Рішення

від 14.10.2024 по справі 174/1211/23

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/1211/23

п/с 2/174/317/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Шарапова О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) суми пільг на житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї надміру перераховану (виплачену) суму пільг на житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, управління соціального захисту населення ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 15.03.2013 року, як багатодітна сім`я та користувалася пільгами, передбаченими Законом України від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» (зі змінами), за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до поданих відповідачем документів 15.03.2013 року було опрацьовано персональну облікову картку за формою «№1-пільга» з відповідним внесенням даних відносно пільговика, під час формування картки відповідач особисто підписала зобов`язання щодо необхідності повідомлення уповноваженому органу про зміну персональних даних, про що свідчить особистий підпис відповідача на заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг від 15.03.2013 року.

Відповідачу, на підставі поданих документів, призначались пільги з 01.12.2019 по 30.11.2020 року; з 01.12.2020 по 30.11.2021 року; з 01.12.2021 по 30.11.2022 року. При цьому відповідачем в жодній з поданих декларацій не зазначено інформацію про члена сім`ї, а саме, її чоловіка та про його доходи.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 надавались щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), залежно від її доходу, без урахування доходів чоловіка, інформація про якого не надавалась нею та не зазначалась в декларації, в тому числі з 01.10.2019 по 31.12.2019 в грошовій безготівковій формі, з 01.01.2020 в грошовій готівковій формі через ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до наданої особистої заяви відповідача.

За результатами перевірки в вересні 2022 року та верифікації встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , відповідно, вона зобов`язана була зазначати в декларації про доходи чоловіка. Враховуючи вищевикладене, надання пільг згідно вимог нормативно-правових актів, які регулюють вказані правовідносини відповідачу здійснювались протягом строку перебування на обліку безпідставно та за період з січня 2020 року по вересень 2022 року за адресою АДРЕСА_1 здійснено неправомірне нарахування пільги на житлово-комунальні послуги на 4 осіб та виникла переплата коштів в сумі 46 151, 88 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь надміру перераховану (виплачену) суму пільг на житлово-комунальні послуги, в розмірі 46151,88 грн та понесені ними судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Ухвалою від 16.07.2024 року справу прийнято до провадження.

Представник відповідача адвокат Точилін М.В. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Так, при звернення ОСОБА_2 до ДСГП з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг 15.03.2013 року діяв Закон України «Про охорону дитинства» в редакції від 01.01.2013 року, з аналізу ст. 13 якого, не вбачається, що призначення відповідної пільги було обумовлено розміром середньомісячного доходу сім`ї. Відповідно, станом на момент звернення з заявою до ДСГП відповідна пільга, за наявності підстав, призначалася безумовно та незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Призначення пільги здійснюється одноразово шляхом подання відповідної заяви з відповідними документами, в подальшому право на пільги тільки підтверджується особою, якщо цього вимагає законодавство. Призначення пільги відповідачу здійснювалося за результатами розгляду її заяви від 15.03.2013 року, яку було задоволено, включено відповідача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003 року № 117 та призначено відповідну пільгу. Відповідач жодного разу не приховувала факт перебування в шлюбі з ОСОБА_4 та при поданні заяви про призначення пільги надавала як і посвідчення багатодітної сім`ї (в якому міститься інформація про матір та батька), так і свідоцтво про одруження. Однак, позивач, на думку відповідача, умисно не надає повний перелік документів, доданих до заяви від 15.03.2013 року для того, щоб приховати той факт, що передування відповідача у шлюбі було відомо йому з моменту звернення ОСОБА_2 до Департаменту. Таким чином, твердження про безпідставність перебування відповідача в реєстрі протягом всього строку перебування на обліку є безпідставним.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, який набрав законної сили 01.01.2015 ст. 13 ЗУ «Про охорону дитинства» було доповнено ч. 8, в якій визначено установити, що пільги, передбачені п. 1-4 ч. 3 та п. 1 ст. 6 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного скупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку визначеному КМУ. У зв`язку з цим, постановою КМУ від 04.06.2015 року № 389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Отже, після внесення змін призначення спірної пільги відбувалося з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Крім того, зазначає, що середньостатистична особа не може володіти інформацією про усі законодавчі зміни та не може самостійно оформити та подати усі необхідні документи для призначення тієї чи іншої пільги тощо. В той же час, реальною є ситуація, коли саме орган соціального захисту населення інформує осіб про ті чи інші зміни, консультує щодо необхідності надання додаткових документів, допомагає у їх заповненні тощо. Зазначене, підтверджується і п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Враховуючи, що Департаменту було достеменно відомо, що відповідач перебувала у шлюбі, починаючи з 2015 року відповідач за вказівкою Департаменту почала кожні 6 місяців надавати до департаменту довідки про свої доходи та про доходи чоловіка, для підтвердження права на отримання відповідної пільги та заповнювати відповідні декларації про доходи, при цьому здійснення відповідних дій відбувалося під контролем та за вказівкою спеціалістів позивача, які надавали консультації та перелік документів, які необхідні були для отримання відповідних пільг. Відповідач не вчиняла будь-яких умисних дій для приховування доходів чоловіка та сумлінно виконувала їх вказівки. Твердження позивача, про те, що інформація про перебування відповідача у шлюбі стала йому відомою у вересні 2022 року не відповідає дійсності, оскільки ця інформація була надана нею ще в 2013 році при зверненні з заявою про призначення пільги.

Крім того просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) суми пільг на житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2020 року по 30 листопада 2020 року у сумі 12533,57 грн., з тих підстав, що позивач з позовом звернувся до суду в грудні 2023 року, отже на момент звернення до суду строк позовної вимоги про стягнення суми пільг за цей період сплив.

Представник позивача ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, в якому щодо тверджень представника відповідача про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак недобросовісності як обов`язкової складової для стягнення відповідних сум, зазначила, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 надавались щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), залежно від її доходу, без урахування доходів чоловіка, інформація щодо якого не надавалась відповідачем та не зазначалась в декларації, в тому числі з 01.10.2019 по 31.12.2019 року в грошовій безготівковій формі, 01.01.2020 року в грошовій готівковій формі через ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до наданої особистої заяви відповідача. Сума пільги не є заробітною платою або іншими грошовими сумами, надані фізичній особі як засіб існування. Сума надмірно перерахованої (виплаченої) пільги є майном, збереженим без достатньої правової підстави, а тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України.

Як зазначає у відзиві відповідач, їй було відомо, що вона не має права на пільги, але при цьому продовжувала їх отримувати. Недобросовісна поведінка особи, яка полягає в учиненні дій, що можуть у майбутньому порушувати права інших осіб, є формою недобросовісності. Такий висновок зробив ВСУ при винесенні постанови від 22.05.2019 року по справі № 234/3341/15-ц. Відповідач жодного разу, ні в одній декларації не зазначила відомості про чоловіка, в тому числі його доходи, тобто приховала цей факт, що свідчить про її недобросовісність.

У відзиві помилково зазначається, що призначення пільги здійснюється одноразово шляхом подання відповідної заяви з відповідними документами, в подальшому право на пільги тільки підтверджується особою, якщо цього вимагає законодавство.

Твердження відповідача, що департаменту було достеменно відомо, що відповідач перебувала у шлюбі починаючи з 2015 року відповідач за вказівкою Департаменту почала кожні 6 місяців надавати довідки про свої доходи та про доходи чоловіка для підтвердження права на отримання відповідно пільги та заповнювати відповідні декларації, при цьому здійснення відповідних дій здійснювалось під контролем та за вказівкою відповідного спеціаліста є хибним та викривленим, оскільки: декларація та відповідні документи подавались не раз у шість місяців, а 1 раз на 12 місяців; про те, що відповідач спільно з чоловіком проживає та виховує трьох дітей у матеріалах справи відсутня, оскільки про це не зазначено в жодній декларації; пільги призначаються не за вказівкою, а на підставі добровільного волевиявлення громадян пільгової категорії шляхом надання відповідних заяв та документів; декларація заповнюється заявником особисто і саме на підставі даних, наданих відповідачем, їй було призначено пільги; до декларації відповідачем не вносились дані про чоловіка та його доходи; - спеціалістами ДСГП при прийомі документів роз`яснюються права та порядок заповнення декларації і ствердження, що це не здійснювалось, не є підтвердженим.

Тобто, відповідач свідомо не зазначала дані про чоловіка, бо розуміла, що їй було відмовлено у призначенні пільг.

В результаті отримання надміру перерахованої (виплаченої) суми пільг на житлово- комунальні послуги відповідачем було отримано майна без достатньої правової підстави 46151,88 грн, чим завдано шкоду державному бюджету у вигляді зменшення майна держави та збільшено майновий стан відповідача.

Щодо порушення строку позовної давності, то вважає, що в даному випадку даний строк не пропущено. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ДСГП виявлено порушення (надміру перерахованна (виплачена) сума пільг на житлово-комунальні послуги) у жовтні 2022 року. Таким чином, термін позовної давності (три роки) станом на 15.12.2023 року не сплив. На підставі вищевикладеного вважають відзив ОСОБА_2 необґрунтованим.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав письмові додаткові пояснення, в яких зазначив, що на момент прийняття рішення про припинення надання пільг ОСОБА_2 , так і на момент звернення з позовом до суду позивачем не встановлено розмір доходів чоловіка відповідача, таким чином дані обставини не були підставою для прийняття відповідного рішення, що свідчить про безпідставність посилання позивача на розмір доходів ОСОБА_4 . Документи надані позивачем разом з розрахунком доходу сім`ї ОСОБА_5 у вигляді відповідних декларацій ОСОБА_4 не є допустимими доказами, оскільки отримані з порушенням порядку встановленого п. 13 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. В той же час, надані відповіді на запити з податкової не містять інформації про джерела та розмір доходів отриманих ОСОБА_4

06.09.2024 року представником позивача надано відповідь на додаткові пояснення, в яких вона зазначила, що відповідачем в жодній з декларацій про доходи сім`ї пільговика, які подавались для призначення пільги з оплати за користування житлом (квартирна плата) та користування послугами в межах норм, визначених чинним законодавством не зазначено інформацію про чоловіка та його доходи. Пільговик зобов`язаний повідомляти структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на надання пільг. Відповідач приховала та жодного разу не надала інформації про чоловіка, та таким чином інформація про нього та його доходи не перевірялась, а відповідач отримувала пільги безпідставно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підставі викладених в позові, просила їх задовольнити. Посилалась на те, що позивачу не було відомо, що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі. Якщо вона чоловіка не зазначила, то Положення не передбачає отримувати відомості щодо сімейного стану.

Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_2 отримувала пільги з 2013 року, подавала документи до соцзахисту, які тим були потрібні, доносила документи, які вони просили. Чоловік її зареєстрований за іншим місцем проживання, вона надавала інформацію, що вона у шлюбі, в декларації вона писала усіх по місцю реєстрації, оскільки вона з дітьми за однією адресою зареєстрована.

Заслухавши представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так судом встановлено, що 15.03.2013року відповідач звернуласьдо позивачаз заявоюпро призначенняусіх видівсоціальної допомоги,компенсацій тапільг тапросила призначитиїй компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла(а.с. 11-13).

В 2019, 2020, 2021 роках відповідач заповниладекларацію продоходи сім`ї пільговика,в якихостання в Розділі І, в графі «Члени сім`ї пільговика, на яких поширюється пільги і які проживають разом з пільговиком» зазначила трьох доньок, в ОСОБА_6 «Доходи пільговика і членів його сім`ї, на яких поширюється пільги і які проживають разом з пільговиком» вказалапередбачену бланкомінформацію щодосвоїх доходів у вигляді заробітної плати (а.с. 14-16).

Відповідно до копії довідки про зареєстрованих осіб та копій довідок про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 та її доньки - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та мати відповідача (а.с. 17-20).

Факт наявності у відповідача неповнолітніх дітей підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до яких їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 21-23).

Так, факт перебування ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 24.05.2002 року підтверджується копією свідоцтва про одруження, згідно з яким шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 45 (а.с. 24).

24.10.2022 року та 23.01.2023 року позивач направляв ОСОБА_11 листи про повернення суми пільги за січень 2020 - вересень 2022 року в розмірі 46151,88 грн., в зв`язку з тим що при перевірці достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення та/або здійснення пільг і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, встановлено, що не враховані доходи її чоловіка (а.с. 27-30).

Розмір отриманої пільги підтверджується довідками, відповідно до яких за жовтень грудень 2019 року сума пільги складає 4618,16 грн., за 2020 рік 14579,35 грн., за 2021 рік 18339,95 грн. за 2022 рік 13232,58 грн. (а.с. 31-34).

Розмір нарахованої та надміру виплаченої суми пільг за житлово-комунальні послуги за 2020 рік становить 14479,00 грн., за 2021 рік 18339,95 грн., за 2022 рік 13232,58 грн., що підтверджується відповідними розрахунками (а.с. 35-37).

Представником позивача надано інформацію з Держаного реєстру фізичних осіб платників податків, отриманих фізичними особами від здійснення підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності, де відомості про доходи ОСОБА_4 відсутні, а також розрахунок доходу сім`ї ОСОБА_5 за період з 2018 року по 2021 рік, з зазначенням величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (а.с. 180-215).

До відповіді на відзив надала копію Акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей № 22/02/2022-000005 від 21.10.2022 року (а.с. 105-109).

На виконання ухвали суду від 25.01.2024 року позивачем надані письмові докази (а.с. 125-169).

Стаття 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст.76,77,78,79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомуст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Пунктом 8 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги передбачено, що у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених в п. 2, що потребує коригування включеної до реєстру інформації про пільговика, він повідомляє про це протягом 30 днів уповноваженому органу (до 30.11.2022 року включно структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, з 01.12.2022 року органу Пенсійного фонду України).

Постановою КМУ від 17.04.2019 року № 373 (зі змінами) затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі. Цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг.

Дія порядку № 373 поширюється на осіб, які мають право на пільги, зокрема, згідно із законом «Про охорону дитинства».

Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженим постановою КМУ від 04.06.2015 року № 389, визначено, що пільги деяким категоріям осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, в тому числі і відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Згідно з п. 4 даного Порядку, до членів сім`ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно з законодавчими актами, зазначеними у п. 2 Порядку поширюються пільги: дружина (чоловік); їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та ІІ групи або особами з інвалідністю І групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживають разом з ним.

Пільговики, до сукупного доходу сім`ї, яких входять доходи визначені п. 5 Порядку № 389 (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім`ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім`ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім`ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи , що підтверджують відсутність доходів за такий період.

Згідно з абз. 2 п. 11 Порядку № 389, після закінчення дванадцяти місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до п. 9 зазначеного порядку.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Суд зазначає, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009 року).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) суми пільг на житлово-комунальні послуги позивачем зазначено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, управління соціального захисту населення ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 15.03.2013 року, перебуває у шлюбі, надано копії декларацій заповнених відповідачем в 2019, 2020, 2021 роках в яких зазначалась інформація про неї та її дітей, до яких додані копії довідок про зареєстрованих осіб та копії довідок про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона позивача зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не наведено обов`язкових умов повернення надмірно виплаченої суми пільг; зокрема не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджували б наявні ознаки (обставини) навмисного подання саме відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, сплачений судовий збір, в сумі 2684,00 грн., слід віднести на рахунок позивача.

На підставі ст.ст. 12, 13, 141, 223, 247, 263- 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволені позову Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) суми пільг на житлово-комунальні послуги відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 18.10.2024 року.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської областіІ.А.Ілюшик