Рішення від 18.10.2024 по справі 916/2392/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2392/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 52)

про стягнення 165 791,73 грн

ВСТАНОВИВ

1. Зміст позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

29.05.2024 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер", в якій просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 165 791,73 грн та судовий збір.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 3.06.2024 за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/2392/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 3.06.2024 була надіслана позивачу до електронного кабінету 3.06.2024 19:56, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа, а також надіслана на юридичну адресу відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить наявна в матеріалах справи поштова довідка.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду ухвали від 3.06.2024 з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.41-43), суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).

Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1 Доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер" (Орендар) згідно з договором оренди від 01.08.2003 №88/4, укладеним з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець), надано у строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 172,09 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 50/52, строком до 01.04.2006.

Додатковим погодженням від 23.04.2007 продовжено термін дії договору до 22.10.2007 та внесено зміни до договору в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 22.06.2007 продовжено термін дії договору до 22.10.2007, внесено зміни у частині розрахунку місячної орендної плати за місяць, а також зменшено площу орендованого приміщення з « 172,09 кв. м» на « 152,69 кв. м».

Додатковим погодженням від 11.10.2007 продовжено термін дії договору до 10.04.2008 та внесено зміни до договору в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 26.12.2008 продовжено термін дії договору до 25.12.2011, змінено адресу орендованого приміщення з «вул. Катерининська, 50/52» на «вул. Троїцька, 39», також внесено зміни в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 14.12.2011 продовжено термін дії договору до 10.12.2014, змінено назву орендодавця з «Представництво по управлінню комунальною власності Одеської міської ради» на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради», внесено зміни до договору в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 15.12.2014 продовжено термін дії договору до 10.11.2017, внесено зміни до договору в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

Додатковим договором від 19.10.2017 продовжено термін дії договору до 19.09.2020, збільшено площу орендованого приміщення з « 152,69 кв. м» на « 153,5 кв.м», внесено зміни до договору в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 06.08.2018 внесено зміни до договору в частині розрахунку місячної орендної плати за місяць.

При цьому, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 по справі №916/2111/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, виселено ТОВ "Майстер" з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 153,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 39 та стягнуто з ТОВ "Майстер" на користь Департаменту неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 252 132,85 грн за період вересень 2020 року - березень 2023 року.

17.04.2024 на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/2111/23 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашніковим М.Р. виселено ТОВ "Майстер" з нежитлового підвального приміщення загальною площею 153,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 39.

У відповідності до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України та п. 4.7. Договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об`єкта оренди.

Так, позивач посилається на ст.785 ЦК України та просить суд у зв`язку з невчасним виконанням орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, стягнути неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.04.2023 по 17.04.2024, яка складає 165 791,73 грн.

При цьому, позивач зазначає, що у наданому розрахунку неустойки від 18.04.2024 неустойка станом на 31.03.2023 стягується згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 по справі №916/2111/23.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

01.08.2003 Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер" (Орендар) укладено договір оренди №88/4 з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець), згідно з п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 50/52, підвал, загальною площею 172,09 кв.м., на підставі листа орендаря №53 від 09.01.2003 під столярну майстерню (а.с.10-11).

Відповідно до п.1.2 договору строком дії договору оренди визначено до 01.04.2006.

За умовами розділу 2 договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 №1054-XXIV "Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси". За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 754,81 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. За повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

В п.4.7 договору сторони дійшли згоди, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Згідно п.7.7, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

За умовами п.7.8, дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без жодних зауважень, підписи скріплено печатками.

Матеріали справи містять розрахунок орендної плати по договору оренди (а.с.12).

Додатковим погодженням від 23.04.2007 продовжено термін дії Договору до 22.10.2007 та внесено зміни до Договору в частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 22.06.2007 внесено зміни в Договір в частині зменшення орендованої площі з 172,09 кв.м. на 152,69 кв.м.; продовжено строк дії Договору до 22.10.2007 та внесено зміни в частині розміру орендної плати.

Додатковим погодженням від 11.10.2007 продовжено термін дії Договору до 10.04.2008 та внесено зміни до Договору в частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 26.12.2008 продовжено термін дії Договору до 25.12.2011., змінено адресу орендованого приміщення з "вул. Катерининська, 50/52" на "вул. Троїцька, 39", також внесено зміни в частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим погодженням від 14.12.2011 продовжено термін дії договору до 10.12.2014, змінено найменування Орендодавця з "Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради" на "Департамент комунальної власності Одеської міської ради", внесено зміни до Договору в частині розрахунку орендної плати за місяць (а.с.13-15).

Додатковим договором №6 від 15.12.2014 продовжено термін дії Договору до 10.11.2017, внесено зміни до Договору в частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим договором №8 від 19.10.2017 продовжено термін дії Договору до 19.09.2020, збільшено площу орендованого приміщення з 152,69 кв. м. на 153,5 кв.м., внесено зміни до Договору в частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим договором №9 від 06.08.2018 внесено зміни до Договору в частині розрахунку орендної плати за місяць (а.с.16-19).

Матеріали справи містять свідоцтво на нежитлові приміщення підвалу №502 (а.с.20).

Актом державного виконавця від 17.04.2024 встановлено, що під час проведення виконавчих дій стосовно виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/2111/23 боржника було виселено, замок від приміщення було замінено та ключ було передано фахівцю відділу інвентаризації та реєстрації (а.с.21).

Матеріали справи також містять рішення Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 по справі №916/2111/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, виселено ТОВ "Майстер" з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 153,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 39, та стягнуто з ТОВ "Майстер" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 252 132,85 грн та судовий збір у сумі 6465,99 грн (а.с.23-27).

При цьому, у вказаному рішенні судом було встановлено, що термін дії договору закінчився 19.09.2020, тобто договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Оскільки відповідач у добровільному порядку не передав позивачу нежитлове приміщення, загальною площею 153,5 кв.м., що розташоване за адресою м.Одеса, вул. Троїцька,39, вимога Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" зі спірного приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а також підлягає стягненню неустойка у розмірі 252 132,85 грн за період вересень 2020 року - березень 2023 року.

Позивачем також надано суду розрахунок неустойки, яка у період з 1.04.2023 до 17.04.2024 складає 165 791,73 грн (а.с.22).

5. Позиція суду.

5.1 Щодо правомірності нарахування неустойки у період з 1.04.2023 до 17.04.2024.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності, як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22, від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено судом, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору встановлений в рішенні Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 по справі №916/2111/23, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, виселено ТОВ "Майстер" з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 153,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 39, стягнуто з ТОВ "Майстер" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 252 132,85 грн у період вересень 2020 року - березень 2023 року та стягнуто судовий збір у сумі 6465,99 грн.

Враховуючи, що доказів повернення майна після припинення договору відповідачем не надано, а акт державного виконавця датовано 17.04.2024, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення неустоки за вказаний період в порядку ст.785 ЦК України.

Згідно з поданим позивачем до суду розрахунком неустойки у цій справі, позивачем заявлено до стягнення неустойку у сумі 165 791,73 у період з 1.04.2023 до 17.04.2024 (а.с.22).

Водночас, позивачем не було враховано висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19, відповідно до яких при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною 2 статті 785 ЦК за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Такі висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об`єктів оподаткування ПДВ. Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо). Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 785 ЦК, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 ЦК, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

За таких обставин, виключенню підлягає сума ПДВ, нарахована на орендну ставку. Отже, за підрахунком суду розмір неустойки за означений період становить 138 159,70 грн.

5.2. Щодо обставин, які підлягають врахуванню при визначенні розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у Постанові від 16.08.2024 по справі №910/14706/22 відступив від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.03.2018 у справі №914/730/17, від 30.10.2019 у справі №924/80/19, та сформував правову позицію про те, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі.

Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Так, за ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми неустойки, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

Крім того, суд враховує, що актом державного виконавця від 17.04.2024 встановлено, що під час проведення виконавчих дій стосовно виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/2111/23 боржника було виселено, замок від приміщення було замінено та ключ було передано фахівцю відділу інвентаризації та реєстрації (а.с.21).

Водночас, у наведеному акті державного виконавця встановлено факт виселення боржника з орендованого приміщення без зазначення дати виселення. Складання державним виконавцем відповідного акту 17.04.2024 не свідчить про звільнення відповідачем вказаного приміщення саме у цю дату, а не раніше. При цьому позивач не довів суду неможливість вчинення відповідних виконавчих дій з моменту набрання чинності рішенням суду №916/2111/23 та до 17.04.2024. Матеріали справи також не містять жодного повідомлення з боку позивача щодо необхідності звільнення відповідачем орендованого приміщення як після закінчення строку дії договору, так і після винесення судом рішення щодо виселення, зокрема й у період з 1.04.2023 до 17.04.2024, за який позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку.

Суду також не надано доказів, що підтверджують можливість здачі приміщення в оренду іншій особі у разі його своєчасного звільнення відповідачем.

Крім того, суд також бере до уваги, що рішенням Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 по справі №916/2111/23, зокрема, стягнуто з ТОВ "Майстер" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 252 132,85 грн у період вересень 2020 року - березень 2023 року,тобто подвійної орендної плати.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК, суд з огляду на наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, застосовуючи принципи справедливості, добросовісності, розумності, дійшов висновку щодо можливості зменшення розміру неустойки до 30 000 грн.

Приймаючи до уваги зменшення розміру неустойки судом з власної ініціативи, суд вважає за необхідне покладення на відповідача обов`язку відшкодування усієї суми судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 52, код ЄДРПОУ 19052689) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 30 000 /тридцять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 3 028 /три тисячі двадцять вісім/ грн.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська