорони державного кордону, оскільки такі землі надаються в постійне користування лише для облаштування та утримання певних об`єктів та споруд. До земель оборони відносяться лише ті земельні ділянки, які були надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організації Збройних Сил України та інших військових формувань.

Зазначає, що скасування спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ніяк не захищає права держави, оскільки при вчиненні вказаних дій земельна ділянка площею 15,7022 га з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 перестає бути об`єктом цивільно-правових відносин і автоматично не переходить в розпорядження Волинської обласної державної (військової) адміністрації.

Просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/1333/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Також просить розгляд справи № 903/1333/23 проводити у відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

31.05.2024 р. скаржник Вишнівська сільська рада подав додаткові пояснення.

Зазначає, що позовна заява у даній справі підписана заступником керівника Волинської обласної прокуратури Олександром Бабенком, натомість за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від імені юридичної особи Волинської обласної прокуратури код: 02909915 діють та мають право здійснювати представництво - керівник обласної прокуратури Тимчук Віктор Володимирович. Жодної згадки про Олександра Бабенка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як про особу наділену повноваженнями вчиняти дії від імені Волинської обласної прокуратури немає.

Просить прийняти додаткові пояснення й скасувати рішення першої інстанції в повному об`ємі.

11.06.2024 р. Волинська обласна прокуратура подала заперечення на додаткові пояснення скаржника Вишнівської сільської ради.

Посилається на ст. 53 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» та зазначає, що прокурор може звертатися до суду в інтересах держави. Прокурором органу прокуратури, зокрема, є перший заступник та заступник керівника обласної прокуратури.

08.07.2024 р. скаржник Вишнівська сільська рада подав додаткові пояснення щодо порядку створення та формування земельної ділянки, алгоритм переходу земельної ділянки у комунальну власність.

Пояснює, що відповідно до справи з технічними і юридичними матеріалами по передачі земель спецпризначення колгоспам Любомльського району 1957 року рішенням виконавчого комітету Любомльської районної ради депутатів трудящих від 22.12.1957 р. № 456 «Про затвердження представленого проекту зовнішніх меж і встановлення розмірів до закріплення земель за рахунок держфонду с.г. артілі «ім. Дзержинського» було затверджено проекти зовнішніх меж, а саме:

- затвердити представлений проект зовнішніх меж і до закріпити за с.г. артіллю ім. Дзержинського на вічне користування за рахунок земель держфонду в кількості - 600.50 га, з них орні - 148,04 га, сіножаті - 279,69 га., чагарників - 89,66 га, боліт - 21,70 г., пісків - 58,74 га, польових доріг - 1.69 га, під водою - 3.45 га, вигін суходільний з чагарниками - 53,52 га;

- залишити в межах до закріплених земель такі сторонні землекористувачі: землі «спецпризначення» - 6.36га. (саме так називалася у той час землі оборони оскільки були під грифом секретно), райшляхи - 1.00га.

- просити відділ землевпорядження Волинського облуправління сільського господарства замінити державний акт на вічне користування землею с.г. артілі «ім. Дзержинського».

Зазначає, що з набуттям незалежності України 24 серпня 1991 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року «Про прискорення земельної реформи та приватизації земель» Сільськогосподарська артіль «імені Леніна» Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області була реорганізована у КСП «Колос». Українською Академією Аграрних Наук Інститутом землеустрою було розроблено проект та технічний звіт у 1994 році роздержавлення і приватизації земель КСП «Колос», розташованого на території Штунської сільської ради народних депутатів Любомльського району Волинської області, та Технічний Звіт 1995 року про видачу Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Колос» Штунської сільської ради народних депутатів Любомльського району Волинської області. Згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ВЛ12, виданого 23 жовтня 1995 року, та креслення проектного плану, який є невід`ємною частиною проекту роздержавлення земель, земельна ділянка, яка сформована у ДЗК 2013 року, за кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 відносилась до земель колективної власності КСП «Колос» Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області.

Звертає увагу, що при розробці повної схеми паювання земель дана земельна ділянка була виключена з паювання у зв`язку з тим, що знаходиться у заплаві річки Західний Буг та постійно підтоплюється весняними паводками та використовується громадянами для загального сінокосіння та випасання худоби. Спірна земельна ділянка була віднесена до земель запасу сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування громадянам і юридичним особам, і станом на сьогодні перебуває у комунальній власності Вишнівської сільської ради.

Також стверджує, що за даними земельного кадастру на території Штунського старостинського округу перебувають землі оборони в користуванні Луцького НОМЕР_1 прикордонному загону загальною площею 19,9744 га., з кадастровими номерами 0723387200:06:004:0944, 0723387200:06:004:0945, 0723387200:06:004:0001.

Додатком до таких пояснень скаржник долучає справу з технічними і юридичними матеріалами по передачі земель спецпризначення колгоспам Любомльського району 1957 року, рішення виконавчого комітету Любомльської районної ради депутатів трудящих від 22.12.1957 р. № 456 «Про затвердження представленого проекту зовнішніх меж і встановлення розмірів до закріплення земель за рахунок держфонду с.г.артілі «ім. Дзержинського», витяг із інвентаризації земель Державної прикордонної служби 2003 року, графічні матеріали розташування земель в прикордонній смузі, план інвентаризації земель оборони 1993 року, технічний звіт по інвентаризації земель Державного кордону 1993 року та витяги ДЗК щодо земельних ділянок, які надані в користування Луцькому НОМЕР_2 прикордонному загону.

Колегія суддів зазначає, що додані скаржником до додаткових пояснень матеріали не є новими доказами у справі, оскільки матеріали справи містять докази віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, і надані матеріали і пояснення скаржника підтверджують раніше надану суду інформацію. Тому колегія суддів вважає за можливе залучити до матеріалів справи вищезазначені докази подані скаржником.

Волинська обласна прокуратура надала пояснення, в яких вважає, що додаткові пояснення скаржника Вишнівської сільської ради від 08.07.2024 р. є необгрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу.

Стверджує, що з доказів, які долученні сільською радою до додаткових пояснень, а саме - рішення виконавчого комітету Любомльської районної ради депутатів трудящих від 22.12.1957 р. № 456, викопіювання зі справи з технічними та юридичними матеріалами по передачі земель спецпризначення колгоспам Любомльського району, зокрема, кальки контурів по колгоспу імені Дзержинського, проекту розташування земельних ділянок по прикордонній смузі, які закріплюються навічно за колгоспами, не вбачається за можливе встановити, чи дійсно спірна земельна ділянка увійшла до земель сільськогосподарської артілі імені Дзержинського, оскільки вказані документи графічно її не відображають, не містять відомостей про координати як спірної земельної ділянки, так і земель, що додатково увійшли до складу згаданої артілі.

Доводить, що відсутні підстави стверджувати про припинення права користування прикордонного загону земельними ділянками в межах 800 метрової прикордонної смуги, яке визначене постановою обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599, у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Любомльської районної ради депутатів трудящих від 22.12.1957 р. № 456.

Волинська обласна прокуратура звертає увагу, що відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Посилається на Закон України «Про використання земель оборони» та стверджує, що під час проведення інвентаризації у 2013 році ні Головним управлінням Держземагенства у Волинській області, ні Любомльською районною державною адміністрацією не враховано вимоги законодавства щодо віднесення земель прикордонної смуги до земель оборони.

Позивач Волинська обласна державна адміністрація ради та відповідач Ковельська районна державна адміністрація не забезпечили явку представників у судові засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 68 69, 106 107, 125 126, 183 - 184 у т.2/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача Ковельської районної державної адміністрації

В судових засіданнях представники скаржника Вишнівської сільської ради підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задоволити.

Прокурор в судових засідання заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ВЛ12 виданого 23 жовтня 1995 року /а.с. 125 у т.1/ Штунською сільською радою Любомльського району Волинської області передано Сільськогосподарському підприємству «Колос» 3419,1 га земель сільськогосподарського використання. Згідно з планом зовнішніх меж земельних ділянок, який є додатком до цього акту від «А» до «Б» землі ДПБ «Буг».

Розпорядженням Любомльської районної державної адміністрації № 159 від 21.08.2013 р. Головному управлінню Держземагентства у Волинській області надано дозвіл на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 10307,4 га в межах Любомльського району /а.с. 15 у т.1/. Наказом Головного управління Держземагентства у Волинській області від 19.11.2013 р. № 58 надано дозвіл Державному підприємству Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Волинської області орієнтовною площею 91341,8 гектарів /а.с. 16-18 у т.1/.

На підставі зазначених розпорядчих документів розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Штунської сільської ради Любомльського району /а.с. 19-40 у т.1/. Відповідно до пояснювальної записки, яка є складовою вищезазначеної технічної документації використовувався, зокрема, проект поділу на земельні частки (паї) в межах Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області. Спірна земельна ділянка розміщена в південно-західній частині території Штунської сільської ради та межує: з півночі землі загального користування (польова дорога), землі запасу (болото), з півдня землі запасу (болото), із заходу та зі сходу - землі загального користування (польова дорога).

Згідно з робочим інвентаризаційним планом земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області, що міститься у зазначеній документації із землеустрою, земельна ділянка площею 15,7022 га, щодо якої проводилась інвентаризація, належить до земель державної власності, не наданих у користування чи у власність /а.с. 39 40 у т.1/.

19.12.2013 р. розпорядженням голови Любомльської районної державної адміністрації № 246 затверджені матеріали інвентиризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.

На підставі документації із землеустрою 03.11.2013 р. в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, цільове призначення (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - сільськогосподарського призначення /а.с. 41 у т.1/.

Вишнівська сільська рада утворена 13.12.2016 р. шляхом об`єднання Вишнівської, Радехівської, Римачівської, Ладинської, Машівської, Олеської, Хворостівської та Штунської сільських рад Любомльського району. Отже на час звернення прокурором з даним позовом до суду першої інстанції спірна земельна ділянка перебуває на території Вишнівської сільської ради.

08.01.2024 р. Вишнівська сільська рада зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

12.01.2024 р. Ковельська районна військова адміністрація видала розпорядження № 6 «Про внесення змін до розпорядження голови Любомльської районної державної адміністрації від 19.12.2013 р. № 246», яким, зокрема, виклала в новій редакції додаток до розпорядження голови Любомльської районної державної адміністрації від 19.12.2013 р. № 246 «Про затвердження матеріалів інвентиризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності» та вивела з загальної площі проінвентаризованих земельних ділянок земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га.

Звертаючись з позовом до суду прокурор посилається на Закон України «Про використання земель оборони» доводить, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, є землями оборони, які належать до державної власності та не підлягають передачі у комунальну власність. Посилається на ст. 17, 84, 122 Земельного кодексу України і доводить, що на даний час, розпорядником земель оборони є обласні державні адміністрації, у зв`язку з чим прокурор визначив позивачем у справі Волинську обласну військову адміністрацію.

При цьому прокурор доводить, що відповідно до постанови обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599 у межах Волинської області встановлені наступні прикордонні зони та полоси:

а) заборонену прикордонну зону, в яку включений у тому числі Любомльський район;

б) 2 кілометрові та 800 метрові прикордонні смуги, які визначені на місцевості від лінії кордону та позначені відповідними вказівниками /а.с. 44-51 у т.1/.

За доводами прокурора інші розміри прикордонної смуги у встановленому порядку в подальшому не визначались, ця постанова не змінювалась і не скасовувалась.

Як зазначено у позовній заяві, підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

Так, листом від 28.11.2023 р. № 15-1970вих-23 /а.с. 57-58 у т.1/ Волинська обласна прокуратура повідомила Волинській обласній державній адміністрації про факти незаконного вибуття земельних ділянок з державної власності. Одночасно прокурор просив повідомити, чи має намір Волинська обласна державна адміністрація вжити заходи до усунення перешкод у здійсненні права розпорядження землями оборони, в тому числі в судовому порядку.

Листом від 30.11.2023 р. № 1374/01-19/2-23 Волинська обласна державна адміністрація у відповідь на лист прокурора повідомила, що у зв`язку з обмеженістю фінансування обласна державна адміністрація не має можливості на даний час вжити заходів щодо представницького характеру в інтересах держави про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження землями оборони щодо земельних ділянок, зазначених у листі прокурора, та не заперечила щодо представництва інтересів держави в особі Волинської обласної державної адміністрації Волинською обласною прокуратурою з питань, вказаних у повідомленні /а.с. 59 у т.1/.

Листом від 21.12.2023 р. № 15-2137вих-23 Волинська обласна прокуратура повідомила Волинську обласну державну адміністрацію про прийняте рішення звернутись до суду з позовом в інтересах Волинської обласної державної адміністрації до Ковельської районної військової адміністрації та Вишнівської сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження Любомльської районної державної адміністрації, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га /а.с. 60 у т.1/.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їх території розпоряджаються земельними ділянками із земель державної власності. Отже, звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації та самостійного подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таким чином прокурор обґрунтував відповідно до норм ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» необхідність представництва інтересів держави внаслідок стверджуваного порушенням законності у сфері земельних відносин та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, стверджуючи, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони і тому має перебувати лише у державній власності.

Колегія суддів вважає достатнім обгрунтування прокурором дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 ГПК України.

Враховуючи, що Ковельська районна військова адміністрація розпорядженням від 12.01.2024 р. скасувала розпорядження Любомльської районної державної адміністрації № 246 від 19.12.2013 р. «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, суд першої інстанції виснував про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Любомльської районної державної адміністрації № 246 від 19.12.2013 р. Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Задоволивши позов в решті вимог суд першої інстанції виснував наступне:

- розміри та ширина прикордонної смуги на території колишнього Любомльського району Волинської області затверджені постановою обласної Ради депутатів трудящих Волинської області № 39/599 від 15.09.1946 р. ще до набрання чинності Законом України Про державний кордон України, Законом України Про використання земель оборони та постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1147 Про прикордонний режим, і докази її скасування чи зміни в матеріалах справи відсутні;

- землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, тому земельна ділянка з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га незаконно зареєстрована у Державному земельному кадастрі за категорією - землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням - землі запасу;

- під час інвентаризації неправильно визначено цільове призначення спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони;

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію речових прав на зазначену земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою від 15.12.2023 р. тому вимоги про зобов`язання Вишнівської сільської ради усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га шляхом скасування її реєстрації в Державному земельному кадастрі та вимога про повернення такої земельної ділянки позивачу у державну власність є належними та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про використання земель оборони" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин і вирішення справи судом) землями оборони визнаються земельні ділянки, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм ч.1-2 статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм установлено прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби України, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Отже, вищенаведені норми визначають землі оборони як земельні ділянки, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість, прикордонна смуга це ділянка місцевості, в межах якої діє особливий режим використання земель. Прикордонну смугу установлено вздовж державного кордону у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим.

Таким чином, норми чинного земельного законодавства, зокрема, Закону України "Про використання земель оборони" послідовно розмежовують поняття та правову природу земель оборони і земель з особливим режимом використання. При цьому прямі норми визначають можливість установлення прикордонної смуги у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад у межах земель територіальних громад. Відповідно, встановлений особливий режим використання земель у межах прикордонної смуги не визначає належність земельних ділянок до земель оборони і до державної власності.

В даному випадку відсутні докази того, що земельна ділянка з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, розташована за межами населеного пункту на територіі Вишнівської сільської ради, Штунської сільської ради Любомльського району, надавалась будь якій військовій частині або на ній розміщені установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України, інших військових формувань тощо, що визначає належність земельної ділянки до земель оборони.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка надавалась у складі 3419,1 га земель сільськогосподарського використання у користування та колективну власність послідовно сільськогосподарській артілі «ім. Дзержинського», сільськогосподарській артілі ім.Леніна та Сільськогосподарському підприємству «Колос», роздержавлення і приватизація якого відбулась у 1994 році відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року «Про прискорення земельної реформи та приватизації земель».

Так само твердження прокурора про накладення земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 на землі оборони є безпідставними і грунтуються на вільному тлумаченні змісту викопіювання з чергового кадастрового плану та робочого інвентаризаційного плану земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області, які містяться в землевпорядній документації. Твердження прокурора про те, що на спірній земельній ділянці розташовані інженерно технічні споруди є безпідставними та не підтверджені будь якими доказами в порядку ст.ст.74, 75-77 ГПК України.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Згідно з нормами ст.186 ЗК України та Закону України «Про землеустрій» межі, конфігурація, розташування та площа земельних ділянок може визначатися проектом землеустрою, схемою землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання, технічною документацією.

Як зазначено вище, на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Волинській області від 19.11.2013 р. № 58 Державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розробило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Волинської області. Відповідно до робочого інвентаризаційного плану земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області, що міститься у зазначеній документації із землеустрою, земельна ділянка площею 15,7022 га, щодо якої проводилась інвентаризація, належить до земель державної власності, не наданих у користування чи у власність, та віднесена до категорії земель - сільськогосподарського призначення.

Зміст таких матеріалів інвентарізації не спростовано, тоді як висновок суду першої інстанції про те, що під час інвентаризації неправильно визначено цільове призначення спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони є безпідставним, оскільки грунтується на власному аналізі правових норм, але без застосування спеціальних знань у сфері землеустрою.

Віднесення, зокрема, спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення виконано в установленному порядку відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», нормами якого визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентарізації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів сільських, селещних, міських рад, за їх межами - районної державнних адміністрацій. Матеріали інвентарізації земель у такому разі підлягають погодженню комісіями з питань погодження документації із землеустрою та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентарізації. Формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватись один раз.

19.12.2013 р. розпорядженням голови Любомльської районної державної адміністрації № 246 затверджені матеріали інвентиризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.

На підставі документації із землеустрою 03.11.2013 р. в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, цільове призначення (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - сільськогосподарського призначення /а.с. 41 у т.1/.

Отже, у позовній заяві прокурора згідно з ч.1 статті 173 ГПК України об`єднані декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами, - про усуненню перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га та зобов`язання Вишнівської сільської ради повернути Волинській обласній державній адміністрації таку земельну ділянку, а також вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Любомльської районної державної адміністрації № 246 від 19.12.2013 Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857, площею 15,7022 га.

Під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача/прокурора, щодо якої особа звертається до суду за захистом прав і інтересів, що являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Прокурор як на підставу позову посилається на Закон України «Про використання земель оборони» та доводить що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності і не підлягають передачі у комунальну власність.

При цьому прокурор доводить, що постановою обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599, встановлено ширину прикордонної смуги 800 м на місцевості від лінії кордону /а.с. 44-51 у т.1/. Інші розміри прикордонної смуги у встановленому порядку в подальшому не визначались, ця постанова не змінювалась і не скасовувалась.

Оцінюючи такі доводи прокурора, колегія суддів відзначає наступне

Постановою обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599, яку застосовує прокурор, обґрунтовуючи підстави заявленого позову, встановлювалась система режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі відповідно до вимог Земельного кодексу УСРРУРСР в редакції від 25 жовтня 1922 року. За змістом цієї постанови встановлюється 800-метрова прикордонна смуга від лінії державного кордону на території Волинської області.

Колегія суддів вважає помилковими застосування такого нормативного акту з огляду на таке.

16 липня 1990 року Верховною Радою України прийнято Декларацію про державний суверенітет України, якою проголошено, що Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території. Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" від 12.09.1991 р. врегулювано порядок тимчасового застосування законодавства Радянського Союзу на території незалежної суверенної республіки Україна та встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Отже, Верховна Рада України дозволила дію норм актів Союзу PCP на території незалежної, суверенної республіки Україна, обмеживши їх дію часом та колом питань, які законодавством України не врегульовано, до їх врегулювання, зосередившись на частині, що Конституції і законам України не суперечить.

28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України.

04.11.1991 р. прийнято Закон України «Про державний кордон Україн», відповідно до якого передбачено, що Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень вживає заходів щодо забезпечення охорони та захисту державного кордону і території України.

Нормами ст.18 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок здійснення господарської діяльності на державному кордоні України, зокрема користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань та інша господарська діяльність на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з Прикордонними військами України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний кордон України» дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу дає і здійснює Державна прикордонна служба України. У необхідних випадках Державна прикордонна служба України може запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в`їзд і провадження робіт у прикордонній смузі.

12 травня 1994 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 304 «Про прикордонну смугу», якою установлено, що вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок/водоймищ прикордонну смугу в межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських Рад народних депутатів, але не менше ширини смуги місцевості від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень і не більше п`яти кілометрів від лінії державного кордону. На окремих ділянках за розпорядженням Кабінету Міністрів України може бути встановлена інша ширина прикордонної смуги. У прикордонну смугу не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1998 р. № 304 «Про прикордонну смугу» визначено ширину прикордонної смуги державного кордону - не менше ширини смуги місцевості від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень і не більше п`яти кілометрів від лінії державного кордону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим» затверджено Положення про прикордонний режим. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 цього Положення прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. «Про прикордонний режим» та за поданням Адміністрації державної прикордонної служби України розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 11.10.2018 р. № 665 «Про визначення ширини прикордонної смуги у Волинській області» (яке розміщене на офіційному вебсайті Волинської обласної державної адміністрації) визначено ширину прикордонної смуги в межах Волинської області уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах прилеглих до кордону територій, де запроваджується прикордонний режим, 10 кілометрів від лінії державного кордону в тил території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 р. № 890 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань прикордонного режиму» встановлено ширину прикордонної смуги у 5 кілометрів.

Таким чином, питання забезпечення порядку на державному кордоні України, в т.ч. встановлення правового режиму зон з особливим режимом використання земель врегульовані законодавством України, що виключає застосування постанови обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 р. № 39/599 як підстави позовних вимог.

Разом з тим, чинне законодавство визначає прикордонну смугу як ділянку місцевості, в межах якої діє особливий режим використання земель, але не ідентифікує із землями оборони, про що зазначено вище.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Однак, дана обставина не звільняє прокурора та позивача від доведення належними та допустимими доказами обставин розташування саме спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 або її частини у нормативно визначених межах державного кордону, прикордонної смуги або земель оборони.

Оскільки підставою позовних вимог прокурора є доводи про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 знаходиться у прикордонній смузі, тому належить до іншої категорії до земель оборони, а не до земель сільськогосподарського призначення, і відповідно належить до державної власності в особі Волинської обласної державної адміністрації, і такі доводи прокурора є необгрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавсту і не грунтуються на доказах у справі, тому позовні вимоги про усуненню перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 та зобов`язання Вишнівської сільської ради повернути цю земельну ділянку - є безпідставними і задоволенню не підлягають. Отже та підстава позовної вимоги, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони не підтверджена, відповідно, є безпідставними доводи прокурора про порушення прав та законних інтересів позивача, що в свою чергу, є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 р. у справі № 910/6091/19).

Суд першої інстанції помилково прирівнює землі оборони до усіх земельних ділянок, розміщених у межах прикордонної смуги, внаслідок чого ухвалив рішення у справі на підставі помилкових висновків, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі норм п.п.3-4 ч.1 ст.277 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, цільове призначення (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель сільськогосподарського призначення, - зареєстровано в Державному земельному кадастрі на підставі затверджених в установленому порядку матеріалів інвентиризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, розпорядженням голови Любомльської районної державної адміністрації.

Як зазначено вище, віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення виконано в установленному порядку відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», і формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватись один раз.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 р. № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій Любомльська РДА реорганізована шляхом приєднання до Ковельської районної державної адміністрації.

Ковельська районна військова адміністрація розпорядженням від 12.01.2024 р. скасувала розпорядження Любомльської районної державної адміністрації № 246 від 19.12.2013 р. «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, натомість скаржник щодо закриття провадження у справі своїх заперечень у апеляційній скарзі не наводить.

Оскільки на час вирішення спору розпорядження райдержадміністрації скасовано, тому колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Любомльської районної державної адміністрації № 246 від 19.12.2013 закрито правомірно у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, і у суду першої інстанції не було підстав для дослідження і оцінки такого акту.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним відзначити, що такий обраний прокурором спосіб захисту як скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ніяк не захищає права держави, оскільки при вчиненні вказаних дій земельна ділянка площею 15,7022 га з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 автоматично не перейшла б в розпорядження Волинської обласної державної (військової) адміністрації.

Колегією суддів встановлено, що 08.01.2024 р. Вишнівська сільська рада зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і прокурор не був позбавлений подати заяву про доповнення позовних вимог.

Суд першої інстанції, задоволивши позов 28.02.2024 р., зазначеної обставини не врахував, що призвело до ухвалення рішення, яке в подальшому не могло б бути виконане, оскільки право комунальної власності Вишнівської сільської ради не буде скасоване.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування відповідно до п.3, 4 ч.1 ст. 277 ГПК України рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 р. у справі № 903/1333/23 в частині задоволення позовних вимог про усунення перешкод державі в особі Волинської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га, з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорією земель землі сільськогосподарського призначення у Державному земельному кадастрі та в частині повернення Волинській обласній державній адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Волинську обласну прокуратуру у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу відповідача Вишнівської сільської ради задоволити частково.

Рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 р. у справі № 903/1333/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні та повернення земельної ділянки.

Ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовити у задоволені позовних вимог прокурора про усунення перешкод державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857, площею 15,7022 га, з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорією земель землі сільськогосподарського призначення в у Державному земельному кадастрі та зобов`язання Вишнівської сільської ради повернути Волинській обласній військовій адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 0723387200:06:004:0857 площею 15,7022 га.

Рішення в частині закриття провадження залишити без змін.

2. Стягнути з Волинської обласної прокуратури (43000, Україна, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 15, код ЄДРПОУ 02909915) на користь Вишнівської сільської ради (44351, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Вишнів, вул. Незалежності, буд. 80 а, код ЄДРПОУ 04333164) 8052,00 грн., витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу 903/1333/23 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 21.10.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.