Ухвала

від 21.10.2024 по справі 908/3468/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.10.2024 м.Дніпро Справа № 908/3468/13

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

судді: Дарміна М.О. (доповідач)

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є.

у справі № 908/3468/13 в апеляційному провадженні за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", Головного управління ДПС у Запорізькій області та ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 04.03.2024р. у справі № 908/3468/13

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", м. Запоріжжя, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024р. у справі № 908/3468/13:

- скаргу ОСОБА_1 (вх. № 163/08-07/20 від 23.01.2020) на дії (бездіяльність) арбітражних керуючих Персюка С.В., Нагіх Л.К. та комітету кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (з врахуванням уточнень - заяви (вх. № 2737/08-08/24 від 05.02.2024) задоволено частково;

- визнано неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Персюка С.В. при виконанні повноважень розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" щодо виконання положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - п. 3 ст. 22, п. 9 ст. 22, п. 6 ст. 28, п. п. 2, 3 п. 2 ст. 98, п. 3 ст. 98;

- визнано неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Нагіх Л.К. при виконанні повноважень керуючого санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" щодо виконання положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - п. 6 ст. 28, п. п. 2, 3 п. 2 ст. 98, п. 3 ст. 98;

- визнано неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Нагіх Л.К. при виконанні повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" щодо виконання положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - п. 2, 5 ст. 41, ст. 44;

- визнано неправомірною бездіяльність комітету кредиторів Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" у складі: ТОВ "Енергомаш-Інвест", ТОВ "ТД "Метизи", ТОВ "Запорізький емальпосуд", ГУ Пенсійного фонду України у Запорізькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області щодо виконання положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - п. 8 ст. 26;

- в іншій частині скарги відмовлено.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі № 908/3468/13, скаргу представника Погрібної С.О. в інтересах ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) арбітражних керуючих Персюка С.В., Нагіх Л.К. та комітету кредиторів ПАТ Запорізький сталепрокатний завод залишити без задоволення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024р. у справі № 908/3468/13, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.08.24р. о 16:00 год.

Також до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі № 908/3468/13 в частині визнання неправомірною бездіяльність комітету кредиторів Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод у складі: ТОВ Енергомаш-Інвест, ТОВ ТД Метизи, ТОВ Запорізький Емальпосуд, ГУ Пенсійного фонду України у Запорізькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області щодо виконання положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - п. 8 ст. 26, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги щодо визнання неправомірною бездіяльність комітету кредиторів Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод у складі: ТОВ Енергомаш-Інвест, ТОВ ТД Метизи, ТОВ Запорізький емальпосуд, ГУ Пенсійного фонду України у Запорізькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області щодо виконання положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"- п. 8 ст. 26.

До апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою теж звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати частково та/або змінити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі № 908/3468/13, якою визнати дії та бездіяльність арбітражних керуючих та комітету кредиторів неправомірними (незаконними) щодо:

· не подання арбітражним керуючим Персюком С.В. клопотання до суду про закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

· неправильного визначення арбітражним керуючим Персюком С.В. розміру кредиторських вимог ТОВ "Енергомаш-Інвест" та ТОВ "ТД "Метизи";

· неправомірного уклання арбітражним керуючим Персюком С.В. у "підозрілий період" договорів купівлі-продажу та підписання правовстановлюючих документів без підтвердження даних бухгалтерською та первинною документацією;

· сприяння арбітражним керуючим Персюком С.В. забезпеченому кредитору (ТОВ "Енергомаш-Інвест") задовольнити свої вимоги поза процедурою банкрутства та без відповідного обліку;

· сприяння арбітражним керуючим Персюком С.В. зруйнуванню всього нерухомого майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

· не виконання арбітражними керуючими Персюком С.В. та Нагіх Л.К. своїх обов`язків здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника;

· нецільового витрачання (розтрата) арбітражними керуючими Персюком С.В. та Нагіх Л.К. грошових коштів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

· не виконання арбітражними керуючими Персюком С.В. та Нагіх Л.К. своїх обов`язків щодо відновлення платоспроможності боржника;

· не виконання арбітражним керуючим Нагіх Л.К. своїх обов`язків щодо заявлення вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства;

· не виконання комітетом кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" своїх обов`язків щодо звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними;

· не виконання комітетом кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" своїх обов`язків щодо розробки та схвалення плану санацію боржника з дієвими заходами для відновлення платоспроможності боржника, не прийняття рішень про внесення змін та доповнень до плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на час появи інвестора ОСОБА_1 ;

· не виконання комітетом кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" своїх обов`язків щодо визначення ефективного способу продажу та визначення обсягів майна на продаж;

· не виконання комітетом кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" своїх обов`язків щодо повернення незаконно вибулого майна боржника за результатами неправомірних аукціонів та незацікавленість комітету кредиторів у відновленні платоспроможності боржника;

· не виконання комітетом кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" своїх обов`язків щодо контролю за діями та бездіяльністю арбітражних керуючих Персюка С.В. та Нагіх Л.К., не оскарження в суді неправомірних (незаконних) дій та бездіяльності арбітражних керуючих Персюка С.В. та Нагіх Л.К., не звернення до господарського суду з вимогою про припинення повноважень арбітражних керуючих Персюка С.В. та Нагіх Л.К. та призначення інших арбітражних керуючих.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Запорізькій області та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024р. у справі № 908/3468/13 та приєднано їх до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест".

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 19.08.2024р., розгляд апеляційної скарги у справі № 908/3468/13 не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024р. прийнято до свого провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", Головного управління ДПС у Запорізькій області та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024р. у справі № 908/3468/13, розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 07.10.24р. о 16:00 год.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявила про відвід колегії суддів від розгляду справи, а також просила надати час для подання письмової заяви про відвід суддів.

В судовому засіданні 07.10.2024р. по справі оголошено перерву до 24.10.2024р. о 14:30 год.

10.10.2024р. представником ОСОБА_1 подано письмову заяву про відвід судді Чередка А.Є. у справі № 908/3468/13.

Представник ОСОБА_1 у поданій заяві про відвід судді зазначає, що під час його виступу у судовому засіданні головуючий суддя Чередко А.Є. задав запитання, а саме чому заявником обрана форма звернення до суду за захистом порушених прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" через скаргу на дію/бездіяльність комітету кредиторів, арбітражних керуючих ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (надалі - Боржник), ініціюючого процедуру банкрутства ТОВ "Енергомаш-Інвест", а не за допомогою матеріального позову у вигляді стягнення збитків з винних осіб. При цьому під час виступу колишнього арбітражного керуючого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" Нагіх Л.К. в зазначеному судовому засіданні головуючий суддя Чередко А.Є. будь-яких запитань до арбітражного керуючого не мав, будучи обізнаним щодо зникнення проінвентаризованих активів боржника за час діяльності посадових осіб - арбітражних керуючих Персюка С.В. та Нагіх Л.К., вартістю 58,0 млн.грн., натомість прокоментував виступ Нагіх Л.К. , яким вона вводила суд в оману щодо неможливості повернути розкрадене майно, фразою "ну зрозуміло не було грошей для повернення майна за скасованими торгами".

Заявник вважає, що питання судді Чередка А.Є. щодо обраного способу захисту, який не є досконало прописаним в спеціальному законі - Законі Україні "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та в ГПК Україні, а також відсутність запитань до Нагіх Л.К. , а лише підтримання неправомірної діяльності Нагіх Л.К. в своїх коментуваннях, дають зрозуміти незалежному спостерігачу, що суддя налаштований відмовити у задоволенні скарги саме на цих підставах, тобто з використанням надмірного формалізму до способу захисту без врахування ступеню вини винних осіб у цій справі, а це розкрадання майна Боржника на 58,0 млн.грн.

Наведені обставини викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Чередка А.Є.

Також, з урахуванням уточненої заяви про відвід судді, заявник звертає увагу на те, шо згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 908/3468/13 суддя Чередко А.Є. вже заявляв самовідвід від розгляду апеляційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2018 у справі № 908/3468/13 на підставі ч. 1 ст. 35 ГПК України з метою усунення сумнівів в безсторонності суду, а тому суддя Центрального апеляційного господарського суду Чередко А.Є. не може розглядати дану справу на підставі ч. 1 ст. 35 ГПК України з метою усунення сумнівів в безсторонності судді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.10.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Іванова О.Г.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. у справі № 908/3468/13 необгрунтованою.

Передано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. у справі № 908/3468/13 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Центрального апеляційного господарського суду Чередка А.Є. (головуючий) від розгляду справи №908/3468/13 визначено головуючого суддю (суддя-доповідач) Дарміна М.О.

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді (суддя-доповідач) Дарміна М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зав`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 905/379/21).

Верховний Суд у постановах від 13.12.2023 у справі № 914/1011/22, від 01.03.2023 у cправі № 910/11980/21 зазначив, що наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (постанова Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 916/248/20).

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Викладені представником ОСОБА_1 у заяві обставини стосуються процесуальних дій судді, а відтак не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, як і заявлений суддею самовідвід в іншому апеляційному провадженні та з інших підстав у справі, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду даної справи та однозначно не вказують на його особисте упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.

Інших підстав для відводу у заяві не зазначено.

Таким чином, з аналізу доводів заявника, встановлених обставин справи та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 216, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від розгляду справи №908/3468/13 судді Чередка А.Є. (головуючого судді) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.О.Дармін