Рішення

від 09.10.2024 по справі 910/9501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/9501/23 (910/10606/24)За позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18, ідентифікаційний номер 39925982) арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича (36039, м.Полтава, вул. Шевченка,52)

до Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, м.Одеса, вул. Церковна,29, ідентифікаційний номер 05471158)

про визнання одностороннього правочину недійсним

в межах справи №910/9501/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний номер 42795490)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18, ідентифікаційний номер 39925982)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

від позивача- Хоменко В.О.

від відповідача- не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/9501/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича до Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про визнання недійсним одностороннього правочину -заяви АТ "Одеська ТЕЦ" ро зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку від 25.03.2022 №13/05-339.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 09.10.2024.

16.09.2024 до суду від Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" надійшов відзив на позовну заяву.

30.09.2024 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича до суду надійшла відповідь на відзив.

08.10.2024 від Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до суду надійшла заява про відкладення розгляд справи.

У судовому засіданні 09.10.2024 представник позивача підтримав подану позовну заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився. Разом із цим, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляд справи, суд дійшов висновку в задоволенні відповідного клопотання відмовити.

За положеннями статті 202 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. У той же час, у призначене судове засідання на 09.10.2024 явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 у справі № 916/505/21 первісні позовні вимоги ТОВ "ВЕЛІНКОМ" задоволено частково та стягнуто з АТ "Одеська ТЕЦ" на користь ТОВ"ВЕЛІНКОМ" заборгованість за договором на закупівлю товару № 211 від 12.05.2020 у розмірі 1 299 417,44 грн., з яких: 1 053 469,72 грн. - основний борг, 177 387,69 грн. - пеня, 15 883,01 грн. - 3 % річних, 52 677,02 грн. - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 19 489,98 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги АТ "Одеська ТЕЦ" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "ВЕЛІНКОМ" на користь АТ "Одеська ТЕЦ" пеню та штраф у розмірі 769 005,34 грн. та судовий збір у розмірі 11 535,08 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 916/505/21 рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 залишено без змін.

Згідно з заявою Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку від 25.03.2022 № 13/05-339 останнє повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Велінком» про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку зі сплати судового збору на суму 11 535,08 грн. та пені на суму 177 387,69 грн., що було стягнено з ТОВ «Велінком» на користь АТ «Одеська ТЕЦ» та з АТ «Одеська ТЕЦ» на користь ТОВ «Велінком» на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 № 916/505/21.

Після проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку, на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 по справі № 916/505/21: зобов`язання АТ «Одеська ТЕЦ» зі сплати пені на користь ТОВ «Велінком» є повністю погашеними на суму 177 387,69 грн.; зобов`язання АТ «Одеська ТЕЦ» зі сплати судового збору на користь ТОВ «Велінком» є частково погашеними на суму 11 535,08 грн., залишок боргу АТ «Одеська ТЕЦ» зі сплати судового збору на користь ТОВ «Велінком» складає 7 954,90 грн.; зобов`язання ТОВ «Велінком» зі сплати пені на користь АТ «Одеська ТЕЦ» є частково погашеними на суму 177 387,69 грн., залишок боргу ТОВ «Велінком» зі сплати пені на користь АТ «Одеська ТЕЦ» складає 227 898,91 грн.; зобов`язання ТОВ «Велінком» зі сплати судового збору на користь АТ «Одеська ТЕЦ» є повністю погашеними на суму 11 535,08 грн.

Згідно з бухгалтерською довідкою АТ «Одеська ТЕЦ» № 03/01-1362 від 21.09.2023 станом на 21.09.2023 заборгованість ТОВ «Велінком» перед АТ «Одеська ТЕЦ» за рішенням суду від 07.07.2021 по справі № 913/505/21 з урахуванням заяви від 25.03.2022 № 13/05-339 про зарахування зустрічних однорідних вимог складає 591 617,65 грн., з яких 363 718,74 грн. - штрафні санкції, 227 898,91 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/9501/23 визнано Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» кредитором по відношенню до боржника ТОВ «Велінком» з грошовими вимогами на суму 596 985,65 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 591 617,65 грн. - вимоги шостої черги.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відтак, заява АТ «Одеська ТЕЦ» про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана ТОВ «Велінком», за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування, оскільки, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання, для цього (припинення зобов`язання) необхідна наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Отже, у разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним або визнання зобов`язань такими, що припинилися у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Як слідує з оспорюваної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку від 25.03.2022 № 13/05-339, Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Велінком» про зарахування зустрічних однорідних вимог щодо стягнення пені на суму 177 387,69 грн. та судового збору на суму 11 535,08 грн., строк виконання яких настав, згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 № 916/505/21.

Дана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку №13/05-339 від 25.03.2022 направлена Акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком» ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено роздруківку з електронної пошти office@otec.odessa.ua, та на юридичну адресу рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується переліком поштових відправлень без реєстру ТЕЦ за березень 2022 року, фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» від 25.03.2022, ПН 215600426655, трек номер 6500311876621. Відповідний лист повернуто на адресу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» за закінченням терміну зберігання.

Судом прийняті до уваги доводи позивача про те, що сторонами не врегульовано в договорі на закупівлю товару № 211 від 12.05.2020 використання електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, та що відповідна адреса не зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, як слідує з розділу 12 договору на закупівлю товару № 211 від 12.05.2020 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін», Товариством з обмеженою відповідальністю «Велінком» зазначено в якості електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1.

Одночасно суд ураховує, що договір на закупівлю товару № 211 від 12.05.2020 укладений за результатами проведення тендерної процедури закупівлі, та згідно з долученої до матеріалів справи копії додатку до тендерної документації на закупівлю товару «Відомості про учасника» від 03.04.2020 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю «Велінком» як електронну пошту.

Поряд із цим, при розгляді судом заяви кредитора Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» з грошовими вимогами до боржника, що ґрунтувалися в тому числі на заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку №13/05-339 від 25.03.2022, розпорядник майна арбітражний керуючий Перепелиця В.В. у повідомленні вказував, що заявлені Акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» грошові вимоги до ТОВ «Велінком» визнаються у повному обсязі, збоку боржника до суду не надходило будь-яких заперечень щодо розміру заявленої заборгованості, або доказів її погашення.

Таким чином, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/9501/23 визнано Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» кредитором по відношенню до боржника ТОВ «Велінком» на суму 596 985,65 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 591 617,65 грн. - вимоги шостої черги.

Наведені обставини в їх сукупності свідчать про сприйняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Велінком» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку №13/05-339 від 25.03.2022, та відповідність такої заяви вимогам статті 601 ЦК України.

При цьому, судом прийняті до уваги посилання позивача на викладену в постанові Верховного Суду від 29.07.2024 у справі № 824/224/21 правову позицію, однак спірні правовідносини в даній справі та справі № 824/224/21 не є подібними через відмінність фактичних обставин.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем правових підстав для визнання одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку №13/05-339 від 25.03.2022, недійсним, що зумовлює суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами 1, 2 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.10.2024

Суддя Мандичев Д.В.