номер провадження справи 24/23/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2024 Справа № 908/304/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1233/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ (71001, Запорізька область, Пологівський район (кол. Більмацький район), селище міського типу Кам`янка (кол. смт. Більмак), вул. Таврійська, буд. 127, код ЄДРПОУ 31753940, адреса для листування: 01019, м. Київ, а/с 26)
до відповідача: Держава Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації (119019, м. Москва, Російська Федерація, вул. Знаменка, буд. 19, електронна пошта: dgoіnfo@mil.ru)
про стягнення 3 624 386 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2023 складає 132 538 722,00грн.
за участі представників сторін
від позивача: Іщенко Г.М., адвокат, ордер серія АА № 1399469 від 21.03.2024
від відповідача: не прибув
УСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.08.2024 у справі № 908/304/24 позов задоволено. Стягнуто з Держави Російська Федерація (компетентний (представницький) орган Міністерство юстиції Російської Федерації (код ЄДРПОУ 7707211418; місцезнаходження: Російська Федерація, 119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ (71001, Запорізька область, Пологівський район (кол. Більмацький район), селище міського типу Кам`янка (кол. смт. Більмак), вул. Таврійська, буд. 127, код ЄДРПОУ 31753940, адреса для листування: 01019, м. Київ, а/с 26) в рахунок відшкодування збитків грошові кошти у розмірі 3 624 386 (три мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста вісімдесят шість) доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2023 (1 USD = 36,5686 грн.) складає 132 538 722 (cто тридцять два мільйони п`ятсот тридцять вісім тисяч сімсот двадцять дві) грн та витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) грн. Стягнуто з Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (код ЄДРПОУ 7707211418; місцезнаходження: Російська Федерація, 119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь Державного бюджету України 1059800 (один мільйон п`ятдесят дев?ять тисяч вісімсот) грн.
20.08.2024 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 280000,00 грн. В тексті заяви представником позивача зазначено про надання додаткового часу для формування доказів, понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, та надання підтверджуючих документів щодо їх оплати (фактичні витарти). Просить суд поновити ТОВ «АГРАРНОМУ СОЮЗУ «ЗАПОРІЖЖЯ» строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у справі № 908/304/24.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.08.2024 вказану заяву у справі № 908/304/24 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2024 заяву ТОВ «АГРАРНОМУ СОЮЗУ «ЗАПОРІЖЖЯ» про стягнення судових витрат прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 23.09.2024.
20.09.2024 позивач подані суду додаткові пояснення до заяви, в якій позивач зазначає, що окрім наведених в заяві від 19.08.2024 витрат, поніс також: витрати, пов`язані з розглядом справи (фактичні витрати) в розмірі 31271,00 грн. Врахувати відомості, викладені в цих додаткових поясненнях просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за надання професійної правничої допомоги та витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 311 275,13 грн. Додаткові пояснення прийняті судом.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду заяви, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без його участі.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 23.09.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В засіданні 23.09.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали заяви суд вважає її такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача було заявлено представником позивача - адвокатом Іщенко Ганною Михайлівною у загальному розмірі 311275,13 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: Договору № АО-09/10-2023-1 про надання послуг правничої (правової) допомоги від 09.10.2024, укладеного між Адвокатськи обєднанням «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ; Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору; рахунки на оплату; Акти надання послуг; платіжні інструкції; фіскальні чеки.
З наданих документів вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката та витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 311275,13 грн, що складаються з:
- юридичний супровід (ознайомлення з первинною документацією Замовника на предмет оцінки; фіксація збитків, організація проведення оцінки сертифікованими оцінювачами; підготовка пакету документів та доказової бази для позовної заяви, переклад позовної заяви та звіту про оцінку на російську мову, нотаріальне завірення перекладу та інші фактичні витрати, орієнтовна; розробка загальної стратегії проекту; підготовка позовної заяви та подання до суду; супровід позову в суді та отримання рішення) - 280000,00 грн
Фактичні витрати:
переклад процесуальних документів (пояснень по справі, ухвал Господарського суду Запорізької області, клопотання, заяв тощо); нотаріальне засвідчення перекладу вищевказаних документів; поштові витрати для направлення відповідачу 31275,13 грн.
Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи № 908/304/24 в суді першої інстанції, становлять 311275,13 грн.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Слід зауважує, що у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зроблено висновок про те, що навіть за умови відсутності детального опису робіт, але встановлення розміру гонорару адвоката сторонами договору у фіксованому розмірі, якщо витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами - вони підлягають відшкодуванню.
Окрім цього, як зазначено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17; від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18; від 18.05.2022 у справі №910/4268/21: «Чинні процесуальні кодекси не вимагають від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони нє вимагають і наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії».
У постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №711/1783/20 вказано: «Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати па правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Відповідно до позиції Верховного суду (постанова від 10.01.2024 у справі №910/1692/23) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (Постанова Великої палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір, відповідно до статті 74 ГПК України, доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 311275,13 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ» про стягнення судових витрат задовольнити.
Стягнути з Держави Російська Федерація (компетентний (представницький) орган Міністерство юстиції Російської Федерації, код ЄДРПОУ 7707211418; місцезнаходження: Російська Федерація, 119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНИЙ СОЮЗ ЗАПОРІЖЖЯ (71001, Запорізька область, Пологівський район (кол. Більмацький район), селище міського типу Кам`янка (кол. смт. Більмак), вул. Таврійська, буд. 127, код ЄДРПОУ 31753940, адреса для листування: 01019, м. Київ, а/с 26) 311275 (триста одинадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 13 коп.
Видати наказ.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 21.10.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122427232 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні