Постанова

від 09.10.2024 по справі 922/1730/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1730/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Власенко К.С. на підставі довіреності від 14.02.2024 №01-23/126, посвідчення №1834/24 від 11.09.2024,

відповідача Ґава Н.О. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АХ №1207383 від 06.09.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1762 від 25.07.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня" (вх.№2124Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Сальніковою Г.І., повний текст рішення складено 19.07.2024, у справі №922/1730/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня", Харківська обл., м. Куп`янськ,

про стягнення 109 567, 71грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня" про стягнення 109 567, 71грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 104 821, 13грн, 3% річних у розмірі 1 706, 76грн, інфляційні втрати у розмірі 3 039, 82грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №60033 від 01.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії за липень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" основну заборгованість у розмірі 104 821, 13грн, 3% річних у розмірі 1 706, 76грн, інфляційні втрати у розмірі 3 039, 82грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином взяті на себе зобов`язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію за липень 2023 року. Натомість відповідачем порушено погоджені з позивачем зобов`язання за умовами договору в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого розрахунку 3% річних у розмірі 1 706, 76грн та 3 039, 82грн інфляційних, суд дійшов висновку, що вказані нарахування відповідають умовам договору, положенням законодавства; розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 19.07.2024, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; судові витрати за подання позову просить покласти на позивача, судові витрати за подання апеляційної скарги - відшкодувати на користь відповідача за рахунок позивача.

До апеляційної скарги апелянтом додані додаткові докази: роздруківки з мережі Інтернет щодо постачання електричної енергії в місті Козача Лопань

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дослідив обставини щодо фактичного постачання електричної енергії позивачем у заявленому обсязі; апелянт зазначає, що у період з 24.02.2022 по жовтень 2022 року позивач взагалі не мав фізичної можливості постачати електричну енергію відповідачу.

Апелянт посилається на те, що з 24.02.2022 по теперішній час діяльність відповідача повністю припинена і споживання електричної енергії майже не відбувалося.

На думку апелянта, складений в односторонньому порядку акт прийому-передачі електричної енергії за липень 2023 року, не підписаний відповідачем, не може вважатися первинним документом бухгалтерського обліку, яким підтверджується обсяг спожитої відповідачем електричної енергії.

При цьому, відповідач заперечує факт зміни будь-яких умов підписаного договору між сторонами; зазначає, що він не отримував нову комерційну пропозицію №1/23П від 01.01.2023 від позивача і не погоджував умови шляхом прийняття та підписання нової комерційної пропозиції або додаткової угоди до договору.

Також апелянт посилається на те, що визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції позивача, а відноситься до функцій АТ "Харківобленерго".

Крім того, на думку апелянта, оскільки фактичне споживання електричної енергії споживачем відбувалось у декількох розрахункових періодах (з лютого 2022 року по липень 2023 року), відображення всього обсягу постачальником у рахунку як обсягу електроспоживання за один розрахунковий період є порушенням норм пунктів 1.1.2, 2.3.13 Правил та пунктів 8.6.1., 8.6.7. Кодексу комерційного обліку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/1730/24; встановлено позивачу строк до 01.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 01.10.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "09" жовтня 2024 р. о 12:00год.

02.10.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності споживання електричної енергії у зв`язку з руйнуванням розподільчих мереж АТ "Харківобленерго" внаслідок бойових дій.

Позивач посилається на те, що доводи апелянта щодо відсутності споживання електричної енергії на об`єкті відповідача не відповідає дійсності, оскільки сам відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що уклав договір оренди приміщення з Головним управлінням національної поліції в Харківській області.

Як вказує позивач, період споживання електричної енергії та спірний період липень 2023 року, тобто, після деокупації м. Куп`янськ.

Щодо доводів апелянта стосовно непідписання акту приймання-передачі електричної енергії, позивач зазначає, що у разі неповернення споживачем акту приймання-передачі електричної енергії протягом 3 робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та підписаним.

Позивач також посилається на те, що відповідачем не надано доказів звернення споживача до оператора системи про відключення об`єкта від споживання електричної енергії.

Крім того, позивач посилається на те, що ним на офіційному веб-сайті було розміщено інформацію про зміну по споживачу комерційної пропозиції; також зазначає, що відповідно до комерційної пропозиції №1П та Комерційної пропозиції №1/23П, спосіб оплати, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію, термін оплати, відповідальність за порушення строків оплати є незмінні.

Як вказує позивач, розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої електричної енергії, яка отримана від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".

З огляду на викладене, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 19.07.2024 - без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.10.2024 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

Враховуючи зазначене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Вирішуючи прийняття наданих апелянтом додаткових доказів, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, доказів неможливості подання до суду першої інстанції доданих до апеляційної скарги роздруківок з мережі Інтернет відповідачем не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає додані відповідачем до апеляційної скарги додаткові докази і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

Згідно із частиною 4 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з підпунктом 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідачем було подано підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №60033 від 01.01.2021 на умовах Комерційної пропозиції №1П, тому договір про постачання електричної енергії споживачу №60033 від 01.01.2021 вважається укладеним, що є належною у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Судом першої інстанції також встановлено, що 01.01.2023 відповідачу за договором №60033 від 01.01.2021 змінено комерційну пропозицію на Комерційну пропозицію №1/23П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць.

Відповідно до пункту 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Згідно з пунктом 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до договору.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Умовами пункту 5.10 договору погоджено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до умов пункту 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023 передбачено, що рахунки за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника або направляються через систему електронного документообігу у разі укладення відповідної додаткової угоди до договору. В разі неотримання споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Згідно умов пункту 6 Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023, звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між споживачем та постачальником Акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Постачальник надає споживачу два примірника Акту прийому-передачі електричної енергії, які споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписує, за наявності - скріплює печаткою та передає один з них постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначену в договорі.

Акти прийому-передачі електричної енергії надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору.

В разі неотримання споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник направляє Акти прийому-передачі електричної енергії споживачу поштовим зв`язком. У разі неповернення споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Як встановлено місцевим господарським судом, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено рахунок за спожиту електричну енергію за період липень 2023 року: надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії станом на 01.07.2023 складає 6 295, 23грн з ПДВ згідно платіжного доручення №20 від 25.01.2022 та №35 від 17.02.2022 за липень 2023 року на суму 111 116, 36грн з ПДВ.

Обсяг споживання електричної енергії за липень 2023 складає 15 570 кВт*год. згідно відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.

Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 відправлено засобами поштового зв`язку 08.08.2023. Строк оплати рахунку до 15.08.2023.

Відтак, позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за період липень 2023 року у розмірі 104 821, 13грн за договором про постачання електричної енергії споживачу №60033 від 01.01.2021, що також стало підставою для нарахування до стягнення 3% річних та інфляційних.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем було оформлено претензію №7 від 20.02.2024, в якій з викладенням правових та фактичних підстав звернення просив відповідача сплатити наявну заборгованість за договором про постачання електричної енергії №60033 від 01.01.2021.

Однак, відповідачем заборгованість погашена не була.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманої від позивача електричної енергії, що стало підставою, у тому числі, для нарахування позивачем 3% річних, інфляційних відповідно до умов договору та положень цивільного та господарського законодавства.

Відповідач не заперечує факт укладення з позивачем Договору на умовах комерційної пропозиції №1П, однак, заперечує факт зміни будь-яких умов підписаного договору між сторонами; зазначає, що він не отримував нову комерційну пропозицію №1/23П від 01.01.2023 від позивача і не погоджував умови шляхом прийняття та підписання нової комерційної пропозиції або додаткової угоди до договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що 01.01.2023 відповідачу по Договору було змінено Комерційну пропозицію №1/23П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000кВт*год на місяць, яка є публічною та розміщена на сайті.

Відповідно до пункту 11 Комерційної пропозиції №1П, інформування споживача, з яким укладено Договір, про зміну в умовах Договору, про закінчення терміну дії, зміну тарифів, суми до сплати у рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін, може здійснюватись шляхом направлення відповідної інформації: засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача, вказану в заяві-приєднання до умов Договору; СМС-повідомлення на номер, зазначений у заяві-приєднанні; шляхом розміщення інформації в рахунках за спожиту електричну енергію; у центрах обслуговування споживачів; через особистий кабінет; на офіційному веб-сайті постачальника тощо.

Позивачем на офіційному веб-сайті було розміщено інформацію про зміну по споживачу комерційної пропозиції.

Відтак, обґрунтованим є посилання суду першої інстанції на умови Комерційної пропозиції №1/23 як такої, що змінила з 01.01.2023 умови укладеного сторонами у справі Договору.

При цьому, судова колегія зазначає, що відповідно до комерційної пропозиції №1П та комерційної пропозиції №1/23П, спосіб оплати, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію, термін оплати, відповідальність за порушення строків оплати не змінені.

Відповідно до пункту 12.4.4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб:

функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії;

оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб.

Пунктом 4.12 Правил передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Отже, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Оператор системи розподілу, який здійснює розподіл електричної енергії відповідачу у даному випадку є АТ "Харківобленерго".

Як зазначає позивач, у відповідності до вказаних норм АТ "Харківобленерго" адмініструє точки комерційного обліку електричної енергії, приймає від споживача покази засобів комерційного обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, використаної споживачем та надає інформацію постачальнику електричної енергії, на підставі чого ПрАТ "Харківенергозбут" і проводить розрахунки зі споживачами відповідно до умов договорів.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію є обґрунтованими, оскільки проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої відповідачу електричної енергії, яка отримана від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", про що свідчить витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника щодо ТОВ "Куп`янська друкарня".

Зазначений витяг сформований на підставі інформації, яка отримується позивачем від АТ "Харківобленерго" в порядку обміну даними комерційного обліку.

На думку апелянта, оскільки фактичне споживання електричної енергії споживачем відбувалось у декількох розрахункових періодах (з лютого 2022 року по липень 2023 року), відображення всього обсягу постачальником у рахунку як обсягу електроспоживання за один розрахунковий період є порушенням норм пунктів 1.1.2, 2.3.13 Правил та пунктів 8.6.1., 8.6.7. Кодексу комерційного обліку.

Однак, судова колегія зазначає, що жодних доказів на підтвердження даних доводів апелянта, що вказаний обсяг спожитої електричної енергії стосується періоду з лютого 2022 року по липень 2023 року, матеріали справи не містять.

Апелянтом не надано суду доказів щодо обсягів споживання електричної енергії станом на лютий 2022 року, до 24.02.2022; не надано доказів передачі оператору системи розподілу показів споживання/відсутності споживання електричної енергії станом на вересень 2022 року, коли було деокуповане місто Куп`янськ.

Як і не надано взагалі жодних доказів, що надали б суду можливість встановити динаміку щодо обсягів споживання електричної енергії з лютого 2022 року до липня 2023 року.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, саме відповідач, заперечуючи обсяг зазначеної позивачем в акті приймання-передачі електричної енергії, мав надати суду докази відсутності заборгованості або факту неспоживання електричної енергії.

Проте, відповідач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про споживання ним іншого обсягу, ніж зазначено позивачем в акті приймання-передачі електричної енергії.

Апелянт зазначає, що у період з 24.02.2022 по жовтень 2022 року позивач взагалі не мав фізичної можливості постачати електричну енергію відповідачу, однак, знову ж таки, матеріали справи доказів на підтвердження зазначеного не містять.

Пунктом 1 Положення №148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії воєнного стану", затвердженого наказом Міністерства енергетики України, (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Керуючись Положенням, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях, визначаються з урахуванням фактичних показів лічильників у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку або постачальником електричної енергії (для населення).

Пунктом 8 вказаного Положення визначено, що об`єкти, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на адміністративній території розташування об`єкта споживача у разі ризиків використання такого об`єкта державою-агресором.

Оператором системи дозволяється обґрунтовано відмовляти електропостачальнику, споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення електропостачання у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт.

Однак, відповідачем не надано доказів звернення до оператора системи про відключення об`єкта від споживання електричної енергії.

Апелянт посилається на те, що з 24.02.2022 по теперішній час діяльність відповідача повністю припинена і споживання електричної енергії майже не відбувалося.

При цьому, сам апелянт надав суду першої інстанції докази укладення договору оренди приміщення з Головним управлінням національної поліції в Харківській області з 01.01.2023, тобто, за адресою споживача все таки здійснюється споживання електричної енергії.

Позивач посилається на те, що договірні правовідносини щодо сплати за споживання електричної енергії існують лише між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "Куп`янська друкарня", порядок оплати за спожиту електричну енергію третьою особою не врегульований та не передбачений.

І відповідачем доказів іншого суду не надано.

Щодо доводів апелянта, що складений в односторонньому порядку акт прийому-передачі електричної енергії за липень 2023 року, не підписаний відповідачем, не може вважатися первинним документом бухгалтерського обліку, яким підтверджується обсяг спожитої відповідачем електричної енергії, судова колегія зазначає таке.

Згідно умов пункту 6 Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023, звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між споживачем та постачальником Акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Постачальник надає споживачу два примірника Акту прийому-передачі електричної енергії, які споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписує, за наявності - скріплює печаткою та передає один з них постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначену в договорі.

Акти прийому-передачі електричної енергії надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору. В разі неотримання споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник направляє Акти прийому-передачі електричної енергії споживачу поштовим зв`язком. У разі неповернення споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Як вбачається із матеріалів справи, рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 відправлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 08.08.2023.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність у відповідача основної заборгованості у розмірі 104 821, 13грн, і апелянтом суду іншого не доведено.

Заперечень щодо арифметичної вірності здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних апелянт не висловив.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 104 821, 13грн, 3% річних у розмірі 1 706, 76грн, інфляційні втрати у розмірі 3 039, 82грн підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/1730/24 без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянта, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янська друкарня" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/1730/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 21.10.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна