Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/9359/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024Справа № 910/9359/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо»

про стягнення 1 108 421,43 грн,

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо»

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс»

про стягнення 1 712 910,51 грн,

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Чебан М.Г., Горбань Р.М.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Романцова Т.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» про стягнення 1 108 421,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором на розробку дизайн-проекту № 355-300821-ДП від 30.08.2021, у зв`язку з чим позивач відповідно до п. 4.7. Договору направив відповідачу відмову від указаного правочину, а за даним позовом просить стягнути з відповідача сплачені ним кошти попередньої оплати як безпідставно отримані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 (суддя Приходько І.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9359/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшли:

- заява про розгляд справи в порядку загального провадження;

- клопотання про огляд електронних доказів;

- заява про виклик свідка у справі;

- заява про письмове опитування позивача;

- відзив на позовну заяву.

15.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшла зустрічна позовна заява до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про стягнення 1 712 910,51 грн за виконані за Договором на розробку дизайн-проекту № 355-300821-ДП від 30.08.2021 роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» до розгляду з первісним позовом у справі № 910/9359/23, вирішено здійснювати розгляд справи № 910/9359/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.10.2023.

15.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшла відповідь на відзив, яка містила, зокрема, вимогу про продовження процесуального строку для подання зазначеної відповіді на відзив.

27.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшли:

- клопотання про витребування доказів;

- заперечення на клопотання про огляд електронних доказів;

- відзив на зустрічну позовну заяву із вимогою про продовження строку на його подання.

29.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання 11.10.2023 представників сторін, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.11.2023.

23.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, яка містила, зокрема, вимогу про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив на зустрічний позов.

01.11.2023 через електронну пошту суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшли:

- заперечення на клопотання позивача за зустрічним позовом щодо поновлення процесуального строку;

- додаткові пояснення до клопотання про витребування доказів;

- клопотання про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надати відповіді на поставлені Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» у відзиві на зустрічну позовну заяву питання;

13.11.2023 через електронну пошту суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшло клопотання про долучення відомостей до матеріалів справи.

В підготовче засідання 22.11.2023 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 задоволено клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про витребування доказів, витребувано у позивача за зустрічним позовом пояснення та обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення за зустрічним позовом суми та строків настання зобов`язань перерахування авансових платежів; докази направлення на адресу відповідача за зустрічним позовом шести примірників документації, розробленої за договором від 30.08.2021 № 355-300821-ДП на етапі 1 (розробка візуалізації приміщень) на паперовому носії, а також на електронному носії в узгодженому сторонами форматі, в тому числі у форматі DWG (на виконання п. 5.4. Договору від 30.08.2021 № 355-300821-ДП). Відкладено підготовче засідання на 21.12.2023.

21.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшла заява з долученими доказами на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному, підготовче засідання, призначене на 21.12.2023, не відбулось.

По виходу судді Приходько І.В. з лікарняного ухвалою суду від 08.01.2024 справу призначено до розгляду на 21.02.2024.

25.01.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшли:

- заява про приєднання до матеріалів справи заяви свідка (відповіді на питання, поставлені Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс»);

- заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у зв`язку зі звільненням судді Приходько І.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9359/23.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справи № 910/9359/23 між суддями для розгляду цієї справи визначено суддю Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 19.02.2024 прийнято справу № 910/9359/23 до провадження судді, підготовче засідання призначено на 13.03.2024.

13.03.2024 через відділ діловодства суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи; від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» адвоката Данилової К.А. надійшла заява із повідомленням про припинення надання адвокатом правової допомоги вказаному кооперативу.

В підготовче засідання 13.03.2024 з`явився представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явився.

Суд, розглянувши клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про відкладення розгляду справи, враховуючи відсутність заперечень представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» щодо вказаного клопотання, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити дане клопотання та відкласти підготовче засідання на 08.04.2024.

В підготовче засідання 08.04.2024 з`явились представники сторін.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» про огляд електронних доказів, заслухавши пояснення відповідача за первісним позовом щодо вказаного клопотання та заперечення позивача за первісним позовом, не виходячи до нарадчої кімнати, враховуючи погоджені сторонами умови Договору на розробку дизайн-проекту № 355-300821-ДП від 30.08.2021, які стосуються порядку здачі та прийняття робіт, ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з його недоцільністю.

Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив, викладене у відповіді на відзив на первісний позов, враховуючи відсутність заперечень представника відповідача за первісним позовом щодо даного клопотання, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, з метою повного та всебічного розгляду справи, забезпечення реалізації учасниками справи їх процесуальних прав та обов`язків та необхідності дотримання принципу змагальності сторін, ухвалив задовольнити клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про продовження останньому строку для подання відповіді на відзив на первісний позов, долучити відповідь на відзив до матеріалів справи.

Також суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про продовження йому строку для подання відзиву на зустрічний позов, оскільки відповідний процесуальний строк не було пропущено.

Не виходячи до нарадчої кімнати, суд ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, оголосити в підготовчому засіданні перерву до 29.04.2024.

26.04.2024 до суду через систему Електронний Суд від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 29.04.2024 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо», який заперечував щодо задоволення поданого позивачем за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши заперечення представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ухвалив клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про відкладення розгляду справи задовольнити, відкласти підготовче засідання на 29.05.2024.

28.05.2024 до суду через систему Електронний Суд та 29.05.2024 через відділ діловодства суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 29.05.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача за первісним позовом просив суд задовольнити подане клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості представнику ознайомитись із матеріалами справи. Представник відповідача за первісним позовом заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, розглянувши клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представників сторін щодо даного клопотання, ухвалив таке клопотання задовольнити, відкласти підготовче засідання на 19.06.2024. Водночас, суд попередив представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), що відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В підготовче засідання 19.06.2024 з`явилися представники сторін.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження у справі № 910/9359/23 та призначити справу до розгляду по суті на 31.07.2024.

31.07.2024 до суду через систему Електронний Суд від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 31.07.2024 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явився.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» про відкладення розгляду справи, врахувавши відсутність заперечень представників Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» щодо задоволення даного клопотання, ухвалив вказане клопотання задовольнити, відкласти розгляд справи на 11.09.2024.

В судове засідання 11.09.2024 з`явилися представники сторін.

В судовому засіданні 11.09.2024 представники сторін надали суду свої пояснення/заперечення щодо первісного та зустрічного позовів.

Заслухавши пояснення та заперечення представників сторін щодо первісних та зустрічних позовних вимог, враховуючи заявлене усно представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 30.09.2024.

В судове засідання 30.09.2024 з`явились представники сторін.

Представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» підтримав вимоги первісного позову та просив його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» підтримав вимоги зустрічного позову, просив його задовольнити, у задоволенні первісного позову - відмовити.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 30.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги первісного та зустрічного позовів, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.08.2021 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» (виконавець) укладено договір на розробку дизайн-проекту № 355-300821-ДП (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по затвердженому Завданню розробити дизайн-проект (далі - роботи) СПА-комплексу та Адміністративної будівлі в об`єкті будівництва: «Будівництво садибних житлових будинків, господарських будівель і споруд, об`єктів громадського призначення та закладу дошкільної освіти у смт. Козин, Обухівського району Київської області» (далі - об`єкт будівництва) і передати їх замовнику, а замовник зобов`язується прийняти вчасно виконані роботи, а також оплатити їх.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що роботи за цим договором виконуються поетапно:

1 етап - розробка візуалізації на основі затверджених планувальних рішень;

2 етап - розробка проектної документації перелік креслень у Додатку № 4 до Договору.

Завдання на дизайн-проект (надалі також - ДП) розробляється виконавцем, входить у вартість робіт, і затверджується замовником (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець приступає до виконання робіт з моменту підписання цього Договору, за умови передачі Вихідних даних в повному обсязі та грошової суми відповідно до п. 3.5. цього Договору. Вихідними даними за цим Договором є завдання на дизайн-проект.

Термін розробки дизайн-проекту - 140 (сто сорок) робочих днів з моменту укладання Договору та відповідно до завдання на ДП (п. 2.2. Договору). Документація до кожної з перерахованих вище робіт письмово узгоджується з замовником (п. 2.3. Договору).

Загальна вартість робіт (ціна договору), передбачених цим Договором, становить: 3 526 664,93 грн, в т.ч. ПДВ - 587 777,49 грн згідно Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), що станом на дату укладання договору еквівалентно 130 961 доларів США 60 центів, в т.ч. ПДВ - 21 826 доларів США 93 центи (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.5. Договору визначено, що оплата робіт здійснюється у відповідності до Графіку фінансування робіт (Додаток № 3 до Договору).

Після закінчення належним чином виконаних та прийнятих замовником робіт згідно умов Договору, сторони протягом п`яти робочих днів підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт по такому етапу (п. 3.6. Договору).

Згідно з умовами пп. 4.1.1. п. 4.1. Договору виконавець зобов`язується у встановлений Договором термін виконати і передати замовнику дизайн-проект об`єкту, розроблений відповідно до Вихідних даних. Водночас, пп. 4.5.3. п. 4.5. Договору визначено обов`язок замовника своєчасно приймати і оплачувати роботи (етапи), що виконуються виконавцем відповідно до Договору.

Крім того, в п. 4.7. Договору передбачено, що замовник має право вимагати здійснення виконавцем дотримання строків виконання робіт та вимог щодо їх якості, встановлених цим Договором, або відмовитися від виконання цього Договору шляхом направлення відповідного листа за місцезнаходженням виконавця, якщо виконавець порушує строки виконання робіт, або відмовився їх надавати. У цьому випадку від сторін не вимагається укладання двосторонньої угоди про таке припинення Договору і Договір вважається розірваним з моменту отримання виконавцем листа із повідомленням замовника про розірвання Договору. При цьому замовник має право вимагати від виконавця повернення всієї суми здійсненої попередньої оплати (якщо така оплата проводилась) за неприйняті роботи.

Розділом 5 Договору врегульовано порядок здачі та приймання робіт, у якому визначено:

здача розробленої документації здійснюється поетапно, в обсязі та в строки, визначені в цьому Договорі (п. 5.1.);

про закінчення етапу робіт, а також про закінчення робіт, для передачі готової документації виконавець зобов`язаний повідомити замовника не пізніше першого робочого дня, наступного за датою закінчення робіт (п. 5.2.);

виконавець зобов`язаний передати замовнику розроблену документацію не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення робіт (п. 5.3.);

у терміни, встановлені розділом 2 цього Договору, виконавець передає замовнику два примірники акту здачі-приймання виконаних робіт (етапу); після закінчення робіт виконавець до акту здачі-приймання виконаних робіт додає 6 примірників документації на паперовому носії, а також на електронному носії в узгодженому сторонами форматі, в тому числі у форматі DWG;

у випадку не підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт (етапу) протягом 10 робочих днів з дати приймання таких актів приймання виконаних робіт (етапу) та не надання зауважень щодо робіт (етапів), акти здачі-приймання виконаних робіт (етапу) вважаються підписаними, а роботи (етап) виконані належним чином, якісно і в строк та прийнятими замовником в повному обсязі без зауважень (п. 5.5.).

Термін дії Договору визначено з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору замовник також має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це виконавця за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до моменту такого припинення Договору шляхом направлення відповідного листа за місцезнаходженням виконавця. У цьому випадку, від сторін не вимагається укладення двосторонньої угоди про таке припинення Договору і Договір вважається розірваним на 15 (п`ятнадцятий) день з моменту отримання виконавцем листа із повідомленням замовника про розірвання Договору.

У Додатку № 2 до Договору сторони погодили графік виконання робіт з дизайн-проекту, у якому детально передбачили терміни виконання виконавцем кожного етапу робіт.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору «Графік фінансування проекту» авансовий платіж на початок виконання робіт складає 50% від вартості проекту та становить 1 763 332,47 грн; другий авансовий платіж (після погодження візуалізації всіх зон) - 30% від вартості проекту - 1 057 999,47 грн. Остаточна оплата - після виконання проектної документації та підписання акту прийняття-передачі виконаних робіт - 20% від вартості проекту - 705 332,99 грн.

Додатком № 4 до Договору сторони погодили склад і зміст проектної документації.

Додатком № 5 до Договору є погоджене сторонами Технічне завдання на виконання дизайнерських послуг: «Інтер`єру закладів СПА-комплексу та зон загального користування адміністративної частини».

Суд встановив, що відповідно до платіжних доручень від 18.11.2021 № 46874498, від 22.11.2021 № 46874501 та від 09.12.2021 № 51742302 Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» кошти попередньої оплати у загальному розмірі 1 108 421,43 грн.

19.04.2023 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» повідомлення про відмову від Договору та повернення здійсненої попередньої оплати у розмірі 1 108 421,43 грн, у зв`язку з порушенням виконавцем строків виконання робіт за Договором.

У зв`язку з тим, що відповідачем за первісним позовом вказане вище повідомлення про відмову від Договору та повернення коштів отримано 21.04.2023, однак залишене ним без відповіді та кошти не повернуто, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» звернувся із даним позовом до суду (первісний позов), у якому просить стягнути з відповідача за первісним позовом суму сплаченої попередньої оплати у розмірі 1 108 421,43 грн, як безпідставно одержані кошти.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» заперечувало проти задоволення первісного позову, зазначаючи, що позивачем за первісним позовом не було сплачено аванс у повному обсязі відповідно до Додатку № 3 до Договору, а відтак, обов`язок виконавця приступати до виконання робіт не настав. За таких обставин відповідач за первісним позовом вважає безпідставною та нікчемною односторонню відмову замовника від Договору, оскільки позивач за первісним позовом сам не виконав умов Договору в частині сплати авансу. На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо», з огляду на умови п. 8.1. Договору та ст. 599 Цивільного кодексу України, оскільки замовником ще не було в повному обсязі сплачено авансовий платіж, то правовідносини за Договором між сторонами продовжують тривати, а підстави для їх припинення відсутні. Водночас, відповідач за первісним позовом зазначає, що роботи за першим етапом ним були виконані, а долучене ним електронне листування між сторонами підтверджує факт узгодження дизайн-проекту. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» зазначає, що перший етап робіт був ним виконаний 19.05.2022, після чого готовий та погоджений дизайн-проект передано замовнику. Однак, акт виконаних робіт не був надісланий вчасно замовнику через звільнення у зв`язку з воєнним станом відповідального працівника виконавця, а фактично такий акт разом із претензією про сплату коштів за виконані роботи направлено 05.07.2023.

Викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» у відзиві на первісну позовну заяву обставини узгоджуються із обставинами, якими останнє обґрунтовує зустрічний позов до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про стягнення 1 712 910,51 грн коштів за виконані роботи із розробки дизайн-проекту. Зокрема, позивач за зустрічним позовом зазначає, що передання і прийняття на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Оскільки роботи за першим етапом Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» виконано 19.05.2022 та передано Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс», незважаючи на те, що у виконавця не настав обов`язок щодо виконання робіт у зв`язку з неповною сплатою замовником авансу, відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» вказує, що за фактично виконані ним роботи Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» має здійснити оплату.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс», в свою чергу, зазначав про необґрунтованість доводів Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» щодо відсутності обов`язку приступати до виконання робіт до моменту отримання всієї суми першого авансового платежу та неправильне трактування останнім умов Додатку № 3 до Договору. Крім того, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» жодних робіт за Договором на суму 2 821 331,94 грн не було виконано, до відмови замовника від Договору виконавцем жодних актів приймання-передачі робіт з відповідними проектами розроблених документів не направлялось та замовником не погоджувалось. Водночас, одностороння відмова замовника від Договору не суперечить умовам Договору та положенням законодавства, натомість доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» про продовження зобов`язань після відмови замовника від Договору є необґрунтованими. Крім того, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» заперечував щодо погодження ним робіт наданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» в матеріали справи електронним листуванням, яким здійснювалась комунікація сторін щодо внесення змін у Договір, а не погодження замовником будь-яких етапів виконання робіт за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Наведе корелюється з вимогами ст. 629 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс», як замовник за Договором, протягом листопада-грудня 2021 року сплатив на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» аванс за виконання робіт у загальній сумі 1 108 421,43 грн. Відповідач за первісним позовом підтвердив факт отримання зазначеної суми коштів передоплати.

Як вбачається з погодженого сторонами графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору), що включає загалом 2 етапи їх виконання, виконавець мав розпочати обумовлені Договором роботи 30.08.2021 та закінчити у строк - 140 робочих днів з моменту укладання Договору (п. 2.2. Договору). Як зазначає позивач за первісним позовом, встановлений п. 2.2. Договору строк виконання робіт тривав до 21.03.2022. Водночас, роботи по розробці візуалізації приміщень передбачалось завершити до 05.11.2021.

Так, суд зазначає, що із умов п. 2.1. Договору вбачається, що умовою для початку виконання відповідачем за первісним позовом робіт є отримання ним вихідних даних (технічного завдання) та оплати відповідно до п. 3.5. Договору, який, в свою чергу, відсилає до графіку фінансування проекту, погодженого Додатком № 3 до Договору.

Вихідні дані були передані замовником виконавцю робіт 30.08.2021, що підтверджується датою технічного завдання, яке є Додатком № 5 до Договору, та не заперечується відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» стверджує, що обов`язку приступати до виконання робіт у нього не настало, оскільки ним не було отримано всієї суми передоплати у розмірі 50% від вартості проекту, відповідно до Додатку № 3 до Договору.

Як визначено у Додатку № 3 до Договору, замовник зобов`язався сплатити авансовий платіж у розмірі 50% від вартості проекту - 1 763 332,47 грн на початок виконання робіт.

Суд встановив, що при розгляді даної справи між сторонами виник спір щодо правильного тлумачення визначених у Додатку № 3 до Договору умов сплати замовником авансового платежу.

Водночас, суд звертає увагу на строк виконання робіт, визначений у п. 2.2 Договору, початок відліку якого пов`язаний із моментом укладання Договору. Крім того, графіком виконання робіт з дизайн-проекту (Додаток № 2 до Договору) чітко визначено початок виконання виконавцем робіт із розробки дизайн-проекту.

Умовами Договору не передбачено права виконавця призупинити чи відкласти початок виконання робіт у зв`язку з неповною сплатою замовником авансового платежу, визначеного Додатком № 3 до Договору.

Так, відповідно до п. 10.3. Договору питання, не врегульовані цим Договором, регламентуються нормами чинного цивільного законодавства України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК України).

Статтею 856 ЦК України передбачено, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Тобто, із наведених положень законодавства передбачено, що право виконавця не розпочинати роботи пов`язується із не переданням замовником необхідних для виконання робіт матеріалів (документації), в той час як неповне внесення оплати не є підставою для таких дій виконавця, а може лише бути підставою для притримання результату робіт.

Таким чином, суд доходить висновку, що визначені Договором роботи мали бути виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» у передбачений п. 2.2. Договору строк, тобто, протягом 140 робочих днів з моменту укладання Договору. Жодною умовою Договору не передбачено початок відліку строку на виконання робіт після отримання виконавцем робіт авансу від замовника, як на це вказував відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом).

Однак, роботи у погоджені Договором строки відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не здійснив. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання робіт, які визначені в п. 5.4. Договору, а саме: підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт (етапу) та докази передання виконавцем замовнику відповідної документації визначеними Договором способами.

В той же час, умовами п. 5.2. Договору визначено обов`язок підрядника повідомити замовника про закінчення, зокрема, етапу робіт не пізніше першого робочого дня, наступного за датою виконання робіт.

Як вбачається з положень пунктів 5.3., 5.4. Договору, виконавець зобов`язаний передати замовнику розроблену документацію не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення робіт. При цьому, після завершення кожного етапу складається акт здачі-приймання виконаних робіт (етапу), до якого додаються шість примірників документації на паперовому носії, а також на електронному носії в узгодженому сторонами форматі, в тому числі у форматі DWG.

Таким чином, сторонами було чітко узгоджено порядок підтвердження завершення виконавцем кожного етапу виконання робіт та порядок прийняття їх замовником.

Крім того, ч. 1 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до наведених норм закону замовник зобов`язаний негайно розпочати прийняття робіт, і такий обов`язок у нього виникає з моменту одержання письмового повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо», роботи по першому етапу, який передбачав розробку візуалізації, були ним виконані 19.05.2022, тобто, про таке виконання останній мав повідомити Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» 20.05.2022. Доказів такого повідомлення відповідно до п. 5.2. Договору матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи також і доказів передачі виконавцем замовнику відповідної документації по виконаним роботам у порядку, визначеному у пунктах 5.3., 5.4. Договору.

Щодо долученого відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) електронного листування між представниками сторін, суд зазначає, що таким листування не підтверджується погодження Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» виконаних робіт щодо візуалізації, оскільки із вказаного листування вбачається, що між сторонами велася комунікація щодо узгодження умов Договору.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» у своєму відзиві на первісний позов зазначає, що у вересні 2021 рік між представниками сторін здійснювалась комунікація щодо узгодження візуалізації всіх зон. Однак, ведення комунікації не може бути підтвердженням погодження та прийняття замовником відповідних робіт (етапу).

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) вимог п. 5.3. Договору щодо передачі розробленої документації у п`ятиденний строк (із розрахунку у робочих днях) після закінчення робіт, а також вимог п. 5.4. Договору в частині долучення до акту здачі-приймання виконаних робіт шести примірників документації на паперовому носії та на електронному носії в узгодженому сторонами форматі. Долучені Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» до матеріалів справи скріншоти щодо створення гугл-диску, на якому, як стверджує останній, міститься результат виконаних робіт по першому етапу не можуть бути визнані судом належними доказами виконання відповідачем за первісним позовом робіт.

В свою чергу, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» про те, що відповідна документація по виконаним проектним роботам була передана замовнику за Договором наручно також нічим не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відповідні докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» вищезазначених умов Договору та передачі Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» результату робіт у встановлених Договором порядку та строк у суду відсутні.

Отже, обставини щодо порушення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) строків виконання робіт за Договором є такими, що підтверджуються матеріалами справи та ним не спростовані.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Як вже зазначалось, п. 4.7. Договору передбачено, що замовник має право вимагати здійснення виконавцем дотримання строків виконання робіт та вимог щодо їх якості, встановлених цим Договором, або відмовитися від виконання цього Договору шляхом направлення відповідного листа за місцезнаходженням виконавця, якщо виконавець порушує строки виконання робіт, або відмовився їх надавати. У цьому випадку від сторін не вимагається укладання двосторонньої угоди про таке припинення Договору і Договір вважається розірваним з моменту отримання виконавцем листа із повідомленням замовника про розірвання Договору. При цьому замовник має право вимагати від виконавця повернення всієї суми здійсненої попередньої оплати (якщо така оплата проводилась) за неприйняті роботи.

Таким чином, сторони Договору, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії укладеного між ними Договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Так, враховуючи невиконання виконавцем робіт своїх обов`язків за Договором щодо дотримання строку виконання робіт, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» із повідомленням від 17.04.2023 № 17-04/2023 про відмову від Договору на підставі п. 4.7. Договору та повернення сплачених коштів у розмірі 1 108 421,43 грн протягом семи календарних днів. Вказане повідомлення надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» на його адресу місцезнаходження, яка відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням № 0200500314884, яке було отримано останнім 21.04.2023, що підтверджується долученим до позову трекінгом вказаного поштового відправлення із офіційного сайту АТ «Укрпошта». Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» факту отримання вказаного повідомлення про відмову від Договору та повернення коштів не заперечувало.

Будь-яких відповідей Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» на вказане повідомлення від 17.04.2023 № 17-04/2023 матеріали справи не містять, як і не містять доказів визнання недійсним вказаного одностороннього правочину Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» у судовому порядку.

Отже, з урахуванням погоджених сторонами умов п. 4.7. Договору, Договір припинив свою дію з 21.04.2023 та саме із зазначеної дати у замовника за Договором виникло право на повернення сплачених ним коштів авансового платежу у розмірі 1 108 421,43 грн.

Що стосується правового характеру заявлених Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» до стягнення коштів сплаченого авансу, суд зазначає, що враховуючи положення ч. 2 ст. 849 ЦК України, сплачені замовником кошти авансу на виконання договору підряду можуть стягуватися з підрядника на користь замовника у якості збитків або ж на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

Таким чином, враховуючи невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» своїх зобов`язань за Договором у визначені строки, неповернення останнім коштів відповідно до повідомлення від 17.04.2023 № 17-04/2023 та той факт, що підстава, на якій виконавець робіт отримав аванс відпала, суд дійшов висновку, що сплачені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) кошти авансу у загальному розмірі 1 108 421,43 грн мають бути повернуті останньому відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) як такі, що набуті ним за відсутності правових підстав.

В свою чергу, суд зазначає, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» акт приймання-передачі виконаних робіт від 19.05.2022 № 1 на суму 2 821 331,94 грн, підписаний в односторонньому порядку лише виконавцем, не може бути належним доказом на підтвердження виконання першого етапу робіт за Договором, оскільки направлений Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» вже після припинення дії Договору та звернення останнього до суду із первісним позовом.

З аналогічних причин суд не може взяти до уваги лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» від 05.07.2023 вих. № 1-05/07 щодо зупинення виконання зобов`язань за Договором у зв`язку з невиконанням замовником свого обов`язку із оплати виконаних робіт. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надсилання вказаного листа на адресу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс».

Зазначені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) обставини щодо звільнення відповідальних за виконання робіт працівників та, як наслідок, неможливості своєчасного надсилання замовнику акту приймання-передачі виконаних робіт, суд поважними не вважає, оскільки: по-перше, із зазначеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» дати закінчення робіт по першому етапу (19.05.2022) та датою звільнення працівника Рибалко С.С. (02.06.2022) було достатньо часу для виконання обов`язків, передбачених пунктами 5.2., 5.3. Договору: по-друге, зобов`язання за Договором виникли між юридичними особами, а не конкретно визначеними фізичними особами - працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо».

При цьому, суд також зауважує, що в матеріалах справи відсутні відповідні підтверджуючі документи настання для Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» обставин непереборної сили, через які своєчасне виконання своїх обов`язків за Договором було неможливе. До того ж, відповідач за первісним позовом, після введення в Україні воєнного стану не відмовився від виконання Договору.

Як вбачається із листа Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» від 25.07.2023 № 25/07-23, наданого у відповідь на претензію № 1 від 05.07.2023 (вих. № 2-05/07) Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо», замовник за Договором відмовився від прийняття робіт та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт від 19.05.2022 № 1, водночас, просив повернути сплачені ним кошти попередньої оплати у розмірі 1 108 421,43 грн.

Отже, вимоги первісного позову Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» про стягнення 1 108 421,43 грн попередньої оплати визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, в підтвердження заявлених зустрічних вимог до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про стягнення заборгованості у розмірі 1 712 910,51 грн за виконані по першому етапу роботи за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» посилається на те, що замовником було погоджено візуалізацію всіх зон, після чого між сторонами укладено Договір та виконавцем виконано перший етап робіт, визначений п. 1.3. Договору. Однак, замовник лише частково сплатив авансовий платіж у розмірі 1 108 421,43 грн, а тому залишок заборгованості останнього перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» складає 1 712 910,51 грн.

Втім, враховуючи встановлені вище судом обставини щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» своїх зобов`язань за Договором та припинення дії Договору з 21.04.2023 внаслідок односторонньої відмови Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс», суд зазначає, що надісланий останньому 05.07.2023 акт приймання-передачі виконаних робіт від 19.05.2022 № 1 не створює для відповідача за зустрічним позовом жодних зобов`язань із оплати.

При цьому, визначена у акті приймання-передачі виконаних робіт від 19.05.2022 № 1 сума коштів у розмірі 2 821 331,94 грн є підсумком визначених Додатком № 3 до Договору авансових платежів (50% і 30%). Однак, суд зазначає, що другий авансовий платіж (30%) у розмірі 1 057 999,47 грн підлягає сплаті лише після погодження візуалізації всіх зон, здійснення чого судом не було встановлено, а відтак безпідставним є включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» вказаної суми до актів від 19.05.2022 № 1 та від 05.07.2023 № 2.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що встановлені вище обставини та задоволення вимог первісного позову повністю виключає задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» про стягнення 1 712 910,51 грн заборгованості за Договором у якості оплати першого етапу робіт.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовами у цій справі покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Істо».

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Істо» (вул. Кадетський Гай, буд. 6, оф. 270, м. Київ, 03048; ідентифікаційний код 43685256) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мірекл Резіденс» (вул. Ушинського, буд. 40, оф. 302, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 44388179) 1 108 421,43 грн попередньої оплати та 16 626,32 грн судового збору.

3. У задоволенні вимог зустрічного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024 у зв`язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці з 02.10.2024 по 18.10.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко