Ухвала

від 21.10.2024 по справі 912/2611/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 жовтня 2024 рокуСправа № 912/2611/24

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кузьміна Б.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ТОВ "ВИСЬАГРО" (26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Зарічна, буд. 29)

до фізичної особи - підприємця Возного Ігоря Васильовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 437 120,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "ВИСЬАГРО" до фізичної особи - підприємця Возного Ігоря Васильовича з такими вимогами:

"1. Прийняти до розгляду позовну заяву за правилами загального позовного провадження.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Возного Ігоря Васильовича (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСЬАГРО" (код ЄДРПОУ 40318553) заборгованість за договорами купівлі-продажу №30/04/2021 від 30.04.2021 року, №11/05/2021 від 11.05.2021 року та №14/05/2021 від 14.05.2021 року у розмірі 437 120,11 (чотириста тридцять сім тисяч сто двадцять гривень одинадцять копійок), з яких: 283 998,80 грн. (з ПДВ) заборгованості за договорами; 127 556,44 грн боргу, як суми донарахованих інфляційного збільшення;25 564,24 грн. нарахованих 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Возного Ігоря Васильовича (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСЬАГРО" (код ЄДРПОУ 40318553) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Возного Ігоря Васильовича (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСЬАГРО" (код ЄДРПОУ 40318553) витрати на сплату судового збору".

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає до залишення без руху з таких підстав.

Статті 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначають вимоги щодо оформлення позовної заяви та переліку документів, які повинні додаватися до неї.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві позивачем вказано ТОВ "ВИСЬАГРО", код ЄДРПОУ: 40318553, місцезнаходження юридичної особи: 26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Зарічна, 29.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом юридичної особи 40318553 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИСЬАГРО", місцезнаходження юридичної особи: 26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Зарічна, 29.

Отже, позивачем не зазначено повне своє найменування на першій сторінці позову.

Крім того, пунктами 3-5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Одночасно описова та прохальна частини позовної заяви від 14.10.2024 суперечать одна одній.

В описовій частині позивач зазначає про наявність у відповідача основного боргу за договорами купівлі-продажу з умовою товарного кредиту № 30/04/021 від 30.04.2021, № 11/05/20214 від 11.05.2021 та №14/05/2021 від 14.05.2021 у сумі 283 998,80 грн і просить стягнути основний борг у сумі 283 998,80 грн. Разом з тим, якщо підсумувати зазначені в позовній заяві суми боргу окремо за кожним договором, одержується інша сума (60 760,04 + 94 231,04 + 56 700 = 211 691,04 грн).

Крім того, позивачем у тексі позовної заяви (сторінка 2) зазначено, що відповідачем за договором №30/04/2021 від 30.04.2021 згідно з платіжним дорученням №33 від 07.05.2021 сплачено 12 500,00 грн, при цьому позивач зазначає, що сума за цим договором не сплачена та складає 60 760,04 грн.

Також позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення № 42 від 25.05.2021, однак за текстом позовної заяви не зазначено про сплату такої заборгованості.

Отже, позивачу слід уточнити ціну позову у цій справі та чітко викласти описову та прохальну частини позовної заяви.

Позивач у позові, на обґрунтування купівлі-продажу товарів згідно з договорами купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №30/04/021 від 30.04.2021, №11/05/20214 від 11.05.2021 та №14/05/2021 від 14.05.2021, посилається на видаткові накладні без зазначення їхніх дат і номерів.

При цьому видаткові накладні, на які позивач узагальнено посилається в позовній заяві, до позовної заяви не додані.

За вимогами пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві не зазначено передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 162 господарського процесуального кодексу України переліку документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, у переліку додатків до позовної заяви вказано таке:

"1. order ТОВ ВИСЬАГРО 3.рdf.

2. Додатки до позову (1). pdf.

3. Квитанція про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИСЬАГРО" 40318553.pdf.

4. Клопотання про відстрочення сплати судового збору.pdf.".

Однак такий перелік є не переліком доданих до позовної заяви документів, а переліком доданих до позовної заяви файлів (позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд"). Файл за № 2 "Додатки до позову (1)", у свою чергу, містить ряд окремих документів, реквізити яких (вид документа, назва, номер, дата тощо) мають бути зазначені в переліку додатків до заяви.

Разом з тим, на порушення вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "ВИСЬАГРО" у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. Дані відомості також не зазначено в доданих позивачем до позову документах.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік " установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн.

Отже, подаючи вказаний позов, який містить вимогу майнового характеру, позивач мав сплатити судовий збір з розміру 1,5 відсотка ціни позову (розмір якої позивач повинен визначити з урахуванням встановлених у цій ухвалі недоліків позовної заяви).

До позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання позову щодо стягнення боргу з ФОП Возного І.В.

Клопотання позивача обґрунтовано затримкою в надходженні коштів на його рахунки.

Проаналізувавши зазначене клопотання на предмет дотримання чинного законодавства, яким врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, суддя дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Цей перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Між тим, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою (є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена).

Щодо третьої умови, передбаченої у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Вказане узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20.

Окрім того, положення пунктів 1 та 2 частини 1 стаття 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

До клопотання про відстрочення сплати судового збору не долучено жодних документів, які згідно з приписами статей 74, 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження у позивача підстав для відстрочення останньому сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 912/1421/23.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).

За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, за якою основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також зважаючи на імперативний зміст статті 8 Закону України "Про судовий збір", вказане клопотання про відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, позивачем не додержано процесуальні вимоги пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вказане наявні підстави для залишення позовної заяви без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ТОВ "ВИСЬАГРО" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ТОВ "ВИСЬАГРО" залишити без руху.

3. Установити ТОВ "ВИСЬАГРО" строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Установити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- інформації про повне найменування позивача;

- уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням оцінки суду, наведеної в мотивувальній частині цієї ухвали;

- належно засвідчених копій видаткових накладних, на які йдеться посилання у позовній заяві;

- зазначення ціни позову та обґрунтований розрахунок суми, що заявлено до стягнення;

- переліку документів, що додані до позовної заяви ТОВ "ВИСЬАГРО" від 14.10.2024;

- документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі (виходячи з ціни позову, яку зазначить позивач на усунення недоліків позовної заяви), або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви з додатками з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

5. Роз`яснити ТОВ "ВИСЬАГРО", що у відповідності до частин 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною завою.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

7. Копію ухвали надіслати ТОВ "ВИСЬАГРО" та його уповноваженому представнику Поповичу П.О. до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".

Ухвалу підписано 21.10.2024.

Суддя Б.М. Кузьміна