Постанова

від 21.10.2024 по справі 638/2173/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 638/2173/24

Номер провадження 22-ц/818/3238/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року в складісудді Яковлевої В.М. у справі № 638/2173/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаком» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Харкові на перехресті проспекту Науки та вулиці Космічній здійснював поворот праворуч на стрілку зеленого кольору на табличці, що встановлена на рівні червоного сигналу світлофора при ввімкненому сигналі світлофора, не надав переваги у русі транспортному засобу Nissan ARMADA, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегаком", який рухався з вулиці Ляпунова на зелений сигнал світлофора, та скоїв зіткнення. Своїми діями відповідач порушив вимогипункту 8.7.3. Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбаченестаттею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2019 року у справі № 638/15827/19 відповідача визнано винним в скоєнні ДТП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

За таких обставин, внаслідок дій відповідача, які полягають в порушенніПравил дорожнього руху, відбулося зіткнення транспортних засобів та пошкоджено автомобіль Nissan ARMADA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві приватної власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 01 лютого 2008 року.

З метою проведення ремонту автомобіля Nissan ARMADA, державний номерний знак НОМЕР_2 , ТОВ "Мегаком" звернулося до станції технічного обслуговуванняФОП ОСОБА_2 . Згідно рахунку-фактури та акту виконаних послуг № 16/12 від 16 грудня 2019 року, вартість ремонту автомобіля склала 27 306,00 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AO 6351986 від 13 серпня 2019 року, з метою одержання страхового відшкодування понесених збитків, 14 січня 2020 року він звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, до якого долучив рахунок-фактуру № 16/12 від 16 грудня 2019 року. У вказаній заяві він просив перерахувати суму у розмірі 27 306,00 грн на реквізити СТО.

Однак, замість вказаної суми, 21 січня 2020 року страховик перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 8 124,02 грн згідно платіжного доручення № 3982 від 21 січня 2020 року.

Оскільки ремонт пошкодженого автомобіля було завершено 16 грудня 2019 року, згідно акту виконаних послуг № 16/12 від 16 грудня 2019 року, то він був змушений самостійно за власний рахунок сплатити суму у розмірі 19 181,98 грн, тобто різницю між фактичною вартістю ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням, що підтверджується платіжним дорученням № 7164 від 19 лютого 2020 року.

Не погоджуючись із сумою страхового відшкодування 19 березня 2020 року він звернувся до страховика з листом, в якому просив зробити доплату в сумі 19181,98 грн на надати документи, на підставі яких здійснено страхову виплату. На вказаний лист страхова компанія надала відповідь, що страхове відшкодування розраховано на підставі результату проведеного 25 вересня 2020 року огляду транспортного засобу та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,7. Аналогічну відповідь отримано від Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта».

Отже, різниця між вартістю відновлювального ремонту та сумою виплаченого страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача як винуватця ДТП.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальні збитки в розмірі 19 181,98 грн та судові витрати.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» -задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» на відшкодування завданих матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 9344,42 грн та судовий збір у розмірі 1475,07 грн.

Заочне рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів розміру завданих йому збитків саме в сумі 27306,00 грн, адже до рахунку-фактури та акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 включено ремонт переднього правого крила, пошкодження якого не зафіксовано протоколом огляду транспортного засобу. Тому суд при визначенні розміру завданої шкоди керувався даними страховика, який визначив вартість ремонту автомобіля Nissan ARMADA без врахування зносу в розмірі 17 468,44 грн, та стягнув з відповідача різницю між цією сумою і виплаченою страховою сумою 8 124,02 грн в розмірі 9 344, 42 грн.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду 24 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаком» на вказане судове рішення подало апеляційну скаргу, в якій просило заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розміру збитків, не врахував рахунок та акт виконаних робіт СТО, платіжні доручення про переказ коштів, що підтверджують його витрати на ремонт, які відповідачем не спростовано. Ним вжито всі можливі заходи щодо стягнення витрат зі страхової компанії. Суд за його клопотанням ознайомлювався з матеріалами справи № 638/9655/20, які містять копію другої сторінки протоколу про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2019 року та протокол (акт) огляду транспортного засобу представником страховика, які містять опис пошкоджень, спричинених внаслідок ДТП. Під час дослідження судом матеріалів вказаної справи він помилково зробив висновок про відсутність в протоколі огляду від 25 вересня 2019 року позиції «переднє праве крило», адже у пункті 4 протоколу вказано: «крило переднє праве сколи ЛКП в нижній частині». Протокол про адміністративне правопорушення судом з цього приводу взагалі не досліджувався. В акті виконаних робіт СТО зазначено «ремонтування правового крила», що охоплювало собою фарбування та інші пов`язані з цим дії. Представник позивача двічі з`являвся до суду з наміром надання пояснень, але судові засідання не відбувались. Суд вказав, що у матеріалах справи достатньо даних про права та відносини сторін, однак у подальшому при визначенні розміру шкоди керувався даними розрахунку страхового відшкодування від 22 листопада 2019 року, складеного страховиком, що містяться в іншій справі № 638/9652/20.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про витребування з Дзержинського районного суду м. Харкова матеріалів справи № 638/15827/19 про розгляд адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та справи № 638/9652/20 за позовом ТОВ «Мегаком» до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, який залишено без розгляду, оскільки ці справи містять оригінали документів, що підтверджують характер пошкодження автомобілів під час ДТП 24 вересня 2019 року.

Вказане клопотання колегія суддів залишає без задоволення, оскільки подання доказів є обов`язком сторони, та позивач не позбавлений можливості самостійно надати суду докази, які містяться у матеріалах інших справ, учасником яких він є. При цьому, колегія суддів бере до уваги надані позивачем до апеляційної скарги копії сторінок протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу огляду транспортного засобу, які приймає як докази, адже він заявляв до суду першої інстанції клопотання про витребування матеріалів справи № 638/9652/20, та суд першої інстанції при ухваленні рішення керувався даними протоколу огляду від 25 вересня 2019 року,тобто це не є новими доказами.

Учасники справи письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційноїінстанції розглядаєапеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«Мегаком» назаочне рішенняДзержинського районногосуду м.Харкова від27червня 2024рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаком» є власником автомобіля Nissan ARMADA (державний номерний знак НОМЕР_2 ), 2007 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01 лютого 2008 року (а.с. 16).

24 вересня 2019 року о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Харкові на перехресті проспекту Науки та вулиці Космічній здійснював поворот праворуч на стрілку зеленого кольору на табличці, що встановлена на рівні червоного сигналу світлофора при ввімкненому сигналі світлофора, не надав переваги у русі транспортному засобу Nissan ARMADA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з вулиці Ляпунова на зелений сигнал світлофора, та скоїв зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим заподіяна матеріальна шкода.

З копії другої сторінки протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що автомобілю Nissan ARMADA завдані: пошкодження переднього бамперу справа, пошкодження лакофарбового покриття правого крила, пошкодження парктроніка (а.с. 85).

Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2019 року встановлено, що ДТП 24 вересня 2019 року сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог пункту 8.7.3 «е»Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 124 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 340 грн (а.с. 14-15).

На час даної дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта» за полісом № АО 6351986, що підтверджується листом страхової компанії від 24 квітня 2020 року №09-02-16/4004 (а.с. 24-25).

25 вересня 2019 року представником ПАТ НАСК «Оранта» оглянуто автомобіль Nissan ARMADA, за результатами чого складено протокол (акт) огляду транспортного засобу. З вказаного протоколу (акту) вбачається, що виявлено такі пошкодження: бампер передній деформовано у правій частині з розривом матеріалу, парктронік бамперу переднього правий зруйнований, фара передня права в нижній частині, крило переднє праве сколи ЛФП в нижній частині, крила переднього правого подряпини (счесы) ЛФП, можливі приховані дефекти. Пошкодження, що не відносяться: бампер передній сліди відновлювальних робіт (а.с. 84).

Для виконання ремонту автомобіля Nissan ARMADA ТОВ «Мегаком» звернулось до ФОП ОСОБА_2 .

З рахунку-фактури №16/12 та акту виконаних робіт № 16/12 від 16 грудня 2019 року, виданих ФОП ОСОБА_2 , вбачається що загальна вартість товару та виконаних послуг склала 27 306,00 грн, з яких загальна вартість матеріалів та запасних частин, витрачених для відновлення автомобіля, складає 23001,00 грн, загальна вартість робіт 4305,00 грн. У переліку робіт вказано: зняття і встановлення переднього бамперу вартістю 670,00 грн, ремонтування передньої правої фари вартістю 780,00 грн, ремонтування переднього правого крила вартістю 480,00 грн, фарбування переднього бамперу вартістю 2375,00 грн. У переліку матеріалів та запасних частин вказано: паркувальний датчик вартістю 2764,00 грн, кільце паркувального датчика вартістю 455,00 грн, бампер передній вартістю 16597,00 грн, елементи кріплення вартістю 320,00 грн, фарбувальний комплект вартістю 2865,00 грн (а.с. 17, 18).

14 січня 2020 року ТОВ «Мегаком» звернулось до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування, в якій просило перерахувати його на рахунок ФОП ОСОБА_2 (а.с. 19-20).

21 січня 2020 року ПАТ НАСК «Оранта» перерахувало ФОП ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 8124,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 21).

19 лютого 2020 року ТОВ «Мегаком» самостійно перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_2 19181,98 грн згідно рахунку № 16/12 від 16 грудня 2019 року за ремонт автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 22).

19 березня 2020 року ТОВ «Мегаком» звернулось до ПАТ НАСК «Оранта» з листом № 1903/01, в якому просило терміново здійснити доплату страхового відшкодування у розмірі 19181,98 грн та надати копії документів, на підставі яких здійснений розрахунок суми страхового відшкодування (а.с. 23).

На вказаний лист 24 квітня 2020 року ПАТ НАСК «Оранта» надало відповідь № 09-02-16/4004, в якій вказало, що розрахунок страхового відшкодування здійснено на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за результатами проведеного огляду 25 вересня 2019 року транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,7, оскільки строк експлуатації автомобіля понад 12 років. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 22 листопада 2019 року матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Nissan ARMADA, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП склав 8124,02 грн (вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 17468,44 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 8124,02 грн). НАСК «Оранта» розглянуто наданий акт виконаних робіт № 16/12 від 16 грудня 2019 року з ФОП ОСОБА_2 та встановлено, що позиція «ремонтування переднього правого крила» не відповідає протоколу огляду від 25 вересня 2019 року, а тому не вбачає підстав для доплати страхового відшкодування у заявленому розмірі (а.с. 24-25).

Аналогічну відповідь ПАТ НАСК «Оранта» надано 09 червня 2020 року на лист товариства від 19 травня 2020 року (а.с. 26, 27-28).

У 2020 році ТОВ «Мегаком» зверталось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у справі № 638/9652/20, однак ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2023 року позов залишено без розгляду (а.с. 30-31, 89).

Відповідно до частини 1статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин 1, статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно достатті 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частинами 1, 2статті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 3статті 988 ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями28,29 Закону № 1961-ІVпередбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Спеціальні норми Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» обмежують розмір шкоди (збитків) (як оціненої, так і фактичної), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 911/286/20 від 21 грудня 2020 року.

За змістомстатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зістаттею 1194 ЦК Українивідшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність винного водія застрахована, майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Верховний Суд у постанові у справі № 522/15636/16-ц зазначив, щовиконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність,Законом№ 1961-IVпокладено на страховика винної особи у межах, встановлених цимЗакономі договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Подібні за змістом висновки щодо відшкодування винною особою різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою сформульовані також в постановах Верховного Суду від14 серпня 2019 року у справі № 344/3008/17 (провадження № 61-26423св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20), від 16 лютого 2022 року у справі № 709/370/20 (провадження № 61-16320св20), від 12 липня 2023 рокуу справі № 591/1861/22 (провадження № 61-2507св23).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Мегаком» звернувся до ОСОБА_1 як до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи з вимогами про відшкодування шкоди, завданої йому як власнику автомобіля, у вигляді різниці між вартістю відновлювального ремонту та отриманою сумою страхової виплати.

Факт дорожньо-транспортної пригоди та вина відповідача встановлені у справі про адміністративне правопорушення та доказуванню не підлягають.

Предметом спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна позивача.

Встановивши, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування,суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 як винуватця ДТП на користь ТОВ «Мегаком» різниці між вартістю відновлювального ремонту та отриманим страховим відшкодуванням.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з визначеним судом розміром збитків, тобто вартості відновлювального ремонту, та, відповідно, розміром відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача.

При визначенні розміру збитків у вигляді витрат на ремонт автомобіля суд першої інстанції керувався даними страхової компанії, яка за результатами огляду автомобіля 25 вересня 2019 року склала розрахунок страхового відшкодування від 22 листопада 2019 року та визначила вартість відновлювального ремонту у двох варіантах: без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу в сумі 17468,44 грн, та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 8124,02 грн.

Водночас, наданими ТОВ «Мегаком» рахунком-фактурою та актом виконаних робіт від 16 грудня 2019 року підтверджується, що дійсна вартість ремонтних робіт загалом склала 27 306,00 грн.

Коли транспортний засіб фактично відремонтований, то розмір збитку визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 911/482/17.

Відповідно до пункту 7 розділу 5 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 165, документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання колісних транспортних засобів (їх складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

Хоча рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а має лише інформаційний характер, втім містить вичерпну інформацію про вартість матеріалів та запчастин, необхідних під час ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц, провадження № 61-4463св18.

Оскільки розрахунок ПАТ НАСК «Оранта» був лише попереднім та зроблений у листопаді 2019 року, до проведення ремонту автомобіля у грудні 2019 року, тобто відображав можливу, а не фактичну вартість ремонту, а вищевказані рахунок-фактура та акт виконаних робіт від 16 грудня 2019 року відображають реальні витрати позивача на ремонт автомобіля, і їх повна сплата з боку товариства підтверджується платіжним дорученням, колегія суддів вважає правильним визначати розмір реальних збитків саме на підставі наданих позивачем документів зі станції технічного обслуговування.

Відповідач на спростування наданих позивачем документів щодо понесених ним витрат не надав будь-яких доказів; не довів, що зазначена в указаних документах інформація не відповідає дійсності, чи обумовлений позивачем розмір майнової шкоди є завищеним.

Висновок суду першої інстанції про те, що витрати на проведення ремонту переднього правого крила не підлягають відшкодуванню, оскільки дана позиція не відповідає протоколу огляду від 25 вересня 2019 року, спростовуються цим протоколом, в якому серед переліку пошкоджень вказано пошкодження лакофарбового покриття переднього правого крила, а також протоколом про адміністративне правопорушення, в якому так само зазначені відповідні пошкодження. До того ж, вартість таких робіт згідно рахунку-фактури та акту виконаних робіт лише 480,00 грн, тоді як суд виходив з визначеної страховиком вартості ремонту без врахування зносу 17 468,44 грн, що менше реальної вартості на 9837,56 грн. Тобто, навіть неврахування таких робіт не призвело б до такої значної різниці у розмірі вартості ремонту.

Таким чином, враховуючи, що вартість придбаних деталей та ремонтних робіт склала 27306,00 грн, страховою компанією відшкодовано на користь ТОВ «Мегаком» 8124,02 грн, то з ОСОБА_1 як з винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на користь товариства підлягає стягненню 19181,98 грн різниці між вартістю відновлювального ремонту та отриманою страховою виплатою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), 21 лютого 2018 року у справі № 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211св18), від 11 квітня 2018 року у справі №461/1024/15-ц (провадження № 61-1418св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 09листопада 2022 року у справі № 497/470/2021 (провадження № 61-20047св21).

Тобто, ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити розмір страхового відшкодування ПАТ НАСК «Оранта», якщо вважатиме, що його страховик виконав свій обов`язок не в повному обсязі.

Отже, заявлена позивачем спірна сума має бути відшкодована шляхом виконанняособою, яка завдала шкоди ОСОБА_1 , свого деліктного зобов`язання, яке зберігається до вчинення ним дій, передбаченихстаттею 1194 ЦК України, а саме відшкодування потерпілій особі різниці між фактичним розміром понесеної нею шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ТОВ «Мегаком» у повному обсязі.

За правилом частини 1статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13статті 141ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов та апеляційна скарга ТОВ «Мегаком» задоволені, з ОСОБА_1 на його користь підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 3028,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 4542,00 грн, а всього 7570,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» задовольнити.

Заочне рішенняДзержинського районногосуду м.Харкова від27червня 2024рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком» (ЄДРПОУ 23753268, місцезнаходження м. Харків, вулиця Клочківська, 195-Б) матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 19 181 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Мегаком» (ЄДРПОУ23753268,місцезнаходження м.Харків,вулиця Клочківська,195-Б)судовий збір за подання позову в розмірі 3028,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 4542,00 грн, а всього 7570,00 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук